Основні макроекономічні показники. Методи їх обчислення.

Співвідношення між основними показниками Системи національних рахунків.

Споживання та заощадження як функції доходу. Недоходні фактори впливу на споживання та заощадження.

Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові та нецінові фактори впливу на сукупний попит.

Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції. Нецінові фактори впливу на сукупну пропозицію.

Сучасні теорії сукупної пропозиції.

Національна економіка, шляхи підвищення рівня національної економіки.

Ринок товарів та послуг, умови його рівноваги.

Ринок грошей та його рівновага.

Процентна ставка, ефект процентної ставки.

Економічний цикл. Циклічні коливання економіки, причини, наслідки.

Рівноважний ВВП в умовах різного рівня зайнятості

Модель економічної рівноваги “витрати-випуск”.

Модель економічної рівноваги “вилучення – ін’єкції

Інфляційний та рецесійний розриви.

Фіскальна політика держави та її вплив на державний бюджет.

Проблеми збалансованості державного бюджету.

Бюджетний дефіцит: причини виникнення та наслідки.

Державний борг та його наслідки.

Автоматична фіскальна політика, її інструменти.

Стимулююча та стримуюча фіскальна політика.

Дискреційна фіскальна політика, її інструменти.

Вплив державних закупок та чистих податків на реальний ВВП.

Структура сучасної грошово-кредитної системи.

Інструменти монетарної політики, їх вплив на пропозицію грошей в країні.

Операції Національного банку, його функції.

Облікова ставка як інструмент монетарної політики

Операції на відкритому ринку

Основні функції комерційних банків. Механізм створення грошей комерційними банками.

Пропозиція грошей, грошовий та депозитний мультиплікатори.

Гроші, функції грошей види грошей.

Механізм функціонування грошового ринку

Попит на гроші для угод та попит на гроші як активи.

Ефект відсоткової ставки

Валюта та валютний курс. Види валютних курсів.

Процентна ставка та попит на інвестиції.

Суть причини, види, типи та методи вимірювання інфляції.

Дефіцити державних бюджетів. Джерела покриття дефіциту державного бюджету.

Інфляція. Наслідки інфляції.

Помилкова грошова політика уряду., наслідки.

Соціально - економічні наслідки інфляції та антиінфляційна політика уряду.

Ринок робочої сили. Умови рівноваги на ринку робочої сили.

Проблема зайнятості, її причини. Структура зайнятості.

Безробіття: його сутність та структура. Економічні та соціальні наслідки.

Стагфляція. Причини виникнення інфляції попиту.

 

1. Предмет макроекономіки. Методологія макроекономічного аналізу. Об’єкт та суб’єкти макроекономіки.

Макроекономіка – економічна наука, що досліджує сутність, результати та наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства.

Макроекономіка походить від грецького слова “макро”, що означає “великий”. Об’єктом макроекономіки є національна економіка. Національна економіка в широкому розумінні – це сукупність домашніх господарств, підприємств (бізнес-фірм), відповідних державних інституцій і установ, інфраструктури та різних активів у межах певного природного середовища й державної території.

Предметом макроекономіки є ефективність функціонування механізмів економічної системи. Економічна система – упорядкована система зв’язків між виробниками і споживачами матеріальних і нематеріальних благ та послуг.

предмет Макр. включає:

- національну економіку як єдине ціле, тобто макроекономічну систему; -окремі агрегати економіки,які охоплюють всі або великі групи однорідних або подібних індивідуальних економічних суб'єктів -сфери економічної системи(виробництво,розподіл,обмін і споживання суспільного продукту); -економічні зв'язки між суб'єктами економічної системи (соціально-економічні і організаційно-економічні відносини);

Необхідно виділяти і прикладну макроекономіку - конкретну економічну науку,що розробляє конкретні моделі розвитку економічної системи.

При цьому використання цих методів опирається на моделювання макроекономічних процесів.

Аналіз макроекономічної системи на основі моделей проходить із застосуванням генетичного і функціонального підходів.ex post- національне рахівництво; ex ante - прогностичне моделювання.

Ex post(генетичний) аналіз базується на визначенні макроекономічних параметрів минулого періоду з метою отримання інформації про те, як національна економіка функціювала і які результати досягла. На основі результатів ex post аналізу робиться корегування макроекономічних концепцій та розробка нових.

Аналіз ex ante(функціональний) - це прогнозне моделювання економічних явищ та процесів на основі певних теоретичних концепцій. Мета ex ante аналізу визначити,які фактори і яким чином будуть впливати на значення макроекономічних показників у майбутньому.

Основним методом макроекономічного дослідження є економіко-математичне моделювання.

Макромоделі - це математичні рівняння, в яких виражені реальні економічні процеси в абстрактному та спрощеному вигляді.

Екзогенні величини - це величини, що знаходяться поза макромоделлю (як правило, це технологія виробництва та ха рактер поведінки економічних суб'єктів на кожному з ринків).

Ендогенні величини - це величини, що визначаються в результаті розв'язання моделі (наприклад: величина реального національного доходу, рівень зайнятості, ставка реальної заробітної плати, реальна ставка процента, рівень цін).

Макроекономічні моделі поділяються на динамічні та статистичні. Статистичні моделі фіксують економічний процес на початку та в кінці певного періоду і не зображають перехід від одного стану до іншого. Динамічні моделі зображають економічні процеси з урахуванням фактора часу.

Розрізняють такі суб’єкти макроекономіки:.

1. Сектор домашніх господарств включає всі приватні господарства країни, діяльність яких спрямована на задоволення власних потреб. Домашнє господарство – економічна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, яка володіє ресурсами, забезпечує ними економіку й використовує отримані за це прибутки для купівлі товарів і послуг, які задовольняють матеріальні потреби його членів. Домашні господарства відіграють подвійну роль у економіці: як постачальники всіх економічних ресурсів (земля, праця, капітал, підприємництво) та як основа видаткової групи в національному виробництві. Вони є отримувачами доходу (заробітної плати, ренти, процента, прибутку). Витрати домашніх господарств – податки, власне споживання та заощадження. В цілому домашні господарства здійснюють такі види економічної діяльності:
1) пропонують фактори виробництва; 2) споживають частину отриманого доходу; 3) заощаджують.

2. Підприємницький сектор – це сукупність усіх фірм, що зареєстровані та діють у межах країни з метою отримання прибутку. Фірма – це ділова одиниця, яка використовує куплені у домашніх господарств ресурси для виробництва товарів та послуг і володіє та керує одним чи багатьма підприємствами. Підприємницький сектор здійснює такі види економічної діяльності: 1) пред’являє попит на фактори виробництва; 2) пропонує результати своєї діяльності; 3) інвестує.

3. Державний сектор – це всі державні підприємства, інститути та установи. Основне завдання держави полягає у створенні суспільних благ, які надходять споживачам на безоплатній основі (безпека, досягнення фундаментальної науки та вирішення загальнодержавних програм, соціальної та виробничої інфраструктур). Держава також формує правове середовище для діяльності економіки, здійснює перерозподіл доходів.

4. Сектор закордон включає всі економічні суб’єкти, що знаходяться за межами даної країни, а також іноземні державні інститути. Вплив закордону на вітчизняну економіку здійснюється через взаємний обмін товарами, послугами, капіталом та національними валютами.