Оцінка якості бензину з зовнішніх ознак

 

Зовнішній вигляд паливно-мастильних матеріалів є одним з головних показників їх якості. Звичайно, його оцінюють безпосередньо після відбору проби за кольором, прозорістю і візуальним контролем вмісту механічних домішок і води у нафтопродукті.

Наявність механічних домішок у нафтопродуктах визначають шляхом відстою у спеціальному відстійнику. Відстійник ємкістю 100 см³ представляє собою скляну ємкість, яка у нижній частині переходить у вузьку трубку. Трубка проградуйована до 10 см з ціною поділки 0,05 см³ (по цих діленнях визначають кількість механічних домішок, що осіли), а потім відмічені поділки 25, 50, 100 см³.

Для визначення вмісту води і механічних домішок бензин або дизельне пальне добре перемішують і швидко наливають у відстійник до рівня 100 см³. Після отримання палива протягом 25 хвилин у вертикальному положенні по цих діленнях визначають кількість осівших механічних домішок і води в процентах, які дорівнюють об'єму відстою у мілілітрах.

Механічні домішки і вода нерозчинні у паливі, тому, їх наявність можна виявити, переглядаючи зразок у посуді з прозорого скла (наприклад, скляний циліндр діаметром 40...50 мм). Чисте паливо однорідне, але якщо в зваженому стані у ньому є навіть небагато води, то увесь об'єм палива стає мутним і використовувати його в двигуні не можна.

За кольорами бензину можна визначити наявність у ньому етилової рідини, тому що етильовані бензини штучно офарблюють у червоний, синій, жовтогарячий або інший кольори. Неетильовані бензини безбарвні або мають злегка жовті кольори.

1) колір ___________________________________________________________

2) прозорість ______________________________________________________

3) наявність води __________________________________________________

4) наявність механічних домішок _____________________________________

5) наявність етилової рідини _________________________________________

 

1.2.4. Визначення фракційного складу бензину

 

Фракційний склад встановлює залежність між кількісним вмістом фракцій палива (в процентах за об'ємом) і температурою, при якій воно переганяється.

Бензини представляють собою складну суміш вуглеводнів, які мають різну випаровуваність і википають не при одній температурі, а у широкому інтервалі. Фракційний склад оцінюють по температурним межам його википання і по температурі його окремих фракцій.

Для характеристики фракційного складу в стандарті вказані: температура початку кипіння (t _пк.), а також температури, при яких переганяється 10, 50 і 90%

(t_10%, t_50%, t_90%) бензину, температура кінця його кипіння (t _к.к.), а також визначають залишок після перегонки і втрати.

Фракційний склад бензинів визначають за допомогою спеціального приладу для перегонки нафтопродуктів ЛРН, який входить у склад польової лабораторії ПЛ-2М (рис.2).

Рис. 2 — Прилад для визначення фракційного складу палива: 1 - колба, 2 - термометр, 3 - верхній кожух, 4 - прокладка,5 - відвідна трубка, 6 - нижній кожух, 7 - холодильник, 8 - трубка холодильника, 9 - приймальний мірний циліндр

 

Приймальним мірним циліндром 9 у колбу 1 заливають 100 см³ досліджуваного зразка бензину. При цьому, колбу слід тримані під нахилом, щоб бензин не потрапив у відвідну трубку колби 5. Для забезпечення рівномірного кипіння і перемішування бензину, всередину колби кладуть два-три шматочки пористої речовини (пемзи, шамоту та ін.).

У шийку колби вставляють на добре підігнаній колбі термометр 2 з про градуйованою шкалою від 0 до 360 °С так, щоб верхній кінець ртутної кульки був на рівні нижнього кінця відвідної трубки колби.

Колбу з паливом встановлюють точно вертикально на азбестову прокладку 4. Відвідну трубку 5 колби за допомогою кіркової пробки з'єднують з трубкою холодильника 8. Місця з'єднання трубок заливають колодієм. Зверху колбу закривають верхнім кожухом 3. Під нижню частину трубки холодильника ставлять мірний циліндр 9 на 100 см³, яким вимірювалося паливо. Циліндр встановлюють так, щоб трубка холодильника входила у нього не нижче позначки 100 см³ і не торкалася його стінок. Під час перегонки бензину отвір циліндра закривають ватою або фільтрувальним папером. Для охолодження використовується проточна вода, яка подається в ємність ванни через нижній патрубок, а зливається через верхній. Температура води на зливі повинна бути не вище за 30 °С. Колбу нагрівають на газовому, або електричному нагрівачі таким чином, щоб перша крапля в кінці трубки холодильника впала не раніше ніж через 5 хвилин і не пізніше ніж через 10 хвилин після початку нагрівання.

Температуру, при якій фіксують падіння першої краплі на мірний циліндр, вважають температурою початку кипіння бензину (t _п.к.). Мірний циліндр підводять до кінця трубки холодильника так, щоб дистилят стікав по стінці циліндра. Швидкість розгонки повинна бути постійною, щоб за одну хвилину переганялося 4...5 см³ бензину (20...25 крапель за 10 секунд).

Під час перегонки записують температуру через кожні 10 см³ зібраного у циліндр продукту. Кінцем кипіння вважають момент, коли у шийці колби з'являється біла пара, а температура різко падає. Кількість відігнаного об'єму дистиляту у мірному циліндрі фіксують через 5 хвилин після припинення нагрівання.

Потім колбу відокремлюють від холодильника, знімають з неї термометр і через її горловину (а не відвідну трубку) виливають залишок бензину у мірний циліндр, об'ємом 10 см³. Кількість залишку визначається з точністю до 0,1 см³ після охолодження його разом з циліндром до температури 20±3 °С. Втрати визначаються, як різниця між 100% і сумою процентів зібраного конденсату і залишку. Після чого будують графік фракційної кривої досліджуваного зразка бензину.

1) апаратура, матеріали, реактиви, застосовані при дослідженні палива

2) кількість взятого палива_____________________________________см³

3) час падіння першої краплі від початку нагріву__________________ хв.

4) температура початку кипіння _________________________________°С

5) швидкість нагріву палива після падіння першої краплі_________см³/хв.

6) температура википання фракцій:

 

Википання фракцій
Температура, °С

 

7) температура кінця кипіння__________________________________°С

8) об'єм відігнаного палива____________________________________см

9) залишок у колбі___________________см³______________________%

10) втрати__________________см³______________________________%

11) за знайденими даними побудувати графік перегонки бензину та порівняти його зі стандартним (рис. 3)

12) зробити висновок про вплив відхилень фракційного складу досліджуваного палива відносно вимог стандарту на запуск, приємність, швидкість прогріву, можливість утворення пароповітряних пробок, нагароутворення та знос двигуна:_____________________________________________________

Рис. 3. Фракційна крива перегонки автомобільного бензину