Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Визначення вологості з попереднім підсушуванням зернаСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Вологість зерна з попереднім підсушуванням визначають у випадку, коли вміст вологи в зерні понад 18 %. Відважують 20 г зерна, вміщують в сітчасті бюкси діаметром В... 10 см і підсушують у сушильній шафі при температурі 105 С протягом 30 хв, потім охолоджують в охолоджувачі й зважують. Після цього отримане зерно розмелюють, відбирають дві наважки по 5 г і знов висушують за методикою визначення вологості. Вологість наважок цілого (20 г) і розмеленого зерна, %: де т - маса 20 г наважки не розмеленого зерна після підсушування, г; т1 - маса 5 г наважки підсушеного й розмеленого після висушування зерна, г.
ВИЗНАЧЕННЯ ДОМІШОК У ТОВАРНОМУ ЗЕРНІ ПШЕНИЦІ Обладнання й матеріали: дільник, вага технічна, розбірні дошки, шпателі, розетки картонні, підковоподібний магніт, колекція домішок (смітної, зернової та шкідливої), зразки зерна.
Засміченість зерна пшениці визначають після видалення із середнього зразка великих домішок (солома, колосся, грудочки землі, камінці), просіваючи його через сито з діаметром отворів 6 мм. Із середнього зразка виділяють наважку масою 50 г і знов просівають через набір п'яти сит: 1 - дно (піддон); 2 - сито з круглими отворами діаметром 1 мм (для видалення проходу, який відносять до смітної домішки); 3 - сито з продовгуватими отворами 1,7x20 мм (для видалення дрібних зерен);.4 - сито з продовгуватими отворами 2,5x20 мм (для полегшення розбору наважки); 5 -кришка. Для просіювання вручну набір сит з наважкою ставлять на стіл і гладкою поверхнею або на скло. Просіюють протягом 3 хв, при цьому виконують 110-120 поздовжньо-зворотних (за довжиною поздовжніх отворів) рухів-за хвилину, з розмахом коливань близько 10 об./хв. Струшувати сито при просіюванні не дозволяється. Дрібні домішки, які пройшли через сито з діаметром отворів 1 мм, зважують, не розбираючи фракції і повністю відносять до смітної домішки. За наявністю у проході шкідливих домішок їх виділяють і приєднують до загальної маси шкідливих домішок, виділених з наважки. Прохід, що одержаний через сито 1,7x20 мм, розбирають на три фракції: смітну домішку, зернову домішку і основне зерно. Останнє належить до дрібної фракції. Дрібне зерно зважують і виражають у процентах до маси наважки, що аналізується. Із залишків на ситах 1,7x20 мм і 2,5x20 мм також виділяють смітну і зернову домішки і до них приєднують аналогічні домішки, що залишилися на ситі діаметром 1 мм. Фракції смітної та зернової домішок зважують (кожну окремо) на технічній вазі з точністю до 0,01 г, їх масу виражають у процентах до маси взятої наважки з точністю до 0,01. За наявністю у пробі пшениці зіпсованих або пошкоджених при самозігріванні й сушінні зерен, останні визначають поперечним розрізуванням, відбираючи їх з окремої наважки в 10 г, яка виділена із зерна, що залишилося після визначення засміченості. Кількість зіпсованих і пошкоджених зерен (окремо) виражають у процентах і додають до-процентного вмісту смітної та зернової домішок з наважки 50г. Приклад. У результаті аналізу 50-грамової наважки пшениці знайдено: смітної домішки 0,45 г, у тому числі зіпсованих зерен - 0,052 г, зернової домішки - 0,75 г, у тому числі пошкоджених сушінням зерен - 0,25 г. Маса зерна, що залишилася після виділення смітної та зернової домішок, дорівняв 48,8г. У 10-грамовій наважці додатково знайдено зіпсованих зерен 0,04 г, пошкоджених - 0,10 г. У 48,8 г додатково знайдено зерен: зіпсованих (0,04-48,8)/10 = 0,19 г; пошкоджених (0,10*48,8)/10=0,49 г. Загальна кількість зіпсованих зерен в 50-грамовій наважці: 0,19+0,05=0,24 г, тобто 0,48 %, а пошкоджених зерен: 0,49+0,25 = 0,74, або 1,48%. Загальна кількість смітної домішки: 0,80+0,48=1,28 %; зернової: 1,0+1,48 = 2,48%.
Якщо внаслідок огляду зразків зерна або аналізу наважки на засміченість буде виявлено в зерні угрицю, насіння в'язелю, гірчаку-софори, гірчаку рожевого, лишайника геліотропа опущеного, триходесми інканум, твердої або мокрої сажки, відбирають додаткову наважку і у ній визначають вміст шкідливих домішок у процентах. Процентний вміст шкідливої (виключаючи визначену в звичайній наважці на засміченість) і смітної домішок сумують і одержують вміст всієї смітної домішки (в %). Визначення (в %) зерен, пошкоджених сажкою: із зерен, що залишилися після виділення смітної та зернової домішок, беруть 20-грамову наважку, з неї (без застосування лупи) відбирають зерна, пошкоджені сажкою, зважують і точністю до 0,1 %. Вміст гальки (в %) визначають в окремій 500-грамовій наважці зерна, яке просіюють через сито з діаметром отворів 1,5 мм, зі сходу відбирають гальку, зважують. Крупну гальку в сході сита з діаметром 6 мм відбирають при визначенні крупних домішок із усього зразка. Для визначення вмісту металевих домішок беруть зразок зерна масою 1 кг. Зерно розсипають на склі або гладенькій дошці рівним шаром товщиною не більше ніж 0,5 см. Металеві домішки із зерна виділяють підковоподібним магнітом (вантажопідйомність не менш ніж 12 кг). Ніжками магніту в зерні повільно проводять поздовжні й поперечні борозенки так, щоб віжки магніту дотикалися до скла (дошки). Металеві домішки - збирають у чашечку, а зерно знову розрівнюють шаром 0,5 см і вдруге виділяють металодомішки магнітом у тому самому порядку. Зібрані металеві частинки зважують з точністю до 0,0002 г на аналітичній вазі і виражають у міліграмах на 1 кг зерна.
ВИЗНАЧЕННЯ ЗАРАЖЕНОСТІ ЗЕРНА ШКІДНИКАМИ Обладнання й матеріали: комплект сит з діаметром 2,5 і 1,5 мм, лупа із збільшенням в 4-4,5 рази, розбірні дошки з чорним і білим склом, пінцети,, скальпелі, зразки зерна, набір реактивів.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 546; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.12.36.65 (0.007 с.) |