Визначення явної форми зараженості зерна шкідниками

Ступінь зараженості визначають за кількістю живих шкідників в 1 кг зерна. Для цього беруть зразок, просівають вручну через сита з круглими отворами (нижнє сито з діаметром 1,5 мм, верхнє - 2,5 мм) протягом 2 хв зі швидкістю 120 колових рухів на хвилину. Через сито з діаметром 30 мм просівають одночасно весь зразок, після чого встановлюють зараженість зерна великими комахами: схід сита з отворами діаметром 2,5 мм ставлять на розбірну дошку, розрівнюють зерно тонким шаром, уважно проглядають, і розбирають вручну.

Далі визначають зараженість зерна кліщами: одержане після-просіювання через сито з отворами 1,5 мм (прохід) зерно висипають і розрівнюють тонким шаром на розбірній дошці з чорним склом або у приладі ПООК-1 і підраховують кількість кліщів.

Ступінь зараженості визначають за кількістю живих кліщів в 1 кг зерна: 1 ступінь - від 1 до 10 екземплярів, 2 ступінь - понад 20, 3 ступінь - кліщі утворюють суцільний ніби повстяний шар,

Ступінь зараженості зерна довгоносиками, борошноїдами та іншими дрібними комахами встановлюють так: весь прохід через сито з отворами 2,5 мм розсипають тонким шаром на біле скло, визначають вид шкідників і підраховують кількість живих екземплярів в 1 кг зерна: 1 ступінь - від 1 до 5 екземплярів, 2 ступінь - під б до 10, 3 ступінь - понад 10 екземплярів.

 

Визначення прихованої форми зараженості зерня довгоносиками

 

Приховану форму зараженості зерна довгоносиком визначають так:

а) від середнього зразка зерна віддирають будь-яких 50 цілих зерен основної культури,.розколюють їх кінчиком ножа або препарувальною голкою вздовж боріздки. Розколоті зерна уважно проглядають під лупою на предмет наявності личинок, лялечок, комах. Зерна із прихованою формою зараженості підраховують і масу виражають у процентах до кількості взятих зерен;

б) від середнього зразка відбирають і зважують з точністю до 0,01 г на технічних вагах 15 г зерна, потім з нього видаляють смітні і зернові домішки, пошкоджені механічно і комахами зерна і поміщають їх на чисту сітку в металевій оправі, яку опускають на 1 хв в чашку з водою, температура якої 30 ⁰С. Зерно починає швидко набухати, і водночас збільшується й розмір пробочок. Сітку з досліджуваним зерном із води переносять на 20-30 с в 1 %-й свіжовиготовлений розчин марганцевокислого калію /на 1 л води.10 г КМnО₄ 20-30 с забарвлюються в чорний колір не лише пробочки, а й оболонки зерен у місцях їх пошкодження. Надлишки фарби з поверхні оболонок зерна видаляють занурюючи сітку з зерном у холодну воду або в розчин сірчаної кислоти з перекисом водню (на 100 мл 1 %-го розчину сірчаної кислоти беруть 1 мл 3 %-го розчину перекису водню).

Заражені зерна підраховують негайно, особливо після обробки їх розчином сірчаної кислоти.

Аналіз обробленого зерна провадять на фільтрувальному папері, окремо зважені зерна з чорними пробочками і здорові.

Приховану форму зараженості довгоносиком, що визначена в 15-грамовій наважці, перераховують на 1 кг зерна. Для цього одержану в результаті аналізу кількість заражених зерен ділять на 3 і множать на 200.

 

ВИЗНАЧЕННЯ НАТУРНОЇ МАСИ ЗЕРНА

Обладнання й матеріали: пурка, набір гирьок, зразки зерна.

Вага зерна в певному об’ємі називається натурною масою зерна. В країнах, де впроваджена метрична система мір, її характеризують вагою літра зерна в грамах.

Натурна маса показник якості, який вказує на виповненість зерна. Виповненість зерна має велике технологічне значення і характеризує його харчову цінність. виповнене зерно або насіння має більший ендосперм ядра. За несприятливих умовам, формування зерна або насінини вага оболонок порівняно з вагою зерна зростає, а ендосперму зменшується. Значне збільшення вмісту проценту оболонок призводить до зменшення виходу цінної частини продукції (білого борошна, крупи, олії).

Про виповненість зерна можна дістати повне уявлення, визначаючи питому вагу. Чим більше в зерні ендосперму, тим більше в ньому вуглеводів і білків - речовин (із складу зерна) з максимальною питомою вагою.

Так, при питомій вазі зерна озимої пшениці 1,374, питома вага анатомічних частин, з яких воно складається, така: ендосперму 1,472, зародку – 1,275 і оболонок – 1,106.

Оболонки, незважаючи на високий вміст клітковини, мають меншу питому вагу, бо в них дуже пориста структура. У зв’язку з цим партії зерна з дефектними зернами, і з збідненим або деформованим ендоспермом (морозобійні, пошкоджені клопами-черепашками) також мають знижену питому вагу.

У зв’язку з певною складністю визначення питомої ваги зерна і насіння, в практиці оцінки якості їх, цим показником не користуються. Його замінюють натурною вагою, вважаючи що остання в очищеному зерні дає достатнє уявлення про виповненість.

Крім виповненості на натурну масу зерна впливає:

- форма і розмір зерна;

- характер поверхні зерна (шорсткувата, округла, і т.д.);

- вологість (чим вища вологість, тим нижча натурна маса зерна);

- домішки (органічні, легкі) помітно понижують натуру, а мінеральні – збільшують.

Пониження натурної маси в засмічених партіях зерна з підвищеною вологістю проходить і внаслідок меншої сипучості зернової маси, і її більш рихлої укладки в ємностях, в т.ч. в мірному стакані пурки.

Натурну масу визначають для пшениці, жита, ячменю, вівса, соняшника:

Пшениця 700-810 г/л

Жито 650-735 г/л

Ячмінь 530-640 г/л

Овес 440-590 г/л

Соняшник 350-470 г/л

 

2. Натурну масу визначають за допомогою пурки. Пурка складається із мірки об’ємом один літр, наповнювача, який має вигляд циліндра без дна з невеликим розширенням в нижній частині, другого циліндра з вмонтованим в нього лійкою. Остання має пружинну задвижку. Є також падаючий груз, виточений з металу, ніж в формі хвоста ластівки і ваги з різновагами. Всі частини пурки складені у спеціальному ящику, на кришці якого є гніздо для вкручування стійки вагів і накладка для закріплення мірки. Якщо в мірку опустити падаючий груз, а в щілину встановити ніж, то об’єм внутрішнього простору між поверхнею падаючого грузу і нижньою площиною ножа буде дорівнювати літру.

Пурку складають у наступному порядку. Ящик встановлюють на столі, вкручують стійку вагів в гніздо. Підвішують на вмонтований зверху кронштейн підвіску і коромисло вагів так, щоб стрілка пройшла в отвір у її основи, а призма лягла на подушку. Коромисло необхідно заводити обережно, щоб не зігнути кінець стрілки і не пошкодити кінець призми. Коромисло повинно бути обернене до працюючого тією стороною, на якій знаходиться номер. При вдягненні серег на кінцеві призми коромисла керуються цифрами, позначеннями. Чашку для гир підвішують до лівого плеча коромисла, а мірку з вкладеним в неї падаючим вантажем підвішують до правого плеча.

Після деяких коливань коромисло повинно прийти в стан рівноваги, і стрілка повинна зупинитись проти показника або середнього штриху шкали. Провіривши мірку на вагах, закріплюють її так, щоб чашки з дна мірки зайшли за накладку. В щілину мірки вкладають ніж, на ньому кладуть падаючий груз, а потім наповнювач.

В такому вигляді пурка готова до роботи.

Закрити лійку циліндра, насипати в нього рівним потоком зерна із мішечка, недосипаючи до поверхні країв 1,5-2 см. наповнений циліндр, обережно ставлять на наповнювач, натискують на натискувач і опускають зерно в наповнювач, після цього циліндр знімають. Обережно не стряхуючи мірки, знову встановлюють в щілину ніж і відрізають ним залишки зерна. Знімають мірку з накладки разом з наповнювачем і висипають залишки зерна. Знімають з мірки наповнювач, виймають ніж і мірку з зерна, знову підвішують на нове коромисло вагів зрівноважуючи рівновагу. Зерно в пурці зважують з точністю до 0,5 г.

Натурну масу вираховують як середнє арифметичне із двох визначень. Розходження між ними допускається не більше 5 г (для вівса 10 г). Якщо розходження більше, визначення проводиться третій раз.

За результатами роботи вираховують надбавку (скидку) за натуру зерна.

ДОВІДКА: базисні кондиції по натурній масі для Вінницької обл.

пшениця - 735 г/л

жито - 700 г/л

ячмінь - 610 г/л

овес - 430 г/л

соняшник - 400 г/л

 

Розрахунок за партію зерна.

Надбавки і скидки з маси партії зерна:

Скидки – за кожен 1 % вологості та смітної домішки понад базисні кондиції знімається з маси парті по 1 %.

Надбавки – за кожен 1 % вологості та смітної домішки менше базисних кондицій збільшується маси парті по 1 %.

Грошові надбавки і скидки з вартості партії зерна:

Скидки – за кожні 10 г натури зерна нижче базисних кондиція знімається 0,1 % з вартості;

- за кожен відсоток пошкоджених і неповноцінних зерен, які відносяться до зернової домішки, понад базисні кондиції знімається 0,1 % з вартості;

- за зараженість зерна кліщем 0,5 % з вартості (зараженість іншими не допускається, а зараженість кліщем допускається до 15 %).

Надбавки – за кожних 10 г понад базисні кондиції 0,1% до вартості партії зерна.

При прийомі пшениці і жита з недорозвинутими, морозобійними, щуплими, пошкодженими клопом черепашкою партій зерна з натурною масою 650 г/л (до 600 г/л) відбувається скидка з вартості зерна 15 %, а коло натурна маса менша за 600 г/л – 30%.

За сушку – за кожен процент вологи понад базисні кондиції 0,4 % з повної вартості партії зерна.

За очистку – за кожен процент смітної домішки понад базисні кондиції 0,3 % з повної вартості понад кондиції.