Розрахунки при проведенні вентилювання зерна 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розрахунки при проведенні вентилювання зерна



 

Активним вентилюванням здійснюють підсушування, охолодження, обігрів, газацію, дегазацію зерна. Активне вентилювання ефективне при дотриманні відповідного режиму, що визначається температурою, відносною вологістю повітря, висотою насипу, питомою подачею повітря, тривалістю. Одним з основних факторів є питома подача повітря -(відношення кількості повітря, м3, що проходить через насип зерна за 1 год, до кількості вентильованого зерна, т).

Активне вентилювання має бути ефективним. При влаштуванні нових установок для вентилювання слід проводити розрахунки необхідного робочого майданчика для конкретного вентилятора.

Сушіння зерна вентилюванням, особливо не підігрітим повітрям, ефективне при вологості зерна не вище 3— 4% за критичну. У процесі сушіння зерна висоту насипу іноді змінюють. Наприклад, висота насипу насіння сої на початку сушіння не повинна перевищувати 1,5 м, а в міру підсушування її можна збільшувати.

При відносній вологості повітря понад 60—65 % його обов'язково підігрівають для потреб вентилювання. Величину підігріву розраховують виходячи з того, що при зміні температури на 1 °С відносна вологість повітря змінюється на 5%. Наприклад, при відносній вологості повітря 100 %, тобто за умов повного насичення повітря водяною парою, повітря набуде здатності сушити при підігріві на 8 °С [(100-60):5].

Рис сушити важче через наявність повітряного прошарку між плівкою та ядром зерна. При цьому застосовують високі питомі подачі повітря. При низькій відносній вологості повітря подачі повітря знижуються, І навпаки.

При рівноважній вологості зерна швидкість адсорбції (вбирання водяної пари зерном) дорівнює швидкості десорбції (випаровування із зерна).

Кількість водяної пари в атмосферному повітрі вимірюється її масою в одиниці об'єму повітря і називається абсолютною вологістю повітря. Вона вимірюється у грамах на 1 м3 (г/м3) або в міліметрах ртутного стовпа (мм рт. ст.). Останні показують парціальний тиск водяної пари. Парціальним називається тиск, який здійсню ється кожним із газів, що входить до складу повітря. Повітря з певним вмістом водяної пари, що є верхньою межею його насичення, називається насиченим. Відношення абсолютної вологості до тиску насиченої водяної вари при тій же температурі становить відносну вологість повітря, її визначають за формулою

де е — абсолютна вологість, г/м3; Е — тиск насиченої во дяної пари при тій же температурі, г/м3. З підвищенням температури повітря його вологоємкість збільшується.

Наприклад, в 1 м3 повітря при температурі 15 °С за – відносної вологості 90 % міститься 9,6 г водяної пари.

Якщо повітря охолодити до 5 °С, то в стані пари перебуватиме 4,8 г, а решта 4,8 г конденсується. Температуру, при якій за вмістом водяної пари повітря набуває стану насиченості, називають точкою раси.

На практиці відносну вологість повітря визначають психрометром, який складається з сухого та мокрого термометрів і таблиці. Більш точні показники дає аспіраційний психрометр, у якому термометри постійно вентилюються рівномірним потоком повітря. Якщо температура зерна вища, ніж температура повітря, його можна вентилювати повітрям будь-якої вологості.

При, вентилюванні зерна потрібно знати його рівноважну вологість за певних умов. Для її визначення використовують планшетки і номограми. За двома шкалами лівого боку шкали температур за сухим та мокрим термометрами визначають абсолютну вологість повітря; з правого боку залежно від абсолютної вологості та температури зерна визначають рівноважну вологість зерна. Якщо остання нижча від фактичної вологості зерна (навіть на 1 %), то вентилювання вважають доцільним.

Необхідність проведення вентилювання слід перевіряти через кожні 6, а за нестійкої погоди — через кожні – 3 год. Якщо немає планшеток, ретельно стежать за показами сухого і мокрого термометрів: чим більша різниця між показами, тим ефективніше сушіння. Водночас навіть при високій температурі повітря (понад 25 °С), але при невеликій різниці температур за психрометром, ефективність сушіння низька (може призвести навіть до підвищення вологості зерна).

Для сушіння вентилюванням необхідно, щоб рівноважна вологість зерна була нижчою за фактичну, а також щоб швидкість сушіння забезпечувала високу якість зерна. Це залежить як від температури і вологості повітря і зерна, так і від питомої подачі повітря.

Активним вентилюванням проводять також охолодження зернової маси. Зниження температури зерна (навіть за умови, що її вологість не перевищує базисну норму) зумовлює зменшення інтенсивності його дихання, а отже, і зменшення втрат. Таким чином, бажано охолоджувати будь-яке зерно, особливо підвищеної вологості. Ефективним є охолодження зерна на кормові цілі, яке. після охолодження можна використати плющеним без проміжного висушування. При охолодженні за допомогою установок для активного вентилювання використовують холод спеціальних рефрижераторних установок або добовий перепад температур.

При охолодженні зерна строки його безпечного зберігання значно подовжуються (табл. 25). Насінне зерно з вологістю понад 20 % в охолодженому вигляді можна зберігати не більш як 2—3 тижні, а зерно з вологістю до 18,5 % — 100 днів. Для охолодження 1 т зерна потрібно близько, 2000 м3 повітря.

Для вентилювання підігрітим повітрям використовують установки ВП-300, ВП-400, а також будь-який вентилятор з калорифером.

Робота 5.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 274; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.222.189.51 (0.008 с.)