Оцінка якості печеного хліба



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Оцінка якості печеного хліба



 

Якість хліба оцінюють не раніш ніж через 4 год після випікання і не пізніш ніж через 24 год. Визначають масу, об'єм формених хлібців, формостійкість череневого хліба, об'ємний вихід на 100 г борошна, смак, запах, наявність хрускоту. Крім того, оцінюють симетричність за череневим хлібцем, колір і стан м'якуша та скорини, еластичність і пористість м'якуша.

Визначення об'ємної маси хліба з розрахунку на 100 г борошна з вологістю 14,5 %. Використовують прилад, який складається з металевого циліндра, що обертається навколо осі, вставленої в ящику. Дно ящика являє собою лійку з отвором, що зачиняється заслінкою. Циліндр заповнюють до країв дрібним насінням проса, льону, ріпаку, просіяним на ситах з отворами: верхнім— 2,2 ми, нижнім—1,2 мм. Використовують фракцію проходу крізь верхнє сито. Надлишок насіння з верху циліндра знімають лійкою в ящик, а потім відкривають заслінку і видаляють надлишок.

Частину насіння з циліндра висипають у ящик (при, закритій заслінці), занурюють у насіння хлібець і доводять насіння до рівня «під лінійку». Насіння, яке .залишилося в ящику, вміщують у мірний циліндр. Об'єм, який зайняло насіння в циліндрі, і є об'ємом хлібця. Його вимірюють двічі. Відхилення між паралельними визначеннями не повинно перевищувати 5 %.

Для визначення об'єму хлібців використовують також прилад РЗ-БИО, При закритій заслінці заповнюють короб зерном, лишки знімають лінійкою. Перед визначенням об’єму хлібців короб ставлять у верхнє положення, знімають кришку. У кришці закріплюють хлібець за допомогою пружинного затискача, щоб зразок при-л_ягав до дна кришки. Короб для хліба опускають у нижнє положення і фіксують за допомогою стопорних гвинтів. Поворотом важеля відкривання заслінки заповнювач (зерно) переміщується з верхнього короба в короб Для хліба, заповнюючи його. Об'єм зерна, що не увійшло в короб, і визначає об'єм хлібця. Зерно виходить у скляну трубку, і за шкалою відраховуюсь його об'єм.

Об'ємний вихід хліба X із 100 г борошна з вологістю 14.5 % визначають за формулами:

де V — об'єм хлібця, мл; 374, 500 — маса борошна відповідно вищого, першого, другого сортів та оббивного з вологістю 14,5 %, використаного для випікання. одного хлібця, г.

Формостійкість череневого хліба — це відношення його висоти до діаметра. Вимірюють або двома лінійками, або спеціальним приладом.

Під пористістю хліба розуміють відношення об'єму пор м'якуша до загального об'єму м'якуша. З м'якуша хліба в найбільш типових місцях на відстані не менш як 1 см від поверхні скорини роблять виїмки циліндром приладу Ауермана (гострий край циліндра попередньо змащують рослинною олією). Циліндр вводять кодовими рухами в м'якуш хлібця. Заповнений м'якушем циліндр вкладають на лоток так, щоб обідок його щільно входив у проріз лотка. Потім хлібний м'якуш виштовхують Із циліндра дерев'яною втулкою приблизно на 1 см і гострим ножем зрізують його біля краю циліндра. Відрізаний шматочок м'якуша видаляють. М'якуш, який залишився в циліндрі, виштовхують дерев'яною втулкою до стінки лотка і також відрізують біля краю циліндра.

Об'єм вирізаного циліндром, хлібного м'якуша. (виїмки) V (см3) визначають за формулою:

• де d —- внутрішній діаметр циліндра, см; l — довжина циліндра хлібного м'якуша, см. Так, при внутрішньому діаметрі циліндра З см та відстані від стінок лотка до прорізу 3,8 см, об'єм виїмки циліндра м'якуша становитиме 27 см3.

Якщо немає приладу Ауермана, для визначення пористості хліба гострим ножем роблять виїмки (три для пшеничного хліба та чотири для житнього) з довжиною сторони 3 см і об'ємом 27 см3. Масу виїмок, зважують з точністю до 0,01 г. Пористість X визначають у відсотках за формулою:

де V — об'єм виїмок хліба, см3; M —маса виїмок, г; р — щільність безпористої маси м'якуша (борошна оббивного житнього — 1,21, житніх заварних сортів — 1,27, пшеничного І сорту — 1,31, ІІ сорту – 1,26).

Органолептична оцінка хліба. Спочатку оцінюють зовнішній вигляд, правильність форми та симетричність хліба череневого. При цьому оглядають поверхню, колір, форму, стан скоринки. Поверхня скоринки може бути гладкою, нерівною, горбистою, з тріщинами, підривами або без них. Крупними вважаються тріщини, які проходять через усю верхню скоринку в одному або в кількох напрямах. Крупні підриви охоплюють усю довжину одного з боків фермового чи більше половини окружності череневого хліба.

За забарвленням скоринка може бути блідо- і золотисто-жовтою, світло- і темно-коричневою. Товщина скоринки пшеничного хліба — не більш як 4 мм. Форма хліба повинна бути правильною, формового — відповідати хлібній формі, череневого — круглою, з однаково потовщеними краями, без, бокових випливів та притисків.

Оцінюючи стан м'якуша, відмічають: пропеченість (хліб повинен бути добре пропеченим, не липким, не вологим, добре вимішаним (без грудочок та слідів непромісру), пористість (повинна бути рівномірною, без порожнин і безпористих місць), еластичність (після легкого надавлювання пальцями м'якуш повинен відновлювати початкову форму): Пористість хліба буває дрібною, середньою та крупною, рівномірною чи нерівномірною, тонко- чи товстостінною.

На смак хліб повинен, бути властивим для даного Сорту, не кислим, не прісним, не пересоленим, без ознак гіркоти, стороннього присмаку та хрускоту від вмісту мінеральної домішки. На запах хліб повинен бути властивим для даного сорту, не мати затхлого та інших сторонніх запахів.

Робота №8



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.237.124.210 (0.005 с.)