Кількісний і якісний облік зерна при зберіганні

Облік свіжозібраного зерна і спостереження за ним. За показниками вологості та засміченості зерна, яке надходить від комбайнів, визначають технологію його подальшої обробки., розраховують суму списання втрат внаслідок зміни в масі зерна після його сушіння та очищення. Тому в міру надходження на тік від кожної партії зерна відбирають зразки, аналізують їх на місці, а зразки особливо цінного насінного зерна відправляють для аналізу до контрольно-насінної лабораторії. Втрату маси зерна при зміні його вологості під час післязбиральної обробки X визначають за формулою

де W₁,W₂ — вологість зерна відповідно до і після обробки, %.

Втрату маси, внаслідок видалення смітної домішки понад списаний обсяг зерновідходів (дрібного, битого, щуплого зерна) Х₁ визначають за формулою

'

де a₁, а₂ — вміст смітної домішки в зерні відповідно до і після очищення, %; X — втрата маси від зниження вологості, %:.

Якщо після первинної післязбиральної обробки проводять доочищення зерна, то, крім першого списання втрати маси, аналогічно визначають втрату після чергової обробки (активного вентилювання, вторинного очищення тощо).

Під час тривалого зберігання насінного зерна може збільшуватись його вологість, особливо навесні. Величину збільшення маси партії зерна Х₂ визначають за формулою

де W₁ W₂ — вологість зерна відповідно до і після зберігання, %.

Природні втрати зерна спостерігаються при його зберіганні внаслідок дихання. Норми природних втрат залежать від культури, способу і строку зберігання зерна (табл. 2). Ними, користуються при списанні втрат наприкінці зберігання зерна після проведення розрахунків зміни маси внаслідок зміни вологості та вмісту смітної домішки.

Якщо зерно відпускалось із складу для реалізації, то перед розрахунком природних втрат визначають середню тривалість його зберігання. Для цього суму щоденних чи помісячних (при зберіганні понад 90 днів) залишків зерна ділять на кількість його, визначену за відпуском зважуванням з додаванням залишку. При тривалості зберігання до 90 днів норму втрат Х₃ розраховують за формулою

де H — норма втрат (за таблицею — до 3 міс. включно), %; t — тривалість зберігання, днів.

При середній тривалості зберігання понад 90 днів норму природних втрат X₄ визначають за формулою

де H — норма втрат за попередній строк зберігання, %; б — різниця між найвищою для. даного строку зберігання та попередньою нормами втрат, %; в — різниця між середнім строком зберігання даної партії та встановленим строком для попередньої норми; t — кількість місяців зберігання, До якої належить різниця між нормами втрат (б).

Після розрахунку норм здійснюють списання втрат. Наведені формули можна використовувати щодо партій зерна, маса яких у процесі зберігання не змінюється. Інакше визначають середній строк зберігання в днях (якщо він не перевищує 3 міс.) або в місяцях.

Якісний облік зерна включає спостереження за його температурою, вологістю, зараженістю шкідниками, зміною органолептичних показників. Температуру свіжозібраного зерна (перші 3 міс. після збирання).вимірюють щодня, якщо воно вологе чи сире; зерна середньої сухості — один раз на 3 дні; зерна сухого — не рідше одного разу за 15 днів; вологого та сирого, що зберігається при температурі, нижчій за 10 °С,— двічі на декаду.

Температуру вимірюють за допомогою залізних чи дерев'яних термоштанг. Для вимірювання температури зерна на великій глибині зернового насипу застосовують додаткову штангу, що нагвинчується на штанговий термометр. Спостереження ведуть за.кожним засіком. Якщо зерно насипано шаром по 1,5 м, можна виміряти температуру в одному шарі, а від 1,5 до 2 м — не менш ніж у двох шарах. Термометри встановлюють у захищених від прямих сонячних променів місцях. Тривалість вимірювання — 25—30 хв.

Таблиця 2. Обмежувально-контрольні норми природних втрат при зберіганні зерна, %

 

 

 

 

Зерно (насінне) і продукти його переробки	Строк зберігання	На складах	В елеваторах	На пристосованих для зберігання майданчиках
насипом	у тару
Пшениці, жита, ячменю, полби	До 3 міс	0,07	0,04	0,05	0,12
До 6 міс.	0,09	0,06	0,07	0,16
До 1 року	0,12	0,09	0,10	—
Вівса	До 3 міс.	0,09	0,05	0,06	0,15
До 6 міс.	0,13	0,07	0,08	0,20
До 1 року	0,17	0,09	0,12	—
Гречки, рису (необрушеного)	До 3 міс.	0,08	0,05	0,06	—
До 6 міс.	0,11	0,07	0,08	—
До 1 року	0,15	0,10	0,12	—
Проса, чумизи, сорго	До 3 міс.	0,11	0,06	0,07	0,14
До 6 міс.	0,15	0,08	0,09	0,19
До 1 року	0,19	0,10	0,14	—
Кукурудзи	До 3 міс.	0,13	0,07	0,08	0,18
До 6 міс.	0,17	0,10	0,12	0,22
До 1 року	0,21	0,13	0,16	—
Кукурудзи в качанах	До 3 міс.	0,25	―	—	0,45
До 6 міс.	0,30	—	—	0,55
До 1 року	0,45	—	—	0,70
Гороху, сочевиці, бобів, квасолі, вики, сої	До 3 міс.	О,07	0,04	0,05	—
До 6 міс.	0,06	0,06	0,07	—
До 1. року	0,12	0,08	0,10	—
Соняшнику	До 3 міс.	0,20	0,12	0,14	0,24
До 6 міс.	0,25	0,15	0,18	0,30
До 1 року	0,30	0,20	0,23	—
Інших олійних культур	До 3 міс.	0,10	0,08	—	—
До 6 міс.	0,13	0,11	—	—
До 1 року	0,17	0,14	—	—
Крупа, в т. ч. рисова	До 3 міс.		0,04	—	—
До 6 міс.	—	0,06	—	—
До 1, року	—	0,09	—	—
Борошно	До 3 міс.	—	0,05	—	—
До 6 міс.	—	0,07	—	—
До 1, року	—	0,10	—	—
Висівки і мучка	До 3 міс.	0,20	0,12	—	—
До 6 міс.	0,25	0,16	—	—
До 1 року	0,35	0,20	—	—

 

Для вимірювання температури зерна, що зберігається, використовують також електротермометри ЕТЗ-58. Він складається з термощупа, з'єднувального кабелю, вимірювального приладу та двох дерев'яних футлярів. Термощуп — це триметрова розбірна металева штанга трубчастого типу з датчиком, на кінці. На зовнішній поверхні штанги через кожні 5 см нанесено поділки для відліку величини' заглиблення. Кабель з'єднує датчик термощупа з вимірювальним приладом, на верхній панелі пластмасового корпусу якого змонтовано мікроамперметр та рукоятки керування, а у днищі — джерело живлення. Температуру зерна вимірюють також напівпровідниковим термометром МТ-54.

Стан вологості сухого і середньої сухості зерна перевіряють не рідше одного разу на місяць, вологого, сирого, після обробки (очищення, сушіння, вентилювання) — один раз на 15 днів.

Зараженість шкідниками перевіряють щодекади при температурі зерна, вищій за 10 °С, раз на 15 днів — нижчій за 10 °С, та один раз на місяць — при температурі, нижчій від О °С. Зразок для визначення зараженості шкідниками зерна масою А кг відбирають у найменш вентильованих частинах насипу. В силосах елеватора.зараженість визначають тільки у верхніх шарах насипу. При тривалому Зберіганні зерна в типових зерносховищах сільськогосподарських підприємств необхідна систематична органолептична оцінка його. Свіже зерно має нормальний запах, характерні колір, блиск. Зміна цих показників чи поява плямистих, потемнілих зерен, втрата блиску свідчать про розвиток небажаних процесів.

 

Робота №6.