Визначення металомагнітної домішки

Наважку зерна масо. 1 кг розсипають на рівній програмі товщині не більше 0,5 см. Металомагнітні домішки видаляють магнітом підковоподібним, грузопідйомністю 12 кг. Ніжками магніту повільно роблять поздовжні і поперечні борозенки у зерні.

Після цього зерно збирають і знову повторюють аналіз. Збирають металомагнітні домішки, зважують їх. Кількість металомагнітних домішок виражають в мг/кг зерна.

Результати дослідження оформляють за формою табл. 2.

Таблиця 2

Показники якості зерна ________________

Показник	Маса, г	%
Наважка зерна
Зернова домішка
Інші культури
Проросле зерно
Мінеральна домішка
Смітна домішка
Наважка зерна
Фузаріозне зерно
Сажка тверда, ріжки
Триходесма сива
Кукіль
Гірчак повзучий, пажитниця п’янка, софора лисохвоста, термопсис ланцетний
В’язіль різнокольоровий
Геліотроп опушеноплідний
Смітна домішка, всього
Наважка зерна
Сажкове зерно

 

Після проведення аналізу необхідно зробити висновок, у якому вказують стан зерна за вмістом смітної та зернової домішок (табл. 4) та клас, до якого відноситься зерно за величиною смітної і зернової домішок згідно даних табл. 3.

Таблиця 3

Показники якості зерна та насіння різних культур

Культура	Характеристика і норма для зерна за класами
Пшениця	Зернова домішка
Смітна домішка
Сажкове зерно
Тритикале	Зернова домішка
			–	–	–	–
Смітна домішка
			–	–	–	–
Сажкове зерно
			–	–	–	–
Овес	Зернова домішка
				–	–	–
Смітна домішка
				–	–	–
Кукурудза*	Зернова домішка
					–	–
Смітна домішка
					–	–
Гречка	Зернова домішка
			–	–	–	–
Смітна домішка
	2,5		–	–	–	–
Соняшник	Олійна домішка
	–	–	–	–	–	–
Смітна домішка
	–	–	–	–	–	–
Рижій	Олійна домішка
	–	–	–	–	–	–
Смітна домішка
	–	–	–	–	–	–
Боби	Зернова домішка
	–	–	–	–	–	–
Смітна домішка
	–	–	–	–	–	–

Примітка. Для зерна кукурудзи 1 – використовується для харчових концентратів і продуктів, 2 – продуктів дитячого харчування, 3 – виробництва крупи та борошна, 4 – крохмалю та патоки, 5 – на кормові цілі.

Таблиця 4

Стан зерна за вмістом смітної та зернової домішок

Ступінь засміченості	Показник, %
За вмістом смітної домішки
Чисте	не більше 1
Середньої чистоти	1,1–3
Смітне	3,1 і більше
За вмістом зернової домішки
Чисте	не більше 2
Середньої чистоти	2,1–5
Смітне	5,1 і більше

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПАХУ, КОЛЬОРУ ТА СМАКУ ЗЕРНА (ЗА ГОСТ 10967–75)

 

Візуальний огляд зернівок і насіння у середній пробі, точковій пробі або в аналізованій наважці дає яскраве уявлення про повноцінність партії зерна або насіння, які нормально дозріли, не зазнали несприятливого впливу, будь-яких чинників, мають властиві їм стійкі морфологічні ознаки (форму, розміри, стан покриву тканин, забарвлення тощо).

Кожному роду зерна і насіння відповідають також певні запахи і смак. Відхилення від усіх цих ознак свідчить про зміну внутрішньої природи і властивостей цього виду сировини в гірший бік робить його неповноцінним або навіть непридатним до використання.

Визначення запаху

Зерно має властивість набувати запаху ароматичних сполук, які знаходяться поблизу.

Нормальний запах зерна злакових культур – маловідчутний борошняний або хлібний.

У процесі зберігання зерно може набувати сорбційного (полинного, часникового, сажкового) запаху, нафтопродуктів, димного. Усунути сорбційний запах можливо очищенням зерна, а запах нафтопродуктів та димний усунути неможливо.

До запахів розпаду належать комірний, солодовий і гнильний. Комірний запах з’являється під час тривалого зберігання зерна без провітрювання. Солодового запаху зерно набуває при самозігріванні або проростанні на пні. Гнильний (плісеневий) запах з’являється у вологого зерна внаслідок розвитку плісеневих грибів.

Запах визначають в цілому і розмеленому зерні. З ретельно перемішаного зразка зерна відбирають наважку масою 100 г, поміщають в чашку і визначають запах. Якщо у партії зерна виявлено полиновий запах, то наявність цього запаху визначають в розмеленому зерні після видалення корзинок полину.

У випадках виявлення по стороннього запаху в зерні для його підсилення зерно прогрівають слідую чим чином:

1. ціле зерно поміщають на сітку і впродовж 2–3 хв. пропарюють над кип’яченою водою. Пропарене зерно висипають на лист паперу і вивчають запах.

2. ціле або розмелене зерно висипають в колбу місткістю 100 мл, щільно закривають пробкою і витримують упродовж 30 хв. при температурі 35–40°С, а потім встановлюють запах.

Визначення кольору

Колір має важливе значення, оскільки між відтінками кольору зерна, скловидністю і вмістом білка існує залежність: зерно темного природного кольору має вищу скловидність і більший вміст білка.

Зміна кольору зерна є першою ознакою зниження якості зерна. Зеленкувате зерно – означає, що воно зібране рано або морозобійне. Зерно темніє внаслідок тривалого впливу опадів, самозігріванні, а також при порушенні режиму сушіння. Зерно пошкоджені клопом шкідливою черепашкою має світлі плями.

Колір визначають візуально при денному світлі або при освітленні лампами, порівнюючи досліджуваний зразок з еталоном на цю культуру або сорт.

Визначення смаку

Зерно має слабкий смак борошнистий. Солодкий смак виникає при проростанні зерна і внаслідок активної діяльності амілолітичних ферментів. Солодкий смак має морозобійне зерно та недостигле. Гіркого смаку зерну надають коробочки полину. Кислий смак має зерно при розвитку у ньому плісені.

Із розмеленого зерна виділяють наважку масою 50 г і змішують його з 100 мл питної води. Суспензію виливають до 100 мл кип’яченої води, яку треба зняти з електроплитки потім накривають скляною чашкою. Смак визначають органолептично, коли температура розчину становить 30–40°С.

Результати аналізу оформити згідно табл. 5.

Таблиця 5

Органолептичні показники якості зерна та насіння

Культура	Колір	Запах	Смак
Пшениця
Жито
Тритикале
Ячмінь
Горох
Соняшник
Рижій
Сорго
Кукурудза

 

Після визначення органолептичних показників необхідно зробити висновок про відповідність зразків зерна основним ознакам свіжості.

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

ВИЗНАЧЕННЯ ЗАРАЖЕНОСТІ І ПОШКОДЖЕННЯ ЗЕРНА ШКІДНИКАМИ (ЗА ГОСТ 13586.4–83)

Визначення зараженості зерна у відкритій формі

У складських приміщеннях пробу зерна відбирають пошарово. При висоті насипу 1,5 м точкові проби відбирають із трьох шарів: верхнього, середнього і нижнього. При висоті насипу менше 1,5 м з двох шарів: верхнього і нижнього.

У силосах проби відбирають з верхнього шару, середнього і з доступного.

Проби зерна поміщають в тару, яка щільно закривається.

Середню пробу зерна зважують і просіюють через набор ситів з отворами діаметром 1,5 і 2,5 мм вручну впродовж 2 хв.

Якщо температура зерна нижча 5°С, отриманий схід і проходи через сито нагрівають до температури 25–30°С упродовж 10–20 хв.

Сход із сита з отворами діаметром 2,5 мм висипають на розбірну дошку тонким шаром і виявляють крупних шкідників.

Прохід через сито з отворами діаметром 2,5 мм висипають на біле скло, а прохід через сито з отворами діаметром 1,5 мм – на чорне скло і розглядають його через лупу.

Мертвих шкідників, а також живих польових шкідників, які не пошкоджують зерно під час зберігання, відносять до смітної домішки.

Отриману кількість шкідників виражають в екз./1 кг зерна.

Таблиця 6

Ступінь зараженості зерна

Ступінь зараженості	Кількість в 1 кг зерна
довгоносиків	кліщів
	від 1 до 5 включно	від 1 до 20 включно
	від 6 до 10 включно	понад 20, які вільно рухаються і не утворюють скупчень
	понад 10	кліщі утворюють повстяне скупчення