Визначення натури зерна (за гост 10840–64)

Мета роботи:

1. Ознайомитися з конструкцією приладу, призначе­ного для визначення натурної маси зерна.

2. Визначити натурну масу пшениці (сухої і вологої), жита, ячменю і вівса.

У результаті проведення роботи студенти повинні:

Знати будову пурки, призначення окремих частин приладу, порядок роботи з ним, точність методу.

Уміти визначати натурну масу зерна на літровій пурці, оцінювати правильність отриманих результатів.

Натурною масою називається маса одного літра зерна, виражена в грамах. Цей показник нормується для зерна тільки чотирьох культур – пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес.

Натурну масу визначають за допомогою приладу — пурки в середньому зразку, зві­льненому від великих домішок, після просіювання через сито 6 мм.

На величину натурної маси впливають кількість та склад домішок, стан поверхні зерна, його форма, крупність, щільність, вологість, плівчастість, зрілість, виповненість.

Будова пурки. Літрова пурка складається з: мірного циліндра (мірки) для відмірювання одного літра зерна; наповнювального циліндра для рівномірного заповнення зерна мірки; циліндра для початкового насипання зерна і фіксу­вання висоти насипу в наповнювальний циліндр; вантажу для видалення пові­тря з мірки; ножа для відділення одного літра зерна і ватів з важками(рис. 1).

Рис. 1. Літрова пурка з падаючим вантажем

1 – різноваги; 2 – ящик-футляр для зберігання частин пурки; З – нарізка для вгвинчування штатива ваг; 4 – коромисло ваг; 5 – щілина в мірці; 6 – мірка: 7 – гніздо для мірки; 8 – циліндр з лійкою; 9 – циліндр-наповнювач; 10 – падаючий вантаж; 11 – ніж.

 

 

Порядок роботи з пуркою

Частини пурки виймають із ящика, у якому він зберігається, ящик закривають, угвинчують штатив у нарізку на кришці ящика. На штатив надягають підвіску і вставляють коромисло в обойму. На кінці коромисла надягають серги. На ліве плече коромисла підвішують чашку для гир, урівноважену мірним циліндром і вантажем.

Мірку встановлюють у призначене для неї гніздо на кришці ящика номером до себе, всі інші частини пурки при складанні також установлюють номером до себе. У щілину мірки вставляють ніж, а на нього кладуть вантаж. Надягають на мірку наповнювач. У циліндр із лійкою насипають зерно, не досипаючи на 1 см доверху, циліндр із лійкою встановлюють на наповнювач і обережно випускають зерно. Потім, не струшуючи пурку, виймають ніж. Ва­нтаж, а за ним і зерно, падають у мірку. Після цього вставляють ніж, знімають циліндр із лійкою, звільняють з фіксаторів мірку видаляють надлишок зерна. Потім знімають наповнювач, видаляють ніж, а мірку з зерном зважу­ють з точністю до 0,5 г.

Натурну масу кожного зразка визначають двічі. Різниця в результатах двох рівнобіжних визначень не повинна перевищувати: для вівса —10 г, для інших культур — 5 г. Результати аналізів заносять у табл. 12.

Таблиця 12

Натура зерна

Культура	Перше визначення	Друге визначення	Середнє значення
Пшениця
Тритикале
Жито
Ячмінь
Овес

 

Після проведення аналізу визначають до якого класу та рівня відноситься дослідний зразок культури за натурою зерна згідно даних табл. 13 і 14.

Таблиця 13

Показник натури зерна злакових культур

Культура	Характеристика і норма для зерна за класами
Пшениця							н.о.
Тритикале			н.о.	–	–	–	–
Овес				н.о.	–	–	–
Ячмінь*		н.о.			н.о.	–	–
Жито				н.о.	–	–	–

*Примітка. 1 – ячмінь продовольчий та фуражний, 2 – пивоварний, 3 – круп’яний, 4 – для виробництва солоду в спиртовому виробництві, 5 – фуражний.

Таблиця 14

Рівні натури зерна за її величиною

Культура	Натура
висока	вище середньої	середня	низька
Пшениця	від 785 і вище	765–764	725–764	нижче 725
Жито	від 730 і вище	715–729	685–714	нижче 685
Ячмінь	вище 605	–	546–605	545 і нижче
Овес	вище 480	–	421–480	420 і нижче

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10

ВИЗНАЧЕННЯ ЩІЛЬНОСТІ ЗЕРНА

Мета роботи:

1. Ознайомитися з методами визначення щільності зерна.

2. Навчитися визначати щільність зерна за допомогою градуйованого посуду.

3. Визначити щільність зерна різних культур.

Щільність зерна характеризується відношенням маси зерна до займа­ного ним об’єму. Вона залежить від анатомічної будови і хімічного складу зерна і тому неоднакова в зерна різних культур.

Хімічний склад – кількість і співвідношення хімічних речовин у зерні. З основних хімічних речовин зерна найбільшу щільність мають крохмаль, цукри і білки (відповідно 1,48–1,64; 1,40–1,61; 1,25–1,34 г/см³); най­меншу – жир – 0,89–0,99 г/см³; повітря – 0,0013 г/см³.

Як показник якості щільність виражає ступінь фізіологічної зрілості, виповненості зерна і є ознакою, за якою можна сортувати й очищати зерно від різних домішок, у тому числі і щуплих зернах. Крім того, щільність може служити непрямим показником якості зберігання зерна.

Щільність зерна визначають декількома способами, головним чином, за допомогою градуйованого посуду, розчинів, ареометрів, пікнометрів і ін.

Найбільш простим є метод визначення щільності за допомогою градуйованого посуду. Для цього наважки зерна визначеної маси (50 г цілих зе­рен, узятих з наважки, звільненої від домішок і неповноцінних зерен даної культури) поміщають у градуйовану посудину з рідиною, визначають об’єм наважки і обчислюють щільність за формулою:

де, m – маса наважки;

V– об'єм зерна.

Необхідно пам'ятати, що при визначенні щільності зерна цим методом рідину слід брати таку, котра не змочує стінки зерна (ксилол, толуол, рослинна олія, гас, гліцерин).

Результати аналізу необхідно виконати згідно форми табл. 15.

Таблиця 15

Щільність зерна сільськогосподарських культур

Культура	Маса наважки, г	Об’єм зерна, см^3	Щільність, г/см^3
Пшениця
Тритикале
Овес
Горох
Кукурудза
Гречка
Соняшник
Рижій
Боби

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11

ВИЗНАЧЕННЯ ПЛІВЧАСТОСТІ ЗЕРНА ТА НАСІННЯ (за ГОСТ 10843–76)

 

Плівчастість визначають для зерна та насіння, що має плівки: просо, рис, гречка, овес, ячмінь, соняшник, сафлор, соя, рицина, арахіс, бавовник.

Для визначення плівчастості виділяють наважки масою:

вівса, гречки та рису – 50 г,

проса – 25 г,

соняшника, сафлору – 10 г,

арахісу, гарбуза та рицини – 20 г.

За обрушування вручну:

гречки та проса – 2,5 г,

рису та вівса – 5.

Плівки зерна гречки, вівса, соняшника, гарбуза, арахісу видаляють вручну. Решти культур за допомогою обрушувальної машини або вручну.

Плівчастість визначають шляхом обрушування насіння вручну. Для цього із зразка відбирають дві наважки: для насіння соняшника і сафлору по 10 г, арахісу і рицини по 20 г. Насіння цих культур обрушують за допомогою пінцета. Потім зважують лузгу. Різниця між двома визначеннями не повинна перевищувати 1%.

Плівчастість визначають за формулою:

П=	МП*100
МН

де МП – маса плівок, г;

МН – маса наважки, г.

Результати досліджень виконати згідно табл. 16.

Таблиця 16

Плівчастість насіння деяких культур

Культура	Маса наважки, г	Маса плівок, г	Плівчастість, %
Овес плівковий
Гарбуз
Соняшник
Рицина

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 12