Тема 4. Розрахункові і касові операції банків



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 4. Розрахункові і касові операції банків



 

Основи організації грошових розрахунків в економіці. Готівкові та безготівкові розрахунки. Способи і форми безготівкових розрахунків. Структура безготівкового платіжного обороту. Форми безготівкових розрахунків: платіжні доручення, чеки, акредитиви, платіжні вимоги-доручення; сфера використання і порядок проведення розрахункових операцій.

Способи безготівкових розрахунків: розрахунки на основі заліку взаємних вимог, розрахунки у порядку планових платежів. Сфера їх використання, порядок проведення.

Вексель як форма міжгосподарських розрахунків. Банківські операції векселями.

Організація готівкових грошових розрахунків. Кругообіг готівкових грошей. Організація надходження готівкових грошей до кас банків. Порядок одержання та витрачання готівкових грошей. Прогнозування обороту готівкових грошей у банках. Касова дисципліна і контроль за її дотриманням.

Тема 5. Формування ресурсів банку

Склад і структура ресурсів банків. Власні та залучені ресурси, їх економічна характеристика. Вклади і депозити як головне джерело банківських ресурсів. Види вкладів та їх характеристика. Вклади, що приймаються від населення. Робота з юридичними та фізичними особами по залученню депозитів. Методи прогнозування банківських ресурсів. Розробка пропозицій по підвищенню ефективності використання кредитних ресурсів. Управління ресурсами в ув’язці з прибутковістю банку і ліквідністю.

 

 

Змістовий модуль 2. Кредитні і інвестиційні операції

 

Тема 6. Кредитні операції банків

Умови кредитної угоди, кредитний договір. Види кредитів, їх класифікація та економічна характеристика, форми кредитних рахунків. Засоби захисту від кредитного ризику, форми забезпечення обов’язків отримувача кредиту перед банком. Порядок видачі і способи погашення кредитів. Вартість кредиту. Проблемні кредити. Контроль за використанням і погашенням кредиту. Кредитні санкції. Кредити під сукупне забезпечення. Бланкові й ризикові кредити. Споживчий кредит. Кредити, що пов’язані з розрахунками. Кредити під цінні папери. Контокорентний кредит. Сільськогосподарські кредити.

Особливості проведення кредитних операцій банками у взаємовідносинах з підприємствами сезонних галузей промисловості; сільгосппідприємствами; заготівельними організаціями; торговими та постачальницько-збутовими організаціями. Особливості кругообігу і організації оборотних коштів у названих підприємств. Сезонні та несезонні запаси й затрати як об’єкт кредитування. Приведення у відповідність заборгованості по кредитах із забезпеченням. Додаткові операції, що здійснюються банком у процесі кредитування.

Операції банків із цінними паперами

Види цінних паперів, формування та управління портфелем цінних паперів, дохідність цінних паперів, організація роботи фондової біржі, ф’ючерсні та опціонні контракти з цінними паперами.

Розуміння банківських інвестицій, цілі інвестиційної діяльності банків. Відмінні риси інвестиційних операцій банків від кредитних. Зв’язок інвестицій з кредитуванням. Фактори ризику інвестиційних операцій. Доходність інвестицій. Засоби захисту інвестиційної діяльності банків від ризику виникнення збитків і втрачання ліквідності.

Змістовий модуль 3. Валютні операції банку

Тема 8. Операції банків у іноземній валюті

 

Організація кореспондентських відносин з іноземними банками. Посередництво банків у фінансових розрахунках між експортером та імпортером та їх кредитування. Види платежів у міжнародній практиці: авансові; платежі по надходженню товарів і рахунків; платежі по настанню термінів; платежі при поставці товарів або після неї. Чеки як основна форма розрахунків при зовнішньоторговельних операціях, види чеків, порядок розрахунків. Документарне інкасо, розрахунки за допомогою товарних акредитивів, револьверний акредитив, компенсаційний акредитив. Гарантійні операції, кредитні операції, операції з іноземними інвесторами. Операції СПОТ та ФОРВАРД, СВОП, валютні опціони та ф’ючерси. Валютна позиція банка.

Змістовий модуль 4. Забезпечення економічної безпеки банків.

Тема 9. Ризики функціонування банківської системи.

Сутність банківських ризиків. Завдання аналізу ризиків. Групи збитків, супроводжуючих ризиковані операції. Абсолютна та відносна оцінка ризиків. Поняття кредитного ризику. Показники, які характеризують кредитний ризик. Поняття валютного ризику. Показники, які характеризують валютний ризик. Поняття та види процентного ризику. Показники, які характеризують процентний ризик.

 

Тема 10. Забезпечення фінансової стійкості банку

 

Функціональні, штабні й обслуговуючі підрозділи банку. Доходи і витрати банку. Внутрішньобанківські грошові потоки. Собівартість і ціна банківських продуктів. Перерозподіл доходів і витрат між підрозділами банку. Аналіз ефективності продажів банківських продуктів.

Формування резервів покриття можливих втрат по активних операціях банку. Економічні нормативи регулювання банківської діяльності. Ліквідність і кредитоспроможність банку. Аналіз балансу банку.

 

Модуль ІІI

Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ)

 

 

 

2. Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

Модуль І. Банківська система

Змістовий модуль1. Принципи створення і функціонування банківської системи

Тема 1. Банківська система: створення, функціонування,

Функції.

 

Мета:засвоїти основні поняття й принципи про походження банківської системи та основні напрямки діяльності центральних банків.

План

1. Походження банківської системи і центральних банків.

2. Основні напрямки діяльності центральних банків.

3. Статус центрального банку, операції.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Світову систему центральних банків у сучасному вигляді створено недавно. До середини XVIII ст. комерційні та центральні банки не розрізнялися. Основні етапи розвитку центральних банків 17 ст. - 20 ст.

Функції перших центральних банків відрізнялися від функ­цій сучасних центральних банків. Протягом XVII ст. -XIX ст. у грошово­му обігу існувала система золотомонетного стандарту, за якого зако­нодавчо закріплювався безпосередній обіг золотих монет, їх безпе­решкодний обмін на паперові банкноти. Така система вимагала мінімального втручання держави у грошову сферу, оскільки відносна стабільність грошової маси забезпечувалася стихійним пристосуванням кількості грошей в обігу до потреб товарного обігу (надлишок грошей вільно міг бути обмінений на золоті монети і перетворений у скарб).

1920-1939 pp.: у 1920 р. було прийнято Міжнародну фінансову конвенцію, відповідно до якої всі країни світу повинні були організувати свій центральний банк.

Причини виникнення центральних банків (Рис2.1, 2.2):

· Політичне і територіальне об'єднання у країнах, розвиток цен­тралізованих інститутів публічної влади.

· Прагнення централізувати систему грошового обігу.

· Промисловий розвиток та експансія капіталу у сферу вироб­ництва.

· Відсутність монополії на емісію банкнот дозволяла комерцій­ним банкам активно застосовувати випуск банкнот для нагромаджен­ня капіталу.

· Суттєве розширення грошової маси.

· Підвищення значення готівкового обігу банкнот: банкноти ви­тісняли повноцінні монети з обігу.

· Окремі комерційні банки зловживали випуском банкнот, що призводило до неможливості останніх задовольнити підвищений по­пит їхніх клієнтів щодо обміну банкнот банків на золото. Це спричи­няло банкрутство окремих банків та посилення недовіри до обігу банкнот.

Завдяки створенню центрального банку, концентрації та монополізації банкнотної емісії держава дістала можливість впливати на пропозицію грошей і використовува­ти емісію для фінансування державних витрат. Наділення одного банку монопольним правом на випуск банкнот у країні привело до створення дворівневої банківської системи. На першому рівні перебуває один банк, що має статус центрального. На нього покладається відповідальність за вирішення макроекономічних завдань у грошово-кредитній сфері - підтримка стабільності національних грошей та забезпечення стабільного функціонування всієї банківської системи. На другому рівні банківської системи пе­ребуває решта банків, що виконують комплекс функцій кредитно-розрахункового обслуговування суб'єктів господарювання.

За умов глобалізації світового господарства діяльність централь­них банків розвивається за такими напрямами: співробітництво центральних банків на міждержавному рівні-заснування Банку міждержавних розрахунків (Швейцарія), що створений центральними банками розвинутих країн для сприяння співпраці та оптимізації міжнародних розрахунків; створення Комітету з банківського регулювання та нагляду (Базельського комітету) з метою розроблення принципів ефективного банківського нагляду та надання рекомендацій центральним банкам з аналізу банківських ризиків і критеріїв їх оцінки; координація діяльності центральних банків з міжнародни­ми валютно-кредитними та фінансовими організаціями (Світо­вий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Азійський банк розвитку); створення центральних банків об'єднань груп країн (Євро­пейський центральний банк).

Головне призначення центрального банку(Рис.2.4) - управління грошовим оборотом з метою забезпечення стабільного неінфляційного розвитку економіки. Центральний банк впливає на грошовий оборот через зміну пропозиції грошей і зміну ціни грошей: у короткостроковій перс­пективі, коли пропозиція грошей зростає, рівень процентних ставок знижується, але з перебігом часу ситуація змінюється:

Центральний банк виконує ролі: емісійного банку; банку банків - специфічної банківської інституції, яка фор­мує банківські резерви і регулює діяльність банківської системи; органу державного управління, який відповідає за монетарну політику.

Центральний банк виступає агентом Міністерства фінансів і провідником його грошово-кредитної політики;

Центральний банк є незалежним від уряду, що забезпечує йо­му самостійність у проведенні грошово-кредитної політики без тиску з боку органів влади.

Основні функції центрального банку:

· емісійний центр готівкового обігу;

· провідник монетарної політики;

· банк банків;

· орган банківського регулювання та нагляду;

· валютний центр;

· банкір і фінансовий агент Уряду.

Здійснення грошово-кредитної політики полягає в розробці та реалізації заходів центрального банку, які впливають на зміну грошової маси в обігу, на обсяги кредитів, а також на рівень процентних ставок. Найважливіші заходи грошово-кредитної політики :

· визначення напрямів розвитку грошово-кредитної політики (таргетування);

· вибір основних важелів грошово-кредитного регулювання;

· формування інформаційної бази даних у монетарній сфері (грошові агрегати, обсяги кредитування, заощадження); організація і проведення наукових досліджень макроекономічних процесів загалом і грошово-кредитної сфери країни, зокрема.

Центральний банк здійснює нагляд і регулювання процесу проведення фінансових платежів окремих осіб, фірм і депозитних закладів із метою забезпечення нормальної щоденної роботи фінансової системи. Таку функцію центрального банку називають гарантуванням стабільності фінансової системи.

Ще однією функцією центрального банку є підтримка обмінного і курсу національної грошової одиниці щодо іноземних валют.

Виконуючи функцію фінансового агента уряду, центральні банки здійснюють комплекс операцій з його обслуговування, а саме: обслуговування державного боргу; касове виконання державного бюджету; ведення поточних рахунків урядових установ; розміщення державних цінних паперів; переказ валютних коштів для здійснення розрахунків уряду з іншими країнами.

З-поміж багатьох функцій центральних банків можна вирізнити основні, які забезпечують виконання головного завдання центрального банку - збереження стабільності національної грошової одини­ці, і додаткові, що сприяють вирішенню цього завдання.

Основні функції центральних банків поділяються на регулятивні, контрольні та обслуговуючі – рис.2.3.

Регулятивні – управління сукупним грошовим оборотом у країні; регулювання грошово-кредитними інструментами фінансового сектора економіки та впливу на реальний сектор; регулювання попиту і пропозиції на кредитні ресурси.

Контрольні – системний контроль за функціонуванням грошово-кредитної сфери: організація системи банківського нагляду; валютний контроль.

Обслуговуючі – організація платіжної системи країни, забезпечення розрахункових операцій всередині банківської системи, проведення міжнародних розрахунків.

До додаткових функцій належать: здійснення статистичного та економіко-математичного аналізу і моделювання кон'юнктури у фінансовому та реальному секторі еко­номіки; відстеження тенденцій розвитку попиту і пропозиції на грошові активи, публікація статистичних даних і результатів проведених до­сліджень; виготовлення банкнот; інкасація та забезпечення виготовлення і транспортування го­тівки; касове виконання бюджету; агентське управління державним боргом; представництво держави у міжнародних організаціях.

 

 

 
 

 


 

 

 

Рис. 2.1.Форми центрального банку

 

 

 

Рис. 2.2. Демонетизація золота

 

 

 

 


 

Рис. 2.3. Статус центрального банку


 


Рис. 2.4. Напрямки діяльності центрального банку

 

Бібліографічний список

[2, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 13, 15, 16, 17, 18].

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.80.6.131 (0.011 с.)