![]()
Заглавная страница
Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вимірювання швидкості руху повітряВимірювання швидкості руху повітря проводять крильчатим та чашковим анемометрами (рис. 9, рис. 10). На вісь чашкового анемометра посаджена крильчатка з пустотілими на півсферами та вертушка млинчастого типу з алюмінієвої фольги крильчатого. Під дією повітряного потоку вертушки приладів обертаються й через систему зубчастих і червячних коліс приводять у рух стрілки лічильника. Рисунок 9. Анемометр крильчатий Рисунок 10. Анемометр чашковий
Прилади вмикають та вимикають важільним-арретиром, який розміщений на боковій частині корпусу анемометра. Вимірювання починають із записування показів усіх трьох циферблатів анемометра (чотиризначна цифра). Одночасно з ввімкненням важеля вмикають секундомір. Через 100 с (беруть для зручності розрахунку) анемометр вимикають і знову записують його покази.(при цьому вентилятор невиключається). Різниця між показами до та після досліду, поділена на час (100 с), дає швидкість повітряного потоку в поділках за секунду.
Рисунок 11. Графік переведення лічильника анемометра в покази швидкості руху повітря
За спеціальними графіками (рис. 11) визначають дійсна швидкість руху повітря в кожній точці. Границя вимірювання для чашкового анемометра від 1 до 20 м/с, а для крильчатого – від 0,1 до 2 м/с. · Кататермометр застосовують для вимірювання малих швидкостей (від 0,04 до 2 м/с) руху повітря. Цей прилад являє собою видозмінений спиртовий термометр (рис. 12), капіляр якого зверху розширений, а знизу має кульковий або циліндричний резервуар. Застосування кататермометра базується на залежності швидкості охолодження його резервуару від швидкості руху повітря. Швидкість руху повітря в м/с визначають за спеціальною методикою. Визначення малих швидкостей руху повітря проводять одноточковим напівпровідниковим термоанемометром типу ЕА-2М (рис. 13), який призначений для вимірювання температури, швидкості руху та напрямку повітряного потоку. Діапазон вимірювання швидкості від 0 до 5 м/с, температури – від 10 до 60 оС, напрямку потоку – від 0 до 360 град. Робота термометра побудована на охолодженні нагрітого електричним струмом приймального тіла – давача рухомим потоком повітря. Давачем приладу є мікротермоопір. а) б) Рисунок 13. Одноточковий напівпровідниковий а) циліндричний б) кульковий термоанемометр ЕА-2М Рисунок 12. Кататермометри
Для безпосереднього вимірювання швидкості руху повітря використовують індукційні анемометри (тип АРИ-49 має діапазон вимірювання від 2 до 30 м/с).
Вимірювання атмосферного тиску Для вимірювання атмосферного тиску застосовують барометри анероїди (рис. 14), барометри ртутні та барографи (рис. 15). Рисунок 14. Барометр-анероїд Рисунок 15. Барограф
ПРИЛАДИ та УСТАТКУВАННЯ, ЯКі ВИКОРИСТОВУюТЬ 4.1 Психрометр аспіраційний Ассмана. 4.2 Психрометр ПБУ-1 з психрометричною таблицею. 4.3 Психрометр Августа без таблиці. 4.4 Барометр анероїд з термометром БР-52. 4.5 Анемометр ручний чашковий типу МС-13. 4.6 Анемометр ручний крильчатий типу АСО-3. 4.7 Вентилятор ВН-2. 4.8 Гігрограф волосяний у круглій оправі МВК. 4.9 Гігрограф типу М-21. 4.10 Термограф біметалічний типу МТ-22. 4.11 Секундомір типу СМ-60.
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ 5.1 Вивчити прилади та принцип їх роботи для замірювання метеорологічних умов. 5.2 Визначити відносну вологість повітря в лабораторії за наявними приладами. 5.3 Визначити атмосферний тиск і температуру повітря в лабораторії. 5.4 Визначити швидкість руху повітря від вентилятора. 5.5 Порівняти метеорологічні умови в лабораторії з нормами згідно з ДСН 3.3.6.042-99. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА 6.1 Визначити температуру повітря термометром на початку та в кінці заняття в робочій зоні лабораторії на рівні 1,3 – 1,5 м від підлоги. Вимірювання температури повітря можна проводити за сухим термометром психрометра. Дані вимірювань записати в таблицю 2. Таблиця 2. Результати вимірювань відносної вологості повітря та барометричного тиску
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 758; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.38.49 (0.004 с.) |