Прилади та обладнання, Які використовуються

4.1 Трансформатори струму ТТ₁ та ТТ₂ типу И54.

4.2 Реле струму РТ 40/10 У4.

4.3 Вольтметр-індикатор, тип Ц–4282 на 220 В.

4.4 Амперметр щитовий 5 А.

4.5 Лампочка електрична (індикатор зеленого кольору).

4.6 Запобіжник пробковий.

4.7 Секундомір електричний, тип ПВ–53 Щ.

4.8 Світлове табло „Проводьте дослід”.

4.9 Автоматичний вимикач, тип АП–50.

4.10 Лабораторний автотрансформатор регулюючий, ЛАТР–ІМ.

4.11 Вимикач секундоміра „КВ₂”.

4.12 Зразки плавких вставок різних діаметрів провідників.

4.13 Мікрометр М–25.

4.14 Клеми К₁– К₂ для запобіжників.

4.15 Змінний захисний екран.

4.16 Вимикач установки „ВК₁”.

4.17 Електрична вилка.

4.18 Навантажувальний трансформатор 220/380.

4.19 Пробковий різьбовий запобіжник.

5. ПОРЯДОК РОБОТИ З ТРАНСФОРМАТОРАМИ СТРУМУ ТТ₁ та ТТ₂

Коефіцієнт трансформації струму знаходимо з табл. 2 враховуючи приблизні значення струму плавлення (для різних розмірів дроту) і встановлюємо його на обох трансформаторах струму ТТ₁ та ТТ₂ штекерами. Гнізда установки штекерів на трансформаторах струму показано на рис. 5.1.

Дійсні величини струму, при якому перегоряє провідник, визначається множенням коефіцієнта трансформації К_т на показ амперметра.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

Дослід проводиться на лабораторній установці, представленій на рис. 4.1, а її схема – на рис. 6.1.

 

Таблиця 2. Приблизні величини струмів перегорання, коефіцієнти трансформації для різних поперечних діаметрів дроту

№ з/п	Діаметр дроту, мм (мідь)	Приблизні величини струмів перегорання вставки, А	Максимальний струм на приладі в кінці шкали, А	Коефіцієнт трансформації струму, Кт	Положення штекерів в гніздах трансформатора струму ТТ1 і ТТ2
	0.05				¡¡¡Ä¡¡¡
	0.10				¡¡¡Ä¡¡¡
	0.15				¡¡¡¡Ä¡¡
	0.20				¡¡¡¡Ä¡¡
	0.25				¡¡¡¡¡Ä¡
	0.30				¡¡¡¡¡Ä¡
	0.35				¡¡¡¡¡Ä¡
	0.40				¡¡¡¡¡¡Ä
	0.45				¡¡¡¡¡¡Ä
	0.50				¡¡¡¡¡¡Ä

 

Для проведення дослідів потрібно взяти із столу лабораторної установки чотири провідники різних діаметрів по два взірці кожного. Замірявши їх діаметри мікрометром, записати ці значення в табл. 3.

 

Таблиця 3. Результати експерименту.

№ експерименту	Даметр провідника в мм	Покази амперметра в А	Коефіцієнт трансформації струму, Кт	Дійсна величина струму плавлення провідника в А	Час перегорання провідника, с

 

Проводити експериментальні досліди необхідно обов’язково згідно з порядком пунктів розділу 3.

Примітка: а) обов’язково вимкнути вимикач 9 перед заміною провідника, який перегорів, на новий;

б) повертати плавно та повільно ручку ЛАТРа за годинниковою стрілкою, дивитись на амперметр та визначити при якому струмі перегорить провідник.

Дійсну величину струму перегорання визначити множенням показів амперметра на коефіцієнт трансформації струму (амперметр розрахований на 5 А).

 

ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

7.1 Під’єднання провідника плавкої вставки запобіжників необхідно виконувати при виключеному світловому табло „Проводьте дослід”.

7.2 Забороняється під час проведення експерименту брати руками провідник, який досліджується.

7.3 Провідник і клеми К₁–К₂ повинні бути закриті захисним екраном.

7.4 Категорично забороняється під час експерименту змінювати коефіцієнт трансформації струму шляхом перестановки штекерів на трансфоматорах ТТ₁ та ТТ₂.

7.5 Забороняється ремонтувати та регулювати прилади і обладнання, яке використовується, а також доторкатися до струмоведучих частин приладів під час досліду (до затискачів для їх підключання в схему, до струмового реле, до трансформаторів струму і т.п.).

7.6 При всіх виявлених поломках виключити установку та попередити викладача.

ЗМІСТ ЗВІТУ

8.1 Тема, мета і завдання роботи.

8.2 Короткий опис розділу „ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ”.

8.3 Схема установки для дослідження плавких вставок запобіжників, рисунок 6.1.

8.4 Порядок виконання лабораторної роботи.

8.5 Результат експерименту дати в таблиці 3.

8.6 Побудувати графіки залежності струму та часу перегорання провідників від діаметрів провідників І=f(d) та t=f(d).

8.7 Висновок з виконаної роботи.

8.8 Контрольні запитання.

8.9 Перелік посилань.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

9.1 Для чого призначені запобіжники в електричних мережах напругою до 1000 В?

9.2 Як залежить час перегорання плавкої вставки запобіжника від величини електричного струму та від діаметра провідника?

9.3 Як підбирається плавка вставка для одного електричного двигуна, який працює?

9.4 Як підбирається плавка вставка для захисту споживачів, які не мають електричних двигунів?

9.5 Як підбирається плавка вставка для захисту декількох електродвигунів?

9.6 Що таке коефіцієнт попиту і від чого залежить його величина для силового навантаження цеху, яке складається з асинхроних електродвигунів?

9.7 Як визначити величину тепла, яке виділяються при перегоранні плавкої вставки?

9.8 Як поділяються за конструктивним виконанням плавкі запобіжники?

9.9 Класифікація запобіжників за призначенням.

9.10 З якого матеріалу може бути виготовлена плавка вставка запобіжника?

9.11 Позитивні якості та недоліки запобіжників.

9.12 Яка небезпечна величина струму для організму людини? Від чого вона залежить?

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці.-

Львів: Афіша, 2000. – 350 с.

2. Геврик Є.О. Охорона праці. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280 с.

3. Охорона праці. / За ред. В.П.Кучерявого. – Львів: Оріяна-Нова, 2007. – 368 с.

4. Охрана труда./Под ред. Б.А.Князевского. – М.: Высшая школа, 1982. – 310 с.

5. Намикотов К.К., Хмельницкий Р.С. Аникеева К.Н. Плавкие предохранители. – М.: „Энергия”, 1979. – 176 с.

6. Фёдоров А.А.; Ристехейн Э.М. Электроснабжение промышленых предприятий. – М.: „ Энергия”, 1981. – 360 с.

7. Шаповалов Н.Ф. Справочник по расчету электрических сетей. – К.: „Будівельник”, 1979. – 280 с.