Назвіть основні здобутки науки, техніки, технології виробництва в останній третині ХІХ ст., вкажіть їх наслідки.

Найважливішим винаходом останньої третини XIX ст. було створення технічної лінії з виробництва, передачі і споживання електричної енергії. Це стало можливим після винаходу динамомашини (В. Сіменс – Німеччина, 1867 р.), генератора електричного струму (Т. Едісон – США, 1883 р.), трансформатора для передачі електричного струму на відстань (1891), електродвигуна. Розпочалася електрифікація виробництва, транспорту і побуту. Парова енергія стала витіснятися електричною. Були винайдені електрична плавильна піч (1877), електричне зварювання металів (1887), електрична залізниця – трамвай (1879), електрична лампа (1886) та багато інших винаходів.

У 80-90-х роках було відкрито і вдосконалено використання інших видів енергії. Серед них виділяються винаходи двигунів внутрішнього згоряння – карбюраторного (Н.Отто, Німеччина, 1887 р.) та дизельного (Р.Дизель – Німеччина, 1893 р.).

У 80-х роках двигуни внутрішнього згоряння були вдосконалені. На їх базі німецькі винахідники Г. Даймлер і К. Бенц створили автомобіль, який мав велике техніко-економічне значення.

Відкриття в галузі виробництва хімічної продукції (синтетичні барвники, кислоти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та інші вироби) дали поштовх для прискореного розвитку хімічної промисловості.

Велике економічне значення мали технічні вдосконалення в металургії – конверторний спосіб виробництва сталі, впровадження мартенівських печей, які значно підвищували продуктивність праці.

Цьому сприяли також технічні і технологічні новації в металообробці. Був винайдений автоматичний револьверний верстат (США), вдосконалений токарний та інші металорізальні механізми.

Важливі вдосконалення були зроблені в технічній сфері легкої, поліграфічної та інших галузях промисловості (автоматичний ткацький верстат, лінотип, автомат для виробництва пляшок тощо).

Темпи технічного прогресу були вражаючими, їхні результати важко переоцінити. Технічні та технологічні відкриття різко підвищили ефективність праці, почалося масове виробництво товарів, знизилася їх собівартість.

 

Які структурні зміни відбулися в економіці провідних країн світу протягом останньої третини ХІХ – на початку ХХ ст.?

З переходом світової економіки в стадію монополістичного капіта­лізму посилюється циклічність виробництва, економічні кризи стають більш глибокими. Зростає нерівномірність економічного розвитку різних регіонів світу, що сприяє переміщенню світового центру економічного розвитку з Англії в США.

З другої половини ХІХ – початку ХХ ст. найбільш високі темпи розвитку економіки мали відносно молоді країни, а саме США і Німеччина, які зайняли провідне місце в світі за обсягами промислового виробництва і обігнали Англію і Францію

 

 

21. Якими були передумови та наслідки створення монополітичних об’єднань? назвіть основні форми монополії.

Монополізм має окремі форми (ознаки) вияву навіть у тій економічній системі, де монополії не посідають панівного становища. Тому Арістотель згадував про монополії ще за рабовласницького ладу, англійський філософ Т. Гоббс — у сфері зовнішньої торгівлі за феодалізму. Обидва їх появу пов'язували з мотивами накопичення багатства, прибутків, засобом для якого вважалося панівне становище монополій на ринку.

Хоча ринок і окремі монополістичні ознаки в деяких країнах існували впродовж кількох тисячоліть (з IV тис. до н. е. до останньої третини XIX ст.), монополістичні тенденцїї в економіці стали панівними лише наприкінці XIX ст.

Причини виникнення монополій пов'язані передусім із змінами в технологічному способі виробництва. Передумовою цих змін була промислова революція кін. XVIII — поч. XIX ст., технічні винаходи, поява нових галузей промисловості та швидкий розвиток виробництва в багатьох із них, насамперед, у легкій промисловості.
Через процес концентрації виробництва, коли підприємства, замість ведення між собою виснажливої конкурентної боротьби, укладають між собою угоду, тобто об'єднують і капітал.

Негативні соціальні наслідки панування монополій виявилися, насамперед, у тому, що представники монополістичного капіталу отримували надприбутки за рахунок можливості встановлення високих цін на свою продукцію. Це за певних обставин могло стати і реально ставало гальмом запровадження у виробництво новітніх досягнень науки і техніки, які б могли суттєво зменшити вартість, а відтак, і ціну продукції, що виготовлялась монополіями.

 

 

У чому полягає принцип економічної рівноваги у Маршала? У чому суть концепції «еластичності попиту» А. Маршала?

Обгрунтовуючи принцип равновесности, А. Маршалл ввів в економічну науку категорію «рівноважної ціни», яка представляє собою точку перетину кривої попиту (граничної корисності) і кривої пропозиції (граничних витрат). Обидва ці фактори - складові ціни; корисність і витрати однаково значущі.
У підході А. Маршалла враховуються як об'єктивна (витрати виробництва), так і суб'єктивна (корисність благ) сторона.
У короткому періоді рівноважна ціна утворюється в точці перетину кривої пропозиції та кривої попиту. За словами Маршалла, «принцип витрат виробництва і принцип" кінцевої корисності ", без сумніву, є складовою частиною одного загального закону попиту та пропозиції; кожен з них можна порівняти з одним із лез ножиць».

Під "еластичністю попиту" Маршалл розумів функціональну залежність зміни обсягу попиту під впливом зміни граничної корисності та ринкової ціни товару й доходу його споживача. Зокрема, зміною ціни визначається цінова еластичність попиту. Видатний економіст вважав, що "ступінь еластичності (або швидкості реакції) попиту на ринку залежить від того, якою мірою його обсяг зростає за певного зниження ціни або скорочується за певного підвищення ціни".

Маршалл розрізняв еластичний і нееластичний попит. Попит буде еластичним, коли він змінюється більшою мірою, ніж ціна, яка зумовила зміну попиту, і буде нееластичним, якщо змінюватиметься меншою мірою, ніж ціна. Найменш еластичним, на думку англійського економіста, є попит на товари першої потреби (воду, сіль, хліб, картоплю, цукор тощо). При цьому еластичність попиту висока за високих цін і значна за середніх; вона зменшується при зниженні цін і поступово зникає, коли падіння цін заходить так далеко, що досягається рівень повного насичення цієї потреби.

 

 

Охарактеризуйте процеси промислового перевороту в Східній Україні 19 ст. Які етапи в своєму розвитку він пройшов? Як вплинули процеси індустріалізації на розвиток господарства України? Наведіть приклади з історії нашого обласного центрую

Почався 30-40-х і завершився в 70-80-х роках XIX ст.

Промисловий переворот в Україні розпочався у харчовій промисловості. У цукровиробництві почали застосовувати машини для подрібнення цукрових буряків, гідравлічні преси для сокодобування, парову техніку випарювання й згущення цукробурякового соку. Загальна кількість цукроварень збільшилася до 222 у 1858 p., з них "парових" було 90, або 60 %. Проте цукрове виробництво як галузь дворянського підприємництва грунтувалося на примусовій праці кріпосних селян, що переважала у 40—50-х роках. Панівною тенденцією у розвитку виробництва цукру було перетворення кріпосної мануфактури (з переходом на вільнонайману працю) на фабрику.
У 20-х роках XIX ст., з'явилися перші парові ґуральні. Технічний прогрес позначився і на ґуральництві. Парова техніка, що почала застосовуватися в цій галузі, не тільки прискорила виробничий процес, а й збільшила вихід горілки з одиниці сировини. Зростаючі потреби в машинах змовили розвиток машинобудівної промисловості, яка почала створюватися в Україні з кінця XVIII ст. її представляли мідярні, чавуноливарні та машинобудівні заводи. На початку XIX ст. в губерніях України налічувалось 10 мідярень, у 1860 p. їх було вже 17. Безпосередній вплив на розвиток продуктивних сил України мав транспорт, особливо залізничний. Залізничне будівництво в Україні розгорнулося зразу після селянської реформи. У 1863 p. розпочалося спорудження першої залізничної лінії від Балти до Одеси протяжністю 196 верст