Економічні реформи М. Хрущова та їх наслідки для України

Історія України. Залік. Питання 76 – 90

76. Боротьба радянської влади з підпільним партизанським рухом ОУН-УПА. Антиукраїнські акції комуністичного режиму в Польщі (Операція «Вісла»).

 

Операція «Вісла»

Хронологія: 28 квітня – 28 серпня 1947 р.

Суть: насильницька депортація українського населення на захід і північ Польщі.

Мета: полонізація українців, які не бажали виїхати до УРСР; перетворення Польщі на мононаціональну державу; заселення західних і північних територій переданих Німеччиною Польщі за рішенням Потсдамської конференції; позбавлення УПА підтримки українським населенням.

Результати: 1) виселення із Закерзоння 140 тис. українців; 2) полонізація Закерзоння; 3) припинення бойових дій УПА на Закерзонні.

 

77. Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр). Боротьба з культом особи Сталіна та її значення для України. Початок десталінізації та демократизації суспільного життя в Україні.

 

5 березня 1953 р. – смерть Й. Сталіна. Початок боротьби за владу в комуністичній партії.

Березень – червень 1953р. – тимчасове «колективне керівництво» - розподіл вищих почад між найближчими соратниками Сталіна – Г. Малєнков (Голова ради Міністрів СРСР), М. Хрущов (І секретар ЦК КПРС(1952)), Л. Берія (Глова МВС і Держ. безпеки).

Червень 1953 р. – Берія звинуватив Мельникова в русифікації вищої школи і дискримінації місцевих кадрів з західноукраїнських областях. -> Мельникова звільнено з почади І секретаря ЦК КПРС -> вперше українець О. Кириченко.

26 червня 1953 р – арешт Берії, якого у грудні розстріляли.

1955 р – звільнення Малєнкова з посади Голови радии Міністрів СРСР -> М. Булганін

Березнь 1953 р. - М.Хрущова обрали першим секретарем ЦК КПРС.

 

Відсутність у наступників Сталіна бажання, а також змоги дотримуватися моделі «класичного сталінізму» позначилась також на звуженні діяльності потужного репресивного апарату в країні.

 

Із системи органів МВС — КДБ повністю вилучалися надані їм свого часу судові функції. Постановою Президії Верховної Ради СРСР від 1 вересня 1953 року було ліквідовано інструменти терору — військові трибунали, «особлива нарада» при Міністерстві внутрішніх справ СРСР, яка мала право виносити вироки навіть заочно. Позитивне значення мали заходи, спрямовані на підвищення ролі прокурорського нагляду.

 

Надзвичайно важливим кроком на шляху десталінізації і лібералізації радянського суспільства став XX з'їзд КПРС, що відбувся в лютому 1956 р.

 

В останній день роботи з'їзду, коли затверджувалися результати голосування по виборах керівних органів партії, Хрущов повідомив делегатів, що вони мають зібратися на закрите засідання. В ніч з 24 на 25 лютого М.Хрущов протягам чотирьох годин зачитував делегатам з'їзду доповідь «Про культ особи і його наслідки».

 

 

На з'їзді вперше була показана справжня постать Й.Сталіна – постать жорстокого тирана і диктатора. Доповідь М.Хрущова буквально шокувала багатьох комуністів.

Варто зазначити, що критика культу особи Й.Сталіна на XX з'їзді партії була хоч і різкою, але все-таки поверховою і не досить глибокою. Вона не містила в собі серйозного аналізу системних засад і головних причин формування режиму особистої влади колишнього вождя радянської держави.

 

Незважаючи на величезну інформаційну насиченість і емоційність, доповідь М.Хрущова скоріше маскувала, ніж змальовувала справжню картину злочинів сталінізму. В ній, зокрема, засуджувалися лише зовнішні сторони тоталітаризму («культ особи») і найбільш вражаючі події зловживання державою владою (масові репресії). Політика ж партії в цілому на всіх етапах соціалістичного будівництва вважалася правильною. З'їзд не обговорював доповіді М.Хрущова, а прийняв з цього питання лише стислу постанову, що містила всього декілька рядків.

Іншим напрямком подолання культу особи Сталіна було перейменування географічних назв, пов’язаних з його іменем

Однією ознакою демократизації суспільства стало ширше залучення громадськості до вирішення важливих суспільних проблем. До них варто віднести заходи щодо зміцнення законності, участь громадян в охороні громадського порядку, творення системи народного контролю.

 

Після смерті Сталіна розпочалося розширення прав союзних республік у різних сферах суспільного життя. Тільки в 1953-1956 рр. в Україні із союзного в республіканське підпорядкування перейшло декілька тисяч підприємств та організацій.

У цей час інтенсивнішою стала діяльність Ураїни на міжнародній арені. Значно активізуються зв*язки України із закордоном.

У СРСР і, зокрема, В Україні розпочався процес перебудови державного апарату, удосконалення його структури.

У 1953-1964 рр. в суспільному житті за інерцією панували комуністичний романтизм та соціальні міфологія. На початку 60-х рр. нестабільність у суспільстві ставала дедалі відчутнішою.

 

78. Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр). Адміністративно - територіальні зміни. Входження Кримської області до складу України. Завершення формування територіальних кордонів.

 

7 січня 1954 р. була створена Черкаська область УРСР.

У 1954 р. Україні зі складу Росії було передано Крим.

Водночас акція передачі Криму до УРСР, що мала продемонструвати «вияв дружби і довір'я російського народу до українського» і підкреслити особливий статус України у складі СРСР, посилила автономістські домагання нового українського керівництва. Виявом прагнення економічного автономізму стало рішення ЦК КПУ у 1957 р. про передачу Українському Держплану функції планування та контролю над усією республіканською економікою. Найвищий розквіт українського офіційного автономізму припадає на 1963—1972 рр., коли першим секретарем КП(б)У був Петро Шелест

 

 

Входження Криму.

Причини:

1) територіальна та історична близькість Криму та України.

2) потреби у відновленні господарського і культурного життя на півострові, яке було в катастрофічному становищі, внаслідок депортації кримських татар.

3) розділення урядом України моральної відповідальності за масові депортації корінних жителів Криму у 1944 р.

Суть: 19 лютого 1954 р. на честь 300-річчя воз*єднання України з Росією, видано Указ Президії ВР СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».

Наслідки: а) розширення курортного потенціалу України; б) додаткове напруження зусиль народного с/г; б) збільшення в Україні кількості росіян, які опиралися українізації.

Після цього державна територія України не змінювалася.

 

 

79. Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр). Розвиток економіки України в середині 50-х – у першій половині 60-х рр. Реформування економіки

 

ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ М.ХРУЩОВА ТА ЇХ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Промисловість

§ Спроба децентралізації управління промисловістю та будівництвом шляхом створення раднаргоспів (1957 – 1965 рр.) та ліквідації низки галузевих міністерств (в УРСР було створено спочатку 11, а згодом ще 3 економічні райони на чолі з раднаргоспами). Позитивні риси: розширення господарчих прав на місцях, наближення управління до виробництва, скорочення управлінського апарату. Негативні: ускладнення зв’язків між підприємствами окремих раднаргоспів, так зване «місництво», незацікавленість у комплексному розвитку всієї галузі.

Раднаргоспи (Ради народного господарства) – територіальні органи управління, створені в 1957 р. замість галузевих міністерств, які помітно поліпшили керування економікою регіонів, але призвели до розриву зв’язків між окремими галузями.

§ Збережено старі важелі адміністративно-командної системи, реформа не була підкріплена введенням госпрозрахунку та наданням самостійності підприємствам, і це призвело до повернення старої централізованої схеми управління. У 1960 р. створено Українську раду народного господарства та зменшено кількість українських раднаргоспів до 7; у 1963 р. організовано Вищу раду народного господарства СРСР та низку державних комітетів з окремих галузей промисловості.

§ Впровадження здобутків науково-технічної революції (НТР) у виробництво (створення Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах нової техніки, Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів, в УРСР відкрито 5 тис. організацій цього товариства).

Позитивні риси: впровадження перших кібернетичних машин, запуск першого штучного супутника Землі в 1957 р., політ Ю. Гагаріна в космос у 1961 р., використання атомної енергії в мирних цілях, заміна паровозів тепловозами й електровозами, пароплавів – теплоходами, використання нових машин та технологій тощо. 6 листопада 1960 р. відкриття Київського метрополітену.

Негативні: повільні темпи НТР, перекіс у бік оборонної галузі, недостатні асигнування на науку, відсутність конкурентної боротьби виробників на ринку.

Науково-технічна революція (НТР) – процес якісного перетворення продуктивних сил на основі досягнень науки і техніки.

§ Збільшення обсягів випуску товарів народні вжитку (за роки семирічки (1959-1965 рр.) в УРСР було споруджено понад 300 нових і реконструйовано 400 підприємств легкої та харчової промисловості).

§ Проектування і будівництво цифрової машини «Київ» (1960 р.), першої в СРСР ЕОМ «Дніпро»

§ (1961 р.) та більш потужних «Промінь» (1962 р.), «Мир» (1964 р.) та ін. (В. Глушков)

§ Створення штучних алмазів (1961 р.)

§ Будівництво і запуск найбільшого у світі прискорювача електронів (1964 р.)

§ Нові методи електрозварювання (Б. Патон)

§ 1960 р. – ЗАЗ 965

Сільське господарство

Велика увага до розвитку аграрного сектору.

§ Новий наступ на особисті присадибні господарства, спричинений впровадженням у життя ідеї про стирання різниці між містом і селом та будівництвом так званих агроміст: у 1956 р. встановлено високий податок за утримання худоби в міській місцевості, обмежено власників худоби у пасовищах і заготівлі кормів; у 1959 р. заборонено утримувати худобу в містах і робітничих селищах, встановлено ліміт на утримання живності на селі; зменшення продажу продуктів тваринництва, підвищення цін на них.

§ Реорганізація МТС (перетворення МТС на ремонтно-технічні станції з обслуговування колгоспної техніки шляхом примусового викупу колгоспами старої техніки МТС за завищеними цінами 1958 – 1959 рр.); перетворення слушної ідеї надання можливості колгоспам вільно розпоряджатися власною технікою на їх чергове обкрадання.

Соціальна сфера

- Збільшення мінімальної зарплатні та пенсій.

- Скорочення робочого тижня.

- Видача паспортів селянам, введення зарплатні колгоспникам.

- Скасування плати за навчання.

- Припинення практики примусових державних позик.

- Широкомасштабне житлове будівництво. (1957 р.)

- Грошова реформа 1961 р., наслідком якої стало зростання цін на товари.

 

Було скорочено робочий день і запроваджено 5-денний робочий тиждень. Саме в хрущовський період селяни нарешті одержали паспорти, яких фактично не мали з моменту запровадження паспортної системи 1932 р.

Значних розмірів набуло і житлове будівництво. У побут багатьох сімей увійшла нова техніка – телевізори, магнітофони, пральні машини. Це якісно змінило уявлення населення про життєві стандарти.

Контраст із періодом сталінського правління був разючим. Дефіцит товарів, 30-ти % підвищення роздрібних цін на м*Ясо та масло, замороження зарплатні, відмова від обіцяного зниження прибуткового податку свідчим про надто низький рівень життя населення.

 

 

81. Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр). Зародження дисидентського руху. Причини появи та особливості дисидентського руху в Україні.

 

Історія України. Залік. Питання 76 – 90

76. Боротьба радянської влади з підпільним партизанським рухом ОУН-УПА. Антиукраїнські акції комуністичного режиму в Польщі (Операція «Вісла»).

 

Операція «Вісла»

Хронологія: 28 квітня – 28 серпня 1947 р.

Суть: насильницька депортація українського населення на захід і північ Польщі.

Мета: полонізація українців, які не бажали виїхати до УРСР; перетворення Польщі на мононаціональну державу; заселення західних і північних територій переданих Німеччиною Польщі за рішенням Потсдамської конференції; позбавлення УПА підтримки українським населенням.

Результати: 1) виселення із Закерзоння 140 тис. українців; 2) полонізація Закерзоння; 3) припинення бойових дій УПА на Закерзонні.

 

77. Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр). Боротьба з культом особи Сталіна та її значення для України. Початок десталінізації та демократизації суспільного життя в Україні.

 

5 березня 1953 р. – смерть Й. Сталіна. Початок боротьби за владу в комуністичній партії.

Березень – червень 1953р. – тимчасове «колективне керівництво» - розподіл вищих почад між найближчими соратниками Сталіна – Г. Малєнков (Голова ради Міністрів СРСР), М. Хрущов (І секретар ЦК КПРС(1952)), Л. Берія (Глова МВС і Держ. безпеки).

Червень 1953 р. – Берія звинуватив Мельникова в русифікації вищої школи і дискримінації місцевих кадрів з західноукраїнських областях. -> Мельникова звільнено з почади І секретаря ЦК КПРС -> вперше українець О. Кириченко.

26 червня 1953 р – арешт Берії, якого у грудні розстріляли.

1955 р – звільнення Малєнкова з посади Голови радии Міністрів СРСР -> М. Булганін

Березнь 1953 р. - М.Хрущова обрали першим секретарем ЦК КПРС.

 

Відсутність у наступників Сталіна бажання, а також змоги дотримуватися моделі «класичного сталінізму» позначилась також на звуженні діяльності потужного репресивного апарату в країні.

 

Із системи органів МВС — КДБ повністю вилучалися надані їм свого часу судові функції. Постановою Президії Верховної Ради СРСР від 1 вересня 1953 року було ліквідовано інструменти терору — військові трибунали, «особлива нарада» при Міністерстві внутрішніх справ СРСР, яка мала право виносити вироки навіть заочно. Позитивне значення мали заходи, спрямовані на підвищення ролі прокурорського нагляду.

 

Надзвичайно важливим кроком на шляху десталінізації і лібералізації радянського суспільства став XX з'їзд КПРС, що відбувся в лютому 1956 р.

 

В останній день роботи з'їзду, коли затверджувалися результати голосування по виборах керівних органів партії, Хрущов повідомив делегатів, що вони мають зібратися на закрите засідання. В ніч з 24 на 25 лютого М.Хрущов протягам чотирьох годин зачитував делегатам з'їзду доповідь «Про культ особи і його наслідки».

 

 

На з'їзді вперше була показана справжня постать Й.Сталіна – постать жорстокого тирана і диктатора. Доповідь М.Хрущова буквально шокувала багатьох комуністів.

Варто зазначити, що критика культу особи Й.Сталіна на XX з'їзді партії була хоч і різкою, але все-таки поверховою і не досить глибокою. Вона не містила в собі серйозного аналізу системних засад і головних причин формування режиму особистої влади колишнього вождя радянської держави.

 

Незважаючи на величезну інформаційну насиченість і емоційність, доповідь М.Хрущова скоріше маскувала, ніж змальовувала справжню картину злочинів сталінізму. В ній, зокрема, засуджувалися лише зовнішні сторони тоталітаризму («культ особи») і найбільш вражаючі події зловживання державою владою (масові репресії). Політика ж партії в цілому на всіх етапах соціалістичного будівництва вважалася правильною. З'їзд не обговорював доповіді М.Хрущова, а прийняв з цього питання лише стислу постанову, що містила всього декілька рядків.

Іншим напрямком подолання культу особи Сталіна було перейменування географічних назв, пов’язаних з його іменем

Однією ознакою демократизації суспільства стало ширше залучення громадськості до вирішення важливих суспільних проблем. До них варто віднести заходи щодо зміцнення законності, участь громадян в охороні громадського порядку, творення системи народного контролю.

 

Після смерті Сталіна розпочалося розширення прав союзних республік у різних сферах суспільного життя. Тільки в 1953-1956 рр. в Україні із союзного в республіканське підпорядкування перейшло декілька тисяч підприємств та організацій.

У цей час інтенсивнішою стала діяльність Ураїни на міжнародній арені. Значно активізуються зв*язки України із закордоном.

У СРСР і, зокрема, В Україні розпочався процес перебудови державного апарату, удосконалення його структури.

У 1953-1964 рр. в суспільному житті за інерцією панували комуністичний романтизм та соціальні міфологія. На початку 60-х рр. нестабільність у суспільстві ставала дедалі відчутнішою.

 

78. Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр). Адміністративно - територіальні зміни. Входження Кримської області до складу України. Завершення формування територіальних кордонів.

 

7 січня 1954 р. була створена Черкаська область УРСР.

У 1954 р. Україні зі складу Росії було передано Крим.

Водночас акція передачі Криму до УРСР, що мала продемонструвати «вияв дружби і довір'я російського народу до українського» і підкреслити особливий статус України у складі СРСР, посилила автономістські домагання нового українського керівництва. Виявом прагнення економічного автономізму стало рішення ЦК КПУ у 1957 р. про передачу Українському Держплану функції планування та контролю над усією республіканською економікою. Найвищий розквіт українського офіційного автономізму припадає на 1963—1972 рр., коли першим секретарем КП(б)У був Петро Шелест

 

 

Входження Криму.

Причини:

1) територіальна та історична близькість Криму та України.

2) потреби у відновленні господарського і культурного життя на півострові, яке було в катастрофічному становищі, внаслідок депортації кримських татар.

3) розділення урядом України моральної відповідальності за масові депортації корінних жителів Криму у 1944 р.

Суть: 19 лютого 1954 р. на честь 300-річчя воз*єднання України з Росією, видано Указ Президії ВР СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».

Наслідки: а) розширення курортного потенціалу України; б) додаткове напруження зусиль народного с/г; б) збільшення в Україні кількості росіян, які опиралися українізації.

Після цього державна територія України не змінювалася.

 

 

79. Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр). Розвиток економіки України в середині 50-х – у першій половині 60-х рр. Реформування економіки

 

ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ М.ХРУЩОВА ТА ЇХ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Промисловість

§ Спроба децентралізації управління промисловістю та будівництвом шляхом створення раднаргоспів (1957 – 1965 рр.) та ліквідації низки галузевих міністерств (в УРСР було створено спочатку 11, а згодом ще 3 економічні райони на чолі з раднаргоспами). Позитивні риси: розширення господарчих прав на місцях, наближення управління до виробництва, скорочення управлінського апарату. Негативні: ускладнення зв’язків між підприємствами окремих раднаргоспів, так зване «місництво», незацікавленість у комплексному розвитку всієї галузі.

Раднаргоспи (Ради народного господарства) – територіальні органи управління, створені в 1957 р. замість галузевих міністерств, які помітно поліпшили керування економікою регіонів, але призвели до розриву зв’язків між окремими галузями.

§ Збережено старі важелі адміністративно-командної системи, реформа не була підкріплена введенням госпрозрахунку та наданням самостійності підприємствам, і це призвело до повернення старої централізованої схеми управління. У 1960 р. створено Українську раду народного господарства та зменшено кількість українських раднаргоспів до 7; у 1963 р. організовано Вищу раду народного господарства СРСР та низку державних комітетів з окремих галузей промисловості.

§ Впровадження здобутків науково-технічної революції (НТР) у виробництво (створення Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах нової техніки, Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів, в УРСР відкрито 5 тис. організацій цього товариства).

Позитивні риси: впровадження перших кібернетичних машин, запуск першого штучного супутника Землі в 1957 р., політ Ю. Гагаріна в космос у 1961 р., використання атомної енергії в мирних цілях, заміна паровозів тепловозами й електровозами, пароплавів – теплоходами, використання нових машин та технологій тощо. 6 листопада 1960 р. відкриття Київського метрополітену.

Негативні: повільні темпи НТР, перекіс у бік оборонної галузі, недостатні асигнування на науку, відсутність конкурентної боротьби виробників на ринку.

Науково-технічна революція (НТР) – процес якісного перетворення продуктивних сил на основі досягнень науки і техніки.

§ Збільшення обсягів випуску товарів народні вжитку (за роки семирічки (1959-1965 рр.) в УРСР було споруджено понад 300 нових і реконструйовано 400 підприємств легкої та харчової промисловості).

§ Проектування і будівництво цифрової машини «Київ» (1960 р.), першої в СРСР ЕОМ «Дніпро»

§ (1961 р.) та більш потужних «Промінь» (1962 р.), «Мир» (1964 р.) та ін. (В. Глушков)

§ Створення штучних алмазів (1961 р.)

§ Будівництво і запуск найбільшого у світі прискорювача електронів (1964 р.)

§ Нові методи електрозварювання (Б. Патон)

§ 1960 р. – ЗАЗ 965

Сільське господарство

Велика увага до розвитку аграрного сектору.

§ Новий наступ на особисті присадибні господарства, спричинений впровадженням у життя ідеї про стирання різниці між містом і селом та будівництвом так званих агроміст: у 1956 р. встановлено високий податок за утримання худоби в міській місцевості, обмежено власників худоби у пасовищах і заготівлі кормів; у 1959 р. заборонено утримувати худобу в містах і робітничих селищах, встановлено ліміт на утримання живності на селі; зменшення продажу продуктів тваринництва, підвищення цін на них.

§ Реорганізація МТС (перетворення МТС на ремонтно-технічні станції з обслуговування колгоспної техніки шляхом примусового викупу колгоспами старої техніки МТС за завищеними цінами 1958 – 1959 рр.); перетворення слушної ідеї надання можливості колгоспам вільно розпоряджатися власною технікою на їх чергове обкрадання.