Евхаристийна жертва – це віднова

ХРЕСНОЇ ЖЕРТВИ

 

ХРИСТОС УЧИНИВ неодне добродійство людському родові. Стався чоловіком, навчав людей, страждав і помер за них на хресті. Голгофська смерть Богочоловіка це завершення Його любови до людей: Ніхто не має більшої любови над ту, як хто своє життя віддає за своїх друзів. (Ів. 15, 13).

Все ж таки час був би затер або принаймні притемнив у людській памяті цей божественний вияв непонятної любови, якщо б Христос не був глибоко закарбував його у людському серці, звелівши Апостолам і їхнім наслідникам відновляти Його смерть: Робіть це на спомин про Мене! (Лук. 22, 19).

Вірна Христовому Заповіту Католицька Церква відновляє сотками тисяч своїх Священників гірку, жертовну смерть Спа­сителя. Кожен престіл, де відправляється Бож. Літургія, це живе представлення та безкровне відтворення кривавої смерти Спасителя на горі Голгофті.

Кожен престіл це містична Голгофта, де стоїть закривавлений прапор нашого відкуплення, святий хрест, невичерпане джерело Божого милосердя, що різними ласками та благо­словеннями безперестанку зба­гачує християн, викликаючи в палких душах одушевлений оклик вдячної любови: Он Христос — розпята моя Лю­бов!

Під голим небом без помочі Священників Христос відправив хресну Літургію. Всесвіт був його храмом, Христос Первосвященнком, закривавлений хрест престолом, пошарпане Тіло Спасителя приносом. — Великодня Пятниця розділила історію світу на період рабства і Божого синівства. Мало хри­стиян було при кривавій Жер­тві. Може ми часом заздрощали їх щастю? Бодрімся! В католицьких святинях щоденно ця сама Жертва буває відтворювана та відновлювана. — Як? Де? В часі Літургії. Літургія це містичне відновлення Страс­тей і смерти Спасителя. Люблячий Спаситель в кожній Літургії Дійсно жертвує Небесному Отцеві своє Тіло та Кров. Той самий Христос, — твердить Тридентийськнй Собор — що ко­лись пожертвувався криваво на жертівнику Хреста, пробуває та безкровно жертвується в часі Божественної Літургії.

Принос-жертва Бож. Літургії не вино та хліб, а Христос, що скривається під видами хліба та вина, як це твердить Тридентписький Собор: Один і той самий принос хреста і Літургії цебто Тіло та Кров Христа Господа. Сам Спаситель заявив на Тайній: Це Моє Тіло, що за вас віддається! Оця Чаша – Новий Завіт у Моїй Крові, що за вас проливається. (Лк. 22, 19-20).

В Літургії Христос містично жертвується свому Отцеві за нас, єднаючи небо з землею, як учинив криваво на Голгофті, бо кожного разу як споживасте цей хліб (Пресвяту Евхаристію в Святому Причасті) та пєте цю чашу, смерть Гос­подню звіщаєте, яку Священник відновляє в часі Божественної Літургії. (І Кор. 11, 26).

Християни завжди вбачали в Бож. Літургії відновлення смерти Ісуса Христа. Святий Кипріян, єпископ Картагіни (258), свідчить: Священник приносить в церкві ту саму жер­тву, що сам Христос колись приніс... — А згодом продовжає: Щоденно в часах гонень, як за спокою приносимо жертву, щоб вірні могли приготовитися стати жертвами через мученичу смерть.

Божественна Літургія невідлучна від Хресної Жертви, що надає їй сили та вартости. На хресті Христос помер фізично, в часі Літургії Священники освяченням хіба та вина гейби вби­вають Спасителя, зображаючи розлуку Спасителевої душі від тіла на Голгофті, бо Священник не вимовляє власним іменем, а в імя Ісуса слова Освячення.

Тому Плятелій зве освячені види хліба та вина містичним убиттям і пожертвованням Спасителя.

 

Отець Матвій Кравлер відправляв у Парижі Бож. Літургію. Між присутніми був один масон безбожник, що погірдливо споглядав на престіл. В часі освячення побожний нарід при­пав навколішки. Безвірок стояв дальше; нараз дивне зво­рушення обгорнуло його. Приклякнув, схопив голову в ру­ки та став хлипати мов мала дитина. По відправі пішов за Священником до захристії.— Отче, промовив крізь сльози, що ви робили? — Відправляв Літургію! — спокійно відказав Священник. — Ні, Отче, наставав недовірок. Я бачив На престолі якогось закривавленого чоловіка, що сумовито споглядав на мене! — Це Ісус Христос, пояснив Священник, що в часі Літургії відновляє свої Страсті та Смерть! — То в вас завжди Великодня Пятниця? — спитався здивований не­довірок. — Так, відповів о. Кравлер, — бо кожна Літургія відновляє Смерть Спасителя на Голгофті! Як Христос своєю смертю на Голгофті прославив Бога, подякував Йому за всі ласки потрібні людям і при тім надолужив за всі гріхи люд­ства, так і Бож. Літургія допомагає немічним людям гідно прославляти Бога, дякувати Йому за отримані ласки, випро­шувати потрібні благодаті та належно надолужувати за що­денні, навіть тяжкі, провини.

Святий Єроним каже: Одніська Бож. Літургія більше звели­чує Бога ніж найкращі чесноти всіх Святих на землі й Ан­голів у небі. — Тридентийськнй Собор доповняє слова свя­того Вчителя, додаючи: Нехай буде виклятий, хто твер­дить, що Бож. Літургія не тільки похвальна та подячна жертва, а не надолужна, якої невільно жертвувати за живих і померлих за гріхи, за надолуження та за всякі потреби.

Великий Господь і дуже прославлений і безконечна його велич (Пс. 144,3). – Чим люди зможуть прославити безконечного Бога? Чашу спасення прийму та ввізву, прославляючи, Господнє ймення! (Пс. 115, 13).

Сам Господь заявляє, що Евхаристийна Жертва вповні за­довольняє його велич: Від сходу до заходу – по всьому світі – звеличане моє ймення поміж народами, бо всюди приносять мойому йменню чисту, непорочну, Евхаристийну Жертву! (Мал. 1, ІІ.)

Ця Новозавітня, Евхаристийна Жертва звеличує Бога більше ніж небо, земля, Святі та Анголи небесні, ба й сама Цариця неба, Преч. Діва Марія, бо Христос миліший Богові ніж цілий всесвіт.

В чистилищі дужі надолужують Богові за гріх Літургією, що святий Климент Олександрійський зве Жертвою примирення, опираючись на словах Божественного Спасителя: Це Моя Кров, що проливається за багатьох на відпущення гріхів. (Мт. 26, 7,8).

Ця відпокутна Жертва усмирює Божий гнів, розброює Божу справедливість, спонукуючи Господа змилосердитися над грішником, бо в кожній Бож. Літургії Христос кличе до свого Отця, заступаючись за грішниками, як колись благав із хреста змилосердитися та простити своїм розпинателям: Отче, про­сти їм, бо не знають, що роблять. (Лк. 23, 34). Прости, Отче, засліпленому грішникові чи грішниці, бо зведені пристрастю та дияволом не розуміють, як тяжко зневажають тебе своїми гріхами!

Чи Бог міг би метати громами, як Христос жертвує за беззаконників свою пресвяту Кров, кличучи: Отче, пробач, бо в надолуження за їх гріхи жертвую Тобі свої Страсті! — Святий Віяней говорив: Літургія виєднює прощення в Божої справедливости! — Святий Кипріян додає: Літургія—це лік на наші хвороби та цілопалення, щоб надолужити за провини! — Святий Анзельм: Літургія перевищає всяку молитву, щоб прощати гріхи та кари! — Тридентийськнй Собор: Літургія усмиряє Бога та виєднює ласку покаяння.

 

Чому ж Божественна Літургія має таку велику силу в Божих очах? Св. Іван Золотоустий вияснює це отак: «Кожна Літургія має таку саму вартість, як смерть Христа на хресті». Як розп’яття Спасителя та Його надолужна смерть врятували людство від Божих кар і вічної заглади, так і Евхаристийна Жертва захищає нас від Божої справедливости, що готова карати за гріхи; оттому Тимотей Єрусалимський слушно твердив: «Вселенна вдержується Божественною Літургією».

Гріхів повно в світі. Чому ж не видно страшних кар Бо­жих? — Христос щоденно усмиряє гнів свойого Отця загніваного на людей і на народи відновленням своїх Страстей на наших престолах, бо щоденно 350,000 католицьких Священників по всьому світі містично відновляють Христову Смерть на кожній Літургії.

Бідні, немічні люди потребують Божої ласки, щоб устояти­ся проти зла і спокус диявола. Літургія виєднює їм всі потрібні ласки, бо жертва це найкраща молитва, каже кард. Велярмин. — Чи Небесний Отець зміг би нам щось відмовити, як Ісус пожертвує Йому свої Страсті, рани, заслуги, кров, по­слух, любов і смерть? — Ні, бо Сам Божественний Спаситель врочисто заявив: Я знаю, що Ти завжди вислухаєш Мене! (Ів. 11,42).

 

Святий Альфонс Ліґорій, основник ОО. Редемптористів, не вагається твердити: «Якщо в часі Божественної Літургії не отримаємо якоїсь ласки, так трудно буде випросити її в Бога колиінде!» — А згодом додає: «Бог скоріше на Літургії аніж колиінде вислухує наші молитви, бо Первосвященнк Христос скріпляє їх. В часі Літургії Христос засідає на троні ласк, уділяючи помочі в усіх потребах! І Анголи моляться за нас в часі Божественної Літургії, роблячи милішими Богові наші мо­литви!»

Літургія це невичерпане дежерело ласк для відкуплених людей! Я дякую мойому Богові за вас, святий Павло пише до Коринтян, бо ви всім збагатилися в Ньому, якщо тільки вико­ристаєте Новозавітню Жертву, побожно слухаючи її! (І Кор. 1,4). — Тому святий Тома Аквінський твердить: «Всі ласки та дари, що отримуємо з Божих рук, походять зо Страстей і Смерти Ісуса Христа, що відновляються в часі Літургії. Божест. Літур­гія вділяє ласку опертися лихим гадкам, нищить гріхи, здавляє тілесні порухи, скріпляє душу проти ворогів, нищить простительні гріхи, очищує, управеднює серце, вділяє сили діяти добро, відсильнює чистоту, спотужнює палкість любови, пома­гає перемагати труднощі, сповняє душу всякими чеснотами!».

Святий Віяней: «Божественна Літургія це найсильніше бла­гання, що перевищує всі молитви, добрі діла, вмертвлення. Вона нехибно виєднює душам чого попросять у Бога!»

Преп. Іван Мантуанський: «Жаден язик негоден вичислити ласк, привілеїв і користей, що виєднюють собі душі, слухаючи Божественну Літургію в стані освятної ласки!»

Святий Єроним: «Господь уділяє в часі Божественної Літургії чого б ми не попросили Його, ба й подає чого не просимо, якщо конечне воно нам!»