Божественна Літургія – це найкраща молитва

 

І. — Божест. Літургія гідно прославляє Бога. Св. Письмо ка­же: Вихваляйте Бога, як хочете, Він всеодно понад усяку по­хвалу. (Сир. 43, 32). — Всетаки люди годні гідно прославити свого Творця! — Як і чим? — Літургією! Ця Безкровна Жертва так прославляє Його, як на це заслуговує Його безко­нечна велич. Літургією можемо діпняти того, що й са­мим Алголам неможливе, бо каже Св. Альфонс, основний ОО. Редемптористів: «Похвали Анго­лів, Святих, мучеників не прославляють так Бога, як Літургія. — Обмежені сотворіння год­ні частинно почитати Бога. Божественна Лі­тургія ж безконечно прославляє Бога, бо тут жертвується втілений Божий Син, що гідністю дорівнює Вітцеві».

 

II. — Божест. Літургія гідно дякує Богові за всі добродійст­ва: сотворення, відкуплення, призначення до неба, Боже синів­ство, прощення безчисленних гріхів, щоденні ласки, сила в противнощах, захорона перед нещастями, все це Божі добро­дійства, за які треба дякувати. Чим гідно та належно подякує­мо Творцеві? Одною Літургією вповні віддячуємося за всі отри­мані добродійства, ба й кажуть Святі, що й навіть більше дає­мо Богові ніж отримали від Нього, бо Христос-Жертва вартішин за всі Божі добродійства та ласки.

 

III. — Божест. Літургія випрошує в Бога все, чого людям потрібно на землі. Проживаючи на долині сліз і горя, потребуємо Божої помочі, щоб не зневіритися, не попасти в гріх, щоб пере­могти всі спокуси та жити по‑Христнянськи. Божест. Літургія запевняє нам всі потрібні ласки, щоб зберігати Божий закон і спастися.

Святий Людвик IX. французький король, возив завжди в по­ходах Пресв. Евхаристію, знаходячи в ній поміч, пораду та силу посеред воєнних і життєвих труднощів.

Літургія розпалює в душі Божу любов і полегшує сум­лінне виповнення станових обовязків. — Свята Франциска Рим­ська бачила в часі Літургії Ісуса, Жертовне Ягня, що палало любов'ю до людей, розпалюючи в них порив до Бога.

Про подібне чудо читаємо в житті Св. Йосафата Кунцевича, великого українського мученика за злуку нашої Церкви з Римською Столицею. Нарід нераз бачив Дитя Ісуса над ча­шею, як в часі Літургії Йосафат благословляв нарід, як теж і ангола, що стояв на престолі, де Йосафат відправляв Божественну Літургію. Часом небесне світло оточувало його, а не­бесні Анголи служили йому до Літургії.

Літургія зберігає душу невинною посеред небезпек світу. Французький король, Пилип Авґуст, проживав посеред зіпсу­того двору і прерізних приман, а всетаки був чесний і невин­ний, бо щоденно бував на Літургії, де часто бачив Невин­не Ягня Ісуса, якому кланялися Анголи, величаючи Його своїм царем.

Літургія запевнює успіх нашим молитвам. — Господь обіцяв вічну надгороду за шклянку води подану вбогому ради Бога. — Чи відмовив би нам ласки, як пожертвуємо Йому чашу дорогоцінної Крови Спасителя, що благає для нас ласки та милосердя?

Святий Порфірій бажав якоїсь ласки в грецького царя. На­писав своє прохання та поклав його на серці маленького Теодозія, царського синка. — Цар зобачив прохання та негайно задовольнив його.

Чи Бог не вислухав би нас, як в часі Літургії складаємо свої молитви на серці Божого Сина, що жертвується за нас свому Вітцеві? — Та ж ласки це скінчені та обмежені дари, а Христос і Його Жертва безконечні!

Літургія запевняє дочасні добра, коли вони корисні для нашої душі, бо тут лучимося з Христом, що підсильнює наші молитви. Оттому Св. Франциск Салесій каже: «Не дістанемо ласки взагалі, якщо ми негодні виєднати її в часі Божествен­ної Літургії.

В однім селі проживали два столярі. Один працював в будень і свята, а всетаки був завжди нужденний. Другий щонеділі та свята ішов до церкви. Йому завжди велося. — Бідний столяр спитав товариша: Чому тобі так добре все йде, хоч куди менше працюєш аніж я? — Мудрий робітник відповів: Буваю часто на Божественній Літургії. Наслідуй Мене! По­слухав. — Щастя теж усміхнулося йому. — Отак справджуються Христові слова: Шукайте найперше Божого Царства, а це все додасться вам! (Лк. 12, 31).

 

IV. — Божест. Літургія надолужує за гріхи й усмирює Божий гнів. — Кожен гріх має в собі безконечну злобу, тому безмежно ображає Бога та накликає на грішника громи Божої справедли­вости. Один Христос, що є безконечним Богом, годен споку­тувати зневаги завдані безконечній Божій величі. — Він це ро­бить в часі Літургії: Це Моя Кров, що проливається за бага­тьох на відпущення гріхів. (Мт. 26, 28).

Гріхів повно на світі, а кар не видно. Чому? — Христова Кров, що містично спливає з наших престолів, кличе до Бога, як сам Христос колись молився з хреста за своїх розпинателів: Отче, прости їм! (Лк. 23, 34).

Христос заявив св. Мехтильді: «Нема такого великого гріш­ника, якого б я радо не помилував, якщо в часі Літургії попрохає в мене прощення!» Тридентийський Собор навчає: «Усмирений Божественною Літургією Господь вділяє ласку та дар покаяння, прощає будь-які великі гріхи та провини.

Авантюрник Альфонс Абу-керк зо своїми зовсім не святими вояками опинився посеред страшної бурі на розлогому океані. Корабель потапав у розшалілих хвилях. Оттоді Aльфонc підняв одне немовля і закликав: «Боже, ми грішні та неварті помилування за наші гріхи. Змилосердися над нами ради цього невинного немовляти!» Буря втихла та всі врятувалися. Чи Христос не краще за немовля усмирює свого загніваного на грішників Отця? — Мільйони грішників уже бу­ли б провалилися до пекла, якщо б не було Божественної Літургі.

V. — Божественна Літургія визволяє, душі з чистилища та веде їх до щастя в небі, бо сплачує довги гріховні Божій справедливості за живих і за померлих. Бог приймає надолуження свого Сина та визволяє душі з чистильного вогню. — Пожертвування невинного Ягняти це надолуження за душі в чистилищі» — каже Святий Григорій Великий. — Папа Св. Євген додає: «Божественна Літургія краще виєднює прощення кар і гріхів аніж молитви всього світу!»

В часі Літургії кров Спасителя спливає на чистильні душі, змиває рештки гріховних плям, очищує з залишків невідпокутуваних провин, сплачує гріховні довги. — Святий Єроним, учитель католицької Церкви, не вагається твердити, що за кож­ну Божественну Літургію побожно відправлену багато душ ви­ходять із чистилища.

Святий Вернард попав в захоплення в часі Літургії і зобачив, як Анголи сходили до чистилища та випроваджували звідтам блискучі душі, забираючи їх до неба — Свята Тереса Авільська заснувала манастир у Валладоїді при помочі одного багатого шляхтича, що внедовзі потім помер.

По якімсь часі душа його з'явилася святій оснувательці та промовила: «Я в чистилищі, з якого не вийду, поки в валладоїдськім манастирі не відправиться за мене Літургія. — Свята негайно звеліла скінчити манастир і відправити Літургію. По Літургії душа знову з'явилася посеред блиску та заявила: «Я вже вийшла із чистилища та іду до неба. Дякую за від­правлену за мене Божественну Літургію!»

 

СВЯТЕ ПРИЧАСТЯ – ЦЕ ДОПОВНЕННЯ

ЕВХАРИСТИЙНОЇ ЖЕРТВИ

 

СВЯТЕ Причастя вірних цебто народу це доповнення Евхаристийної Жертви.

Свята Франциска Римська зобачила в часі Божест. Літургії пишну святиню. Білий Агнець спочивав на престолі. Фран­циска наближалася до престола та зобачила блискуче Серце Ісуса, що за кожним ударом повторяло: «Хто прагне, нехай прийде до Мене!»

Отак Христос запрошував приявних до Св. Причастя. Із­раїльтяни споживали частину принесеної Богові жертви, злучуючись із своїм Творцем. Хри­стос виразно приказав христи­янам споживати Евхаристийну Жертву: Прийміть, споживай­те, це Моє Тіло. (Мат. 26, 26).

Перші християни завжди приступали до Св. Причастя в часі Літургії. Ляодикійський Собор у 314 році видав рішен­ня, яким наказав виганяти з церкви всіх тих, що бувши на Літургії, не приступали до Свя­того Причастя.

Христос жертвується за лю­дей, щоб виєднати їм усі по­трібні ласки. Люди мусять брати участь у Його жертві, щоб стати учасниками виєднаних ласк і благодатей, що Христос вислужив на хресті та розділяє в часі Літургії перш за все в Св. Причасті.

Наша Літургія заохочує нас приступати до Св. Причастя словами священника: Приступіть зо страхом Божим і з вірою!

 

Свята Ґертруда зобачила и часі Літургії Ісуса Христа, що відновляв свою хресну жертву. Ясне проміння продиралося з Цого Серця та входило до сердець приявних християн, заливаючи солодощами Божих ласк їхні душі, бо Безкровна жертва це звершення Христової любови до людей: Полюбивши Своїх, що у світі були, до кінця полюбив їх. (Ів. 13, 1).