Науково-технічний прогрес і тенденції змін біосфери

Мета вивчення теми: з’ясувати екологічний зміст науково-тех­нічного прогресу (НТП) та сутність його впливу на довкілля; зрозуміти неоднозначність ролі НТП у вирішенні головної «суперечності» розвитку системи «суспільство-природа»; визначити позитивну роль сучасних досягнень НТП у вирішенні екологічних проблем; усвідомити необхідність екологізації суспільного розвитку.

Вивчення теми варто починати із з’ясування ролі НТП у виникненні та вирішенні сучасних екологічних проблем, а також визначення основних складових його впливу на навколишнє сере­довище. З одного боку, науково-технічний прогрес розглядається як фактор посилення та інтенсифікації негативного впливу на довкілля, а з іншого – саме він дає реальні можливості для більш ощадливого використання природно-ресурсного потенціалу та його відтворення.

Негативний вплив НТП на довкілля виявляється у тому, що саме він дозволив у ХХ ст. багаторазово збільшити виробничі потужності, забезпечити бурхливий розвиток промисловості, швидкі темпи урбанізації, значно розширити можливості впливу людини на природне середовище. Бурхливий розвиток людського суспільства, озброєного досягненнями НТП, здійснювався практично з повним ігноруванням екологічних законів, що зумовило порушення природної рівноваги та деградацію екологічних систем не лише локального, а й регіонального рівнів.

Позитивна роль НТП у вирішенні екологічних проблем полягає в тому, що застосування його досягнень (сучасних технічних засобів та технологічних можливостей) у виробництві дозволяє:

- - повніше та ефективніше використовувати наявні джерела природних ресурсів, скорочувати втрати при їх первинному вилученні. Це стримує освоєння нових природних об’єктів (родовищ корисних копалин, лісових площ тощо) і зменшує таким чином техногенний тиск на навколишнє природне середовище;

- - економніше та ощадливіше використовувати видобуті природні ресурси. Це, по суті, процес інтенсифікації, оскільки дозволяє отриму­вати більше продукції та енергії з одиниці задіяних природних ресурсів;

- - застосовувати засоби та технології зменшення та попередження забруднення довкілля шляхом впровадження технологій очистки відходів та їх подальшої переробки. Це забезпечує в цілому зменшення негативного впливу виробничих процесів на довкілля та дає позитивний соціальний ефект;

- - здійснювати вторинне ресурсокористування, рециклінг матеріалів, їх рекуперацію (відновлення властивостей) тощо.

Таким чином, науково-технічний прогрес є рушієм і головним засобом раціонального використання природних ресурсів та екологізації суспільного розвитку, основними напрямами яких є:

1. 1. Впровадження безвідходних технологій, що означає: комплексне використання сировини та енергоресурсів, створення замкнених систем водоспоживання, застосування новітніх екологічно безпечних технологій в землеробстві та електроенергетиці тощо.

2. 2. Реалізація принципів ресурсозбереження (зниження матеріало-, водо- та енергомісткості) на всіх етапах матеріального виробництва та у всіх сферах життєдіяльності людини.

Ресурсозбереження включає комплекс заходів, спрямованих на раціональне використання сировини, матеріалів, палива та енергії в промисловості, будівництві, агропромисловому комплексі та зниженні на цій основі ресурсомісткості продукції.

Таким чином, позитивна роль НТП у зменшенні негативного впливу суспільства на природне середовище та вирішенні екологічних проблем реалізується через запровадження безвідходних технологій та вторинного ресурсокористування, підвищення наукомісткості виробництв, застосування сучасних методів очистки та утилізації відходів, реалізацію принципів ресурсозбереження.

Термінологічний словник

Екологізація – послідовний процес впровадження технологічних заходів та управлінських рішень, які спрямовані на підвищення ефективності використання природних ресурсів та збереження якості природного середовища.

Енергомісткістьпродукції – витрати палива або електроенергії на виробництво одиниці продукції.

Імператив екологічний – система заборон на форми господарської діяльності людини, що ведуть до погіршення якості природного середовища.

Конверсія екологічна – зміна характеру промислового і сільськогоспо­дарського виробництва відповідно до екологічного імперативу.

Маловідходна технологія – такий спосіб здійснення виробництва продукції, за якого найбільш раціонально та комплексно використо­вується сировина і енергія в циклі «сировинні ресурси – виробництво – споживання – вторинні сировинні ресурси» таким чином, що будь-які впливи на навколишнє середовище не порушують його нормального функціонування».  

Матеріаломісткість продукції – витрати сировини та допоміжних матеріалів на виробництво одиниці продукції.

Ресурсозбереження – виробництво і реалізація кінцевої продукції з мінімальними витратами речовини та енергії на всіх етапах виробни­чого циклу і з найменшим впливом на природні екосистеми і людину.

Питання теми для самостійного опрацювання

1. 1. Основні завдання ресурсозбереження.

2. 2. Сучасні технології переробки промислових та побутових відходів.

3. 3. Використання нетрадиційних джерел енергії в промисловості та муніципальному господарстві.

Питання для самоперевірки знань

1. 1. Поясніть сутність негативного впливу НТП на довкілля?

2. 2. Яка роль НТП у вирішенні та попередженні екологічних проблем?

3. 3. Чи існує зв’язок (якщо так, то який) між ресурсомісткістю виробництв та загостренням еколого-економічних проблем?

4. 4. Які основні завдання ресурсозбереження?

5. 5. Поясніть роль вторинного ресурсокористування у вирішенні природоохоронних проблем.

6. 6. Які основні напрями енергозбереження в Україні?

Інформаційні джерела

1. 1. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної еко­логії: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – С. 232–244.

2. 2. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навчальний посібник. – 3-тє вид., випр., доп. – Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. – С. 168–170, 192–195.

3. 3. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навчальний посіб­ник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – С. 300–301.

4. 4. Екологія: Підручник / С.І. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик та ін. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 287–304.

5. 5. Основи соціоекології: Навчальний посібник / За ред. Г.О. Бачинсько­го. – К.: Вища школа, 1995. – С. 171–179.

[Вверх] [Вниз]

Сучасна екологічна криза