Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Поняття національної екологічної мережі, склад і класифікація природних територій та об’єктів, які входять до національної екологічної мережі.
Содержание книги
- Методи екологічного права. Імперативи та пріоритети екологічного права.
- Принципи екологічного права.
- Природоресурсні закони і кодекси як диференційовані джерела ЕП
- Місце роз’яснень вищих судових інстанцій щодо застосування екологічного законодавства у системі джерел екологічного права.
- Поняття та зміст права власності на природні ресурси
- Об’єктивне та суб’єктивне право власності на природні ресурси
- Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси.
- Поняття, ознаки і зміст екологічного управління
- Система екологічного управління
- Міжгалузеві та галузеві функції екологічного управління.
- Стандартизація та нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- Організація здійснення екологічної експертизи та екологічного аудиту.
- Екологічний контроль та моніторинг.
- Екологічне інформаційне забезпечення.
- Екологічна сертифікація. Інші функції екологічного управління.
- Державний облік та ведення природоресурсових кадастрів, кадастрів особливо охоронювальних територій та об’єктів.
- Правове регулювання ведення Червоної та Зеленої книг України.
- Вирішення спорів у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.
- Основні вимоги запровадження економіко-правового механізму в галузі екології
- Система фінансування природоохоронних заходів.
- Правове стимулювання екологічно спрямованої діяльності.
- Особливості адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення.
- Проблеми застосування дисциплінарної відповідальності за екологічні правопорушення.
- Правові форми еколого-правової відповідальності.
- Особливості цивільно-правової відповідальності за екологічні правопорушення. специфіка відшкодування збитків, заподіяних правомірними діями.
- Особливості відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічного законодавства володільців джерел підвищеної небезпеки.
- Правові засади способів компенсації шкоди за екологічним законодавством.
- Особливість цивільно-правової відповідальності
- Роль судових інстанцій у застосуванні норм про відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства
- Право власності на земельні ділянки
- Види відповідальності за земельні правопорушення.
- Поняття надр та корисних копалин, їх класифікація.
- Особливості загального та спеціального надрокористування.
- Управління в галузі використання та охорони надр.
- Особливості управління в сфері використання та охорони вод.
- Правосуб’єктність водокористувачів.
- Відповідальність за порушення законодавства про використання вод.
- Право власності та користування об’єктами рослинного світу
- Управління в сфері використання об’єктів росл. світу
- Відповідальність за порушення законодавства про росл. світ
- Право власності та користування лісами
- Порядок надання ліс. ресурсів в користування
- Відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ
- Юридична відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.
- Структурно-функціональне забезпечення створення, охорони і використання рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- Правовий режим окремих рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- Поняття національної екологічної мережі, склад і класифікація природних територій та об’єктів, які входять до національної екологічної мережі.
- Особливості правового режиму окремих складових національної екологічної мережі.
- Правові форми та види використання виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу.
- Правове регулювання наукових досліджень у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі.
Екологічна мережа — єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об’єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об’єкти інших типів, що визначаються законодавством України, і є частиною структурних територіальних елементів (далі — елементи) екологічної мережі — природних регіонів, природних коридорів, буферних зон.
Правове регулювання: ЗУ «Про екол.мережу України», «Про Загальнодерж.програму формування націонал.еколгіч.мережі України на 2000-2015 роки», "Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України”, “Про тваринний світ”, “Про рослинний світ”, Земельний кодекс України, Лісовий кодекс та Водний кодекс України. Природні ділянки міжнародного значення створюються відповідно до міжнародних договорів України
Національна екологічна мережа включає частину земель країни, на яких збереглися майже незмінені чи частково змінені природні ландшафти.
Структурні елементи екомережі — території екомережі, що відрізняються за своїми функціями. До структурних елементів екомережі відносяться ключові, сполучні, буферні та відновлювані території. Ключові території забезпечують збереження найбільш цінних і типових для даного регіону компонентів ландшафтного та біорізноманіття. Сполучні території (екокоридори) поєднують між собою ключові території, забезпечують міграцію тварин та обмін генетичного матеріалу. Буферні території забезпечують захист ключових та сполучних територій від зовнішніх впливів. Відновлювані території забезпечують формування просторової цілісності екомережі, для яких мають бути виконані першочергові заходи щодо відтворення первинного природного стану (порушені землі, деградовані і малопродуктивні землі та землі, що зазнали впливу негативних процесів та стихійних явищ, інші території, важливі з точки зору формування просторової цілісності екомережі).
Національна екологічна мережа включає елементи загальнодержавного і місцевого значення, які визначаються за науковими, правовими, технічними, організаційними та фінансово-економічними критеріями.
До складових структурних елементів екомережі включаються:
а) території та об’єкти природно-заповідного фонду як основні природні елементи екологічної мережі, а саме — природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники (ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні), пам’ятки природи, а також їх охоронні зони; штучно створені об’єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки — пам’ятки садово-паркового мистецтва);б) землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;в) землі лісового фонду;г) полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду;ґ) землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами;д) землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів;е) інші природні території та об’єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам’яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об’єкти, що мають особливу природну цінність);є) земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;ж) території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;з) частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання — пасовища, луки, сіножаті тощо;и) радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом.
|