Проблеми застосування дисциплінарної відповідальності за екологічні правопорушення.

Суть – накладення роботодавцем на працівника дисциплінарних стягнень. Такі стягнення можуть накладатися на осіб, винних у невиконанні або неналежному виконанні своїх трудових обов’язків, пов’язаних із здійсненням природоохоронних засобів, за умови, що такі обов’язки передбачені трудовим договором, укладеним між працівником і роботодавцем.

Ст. 68 ЗУ «Про ОНПС» передбачила можливість застосування дисциплінарної відповідальності.

 

Також можливість застосування дисциплінарної відповідальності передбачено актами ресурсного законодавства: ст. 65 КпН, ст. 110 ВК, ст. 105 ЛК, ст. 40 ЗУ «Про рослинний світ», ст. 64 ЗУ «Про ПЗФ» тощо.

КЗпП: ст. 147 – два види стягнення до порушників трудової дисципліни – догана, звільнення; ст. 9 – специфічні стягнення – пониження в класному чині, пониження в посаді, звільнення з позбавленням класного чину.

Дисциплінарна відповідальність має свою специфіку залежно від місця роботи – ЗСУ, залізничний транспорт, прокуратура тощо.

Накладає дисциплінарне стягнення орган, якому надано право прийняття на роботу цього працівника. Накладається за виявленням проступку, але не пізніше 1 місяця з дня його виявлення. Не може бути накладене пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку.

Особливість відносно ЕП – в ЗУ «Про ОНПС» зазначено, що суб’єкти, винні у вчиненні дисциплінарного правопорушення, зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення екологічного законодавства, оскільки застосування заходів дисциплінарної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням НПС та погіршенням якості природних ресурсів, тобто від майнової відповідальності.

Загальні підстави та умови такої відповідальності передбачені ст. 130 КЗпП. Зокрема вона встановлюється лише за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством і за умови, коли шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

89. Кримінальна відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.

Настає за вчинення екологічного злочину.

В чинному КК в розділі «Злочини проти довкілля» виділено 19 складів.

Об’єктами є суспільні відносини, що стосуються охорони НПС, охорони і використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Тобто наявні одразу 2 родові об’єкти:

НПС, як сукупність екосистем та природних об’єктів та екобезпеку, як оптимальний стан природного середовища.

Об’єктивна сторона – діяння (дія або бездіяльність), наслідки, причинний зв'язок між ними.

Суб’єкт – фізична осудна особа, яка вчинила відповідний злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Для всіх екологічних злочинів – з 16 років.

Суб’єктивна сторона – наявність вини у формі умислу (прямого або непрямого) або необережності (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).

 

КК України

 

Стаття 236. Порушення правил екологічної безпеки

 

Стаття 237. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків
            екологічного забруднення

 

Стаття 238. Приховування або перекручення відомостей про
            екологічний стан або захворюваність населення

 

Стаття 239. Забруднення або псування земель

 

Стаття 239-1. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом
              (поверхневим шаром) земель

 

Стаття 239-2. Незаконне заволодіння землями водного фонду
             в особливо великих розмірах

 

Стаття 240. Порушення правил охорони або використання надр

 

Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря

 

Стаття 242. Порушення правил охорони вод

 

Стаття 243. Забруднення моря

 

Стаття 244. Порушення законодавства про
            континентальний шельф України

 

Стаття 245. Знищення або пошкодження об'єктів
            рослинного світу

 

Стаття 246. Незаконна порубка лісу

 

Стаття 247. Порушення законодавства про захист рослин

 

Стаття 248. Незаконне полювання

 

Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або
            іншим водним добувним промислом

 

Стаття 250. Проведення вибухових робіт з порушенням
            правил охорони рибних запасів

 

Стаття 251. Порушення ветеринарних правил

 

Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій,
            взятих під охорону держави, та об'єктів
            природно-заповідного фонду

 

Стаття 253. Проектування чи експлуатація споруд без
            систем захисту довкілля

 

Стаття 254. Безгосподарське використання земель