Місце роз’яснень вищих судових інстанцій щодо застосування екологічного законодавства у системі джерел екологічного права.

Судова практика, не будучи джерелом екологічного права, водночас відіграє позитивну роль у правильному його застосуванні й зміцненні законності у сфері екологічних відносин. Особливе значения тут має передбачене Законом України «Про судоустрій» (2001) право Пленуму Верховного Суду України і Пленуму Вищого господарського суду України надавати судам роз'яснення з питань застосування законодавства при розгляді відповідних справ на основі узагальнення судової практики. Пленуми Верховного Суду України та Вищого господарського суду України за роки незалежності неодноразово приймали постанови про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення екологічного, земельного, лісового законодавства тощо. Ці постанови не містять нових правових норм, а надають тлумачення чинних законів і підзаконних актів. Вони орієнтують суди на одноманітне застосування законів судами України. Певною мірою це компенсує застосування судового прецеденту, властивого для англосаксонської системи права.

 

 

26. Поняття та види екологічних прав та обов’язків громадян

Загальна декларація прав людини перший документ, що проголосив основні права та свободи людиниюНайбільш повно екологічні права л-ни знайшли відображення в Конвенції ООН про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються нпс. В У. вперше закріплення екологічних прав та обов’язків відбулося з прийняттям ЗУ «Про нпс» в 1991 р., а з 1996 року екологічні права в У. належать до конституційних.

Поняття екологічних прав громадян - сукупність юридичних можливостей і засобів, які спрямовані на задоволення потреб громадян у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.

- Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

- Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

- право на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів

- кожен має право на обєднання в громадські природоохоронні формування

- Право на одержання екологічної освіти

- право на оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів держ. Влади, органів мс, їх посадових осіб.

Іншими законами передбачені наступні права: право на охорону здоровя, право на безпечні для здоровя та життя продукти харчування, питну воду, умови праці, навчання.

Екологічні права громадян мають два аспекти:

об'єктивне право - сукупність правових норм, що утворюють комплексний міжгалузевий інститут екологічного права;

суб'єктивне право - сукупність повноважень фізичних осіб у галузі екології.

Екологічні права громадян - забезпечені системою права юридичні можливості особи реалізувати у передбачених законодавством формах надані повноваження в галузі екології. Вони:

• належать кожній особі, тобто персоніфіковані;

• види екологічних прав передбачаються системою екологічного законодавства;

• форми реалізації екологічних прав громадян передбачаються і забезпечуються системою соціально-правових гарантій;

• порушені екологічні права громадян підлягають поновленню, а їх захист здійснюється в судовому та іншому порядку.

Екологічні права – це закріплені в законі і гарантовані правом сукупність юридичних можливостей та засобів, які дають змогу задовольнити потреби та інтереси громадян у галузі охоронм нпс, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.

Класифікація:

1. за рівнем правового регулювання – основн(закріплені в КУ)і та інші(закріплені в ЗУ).

2. за суб’єктами реалізації – галузеві та міжгалузеві

3. за видами регульованих відносин – еколого-політичні, економічні, соціальні, культурні

4. за формою реалізації – індивідуальні та колективні

5. за ступенем визначеності суб’єктів – абсолютні і відносні

6. за ступенем реалізації екологічних прав – майнові та немайнові

Ст..66 КУ закріпила обвязок кожного не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані їм збитки.

Загальні обов’язки передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»:                                    

• берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства;                            

• здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів та лімітів природовикористання;

• не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

• вносити плату за спеціальне природокористування;

• сплачувати штрафи за екологічні порушення.

Спеціальні зобов'язання громадян, передбачені системою екологічного законодавства, які випливають із умов права власності на природні ресурси, природокористування та реалізації громадянами екологічно небезпечної діяльності:

Спеціальні обов’язки поділяються на майнові і немайнові.

Обов'язки майнові:

• своєчасно вносити плату за забруднення навколишнього природного середовища та понадлімітне використання природних ресурсів;

• ефективно використовувати природні ресурси, здійснювати комплекс заходів щодо їх відновлення;

• проводити заходи щодо попередження негативного впливу діяльності на стан навколишнього природного середовища (забруднення, засмічення тощо).

Обов 'язки немайнові:

• одержувати дозволи на здійснення діяльності, спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;

• передавати екологічно небезпечні об'єкти на екологічну експертизу;

• надавати органам екологічного контролю відомості про характер екологічно небезпечної діяльності;

• здійснювати первинний облік використання природних ресурсів, викидів та скидів у навколишнє природне середовище;

• погоджувати свою діяльність з іншими суб'єктами, якщо вона спроможна потенційно шкодити здоров'ю людини і природним ресурсам;

• оволодівати екологічними знаннями і практичними навичками щодо їх реалізації;

• виконувати розпорядження органів екологічного контролю тощо.

Порушеннч встановлених у зак-ві обов’язків тягне застосування заходів юридичної відповідальності до винних осіб.

27. Право громадян на участь у прийнятті екологічно виважених рішень. Право громадян на участь у здійсненні природоохоронних заходів

Правовими формами цього права є:

 - участь в обговоренні та внесенні пропозицій до проектів нпа

 - участь в обговоренні матеріалів щодо розміщення, будівництва, реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан нпс

 - внесення пропозицій до органів державної влади та органів мс, юр.осіб, що беруть участь в прийняття рішень з цих питань.

Механізм реалізації цього права визначений ЗУ «про всеукраїнські та місцеві референдуми», де сказано що питання екологічного хаоактреру вноситься радами на референдум, а громадськість також може ініціювати обговорення важливих рішень

28. Право громадян на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів

Право загального природокористування гарантується всім громадянам для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами, надання відповідних дозволів, зa винятком обмежень, передбачених законодавством України.

 

У порядку спеціального використання природних ресурсів громаіянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності.

Правовими ознаками права заг.використання є:

1) загальнодоступність усіх природних ресурсів для задоволення потреб людини

2)відсутність спеціальних дозволів на таке користування та його безоплатність

3) відсутність необхідності закріплення природних ресурсів чи їх частин за конкретними особами.

Право спец.використання характеризується:

1) наявність спеціальної правосуб’єктності

2) платність використання природних ресурсів

3) обов’язковість одержання спеціальних дозволів

4) державна реєстрація дозволів

5) метою є здійснення господарської та іншої діяльності.

Правовими формами права загального використання природних ресурсівє право землекористування, право водокористування, право лісокористування, право надрокористування тощо.гарантіями захисту цих прав є заборони щодо недопущення їх порушення.

Право спеціального використання здійснюється у 2 формах: на праві власності та на праві користування природними ресурсами.

Порушеннями прав спеціального використання природних ресурсів є різнадія чи бездіяльність щодо порушення строків розгляду заяв громадян,самовільне зайняття земельних ділянок, псування с/г та інших земель, забруднення їх, знищення межових знаків, знищення або пошкодження лісу та інше.

Правовими методами захисту є:

 - відновлення права

 - відновлення становища

 - присудження до виконання обов’язку відшкодувати шкоду в натурі

 - припинення або заміна правовідношення

 - визнання незаконним акта державного органу управління або органу мс, коли таким актом порушено право.

29. Особливості реалізації галузевих та міжгалузевих екологічних прав громадян

1. Екологічні права громадян, що реалізуються переважне на галузевому рівні (галузеві)

— Права громадян на безпеч­не для життя і здоров'я на­вколишнє природне сере­довище

— Право на одержання пов­ної і достовірної інфор­мації про стан навколиш­нього природного середо­вища і його вплив на здоров'я людей

— Право на участь в прове­денні громадської екологічної експертизи

— Право на участь в розробці і здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплекс­ного використання при-родних ресурсів

— Право на здійснення за­гального і спеціального ви­користання природних ре­сурсів

2. Екологічні права громадян, що реалізуються на міжгалузевому рівні (міжгалузеві)

— Право на участь в обгово­ренні проектів законодав­чих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно вплива­ти на стан навколишнього природного середовища, та внесення пропозицій до державних та господар­ських органів, установ та організацій з цих питань

— Право на одержання екологічної освіти

— Право на об'єднання в гро­мадські природоохоронні формування

— Право на подання до суду позовів на державні орга­ни, підприємства, уста­нови, організації і грома­дян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне се­редовище

30. Загальні та спеціальні обов’язки громадян у галузі охорони нпс

Загальні обов’язки передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»:                                    

• берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства;                            

• здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів та лімітів природовикористання;

• не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

• вносити плату за спеціальне природокористування;

• сплачувати штрафи за екологічні порушення.

Спеціальні зобов'язання громадян, передбачені системою екологічного законодавства, які випливають із умов права власності на природні ресурси, природокористування та реалізації громадянами екологічно небезпечної діяльності:

Спеціальні обов’язки поділяються на майнові і немайнові.

Обов'язки майнові:

• своєчасно вносити плату за забруднення навколишнього природного середовища та понадлімітне використання природних ресурсів;

• ефективно використовувати природні ресурси, здійснювати комплекс заходів щодо їх відновлення;

• проводити заходи щодо попередження негативного впливу діяльності на стан навколишнього природного середовища (забруднення, засмічення тощо).

Обов 'язки немайнові:

• одержувати дозволи на здійснення діяльності, спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;

• передавати екологічно небезпечні об'єкти на екологічну експертизу;

• надавати органам екологічного контролю відомості про характер екологічно небезпечної діяльності;

• здійснювати первинний облік використання природних ресурсів, викидів та скидів у навколишнє природне середовище;

• погоджувати свою діяльність з іншими суб'єктами, якщо вона спроможна потенційно шкодити здоров'ю людини і природним ресурсам;

• оволодівати екологічними знаннями і практичними навичками щодо їх реалізації;

• виконувати розпорядження органів екологічного контролю тощо.

Порушеннч встановлених у зак-ві обов’язків тягне застосування заходів юридичної відповідальності до винних осіб.

 31. Поняття і види гарантій реалізації економічних прав гр.. та додержання екологічних обов’язків

Відповідно до ст..11 ЗУ «Про охорону нпс» держава гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. На ради., спеціально уповноважені органи управління в галузі охорони нпс і використання природних ресурсів покладено обов’язок подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану нпс та раціонального середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони нпс та використання природних ресурсів.

С.10 ЗУ«Про охорону нпс» визначилагарантії екологічних прав громадян, що забезпечуються:       

• проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану -навколишнього природного середовища;

• обов'язки міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої' діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації господарських об'єктів;                            

• участю громадських об'єднань та громадян у дія-і льності щодо охорони навколишнього природного середовища;                                      

• здійснення державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;                   

• компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;                              • невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

 Гарантії реалізації екологічних прав поділяються на:

 - організаційно-розпорядчі-проведення широкомасш­табних заходів щодо підтри­мання і поліпшення стану навколишнього природного середовища, залучення громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища, ви­користання природних ре­сурсів і забезпечення еколо­гічної безпеки

- контрольно-виконавчі-здійснення державного і громадського контролю

- превентивно-обмежувальні-діяльність, що перешкоджає здійсненню екологічних прав громадян, підлягає обмеженню, зупиненню, припиненню у встановленому зак-вом порядку.

- процесуально-правові-можливості і процедури реалізації прав та звернення за захистом прав до органів управління і контролю в галузі екології

- охоронно-забезпечувальні-закріплення видів юр.відповідальності у сфері порушення екологічних прав громадян

32. Правові форми захисту екологічних прав гр-н

Форми захисту екологічних прав громадян:        

нормотворча, управлінська, самоврядна, правоохоронна, природоохоронна, судова.

Форми захисту — це варіанти звернення громадян за захистом свого порушеного права, обумовлені різницею діяльності державних та інших органів із захисту прав у цілому. Тобто громадяни та інші особи вправі звертатися за захистом своїх екологічних прав до правоохоронних органів, органів адміністративної чи судової юрисдикції, які зобов'язані в межах своїх повноважень розглянути такі звернення та застосувати відповідні способи захисту порушених прав.

Законодавча влада забезпечує нормотворчу форму захисту екологічних прав шляхом розробки ефективних механізмів їх реалізації.

Законодавство України прямо не передбачає судову заборону екологічно небезпечної діяльності. Однак частина друга ст. 10 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює, що діяльність, яка перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України. Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про власність» кожен громадянин особисто або через громадські організації має право вимагати заборони діяльності підприємств, установ, організацій і громадян, які завдають шкоди навколишньому середовищу.