Лікування вогнепальних ушкоджень кісток носа

При наданні медичної допомоги пораненим з ушкодженнями кісток носа насамперед необхідно зупинити носову кровотечу методами тимчасової або постійної зупинки. При огляді рани видаляють осколки, що вільно лежать, сторонні тіла.

     Відламки кісток носа слід репонувати елеваторами Волкова або кровоспинними затискачами з браншами, що ізольовані гумовими дренувальними трубками. Цими ж дренувальними трубками, введеними в носові ходи, відламки кісток фіксують. Ці дренувальні трубки до введення в носові ходи необхідно обгор­нути шаром йодоформної марлі, просоченої вазеліновим маслом.

6.Матеріали для самоконтролю:

А.  Завдання для самоконтролю (таблиці, схеми, графіки)

Б. Задачі для самоконтролю:

1. У хворого 20 років був встановлений діагноз: травматичний перелом нижньої щелепи в ділянці 46,47 зубів зі зміщенням відламків. Об’єктивно: зуби інтактні, прикус ортогнатичний. Який вид постійної іммобілізації доцільно застосувати?

(Відповідь: назубна двощелепна дротяна шина з зачіпними гачками).

2. Хворий 24 років, поступив в клініку з діагнозом: перелом альвеолярного відростку лівої верхньої щелепи в ділянці 25,26,27 зубів без зміщення відламків. Яку шину слід застосувати для постійної іммобілізації?

(Відповідь: гладка шина-скоба за С.С.Тігерштедтом)

3. Хворий 35 років доставлений в щелепно-лицеве відділення після автомобільної катастрофи. Свідомість не втрачав. Об’єктивно: обличчя асиметричне за рахунок набряку тканин більше справа, рот напіввідкритий, верхня щелепа рухома та зміщена донизу. Який оптимальний вид постійної іммобілізації відламків слід застосувати?
(Відповідь: апарат Збаржа).

 В. Матеріали для тестового контролю. Тестові завдання з одиночною правильною відповіддю:    

1. Що відносять до тимчасової іммобілізації відламків нижньої щелепи?

А. Гладка шина-скоба.

В. Міжщелепне лігатурне зв’язування зубів.

С. Шина Вебера.

D. Стандартна стрічкова шина Васильєва.

Е. Шина Гунінга-Порта.

(Відповідь: В)

2. Який вид постійної іммобілізації застосовують при консервативному методі лікування переломів нижньої щелепи?

А. Лігатурне зв’язування зубів за Айві.

В. Прямий позаротовий остеосинтез.

С. Апарат (комплекс) Збаржа.

D. Двощелепна шина Тігерштедта з зачіпними гачками.

Е. Остеосинтез за Фідершпілем.

(Відповідь:D).

3. Що відносять до лікувальної іммобілізації відламків щелеп?

А. Міжщелепне лігатурне зв’язування зубів.

В. Прямий позаротовий остеосинтез.

С. Індивідуальна гіпсова праща.

D. Остеосинтез.

Е. Остеосинтез за Фідершпілем.

(Відповідь:D).

Г. навчальні задачі ІІІ рівня (нетипові задачі):

1. У хворого Р., 28 років встановлений діагноз: перелом нижньої щелепи в ділянці кута справа за межами зубного ряду зі зміщенням відламків. Складіть план лікування.

(Відповідь: 1) тимчасова іммобілізація (за необхідністю) – пращоподібна пов’язка; 2) лікувальна іммобілізація – остеосинтез нижньої щелепи; 3) антимікробна терапія; 4) ФТЛ та ЛФК; 5) препарати, які прискорюють процеси репаративного остеогенезу).

2. У хворого, доставленого в спеціалізований шпиталь, є вогнепальний перелом нижньої щелепи на рівні правого кута. На малому фрагменті зуби відсутні, на великому – інтактні, нерухомі. Який метод лікування слід застосувати?

(Відповідь: остеосинтез нижньої щелепи).

1. У хворого М., 27 років, встановлено діагноз: двобічний ментальний перелом нижньої щелепи зі зміщенням відламків. Які методи лікування можна застосувати для даного хворого?

(Відповідь: консервативний – двощелепна шина Тігерштедта з зачіпними гачками або двобічний остеосинтез).

7. ЛІТЕРАТУРА:

1. Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія: підручник; У 2т. – Т.2/В.О.Маланчук, І.П.Логвіненко, Т.О.Маланчук, О.Л.Ціленко – К.: ЛОГОС, 2011. – С. 3-90, 97-105, 109-116, 121-142.

2. Невогнепальні пошкодження щелепно-лицевої ділянки: навч. посіб. для студ. стомат. факульт. вищих мед. навч. закладів IV рівнів акрид. та інтернів-стоматологів / під загальною ред. Рибалова О.В. – Полтава: ТОВ «Фірма Техсервіс», 2012. – С. 24-138.

3. Клиническая оперативная челюстно-лицевая хирургия: Руководство для врачей / Под ред. проф. В.Н.Балина и проф. Н.М.Александрова. 4-е изд., доп. и испр. – СПб.: СпецЛит, 2005. – С. 10-16, 36-56, 75-107, 439-443, 489-491, 517-524, 543-547, 548-563.

4. Щелепно-лицева хірургія: підручник / О.О.Тімофєєв. – К.: ВСВ «Медицина», 2011. – С. 370-386, 389-392, 394-407, 418-429, 431-449.

5. Хирургическая стоматология и челюстно-лицевая хирургия. Национальное руководство / под ред. А.А.Кулакова, Т.Г.Робустовой, А.И.Неробеева. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010 – С. 697-711, 713-719, 724-736.

6. Стоматологія надзвичайних ситуацій з курсом військової стоматології: [підруч. Для студентів ВМНЗ III-IV рівнів акредитації] / Г.П.Рузін, В.П.Голік, О.В.Рибалов, С.Г.Демяник. – Харків: Торнадо, 2006. – С. 8-60, 62-129, 136-146.

 

Міністерство охорони здоров’я України

Вищий державний навчальний заклад України

«Українська медична стоматологічна академія»

 

 

                                                                                                «Затверджено»

                                                                                           на засіданні кафедри

                                                                                     хірургічної стоматології

                                                                                та щелепно-лицевої хірургії

                                                                   з пластичною та реконструктивною

                                                                                      хірургією голови та шиї

 

                                                                                              Завідувач кафедри

                                                                       д. мед. н. Аветіков Д.С.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ самостійної роботи студентів

під час підготовки до практичного

(семінарського) заняття

 

Навчальна дисципліна	Хірургічна стоматологія
Модуль №	4
Змістовний модуль №	4
Тема заняття	Тимчасова (евако-транспортна) іммобілізація при пошкодженнях кісток лицевого черепа: вимоги, види, недоліки та переваги. Постійна (лікувальна) іммобілізація щелеп назубними шинами, капами. Досягнення вітчизняних вчених, співробітників кафедри.
Курс	ІV
Факультет	Стоматологічний

 

 

Полтава – 2012

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.

Знання методів транспортної та лікувальної іммобілізації відламків, етапного лікування поранених з вогнепальними пошкодженнями кісток лицевого скелету дозволить лікарю-стоматологу раціонально організувати та надати медичну допомогу щелепно-лицевим пораненим як в умовах військового часу, так і в умовах екстремальних ситуацій.

2.Конкретні цілі:

2.1. Аналізувати методи іммобілізації відламків кісток лицевого скелету.

2.2. Пояснювати методи тимчасової іммобілізації відламків верхньої та нижньої щелеп.

2.3. Запропонувати методи тимчасової іммобілізації відламків виличної кістки, дуги та кісток носа.

2.4. Класифікувати засоби та методи постійної іммобілізації відламків нижньої та верхньої щелеп.

2.5. Трактувати методи постійної іммобілізації відламків кісток лицевого скелета.

2.6. Малювати схеми тимчасової та постійної іммобілізації відламків виличної кістки та дуги, кісток носа, щелеп.

2.7. Проаналізувати обсяг та порядок надання медичної допомоги пораненим з вогнепальними ушкодженнями кісток лицевого скелету на етапах медичної евакуації.

2.8. Скласти схему медикаментозної терапії поранених з вогнепальними ушкодженнями кісток лицевого скелету.