Особливості поранень м’яких тканин обличчя

· Велика кількість рихлої клітковини, наявність густої капілярної сітки, еластичність шкірних покровів è значний набряк тканин, що швидко розвивається

· Густа капілярно-венозна сітка, протока слинної залози, м’язова маса язика è профузна кровотеча, порушення дихання

· Параліч або парез мімічних м’язів è спотворення обличчя

· Втрата замикаючої функції кругового м’язу рота або очного яблука è постійна слинотеча та мацерація шкіри, кон’юнктивіт, блефарит та ін.

· Наявність залозистих структур è стійкі слинні нориці

· Ушкодження магістральних судин (сонні, язичні, нижньощелепні артерії, внутрішні та зовнішні яремні, лицеві вени è гостра крововтрата, повітряна емболія, гематома, стенотична асфіксія

· В період загоєння ран рубцеві стягнення можуть викликати виворіт повік, крил носа, губи з розвитком слино-, сльозотечі è спотворення обличчя.

Фази загоєння ран м’яких тканин:

· Початковий період мікробного забруднення та очищення рани (0-48 годин)

· Період дегенеративно-запальних змін (формування грануляційної тканини, зменшення лімфоїдної інфільтрації, збільшення кількості фібробластів, утворення сполучнотканинного матриксу) – (3-5-а доба)

· Період активного росту фіброзної, епітеліальної тканини, ретракція рани, первинний рубець (5-12-а доба)

· Завершення формування первинного рубця, зникнення набряку, інфільтрації оточуючих тканин – дегідратація, швидке наростання фіброзних та колагенових волокон (12-18-а доба)

· Період остаточного формування рубця (до 0,5 – 1 року).

Екстрена допомога при ушкодженнях м’яких тканин обличчя та шиї

Екстрена допомога пацієнтам з ушкодженням м’яких тканин обличчя та шиї спрямована на зупинку кровотечі, попередження асфіксії та шоку. Ранову поверхню покривають асептичною пов’язкою, уводять протиправцеву сироватку та анатоксин. Для зменшення набряку м’яких тканин рекомендується застосування холоду на ділянку ушкодження.  

Первинна хірургічна обробка (ПХО) рани

– це перше хірургічне втручання, що проведене за первинними показаннями з метою профілактики ранової інфекції.

Компоненти ПХО:

Ø розсічення рани для ревізії, ліквідації кишень, розривів

Ø висічення нежиттєздатних некротизованих тканин

Ø накладання швів

Методика:

Ø механічна обробка шкіри в ділянці поранення

Ø механічне очищення рани

Ø зупинка кровотечі

Ø огляд і ревізія рані та ранового каналу

Ø видалення сторонніх тіл;

Ø накладання швів

    Обробка рани починається з ретельного її промивання ізотонічним розчином хлориду натрію або слабим антисептичним розчином та очищення оточуючої шкіри від засохлої крові та грязі. Застосування для промивання ран, особливо тих, що кровоточать, розчинів перекису водню або перманганату калію не рекомендується через їх глибокий вплив на ранову поверхню. Ретельна обробка шкіри та гоління обов’язкові, але контакту з раною при цьому слід уникати. Промиту рану висушують та ще раз обробляють антисептиками.

       При забрудненні ран та саден шкіри мілкими сторонніми тілами (піском, кусочками гравію, асфальту, шлаку, деревини, скла) необхідне їх ретельне видалення шляхом рясного промивання, миття ран із застосуванням щітки. При промиванні ран в порожнині рота можна використовувати зубну щітку. Якщо сторонні тіла упроваджуються в товщу тканин, то їх необхідно видалити із застосуванням хірургічного інструмента. В іншому випадку, після заживлення ран та саден, можуть виникнути нориці, які тривало не загоюються, з гнійним відокремлюваним. Або, якщо сторонні тіла мають темне забарвлення, вони створюють «татуювання» рубців та шкіри навколо них.

Після механічного очищення рани можна починати її хірургічну обробку.

Показання до видалення сторонніх тіл:

Ø поверхневе їх розташування

Ø локалізація в щілині перелому або поблизу крупних судин

Ø обмеження рухів нижньої щелепи

Ø порушення функцій дихання та вживання їжі

Ø виникнення та підтримка запального процесу

Ø локалізація в порожнині носа або у верхньощелепному синусі

Види швів:

 – первинний глухий шов – накладається в перші 24-36 г за відсутності запальних явищ в рані та проведенні антибактеріальної терапії

– первинний відстрочений шов – накладається в перші 36-72 г при незначних запально-інфільтративних процесах

– вторинний ранній шов – накладається на 5-12-у добу за відсутності запального процесу в рані

– вторинний пізній шов – накладається на 12-20-у добу після висічення грануляцій

– пластинчасті шви:

Ø зближуючі (звичайні та кисетні) для постійного зближення країв рани з дефектом тканин

Ø направляючі для зменшення натягу

Ø розвантажуючи для тимчасового утримання шкірно-м’язових клаптів

Ø утримуючі

Ø шви для глухого закриття гранулюючи ран

– «обшивання»країв рани – у випадках обширних ушкоджень м’яких тканин, які поєднуються з одночасним ушкодженням щелеп. Швами з’єднуються краї шкіри із слизовою оболонкою порожнини рота è попередження інфікування рани та розвитку рубцевої контрактури