Д оцільність та необхідність застосування контролінгу у діяльності вітчизняних підприємств та передумови його запровадження

 

 

Ринкові умови господарювання вимагають від діяльності під- приємств і організацій надзвичайної організованості, віддачі і, у кінцевому підсумку, максимальної ефективності виробничої дія- льності. Сучасний ринок — це гостра конкуренція, боротьба за місця збуту продукції, забезпечення партнерських відносин з по- стачальниками і покупцями, завоювання першості щодо якісних параметрів продукції, яка випускається.

Особливістю ринкових відносин є формування значної кілько- сті підприємств та організацій, які є економічно та юридично са- мостійними, незалежно від форми власності. До них слід віднес- ти малі підприємства, спільні підприємства, товариства з обме- женою відповідальністю, акціонерні товариства та інші. Ці під-

приємства, порівняно з державними, не мають вищих організа- цій, які б брали на себе певну частку відповідальності за діяль- ність підвідомчих їм організацій, займалися б питаннями науково-технічного прогресу (частково), організаційного вдоско- налення виробництва тощо. Таке становище підприємств і орга- нізацій як суб’єктів ринкових відносин змушує сьогодні в бага-

тьох випадках по-іншому розглядати проблеми управління їх фінансово-господарською діяльністю.

У сучасних умовах господарювання відбувається об’єктивний процес зростання ролі і значення таких функцій управління, як облік, планування, аналіз і контроль, з одночасним переосмис- ленням їх завдань, наповненням новим змістом. У зв’язку з цим

особливо актуальним для теорії і практики вітчизняного управ- ління є досвід країн ринкової економіки як Західної Європи, так і американського континенту.

Високорозвинені країни Заходу з метою забезпечення ефек- тивного управління та довгострокового існування своїх фірм впроваджують і з успіхом використовують у себе систему кон-

тролінгу.

Контролiнг є новітньою галуззю в економічній теорії і прак-

тиці, а всі новинки, як відомо, завжди приносять успіх.

Ефективність діяльності фірми залежить від таких факторів,

як цінність (корисність) продукції, випуском якої вона займаєть-

ся, її якість (якісні параметри — гарантійний термін роботи та

ін.), дизайн (оформлення для збуту), реалізаційна вартість (відпу-

скна, продажна ціна), насиченість даною продукцією ринку збуту (кількість та лице (марка) конкурентів), хто виступає потенцій- ними споживачами (покупцями) цієї продукції (їх характеристи- ка — «багаті» чи «бідні»). Звичайно, вирішенням цього ряду пи- тань із наведених вище займається маркетинг. Проте керівною концепцією ефективного управління не лише зараз, але й у май- бутньому, тобто забезпеченням довгострокового ефективного іс- нування фірми, вважається контролінг.

Контролiнг— це система управління і не просто управління, а ефективного управління. Той, хто вперше чує слово «контро-

лінг», як правило, пов’язує його з поняттям контролю. Проте це

дещо відмінне і навіть протилежне йому поняття. Контроль на-

правлений на минуле, на вияв помилок, відхилень, прорахунків і

проблем. У більшості випадків мова йде також про те, щоб від-

найти винуватців. Контролiнг — це управління майбутнім для

забезпечення тривалого функціонування підприємства і його

структурних підрозділів. Служба контролінгу прагне так керува-

ти (управляти) процесами поточного аналізу і регулювання пла-

нових і фактичних показників, щоб по можливості виключити

помилки, відхилення і прорахунки як зараз, так і у майбутньому.

А виключення або ліквідація (недопущення) усіх перелічених не-

гативних моментів у роботі приведе, безперечно, до досить ефек-

тивного управління у теперішньому часі та дасть можливість

зберегти ці позиції на майбутнє.

Підприємства і організації України працюють в умовах дії ри-

нкових відносин недавно, проте вони накладають особливий від-

биток на організацію їх фінансово-господарської діяльності. Ри-

нок змушує вітчизняні підприємства і організації постійно

думати не лише над виробництвом продукції, а й над її збутом,

шукати вигідних постачальників і покупців. Постійний пошук

резервів, знаходження «вузьких місць» стають головними для тих

підприємств і організацій, які думають про майбутнє, про збере-

ження трудового потенціалу, про розширення виробництва, а не

його скорочення, яке спостерігається останнім часом в Україні і є

характерним для чималої кількості великих підприємств. Саме

таким підприємствам і організаціям доцільно вивчати зарубіжний

досвід організації управління, обліку і контролю, оскільки рин-

кова економіка передбачає, що затрати і результати діяльності

підприємств будуть цілком і повністю визначатися ступенем

ефективності управління, обсягом і якістю роботи кожного під-

розділу і члена трудового колективу. Для об’єктивної оцінки цих

параметрів необхідно буде видозмінити, перебудувати існуючу

систему планування, нормування, обліку і звітності, націлити її, в першу чергу, на задоволення потреб внутрішнього управління.

Якраз саме у цьому може бути корисною ідея і апробований

зарубіжний досвід контролінгу, який викладений у перекладених

російською мовою німецьких виданнях. Звичайно, досвід захід-

нонімецьких підприємств не може бути у нас скопійованим ав-

томатично з ряду причин, а саме: надто різні системи бухгалтер-

ського обліку, у т. ч. затрат на виробництво і калькулювання

собівартості продукції. Враховуючи той факт, що система органі-

зації бухгалтерського обліку в Україні централізована, підприєм-

ство самостійно не може змінити її, щоб зробити підґрунтя для

запровадження контролінгу. Однак його можна застосовувати як

систему внутрішнього оперативного управління фінансовими ре-

зультатами діяльності підприємства, так як з деякою часткою

умовності контролінг слід розуміти як систему управління при-

бутком підприємства.

Як відомо, прибуток являє собою результат зіставлення, саль-

дування (підсумовування) виторгу від продажів (реалізації) та

інших видів бізнесу і затрат, пов’язаних з діяльністю фірми. На

кінцеву величину цього показника— балансовий прибуток —

впливають співвідношення боргових зобов’язань і претензій під-

приємства та ряд інших факторів.

Вирішальним є, звичайно, результат зіставлення виторгу від

реалізації продукції і затрат на її виробництво. В системі контро-

лінгу аналізу цього співвідношення надають особливої уваги.

Слід мати на увазі, що прибуток від реалізації продукції і по-

слуг являє собою лише частину фінансового доходу підприємст-

ва і розглядається в бухгалтерському обліку як проміжний ре-

зультат — один зі складників кінцевого підсумку. Головним

показником є балансовий прибуток. Він відрізняється від резуль-

тату реалізації продукції і послуг на суму позареалізаційних до-

ходів і витрат, до складу яких у Німеччині включають фінансові

результати від операцій купівлі-продажу акцій, зміни у співвід-

ношенні дебіторської і кредиторської заборгованості, різницю в

оцінці активів підприємства у звітному і базовому періодах та ін.

Відмінність є й у вирахуванні суми обороту по реалізації. По-

перше, вона вираховується не по оплаті, а по відвантаженню, а

по-друге, крім вартості продукції і послуг включає зміни залиш-

ків готових виробів.

Проте найбільша специфіка контролінгу простежується у гру-

пуванні й обліку затрат, пов’язаних з випуском і реалізацією

продукції. Контролiнг однозначно й повністю відкидає необхід-

ність планування й обліку всіх затрат на виробництво і збут, до- цільність калькулювання повної собівартості. Він базується на системі «директ-костингу», заснованій на групуванні затрат за- лежно від їх зв’язку з обсягом виробництва і реалізації виробів та послуг, кількості відпрацьованого часу та іншими показниками, що характеризують ступінь використання виробничих потужнос- тей і можливостей підприємства. Фірми поділяють їх на окремі види або комплекси, узагальнені за характером цієї залежності.

Таке групування витрат підприємства вимагає суттєвих змін у методології їх нормування, планування і обліку. При визначенні

норм і кошторисів затрат слід брати до уваги еластичність ви-

трат, а головне завдання обліку полягає не лише у виявлен-

ні.відхилень від нормативів (кошторисів) і вирахуванні фактич-

ної величини затрат, але й у визначенні так званих ставок

покриття затрат на організацію груп 1 і II, тобто витрат,

пов’язаних з підготовкою і організацією виробництва (накладних

витрат) — група І та загальних витрат господарської діяльності

підприємства, що не розподіляються між видами продукції —

група II, виручкою (оборотом) від реалізації.

Ціни в умовах ринкової економіки у більшості випадків не ви-

значені і формуються під впливом попиту і пропозиції. Міра (сту-

пінь) покриття затрат виходить різна і за видами продукції (покуп-

цями, клієнтами), і за групами витрат, і за звітними періодами.

Інколи такого покриття може не бути й взагалі. У такому випадку

сума прямих затрат вкаже на нижню границю ціни, на яку може

піти підприємство без ризику одержання великих збитків.

 

 

К ОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

 

1. У чому полягає сутність контролінгу?

2. Що саме розуміють під контролінгом у США, ФРН, Великобри-

танії?

3. Визначте причини, які спричинили інтерес до контролінгу.

4. Чи можна поставити знак рівності між поняттями «управлін-

ський облік», «контролінг», «внутрішньогосподарський облік»?

5. Які основні етапи розвитку контролінгу?

6. Чи може, на Вашу думку, сучасний бізнес обійтися без контро-

лінгу?

7. Вказати, що є предметом контролінгу та які його об’єкти.

8. Яке значення контролінгу для управління бізнесом?

9. Дати визначення контролінгу, розкрити його мету і завдання

функціонування.

49

10. Дати порівняльну характеристику методів оперативного і стратегічного контролінгу.

11. Які об’єктивні передумови виникнення контролінгу?

12. Які особливості розвитку контролінгу у Західній Європі та

країнах американського континенту?

13. Чому контролінг вважають одним із засобів, інструментів і од-

ночасно складовою частиною мистецтва економічного управління?

14. Назвіть головні завдання контролінгу.

15. Які характерні риси і особливості сучасного бізнесу та їх вплив

на управління?

16. Чому зарубіжні фірми у переважній більшості на роль страте-

га запрошують контролерів?

17. У чому перевага контролінгу над вітчизняними важелями управ-

ління виробничою діяльністю?

18. Які необхідні передумови для впровадження контролінгу у діяль-

ність вітчизняних підприємств і організацій?

 

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТІВ КОНТРОЛІНГУ

 

 

В ИТР А Т И ПІДПРИЄМСТВА