М ета і завдання контролінгу

 

 

Контролiнг можна визначити як систему перевірки того, на- скільки успішно підприємство просувається до своєї мети. У ви- падку відхилень від мети приймаються коригуючі дії. Враховую- чи багатогранність системи контролінгу, різні автори по-різному визначають мету контролінгу. Дамо характеристику усього того, що, на наш погляд, може служити метою контролінгу.

Так, мета контролінгу зводиться до підтримання ефективно-

го функціонування підприємства, вона визначається вищим кері-

вництвом і може уточнюватися залежно від змін факторів внут-

рішнього і зовнішнього середовища, в якому функціонує

підприємство. Метою може бути висока якість продукції, завою-

вання частки та розширення ринку продажу, зниження витрат на

виробництво, зниження цін, збільшення прибутку, незалежність

від кредиторів.

Метою контролінгу є також й діагностування фактичного

техніко-економічного і фінансового стану, порівняння його з

прогнозованим, виявлення тенденцій і закономірностей розвитку

економіки підприємств у відповідності до головної мети та попе-

редження негативного впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на

фінансовий результат та становища на ринку.

Іншими словами, контролінг є системою спостереження та ви-

вчення поведінки економічного механізму конкретного підпри-

ємства і розробки шляхів для досягнення мети, яку воно ставить

перед собою. Стан контрольованих об’єктів визначається кількі-

сними, якісними, структурними, часовими і просторовими харак-

теристиками.

Ключовим поняттям у визначенні мети контролінгу є тенден-

ції і закономірності економіки підприємства, його техніко-

економічного та фінансового стану. Говорячи про економіку, слід

мати на увазі, що мова йде, насамперед, про використання його

активів та пасивів, а інформація показує тенденції і закономірно-

сті розвитку. Діагностування техніко-економічного та фінансово-

го стану можливе за умови забезпечення фактичною обліковою

та іншими видами інформації про об’єкти і зіставлення її з пла-

новими показниками.

Метою контролінгу може бути й отримання даних, їх оброб-

ка і трансформація в інформацію для управління та прийняття

рішень. Така інформація є нестандартною, призначається для ви-

явлення тенденцій і закономірностей явищ і процесів у діяльності

підприємства, допомагає розробити заходи, які забезпечують йо-

го життєдіяльність.

Контролiнг є системою інформації, яка сприяє забезпеченню

тривалого існування підприємства, він націлений на майбутнє.

Той, хто тримається за старе, залишається з його наслідками, а

завдання грамотних менеджерів полягає у тому, щоб завчасно

пристосуватися до нових обставин. Проте досвід свідчить, що в

більшості випадків менеджери не розуміють необхідності адап-

тації до нових реалій життя, не відчувають прискорення темпу

змін. Якщо проблема пристосування зводиться до темпу техніч-

них перемін, то немає іншої альтернативи, як звернутися до нау-

ки за її вирішенням.

Основними завданнями системи контролінгу слід вважати:

• планування (методологію і організацію);

• облік (збір та обробку інформації);

• контроль (порівняння планових і фактичних значень показ-

ників);

• сервісне забезпечення управління (збір, обробку, інтерпре-

тацію, консультування);

• спеціальні системи спостереження (маркетинг, моніторинг змін у зовнішньому середовищі).

Наведені завдання є досить загальними і у зв’язку з цим відо- мий вітчизняний науковець М. С. Пушкар наводить по кожному аспекту формулювання більш конкретних завдань контролінгу [55, с. 47—48].

Так, у частині планування головними завданнями контролінгу автор вважає такі:

— створення нормативної бази для прогнозування розвитку фірми;

— сприяння розробникам стратегічних планів у визначенні цілей організації та напрямків розвитку;

— координація робіт з планування і складання бюджетів;

— участь у визначенні кількісних і якісних параметрів роботи

підприємства на стратегічний період;

— узгодження проміжних цілей і планів та складання загаль-

них стратегічних планів.

У галузі обліку завдання контролінгу вимагають:

— створення сучасної системи інформаційного забезпечення

та звітності задіяних у стратегічному процесі управління відпові-

дальних осіб;

— визначення специфічних потреб менеджерів у необхідній

інформації та звітності;

— періодичного подання інформації щодо відхилень фактич-

них значень показників від планових;

— подання керівництву підприємства звітів з поясненням фа-

кторів, що спричинили відхилення;

— аналіз відхилень та обговорення із зацікавленими особами.

У галузі інформаційно-аналітичного контролінгу необхідно:

— розробити архітектуру інформаційної структури;

— відібрати показники, носії інформації та канали їх передачі;

— визначити контрольні точки господарської та фінансової

діяльності;

— скласти схему збору і систематизації найбільш значимих

даних для прийняття рішень;

— розробити інструментарій для планування, обліку, контро-

лю, аналізу і прийняття рішень;

— консультувати менеджерів з питань функціонування систе-

ми контролінгу.

Робота працівників служби контролінгу повинна спрямовува-

тися на такі галузі контролю:

— стратегічні цілі (кількісні та якісні);

— критичні умови зовнішнього та внутрішнього середовища,

які лежать в основі стратегічних планів;

— вузькі і слабкі місця, які виявлені у процесі планування та

аналізу роботи підприємства.

Контролiнг дозволяє створити високоефективну систему управ-

ління підприємством і вирішити завдання його вдосконалення, але за

умови розвитку економіки України в напрямі більш ширшого рівня

свободи підприємництва; повної заміни державно-соціалістичної си-

стеми влади, прояви якої можна бачити ще й сьогодні, оскільки вона

характеризується такими ознаками, як пауперизацією та люмпеніза-

цією 60—70 % населення держави, високою питомою вагою карно-

поліцейського та бюрократично-управлінського апарату (до 15 %

населення); повного контролю над усіма джерелами прибутку; лікві-

дації усяких перешкод щодо ведення власного бізнесу і всілякого

сприяння цьому тощо, народним капіталізмом, який повинен базува-

тися на демократичній системі влади, здоровій конкуренції, серед-

ньому класі та розвинутому приватному підприємництві.