Р оль і значення облікової інформації у проведенні аналізу взаємозв ’ яз ку « витрати — обсяг — прибуток »

 

З метою більш якісного прогнозування діяльності фірми на незначну та тривалу перспективу, що характерно для оператив- ного і стратегічного контролінгу певну роль відіграє облікова ін-

формація. Слід зазначити, що першочергового значення набуває інформація, що стосується витрат з метою виявлення певних тен- денцій, а можливо й закономірностей.

Аналізу піддаються затрати підприємств і організацій як такі, без яких неможливо випустити продукцію чи надати послуги і піддаються змінам залежно від обсягу випуску продукції (по- слуг), тобто це як змінні затрати, так і затрати, які носять постій- ний характер і практично не змінюються при зміні обсягу випус- ку продукції чи наданні послуг, тобто це постійні затрати. Поряд

з цим доцільно мати уяву про повні затрати, тобто загальну суму затрат, оскільки система обліку повних затрат є обов’язковою для складання фінансової звітності, оцінки складських запасів і для вирахування реальної собівартості видів продукції. Система об- ліку за змінними витратами використовується для прийняття оперативних управлінських рішень (виробляти чи купувати, де

продавати, за якою ціною і т. п.).

На витрати впливає багато факторів, а саме: зміна обсягу, кі-

лькість використаних компонентів, кількість замовлень тощо. На

дохід або прибуток має вплив зміна обсягу, зміна ціни реалізації

та ін. З метою спрощення скористаємося лише одним фактором

витрат і фактором доходу — обсягом виробництва. Аналіз взає-

мозв’язку «витрати — обсяг — прибуток» («В — О — П») у за-

гальному випадку називають стратегічним аналізом витрат. Слід

зауважити, що менеджерам слід бути обережними при викорис-

танні спрощених моделей для передбачення кінцевих результа-

тів. Такий аналіз взаємозв’язку проводиться для одно- і багато-

продуктового виробництв.

Аналіз взаємозв’язку («В — О — П») в основному приваблює

більшість людей, що вивчають менеджмент. Менеджерам постій-

но потрібно приймати рішення про ціну реалізації, змінні і постій-

ні витрати, про придбання та використання ресурсів. У зв’язку з

тим, що все це впливає на прибутковість діяльності фірм, компа-

ній, то це одночасно і буде об’єктом (сферою впливу) контролінгу.

Якщо контролери не можуть дати точного і достовірного прогнозу

про рівень доходів (виторгу) і затрат, їх рішення можуть завдати

шкоди або навіть мати руйнівні наслідки. Як правило, ці рішення

носять короткотерміновий характер: скільки одиниць продукції

виготовляти; скільки робітників найняти; змінювати ціну чи ні; чи

затратити більше коштів на рекламу; скільки продукції реалізувати

із знижкою. Проте деякі такі довгострокові рішення, як будівницт-

во цеху або придбання обладнання, також приймаються на основі

аналізу співвідношення витрат, обсягу і прибутку.

Кожний контролер (менеджер) бажає знати можливі наслідки своїх рішень. Для цього необхідно провести спільний аналіз вза- ємозв’язку витрат, обсягу діяльності і прибутку. Це метод систе- много дослідження з метою визначення обсягу реалізації продук- ції, що забезпечує потрібний прибуток, визначення величини прибутку при певному обсязі реалізації, визначення впливу зміни величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток, визна- чення оптимальної структури витрат.

Спільний аналіз вказаних показників (cost-volume-profit analysis /CVP analysis/), будучи головним моментом при прийн-

ятті багатьох управлінських рішень служить, для досвідченого

менеджера засобом розкриття потенційного прибутку, якого мо-

же досягнути його фірма або компанія.

Методика спільного аналізу витрат, обсягу діяльності і прибу-

тку базується на обліку характеру поведінки витрат і направлена

на вивчення впливу на прибуток таких чинників, як продажна ці-

на продукції (ціна реалізації), обсяг її виробництва і реалізації,

змінні витрати в розрахунку на одиницю продукції, постійні ви-

трати і асортимент продажу. Для його проведення, як правило,

використовуються дані сегментованих звітів про результати гос-

подарської діяльності, складених на основі застосування концеп-

цій маржинального підходу.