Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Як основний об ’ єкт управління в системі контролінгу
Витрати — це поняття, яке характерне для діяльності будь- якого підприємства чи організації, юридичної чи фізичної особи. Проте стосовно виробничої діяльності їх суть і зміст істотно від- різняються від невиробничого споживання. Об’єктом нашого ви- вчення є витрати виробництва. Для управління менеджерам потрібні не просто витрати, а ін- формація про об’єкт витрат — продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат. За натурально-речовим складом витрати виробництва являють собою витрати засобів виробництва і засобів існування працівни- ків підприємств. Для відтворення процесу виробництва необхід- но відновити обов’язкові елементи процесу праці. Затрачені за- соби виробництва відновлюються за рахунок створеного продукту в натурі. Жива праця не відновлюється, а витрачається заново у новому циклі виробництва. Із знов створеного продукту виділяють кошти на відновлення робочої сили, які і складають необхідний елемент натурально-речових витрат виробництва. В умовах товарного виробництва відправним пунктом є ви- трати капіталу на засоби виробництва (с) та робочу силу (v). Ці первинні витрати капіталу і є, по суті витратами виробництва. Вартість як загальна категорія товарного виробництва визнача- ється загальною сумою уречевленої в товарі праці. Різниця між цією сумою та витратами виробництва складає додану вартість (m). Таким чином, загальна формула дійсних витрат виробництва наступна: c + v + m. Вартість продукту поділяється на перенесену вартість (c) та знов створену вартість (v + m), яка, у свою чергу, складається з вартості необхідного (v) та додаткового (m) продукту. Знов ство- рена вартість складає чисту продукцію, що поділяється на фонд заробітної плати та прибуток. Витрати у виробничому процесі праці і засобів виробництва для виготовлення продукції чи виконання робіт називаються ви- тратами виробництва. В економічній літературі витрати трактуються по-різному. Слід зазначити, що визначення витрат, хоч і відрізняються одне від одного, мають спільну основу (базу), суть якої зводиться до використання ресурсів: трудових, матеріальних, фінансових.
З 1.01.2000 р. в Україні діє стандарт (положення) бухгалтерсь- кого обліку 16 «Витрати», згідно з яким витратами звітного пе- ріоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зо- бов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу під- приємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його ви- лучення або розподілу власниками),за умови, що ці витрати мо- жуть бути достовірно оцінені [51]. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витра- ти, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економі- чних вигод впродовж кількох звітних періодів, то витрати визна- ються шляхом систематичного розподілу його вартості (напри- клад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними пері- одами. Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: — платежі за договорами комісії, агентськими угодами та ін- шими аналогічними договорами на користь комітента, принципа- ла тощо; — попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; — погашення одержаних позик; — інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають ознакам, які наведені у пункті 6 (визначення витрат звітного періоду) цього Положення (стандарту); — витрати, які відображаються зменшенням власного капіта- лу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Поряд з поняттям витрати виробництва у практичній діяльно- сті підприємств та організацій використовується ще такий термін як валові витрати. Його визначення дано в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у подальшому — Закон). Валові витрати виробництва та обігу — це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріа- льній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (ро- біт, послуг), які, у свою чергу, купуються (виготовляються) плат- ником податку для їх подальшого використання у власній госпо- дарській діяльності.
До валових витрат включаються суми будь-яких витрат, спла- чених (нарахованих) впродовж звітного періоду у зв’язку з підго- товкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією проду- кції (робіт, послуг) і охороною праці (п. 5.2.1 Закону). Поняття витрат на виробництво та валових витрат де в чому збігаються. Різниця ж полягає в тому, що вартість придбання за- пасів знаходить своє відображення у складі валових витрат одра- зу ж після їх оприбуткування на склад або ж за фактом оплати. А на витрати виробництва такі видатки потрапляють в міру спи- сання та перенесення їх вартості на вартість готової продукції. Іншими словами, понесені підприємством витрати на придбання запасів розподіляються всередині цього підприємства на витрат- них рахунках бухгалтерського обліку.
К Л А С ИФІКАЦІЯ ВИТРАТ
Одне з найважливіших завдань контролінгу — управління прибутком підприємства, тому в ракурсі уваги контролінгу зна- ходяться затрати: їх види, місця виникнення і принципи управ- ління ними. Отже найважливішими об’єктами контролінгу є «за- трати» і «центри відповідальності». Приймаючи рішення, керівник повинен уявляти собі всі його наслідки. Щоб прийняти правильне рішення, керівнику важливо знати, які затрати і вигоди воно за собою потягне. З метою більш детального пізнання досліджуваних об’є- ктів, основним з яких є затрати, використовується метод кла- сифікації. Класифікація затрат — це поділ їх на класи на основі певних загальних ознак об’єктів і закономірних зв’язків між ними. При цьому чим більше виділено ознак класифікації, тим вищий сту- пінь пізнання об’єктів. Економічно обґрунтована класифікація затрат є важливою пе- редумовою успішної організації планування, обліку, контролю, аналізу виробничих затрат, калькулювання собівартості продук- ції та ефективного управління затратами. Класифікація затрат на виробництво, як об’єкт пізнання, дета- льно досліджена як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі. У даний час нараховується близько двох десятків групувань затрат за різними класифікаційними ознаками. Узагальнення цих затрат подано у табл. 2.1.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-14; просмотров: 75; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.160.14 (0.014 с.) |