Власний капітал, його види 4

ЗМІСТ

 

Розділ 9. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЗОБОВ’ЯЗАНЬ 4

Власний капітал, його види 4

Облік статутного капіталу 5

Облік пайового капіталу 8

Облік додаткового і резервного капіталу 10

Облік прибутку і його розподілу 13

Облік вилученого і неоплаченого капіталу 17

Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів 20

Облік цільового фінансування і цільових надходжень 23

Розділ 10. ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВИХ І ПОТОЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ 25

Облік кредитів банку та інших позикових коштів 25

Облік довгострокових і поточних векселів виданих 30

Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями та з оренди 33

Облік інших довгострокових зобов’язань 35

Облік поточної заборгованості за довгостроковими

Зобов’язаннями 36

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками 38

Облік розрахунків за податками й платежами 39

Облік інших поточних зобов’язань 47

Розділ 11. ОБЛІК ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ 54

Економічний зміст і завдання обліку праці та її оплати 54

Первинний облік праці та її оплати 56

Облік розрахунків по оплаті праці 60

Порядок нарахування оплати праці, відрахувань на

Соціальні заходи та утримань 63

Розділ 12. ОБЛІК ДОХОДІВ І ВИТРАТ ТА ФОРМУВАННЯ

ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 69

Поняття доходів і витрат та їх класифікація 69

Облік доходів і витрат від реалізації продукції, робіт і послуг. 70

Облік інших операційних доходів і витрат. 79

Облік доходів і витрат від фінансових операцій 92

Облік інших доходів і витрат звичайної діяльності 96

Облік доходів і втрат від надзвичайних подій 102

Порядок формування фінансових результатів діяльності

Підприємства і відображення їх в обліку 106

Розділ 13. БУХГАЛТЕРСЬКА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ 112

Звітність, її суть і класифікація 112

Бухгалтерська фінансова звітність. 115

Коротка характеристика форм фінансової звітності 119

Розділ 14. ОБЛІК НА ПОЗАБАЛАНСОВИХ РАХУНКАХ 131

Економічний зміст позабалансових рахунків

Та їх призначення 131

Облік орендованих необоротних активів 132

Облік активів, що перебувають на відповідальному

Зберіганні 133

Облік контрактних зобов’язань, непередбачених

Активів і зобов’язань 135

Облік гарантій та забезпечень наданих і отриманих 136

Облік списаних активів 138

Облік бланків суворого обліку 139

Облік амортизаційних відрахувань 139

 

ТЕРМІНИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У НАЦІОНАЛЬНИХ

СТАНДАРТАХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 141

 

Список рекомендованої літератури 166

 

Додатки 168

………………………………………………………..……………………………183

Розділ 9. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

 

Власний капітал, його види

 

Капітал − власність відповідної фізичної або юридичної особи на активи. Капітал поділяється на власний і залучений. Власний капітал − частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Власний капітал обліковують на рахунках 40 “Статутний капітал”, 41 “Пайовий капітал”, 42 ”Додатковий капітал”, 43 “Резервний капітал”, 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. Для регулювання сум, відображених на рахунках власного капіталу використовують регулюючі рахунки 45 “Вилучений капітал”, 46 “Неоплачений капітал”. Суми вилученого і неоплаченого капіталу відображають за дебетом відповідних рахунків. Ці суми в балансі записують в дужках і вираховують при підсумку власного капіталу за розділом 1 “Власний капітал” пасиву балансу.

Наприклад, сума статутного капіталу (кредит рахунку 40 “Статутний капітал”) на початок звітного періоду становила 845000 грн. Сума вилученого капіталу за звітний період склала 8500 грн. і неоплаченого капіталу − 38000 грн. На рахунках бухгалтерського обліку ці суми будуть відображені:

 

Рахунок 40                   Рахунок 45                  Рахунок 46

     “Статутний капітал”   “Вилучений капітал” “Неоплачений капітал”

Дебет       Кредит  Дебет         Кредит     Дебет      Кредит     

           Сальдо:       Сальдо:                             Сальдо:       

           845000 грн. 8500 грн.                       38000 грн.

 

 

Сума власного капіталу на кінець звітного періоду за під­сумком першого розділу пасиву балансу буде становити 798500 грн. (845000−8500−38000).

Облік статутного капіталу

Статутний капітал − це сукупність вкладів (у грошовому виразі) учасників у майно при створенні підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами.

Для обліку статутного капіталу призначений рахунок 40 “Ста­тутний капітал”. Це пасивний рахунок. За кредитом рахунку відображають збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих доку­ментах підприємства.

У державних підприємствах розміри статутного капіталу виз­начаються державою (міністерствами, відомствами) в період засну­вання підприємства і наділення його основними і оборотними засо­бами. В процесі діяльності статутний капітал може змінюватись за рішенням відповідного державного органу з подальшою перереєс­трацією в державному реєстрі.

За кредитом рахунку 40 “Статутний капітал” на державних підприємствах відображають: суми, виділені в розпорядження підприємства з державних фондів та зареєстровані у відповідних органах; кошти від злиття кількох підприємств. За дебетом рахунку 40 “Статутний капітал” на державних підприємствах може бути записано вилучення після перереєстрації статутного капіталу певної суми коштів: передача коштів іншому підприємству; злиття підприємства з іншим підприємством; ліквідація підприємства. Сальдо рахунку 40 “Статутний капітал” може бути лише кредитове і має відповідати статуту, зареєстрованому у відповідних органах державної реєстрації.

Статутний капітал господарських товариств утворюється відповідно до Закону України “Про господарські товариства” та інших законодавчих актів і нормативних документів. Розрізняють такі товариства: акціонерне товариство; товариство з обмеженою відповідальністю; товариство з додатковою відповідальністю; повне товариство; командитне товариство.

Статутний капітал в недержавних підприємствах створюється за рахунок вкладів учасників (засновників). Вкладами можуть бути грошові кошти, будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, нематеріальні активи та ін. Вклад стано­вить частку учасника та засновника у статутному капіталі. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах (статуті, установчому договорі тощо) товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Статутний капітал акціонерного товариства поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості. Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний капітал акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки, діючої на момент створення акціонерного товариства. Товариство має право збільшувати статутний капітал, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної. Збільшення статутного капіталу здійснюється в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій. Зменшення статутного капіталу здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.

У товариствах з обмеженою і додатковою відповідальністю створюється статутний капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки, діючої на момент створення товариства. До моменту реєстрації товариства кожен з учасників зобов’язаний внести до статутного капіталу не менше 30% вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою. Учасник зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. При виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Облік статутного капіталу починають з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб’єктів підприємницької діяльності. На момент реєстрації в обліку на рахунку 40 “Статутний ка­пітал” (по кредиту) має бути відображена загальна сума статутного капіталу (першочергові внески і ті, що вносяться протягом року). Збільшення або зменшення статутного капіталу дозволяється тільки після внесення відповідних змін в установчі документи. Збільшен­ня статутного капіталу може бути здійснено після внесення повніс­тю всіма учасниками своїх вкладів, а зменшення − у разі вибуття окремих засновників чи припинення діяльності підприємства.

Статутний капітал на приватному підприємстві формується з майна, яке доцільно оформити актом інвентаризації і на його основі відобразити наявність майна на рахунках бухгалтерського обліку. На внесене майно складається запис на суму затвердженого статутного капіталу.

До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами до його складеного капіталу. Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

На момент реєстрації в обліку на рахунку 40 “Статутний ка­пітал” (по кредиту) має бути відображена загальна сума статутного капіталу (першочергові внески і ті, що вносяться протягом року). Збільшення або зменшення статутного капіталу дозволяється тільки після внесення відповідних змін в установчі документи. Збільшен­ня статутного капіталу може бути здійснено після внесення повніс­тю всіма учасниками своїх вкладів, а зменшення − у разі вибуття окремих засновників чи припинення діяльності підприємства.

На суму внесків майном і грішми на момент реєстрації підпри­ємства дебетують рахунки, на яких відображені внесені активи, і кредитують рахунок 40. Невнесені на момент реєстрації суми запи­сують на дебет рахунку 46 і кредит рахунку 40. Чергові внески протягом року відображають по дебету рахунків коштів і майна в кореспонденції з кредитом рахунку 46.

За кредитом рахунок 40 “Статутний капітал” кореспондує з дебетом рахунків: 41 − на суму пайового капіталу, приєднаного до статутного капіталу;42 − на суму додаткового капіталу, приєднаного до статутного ка­піталу; 43 − на суму резервного капіталу, приєднаного до статут­ного капіталу; 44 − на суму направленого нерозподіленого прибутку на збільшення статутного капіталу; 46 − на суму внесків учасників (засновників), що підписалися на акції; 67 − збільшення статутного капіталу за рахунок направлених нарахованих дивідендів.

За дебетом рахунок 40 “Статутний капітал” кореспондує з кредитом рахунків: 41 − сформовано пайовий капітал за рахунок статутного капіталу при розпаюванні підприємства; 45 − анульовано акції підприємства; 46 − зменшення статутного капіталу на частку засновників, які вибули; 67 − зменшено статутний капітал внаслідок зменшення номінальної вартості акцій.

Аналітичний облік статутного капіталу ведуть за видами капі­талу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

Для обліку наявності і руху статутного капіталу призначений Журнал 7 (Журнал-ордер № 12 сг. – для сільськогосподарських під­приємств). Кредитові обороти Журналу (Журналу-ордера) переносять в кінці місяця у Головну книгу. Обороти за дебетом рахунку 40 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

Загальна схема обліку статутного і іншого власного капіталу наведена на рисунку 11.

 

 

Рис. 11. Загальна схема обліку власного капіталу і забезпечення

 зобов’язань

Облік пайового капіталу

Пайовий капітал − це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Для обліку пайового капіталу призначений пасивний рахунок 41 “Пайовий капітал”. На цьому рахунку ведуть облік і узагальнення інформації про суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-буді­вельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Колективні сільськогосподарські підприємства на рахунку 41 “Пайовий капітал” обліковують частину вартості майна, яка була розпайована між його членами, частину вартості майна, яка не була розпайована між його членами, а також зростання (зменшення) вартості майна протягом діяльності підприємства.

За кредитом рахунок 41 “Пайовий капітал” кореспондує з дебетом рахунків: 10,11,12 − одержання як внесок до пайового капіталу основних засобів і нематеріальних активів; 14,15 − одержання як внесок до пайового капіталу довгострокових фінансових і капітальних інвестицій; 20,21,22,28 − одержано як внесок до пайового капіталу матеріальні виробничі запаси і товари; 30,31 − одержано кошти як внесок до пайового капіталу; 35 − одержані поточні фінансові інвестиції як внесок до пайового капіталу; 40 − розпайовано підприємство і статутний капітал переоформлено в пайовий; 42 − направлено додатковий капітал на поповнення пайового капіталу; 44 − збільшено пайовий капітал за рахунок розподіленого прибутку; 50,60 − збільшено пайовий капітал на суму списаної заборгованості по позиках; 63,66,68 − зараховано до пайового капіталу списану кредиторську заборгованість перед постачальниками і підрядниками, по оплаті праці та іншими кредиторами; 67 − збільшено пайовий капітал за рахунок нарахованих дивідендів учасників.

За дебетом рахунок 41 “Пайовий капітал” кореспондує з кредитом рахунків: 30,31 −повернуто частку пайового капіталу готівкою та шляхом перерахування коштів з рахунків банків; 40 − частину пайового капіталу приєднано до статутного капіталу; 44 −покриті збитки за рахунок пайового капіталу; 67 − розподілено пайовий капітал між учасниками.

Аналітичний облік за рахунком 41 “Пайовий капітал” ведуть за видами капіталу.

Облік пайового капіталу ведуть у Журналі 7 (сільськогоспо­дарські підприємства − у Журналі-ордері № 12 сг.). Кредитові обороти Журналу (Журналу-ордера) переносять в кінці місяця у Головну книгу. Обороти за дебетом рахунку 41 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

Схема обліку пайового капіталу наведена на рисунку 11.

Рис. 13. Загальна схема обліку оплати праці

 

На суму нарахованої оплати праці дебетують рахунки об’єктів витрат (споживачів) і кредитують рахунок 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”. Підприємства, які використовують рахунки класу 8 “Витрати за елементами”, попередньо відносять суми нарахованої оплати на рахунок 81 “Витрати на оплату праці” з одночасним її списанням на об’єкти обліку витрат: дебет рахунків витрат (23,91,92,93, 94 та ін.), кредит рахунку 81.

 

Одночасно з нарахованою оплатою праці проводяться нарахування на соціальні заходи: у Пенсійний фонд; фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витрат, зумовлених народженням та похованням; фонд соціального страхування на випадок безробіття; фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності тощо. Ці нарахування проводяться у відсотках суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами.

На суму проведених нарахувань на соціальні заходи дебетують рахунки витрат і кредитують рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” (відповідні субрахунки).

Усі працівники підприємства мають право на щорічну оплачувану відпустку відповідно до чинного законодавства. Тривалість основної відпустки становить не менше 24 календарних днів за відпрацьований рік. Крім цього, працівнику може надаватись додаткова оплачувана чи неоплачувана відпустка (працівникам, що навчаються без відриву від виробництва, по догляду за дітьми тощо).

Заробітна плата за період відпустки нараховується у такому порядку. Спочатку розраховують середньомісячний заробіток шляхом ділення загальної суми заробітку за останніх 12 місяців, що передували місяцю виходу у відпустку, на 12 (або на 11 за перший рік роботи). Отриманий середньомісячний заробіток ділиться на середньомісячну кількість робочих днів протягом року і визначається середньоденний заробіток. Щоб визначити суму оплати праці за час відпустки, середньоденний заробіток перемножують на кількість робочих днів відпустки.

На суму нарахованих відпускних робиться бухгалтерський запис по дебету рахунків об’єктів обліку витрат та інших (23,91 та ін.) і кредиту рахунку 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”. При використанні рахунків класу 8 “Витрати за елементами” спочатку суми нарахованих відпускних відносять на дебет рахунку 81 “Витрати на оплату праці” з кредиту рахунку 66 і одночасно списують на рахунки об’єктів обліку: дебет рахунку 23 та ін., кредит рахунку 81.

Сільськогосподарське виробництво має сезонний характер, тому з метою рівномірного включення витрат на оплату відпускних у витрати виробництва, підприємство може попередньо створювати резерв відпусток. Для цього розраховується сума резерву відпускних шляхом множення середнього проценту відпускних на суму нарахованої оплати праці у звітному періоді. Середній процент відпускних розраховується як частка від ділення запланованої суми відпускних за звітний період на загальну суму фонду заробітної плати за даний період.

Наприклад, підприємством нараховано заробітну плату у сумі 100000 грн., середній процент відпускних – 6 відсотків. Сума нарахованих відпускних буде становити 6000 грн. При цьому роблять такий бухгалтерський запис:

1)  Дебет рахунку 23 “Виробництво”                                      100000 грн.

Кредит рахунку 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” 100000 грн.

2)  Дебет рахунку 23 “Виробництво”                                          6000 грн.

Кредит рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат

 і платежів”                                                                               6000 грн.

 

При нарахуванні відпускних за рахунок резерву, дебетують рахунок 47 і кредитують рахунок 66.

Допомога за тимчасовою непрацездатністю, згідно чинного законодавства, виплачується застрахованим особам, залежно від страхового стажу в таких розмірах:

60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) особам, які мають стаж до 5 років;

80 відсотків – від 5 до 8 років;

100 відсотків – понад 8 років.

Якщо втрата працездатності відбулася внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, допомога виплачується у розмірі 100 відсотків незалежно від стажу.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Допомога виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі складних пологів або народження двох чи більше дітей – 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1–4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 – до пологів та 90 – після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. Допомога надається у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати і не залежить від страхового стажу. Середній заробіток визначається виходячи з виплат за останні 6 календарних місяців роботи, що передують місяцю, в якому настала відпустка. Діленням фактичного заробітку за 6 місяців на кількість фактично відпрацьованих робочих днів у цьому періоді, визначають середньоденний заробіток. Помноживши середньоденний заробіток на кількість робочих днів за графіком роботи підприємства, що припадають на період відпустки, одержують суму допомоги по вагітності і пологах.

Працівникам, які відпрацювали на підприємстві менше шести місяців, середня заробітна плата визначається, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. На суму нарахованої допомоги дебетують рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” і кредитують рахунок 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”.

У разі народження дитини надається одноразова допомога застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) у розмірі, встановленому діючим законодавством. Допомога нараховується на підставі заяви про виплату допомоги та свідоцтва про народження дитини.

Допомога на поховання застрахованої особи призначається сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів громадянського стану.

Працівникам підприємства можуть надаватись й інші види допомог, пов’язаних з оздоровленням, санаторно-курортним лікуванням тощо.

Із суми нарахованої заробітної плати (доходу) проводяться утримання, передбачені законодавством України (обов’язкові) та утримання з ініціативи підприємства.

До обов’язкових утримань відносять: податок з доходів громадян, утримання на соціальні заходи (на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; на соціальне страхування на випадок безробіття; у Пенсійний фонд), за виконавчими листами (аліменти та інші утримання згідно з приписами судових органів) та ін.

На суму утриманого податку з доходів громадян дебетують рахунок 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” і кредитують рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами”. При перерахуванні податку у бюджет робиться запис: дебет рахунку 64, кредит рахунку 31.

Утримані суми із заробітної плати на соціальні заходи відображають по дебету рахунку 66 і кредиту рахунку 65. На суму утриманих аліментів дебетують рахунок 66 і кредитують рахунок 68 “Розрахунки за іншими операціями”.

Із заробітної плати утримуються також суми за заподіяну шкоду (крадіжки та псування цінностей), допущений брак у виробництві, своєчасно не повернуті в касу підзвітні суми та ін. Такі операції відображають по дебету рахунку 66 і кредиту рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” (відповідні субрахунки).

У разі індивідуального страхування працівників за їх згодою із заробітної плати може утримуватись сума на індивідуальне страхування: дебет рахунку 66 і кредит рахунку 65, субрахунок 654 “За індивідуальним страхуванням”.

Запитання для самоконтролю

1. Які завдання обліку праці та її оплати?

2. Які розрізняють види, форми і системи оплати праці?

3. Як ведуть облік особового складу працівників?

4. Як ведеться первинний облік праці та її оплати?

5. Як ведеться синтетичний і аналітичний облік оплати праці?

6. Який порядок нарахування оплати праці та відрахувань на соціальні заходи?

7. Які утримання проводяться із нарахованої оплати праці і як їх обліковують?

8. Який порядок ведення бухгалтерських регістрів оплати праці?

ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

 

Рис. 14. Загальна схема класифікації доходів і витрат та

Таблиця 10

Рис. 15. Загальна схема обліку доходів і витрат та

Результатів діяльності

Облік доходів майбутніх періодів. Доходи, що одержані у звітному періоді, але належать до наступних звітних періодів, відображаються в обліку і звітності окремою статтею і обліковуються на рахунку 69 “Доходи майбутніх періодів”.

До доходів майбутніх періодів відносять: доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби і інші необоротні активи (авансові орендні платежі); передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання; виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств; абонентна плата за користування засобами зв’язку тощо.

Слід зазначити, що при одержанні авансових платежів (до здійснення господарських операцій для яких призначені ці платежі), їх слід розглядати як доходи, що не належать звітному періоду. А тому, при настанні періоду відповідності витрат доходам, їх будуть включати до доходів звітного періоду. Ці особливості будуть відображені в обліку.

Суми одержаних доходів відносять на кредит рахунку 69 “Доходи майбутніх періодів” і дебет рахунків: 18 – нарахування орендної плати авансом; 30,31 – одержання авансових платежів на рахунки коштів; 48 – зарахування цільових внесків і цільових надходжень до доходів майбутніх періодів.

Ці доходи підлягають списанню на відповідні рахунки обліку доходів при настанні того звітного періоду, до якого вони належать. При цьому рахунок 69 “Доходи майбутніх періодів” по дебету кореспондує з кредитом рахунків: 70 – зарахування доходів майбутніх періодів до доходу від реалізації звітного періоду; 74 – зарахування доходів майбутніх періодів до інших доходів звітного періоду. При поверненні авансових платежів дебетують рахунок 69 і кредитують рахунки коштів (30,31).

Підставою для записів на рахунку 69 “Доходи майбутніх періодів” є платіжні доручення, прибуткові і видаткові касові ордери, розрахунки розподілу доходів між звітними періодами, аркуші-розшифровки та інші документи.

Аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведуть за їх видами, датами їх утворення і визнання доходів звітного періоду.

Облік доходів майбутніх періодів ведуть у Журналі 3 (сільськогосподарські підприємства – у Журналі-ордері № 8 сг.) та Головній книзі.

Таблиця 11

Продовження таблиці 11