Порядок нарахування оплати праці, відрахувань на

Соціальні заходи та утримань

 

У статті 43 Конституції України записано: “Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом”.

Порядок нарахування оплати праці здійснюється відповідно до “Положення про оплату праці”, розробленого на основі діючої тарифної системи, Закону України “Про оплату праці”, інших законодавчих актів і нормативних документів.

У Положенні за категоріями працюючих наводиться порядок нарахування заробітної плати за її видами, формами і системами.

 

 

 

Примітка: 1 – розподіл оплати праці по аналітичних (особових) рахунках працівників;

               2 – розподіл оплати праці по об'єктах витрат на виробництво.

 

Рис. 13. Загальна схема обліку оплати праці

 

На суму нарахованої оплати праці дебетують рахунки об’єктів витрат (споживачів) і кредитують рахунок 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”. Підприємства, які використовують рахунки класу 8 “Витрати за елементами”, попередньо відносять суми нарахованої оплати на рахунок 81 “Витрати на оплату праці” з одночасним її списанням на об’єкти обліку витрат: дебет рахунків витрат (23,91,92,93, 94 та ін.), кредит рахунку 81.

 

Одночасно з нарахованою оплатою праці проводяться нарахування на соціальні заходи: у Пенсійний фонд; фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витрат, зумовлених народженням та похованням; фонд соціального страхування на випадок безробіття; фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності тощо. Ці нарахування проводяться у відсотках суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами.

На суму проведених нарахувань на соціальні заходи дебетують рахунки витрат і кредитують рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” (відповідні субрахунки).

Усі працівники підприємства мають право на щорічну оплачувану відпустку відповідно до чинного законодавства. Тривалість основної відпустки становить не менше 24 календарних днів за відпрацьований рік. Крім цього, працівнику може надаватись додаткова оплачувана чи неоплачувана відпустка (працівникам, що навчаються без відриву від виробництва, по догляду за дітьми тощо).

Заробітна плата за період відпустки нараховується у такому порядку. Спочатку розраховують середньомісячний заробіток шляхом ділення загальної суми заробітку за останніх 12 місяців, що передували місяцю виходу у відпустку, на 12 (або на 11 за перший рік роботи). Отриманий середньомісячний заробіток ділиться на середньомісячну кількість робочих днів протягом року і визначається середньоденний заробіток. Щоб визначити суму оплати праці за час відпустки, середньоденний заробіток перемножують на кількість робочих днів відпустки.

На суму нарахованих відпускних робиться бухгалтерський запис по дебету рахунків об’єктів обліку витрат та інших (23,91 та ін.) і кредиту рахунку 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”. При використанні рахунків класу 8 “Витрати за елементами” спочатку суми нарахованих відпускних відносять на дебет рахунку 81 “Витрати на оплату праці” з кредиту рахунку 66 і одночасно списують на рахунки об’єктів обліку: дебет рахунку 23 та ін., кредит рахунку 81.

Сільськогосподарське виробництво має сезонний характер, тому з метою рівномірного включення витрат на оплату відпускних у витрати виробництва, підприємство може попередньо створювати резерв відпусток. Для цього розраховується сума резерву відпускних шляхом множення середнього проценту відпускних на суму нарахованої оплати праці у звітному періоді. Середній процент відпускних розраховується як частка від ділення запланованої суми відпускних за звітний період на загальну суму фонду заробітної плати за даний період.

Наприклад, підприємством нараховано заробітну плату у сумі 100000 грн., середній процент відпускних – 6 відсотків. Сума нарахованих відпускних буде становити 6000 грн. При цьому роблять такий бухгалтерський запис:

1)  Дебет рахунку 23 “Виробництво”                                      100000 грн.

Кредит рахунку 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” 100000 грн.

2)  Дебет рахунку 23 “Виробництво”                                          6000 грн.

Кредит рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат

 і платежів”                                                                               6000 грн.

 

При нарахуванні відпускних за рахунок резерву, дебетують рахунок 47 і кредитують рахунок 66.

Допомога за тимчасовою непрацездатністю, згідно чинного законодавства, виплачується застрахованим особам, залежно від страхового стажу в таких розмірах:

60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) особам, які мають стаж до 5 років;

80 відсотків – від 5 до 8 років;

100 відсотків – понад 8 років.

Якщо втрата працездатності відбулася внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, допомога виплачується у розмірі 100 відсотків незалежно від стажу.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Допомога виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі складних пологів або народження двох чи більше дітей – 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1–4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 – до пологів та 90 – після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. Допомога надається у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати і не залежить від страхового стажу. Середній заробіток визначається виходячи з виплат за останні 6 календарних місяців роботи, що передують місяцю, в якому настала відпустка. Діленням фактичного заробітку за 6 місяців на кількість фактично відпрацьованих робочих днів у цьому періоді, визначають середньоденний заробіток. Помноживши середньоденний заробіток на кількість робочих днів за графіком роботи підприємства, що припадають на період відпустки, одержують суму допомоги по вагітності і пологах.

Працівникам, які відпрацювали на підприємстві менше шести місяців, середня заробітна плата визначається, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. На суму нарахованої допомоги дебетують рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” і кредитують рахунок 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”.

У разі народження дитини надається одноразова допомога застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) у розмірі, встановленому діючим законодавством. Допомога нараховується на підставі заяви про виплату допомоги та свідоцтва про народження дитини.

Допомога на поховання застрахованої особи призначається сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів громадянського стану.

Працівникам підприємства можуть надаватись й інші види допомог, пов’язаних з оздоровленням, санаторно-курортним лікуванням тощо.

Із суми нарахованої заробітної плати (доходу) проводяться утримання, передбачені законодавством України (обов’язкові) та утримання з ініціативи підприємства.

До обов’язкових утримань відносять: податок з доходів громадян, утримання на соціальні заходи (на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; на соціальне страхування на випадок безробіття; у Пенсійний фонд), за виконавчими листами (аліменти та інші утримання згідно з приписами судових органів) та ін.

На суму утриманого податку з доходів громадян дебетують рахунок 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” і кредитують рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами”. При перерахуванні податку у бюджет робиться запис: дебет рахунку 64, кредит рахунку 31.

Утримані суми із заробітної плати на соціальні заходи відображають по дебету рахунку 66 і кредиту рахунку 65. На суму утриманих аліментів дебетують рахунок 66 і кредитують рахунок 68 “Розрахунки за іншими операціями”.

Із заробітної плати утримуються також суми за заподіяну шкоду (крадіжки та псування цінностей), допущений брак у виробництві, своєчасно не повернуті в касу підзвітні суми та ін. Такі операції відображають по дебету рахунку 66 і кредиту рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” (відповідні субрахунки).

У разі індивідуального страхування працівників за їх згодою із заробітної плати може утримуватись сума на індивідуальне страхування: дебет рахунку 66 і кредит рахунку 65, субрахунок 654 “За індивідуальним страхуванням”.

Запитання для самоконтролю

1. Які завдання обліку праці та її оплати?

2. Які розрізняють види, форми і системи оплати праці?

3. Як ведуть облік особового складу працівників?

4. Як ведеться первинний облік праці та її оплати?

5. Як ведеться синтетичний і аналітичний облік оплати праці?

6. Який порядок нарахування оплати праці та відрахувань на соціальні заходи?

7. Які утримання проводяться із нарахованої оплати праці і як їх обліковують?

8. Який порядок ведення бухгалтерських регістрів оплати праці?