Облік кредитів банку та інших позикових коштів

 

У Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств” дано таке визначення терміну “кредити”:

Кредити – це кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Резиденти – юридичні особи та суб’єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території. Нерезиденти – ті самі особи та суб’єкти, але з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Кредити бувають таких видів: фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Фінансовий кредит – кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом,… або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Товарний кредит – товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Інвестиційний податковий кредит – це відстрочка плати податку на прибуток, що надається суб’єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отримано внаслідок реалізації інноваційних програм.

Кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики – кошти, які залучаються юридичною особою-боржником (дебітором) від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості випущених (емітованих) таким дебітором облігацій або депозитних сертифікатів.

Кредитування підприємств здійснюється установами банків, які діють на території України. Взаємовідносини по кредитах регулюються Законом України “Про банки і банківську діяльність” та іншими нормативними документами.

Зазвичай, кредити видаються для поповнення власних обігових коштів, придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів, капітальне будівництво об’єктів виробничого і невиробничого характеру та на інші цілі.

Для одержання кредиту в банку складається кредитний договір, в якому зазначаються взаємні зобов’язання і економічна відповідальність сторін. Кредит має цілеспрямований характер, є строковим і платним (плата відсотків за користування кредитом).

Банк видає кредит, коли впевнений у кредитоспроможності підприємства або в прибутковості заходу, який він фінансує. Тому для гарантії повернення кредиту, крім техніко-економічного обґрунтування використання позикових коштів, банк може вимагати від підприємства додатково: застави основних засобів або іншого майна; страхування ризику непогашених кредитів в окремих страхових компаніях, які заслуговують довіри; гарантії іншого підприємства або організації, що повинні бути письмово підтверджені.

Залежно від строку погашення кредиту він буває: короткостроковим (до 1 року), середньостроковим (від 1 року до 3 років), довгостроковим (більше 3 років).

Кредитування сільськогосподарських товаровиробників здійснюється в поєднанні загальноприйнятого порядку надання кредитів зі спеціальним режимом кредитування. Для надання та обліку коротко-, середньо-, та довгострокових банківських кредитів, наданих у режимі спеціального кредитування, банки відкривають окремі кредитні рахунки або спеціальні кредитні лінії. Режим спеціального кредитування передбачає за рахунок державного бюджету України компенсацію ставки за кредитами у розмірі не менше 50 відсотків облікової ставки, встановленої Національним банком України.

Для обліку кредитних операцій використовують такі рахунки: 50 “Довгострокові позики”, 60 “Короткострокові позики”. По відношенню до балансу ці рахунки пасивні: по кредиту відображають одержання кредитів та інших позикових коштів, а по дебету – їх пога­шення.

Середньострокові і довгострокові кредити видаються на придбання основних засобів, будівництво, розширення і реконструкцію об’єктів та інші заходи капітального характеру. Підставою для прийняття рішення керівником банку про надання довгострокового кредиту є заява-зобов’язання підприємства на суму необхідного кредиту, розрахунок окупності витрат на об’єкт кредитування, титульні списки і договір підряду тощо.

На суми одержаних довгострокових кредитів господарствам видають строкові зобов’язання і зведені зобов’язання. В зобов’язаннях вказуються конкретні строки погашення кредиту в наступному році (строкові) і на весь період (зведені).

Середньострокові і довгострокові кредити видають шляхом оплати платіжних вимог-доручень, платіжних доручень, виставлення акредитивів і одержання лімітованих чекових книжок, а також шляхом зарахування позики на рахунок коштів.

Облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточними зобов’язаннями, здійснюють на рахунку 50 “Довгострокові позики” за такими субрахунками: 501 “Довгострокові кредити банків у національній валюті”, 502 “Довгострокові кредити банків в іноземній валюті”, 503 “Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті”, 504 “Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті”, 505 “Інші довгострокові позики в національній валюті”, 506 “Інші довгострокові позики в іноземній валюті”. Якщо на субрахунках 501–504 обліковують банківські кредити, то на субрахунках 505–506 відображають суми довгострокової заборгованості щодо зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), відповідно в національній та іноземній валюті.

За кредитом рахунку 50 “Довгострокові позики” відображають суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених) в кореспонденції з дебетом рахунків: 15 – оплата капітальних інве­стицій за рахунок довгострокових позик; 30,31,33 – зарахування сум позик на рахунки коштів; 60 – переоформлення відстрочених ко­роткострокових позик на довгострокову; 63,68 – погашення заборго­ваності перед постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за рахунок довгострокових позик; 64,65 – оплата податків, платежів і зборів до бюджету та страховим органам; 91,92,93,94 – оплата за рахунок довгострокових позик загальновиробничих, адміністративних та інших витрат та ін.

За дебетом рахунку 50 “Довгострокові позики” відображають погашення заборгованості за довгостроковими позиками та переведення до поточної заборгованості в кореспонденції з кредитом рахунків: 30,31,33 – погашення довгострокової позики готівкою, перерахуванням коштів з рахунків банків та за рахунок інших коштів; 50 – переоформлення довгострокових позик на відстрочені довгострокові позики; 61 – переведення довгострокових позик у поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями при настанні строку погашення протягом 12 місяців з дати балансу; 71,73,74 – зарахування в доходи списані позики та ін.

На рахунку 60 “Короткострокові позики” здійснюють облік розрахунків в національній та іноземній валюті за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує 12 місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув (відстрочені і прострочені) за такими субрахунками: 601 “Короткострокові кредити банків у національній валюті”, 602 “Короткострокові кредити банків в іноземній валюті”, 603 “Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті”, 604 “Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті”, 605 “Прострочені позики в національній валюті”, 606 “Прострочені позики в іноземній валюті”.

За кредитом рахунку 60 “Короткострокові позики” обліковують суми одержаних короткострокових позик в кореспонденції з дебетом рахунків: 30,31 – зарахування сум на рахунки коштів; 33 – придбання грошових документів за рахунок короткострокових позик; 35 – проведення поточних фінансових інвестицій за рахунок короткострокових позик; 37 – перерахування авансів постачальникам і підрядникам; 63,68 – оплата рахунків постачальників, інших кредиторів; 64,65 – оплата податків, платежів і зборів; 91,92,93,94 – оплата загальновиробничих, адміністративних та інших витрат за рахунок короткострокових позик та ін. Бухгалтерські записи роблять на підставі виписок банку з доданими до них виправдними документами (платіжні вимоги-доручення, платіжні доручення, заяви на акредитив тощо).

За дебетом рахунку 60 “Короткострокові позики” відображають погашення позик та переведення їх до довгострокових зобов’язань в разі відстрочення кредитів (позик) у кореспонденції з кредитом рахунків: 30,31,33 – погашення короткострокових позик з рахунків коштів; 34 – погашення короткострокової позики векселем одержаним; 50 – переоформлення короткострокової позики на довгострокову; 60 – переоформлення короткострокової позики на відстрочену чи прострочену; 71,73 – зарахування в доходи списані короткострокові позики та ін. Погашення заборгованості по короткострокових позиках здійснюють на основі строкових зобов’язань.

За користування кредитом банк нараховує проценти (відсотки) по встановлених ставках. Нараховані відсотки за позиками банку відображають на дебеті рахунку 95 “Фінансові витрати” і кредиті рахунку 68 “Розрахунки за іншими операціями”. Суми цих відсотків щомісячно знімаються банком з поточного рахунку підприємства: дебет рахунку 68, кредит рахунку 31.

Аналітичний облік короткострокових, середньострокових і довгострокових позик ведуть за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками їх погашення.

Облік господарських операцій, що відображаються на рахунках 50 “Довгострокові позики” і 60 “Короткострокові позики”, здійснюють у Журналі 2 (сільськогосподарські підприємства – у Журналі-ордері № 4 сг.), який відкривається на місяць. Для кожного рахунку виділені окремі розділи.

Підставою для запису господарських операцій протягом місяця у цей регістр є виписки банку з позикового рахунку і додані до них первинні та інші документи, що засвідчують рух залучених позикових коштів.

Аналітичний облік за видами позик ведуть в спеціальній таблиці “Аналітичні дані до рахунків 50,60”. Тут по кожному виду кредитів вказують позикодавців, строки погашення, сальдо на початок місяця, обороти за дебетом і кредитом, сальдо на кінець місяця. В окремих графах наводяться дані про нараховані відсотки (проценти) за користування довгостроковими позиками і окремо за короткостроковими позиками за поточний місяць і за період з початку року.

Наприкінці місяця кредитові обороти рахунків 50,60 з Журналу 2 (Журналу-ордера № 4 сг.) переносять до Головної книги. Обороти за дебетом рахунків позик в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

Загальна схема обліку кредитних операцій наведена на рисунку 12.