Розкрити сутність соціальної роботи як наукової теорії.

Соціальна робота як прикладна наука сформувалася на основі застосування результатів фундаментальних наук для вирішення пізнавальних і соціально-практичних проблем і на основі тісних міждисциплінарних зв'язків зі сферами наукового знання, які становлять наукову базу соціальної роботи, такими як: педагогіка, соціальна педагогіка, соціологія" психологія, етика і естетика, філософія тощо. При формулюванні визначень соціальної роботи як науки, теорії, практичної діяльності враховуються такі аспекти, як відповідальність за проблеми суспільства; балансуючий характер суспільства; виховання певної соціальної позиції щодо ближнього; прикладна теорія християнства; особливості демократії. Цілевизначення соціальної роботи залежить від соціального регулювання в суспільстві, інтеграції у суспільстві окремої людини, відновлення соціальної значимості маргінальних, непривілейованих прошарків населення, виявлення християнських принципів, гармонії взаємовідносин у суспільстві, запоруки спокою суспільства, прагматичних навичок демократії

74. Охарактеризувати міжнародні принципи соціальної роботи.

1. «Кожна людина є унікальною цінністю, на яку слід зважати і ставитися до неї з повагою». Цей принцип відповідає категоричному перативу І. Канта, який він вважав вищим принципом етики. Його зміст полягає в тому, щоб ставитися до людини як до мети, а не як до засобу.

2. «Кожна людина має право на самореалізацію такою мірою, щоб це не утискало таке саме право інших людей, і зобовязана робити внесок у бробут суспільства». Цей принцип суголосний «золотому правилу» моралі.

3 «Кожне суспільство, незалежно від устрою, повинно функціонувати так, щоб забезпечити максимальні блага для всіх людей».

4 «Соціальні працівники зобовязані бути відданими принципам соціальної справедливості».

5. «Соціальні працівники покликані присвятити здобуті знання і навички наданню допомоги окремим особам, групам людей, громадам і суспільствам в їхньому розвитку і в розвязанні конфліктів між собою, у відносинах із суспільством, а також у подоланні наслідків цих конфліктів».

6«Соціальні працівники мають надавати якомога кращу допомогу, поради будь-кому, хто їх потребує, не маючи несправедливих упереджень щодо статі, віку, непрацездатності, расової належності, соціального класу, походження, релігії, мови, політичних переконань або сексуальної орієнтації».

7 «Соціальні працівники поважають права людини та груп відповідно до Міжнародної Декларації прав людини Організації Обєднаних Націй та інших міжнародних конвенцій, що випливають з цієї Декларації».

8 «Соціальні працівники ставляться з повагою до принципів приватного життя, конфіденційності та відповідального використання інформації у своїй професійній роботі. Соціальні працівники поважають виправдану конфіденційність навіть тоді, коли законодавство країни суперечить цій вимозі».

 

75. Визначити предмет, мету та завдання теорії соціальної роботи.

Метою с.р. є проведення клієнта із пасивного споживача послуг в активну особистість небайдужу до власної долі.

Предметом с.р. є процеси і явища, що зумовл. Життєдіяльність особистості.

Завдання: розширення можливостей та самостійності клієнтів у подоланні їхніх проблем.

 

76. Розкрити особливості комунікативної взаємодії соціального працівника з клієнтом.

1.Знайомство, встановлення, контакт.

2.Орієнтація ситуації спілкування – осмислення того, що відбувається, витримання пауз, дати змогу клієнту висловитись.

3.Обговорення проблеми-під час розмови соц.п. має ставити різні запитання.

4.Розв(язання проблеми – підтримка клієнта в здійсненні змін.

5.Завершення контакту – слід скласти план подальшої підтримки.

 

79. Розкрити особливості вуличної роботи.

Вона має на меті встановлення контакту та надання допомоги тим клієнтам, які не належать до числа користувачів існуючих служб чи послуг і з якихось причин є важкодоступними для закладів системи охорони здоров'я. Вулична робота — це донесення профілактичної інформації до споживачів наркотичних речовин (або до інших закритих соціальних груп) у ті місця, де вони зазвичай збираються, проводять час, наприклад точки продажу наркотичних речовин у місті, квартири споживачів, навчальні заклади, наркологічні чи інфекційні лікарні, а також пенітенціарні заклади (тюрми, колонії).

Ключовою метою проведення вуличної роботи, як і програм зменшення шкоди в цілому, є зміна норм поведінки в групі споживачів наркотичних речовин. Зміна соціальних норм неможлива без зміни поведінки окремих членів цієї групи. Саме тому найефективнішою формою вуличної роботи визнано роботу за принципом «рівний — рівному» («залучення наставників одного віку й однакового походження для передачі просвітницьких послань цільовій групі» [11 ]), що дає змогу використовувати індивідуальний досвід і формувати індивідуальний підхід до кожного клієнта програми.

 

80. Розмежувати професійний та непрофесійний підхід до вирішення проблем клієнта.

Професійна соціальна робота пов'язана з діяльністю служб та установ соціального захисту населення. Вона, як і інші професійні заняття, сформувалася на основі суспільного поділу праці. Професійна діяльність являє собою постійне коло службових обов'язків, виконання яких заснована на сукупності знань, умінь і навичок, отриманих людиною в процесі навчання.

Непрофесійна соціальна робота включає в себе різні види добровільної допомоги та підтримки як зразки соціальної практики. Благодійність, піклування, безкорисливе служіння релігійного і світського характеру в усіх країнах з'явилися передумовами для становлення професійної соціальної роботи. Професійний і непрофесійний рівні практики соціальної роботи - це постійні компоненти соціального життя сучасних суспільств

 

Окреслити завдання соціальної роботи як науки.

Соціальна робота як наука послідовно й ретельно опрацьовує

означені вище та інші проблеми в теоретичному й методологічному плані, є основою для їхнього кваліфікованого практичного вирішен­ня. При цьому вона тісно взаємодіє з іншими науками (політологією, соціологією, педагогікою, культурологією, психологією), оскільки має споріднений з ними об'єкт дослідження — соціальні відносини, процес їх формування, взаємодію людей, їхню поведінку, ціннісні орієнтації, конкретні форми й способи подолання труднощів тощо. Водночас соціальна робота як наука широко вивчає практичну ді­яльність у різних регіонах, умовах, серед різних верств населення, відповідних служб, з одного боку, допомагаючи її коригувати, вдос­коналювати, відпрацьовувати оптимальні моделі, а з другого — ви­являти й досліджувати нові проблеми, збагачуючись і розвиваючись.

 

Охарактеризувати комунікативні бар’єри, що виникають у процесі взаємодії соціального працівника та клієнта.

-організаційні чинники (непристосоване приміщення, постійні відволікання соц.п, невмотивовані власні дії)

-особистісні чинники (втома, обмеження в часі, особистісне упередження, несприйняття клієнта та його поглядів)

 

84. Розкрити особливості соціальної роботи з людьми похилого віку.

Завданням соціальної роботи з літніми людьми є не тільки організація довготривалого догляду, а й надання цим людям можливостей реалізовувати свої здібності, брати участь у громадській діяльності, сприяння адаптації особистості до нових умов, пошук не задіяних на попередніх етапах життєвого шляху ресурсів тощо.

У роботі з людьми похилого віку використовують такі форми роботи, як медико-соціальна реабілітація, надання короткотермінового та довготермінового догляду, консультування та групова робота, зокрема організація груп тяжкої втрати, груп взаємодопомоги, а також сприяння трудовій і громадській зайнятості, допомога в захисті прав і захисті від різних форм насильства.