Охарактеризувати діяльність Територіального центру.

сновними завданнями міського територіального центру є забезпечення якісного соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на безоплатній та платній основі громадянам:
- похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому МОЗ;
- які перебувають у складній життєвій ситуації у зв'язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий мінімум для сім'ї.
- здійснення заходів по виконанню міських соціальних програм.

48. Виявити зв’язок соціальної роботи з іншими науками.

-соціальна робота, як наука сформувалась на межі філософії, через розвиток ідей гуманізму, також зв(язок з історією, психологією, валеологією – соц.середовище, біологічні особливості людини.

 

50. Характеристика соціальної роботи як професійної діяльності.

Соціальна робота, як проф.діяльність має риси, що відрізняють її від інших схожих по характеру професій. Соц. Р, як проф. діяль. Полягає в захисті людей, які потрапили в тяжку життєву ситуацію.

 

51. Охарактеризувати діяльність Центрів соціальних служб для сім’ї дітей та молоді.

Завдання Центру:
І. Участь у виконанні загальнодержавних, міських, районних та інших соціальних програм шляхом проведення соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю Дарницького району, зокрема забезпечення соціального обслуговування, соціального супроводу та патронажу, соціальної профілактики і реабілітації, соціальної та психологічної адаптації;
ІІ. Створення спеціалізованих формувань та забезпечення їх функціонування;
ІІІ. Залучення громадськості до проведення роботи із сім'ями, дітьми та молоддю, підтримка та розвиток волонтерського руху.
Основні принципи діяльності Центру:
• законність
• доступність
• конфіденційність
• захист прав людини
• системність
• дотримання етичних правил та норм. недопущення негуманних та дискримінаційних дій щодо соціально незахищених категорій сімей.

54. Окреслити міжнародні етичні стандарти соціальної роботи.

соціальні працівники мають:

служити людині заради її добробуту і реалізації її можливостей;

розвивати і використовувати обґрунтовані знання з поведінки людини, в т. ч. й соціальної;

сприяти розвитку ресурсів, які б відповідали індивідуальним, груповим, національним, міжнародним потребам і прагненням;

бути відданими справі заради досягнення соціальної справедливості.

Загальні норми етичної поведінки соціального працівника, які вимагають від нього розуміння кожного клієнта (клієнтів), а також ситуації і чинників, які впливають на їхню поведінку. Відповідно до цих норм соціальний працівник повинен підтримувати і розвивати цінності, знання і професійні методи соціальної роботи; утримуватись від поведінки, яка перешкоджає фаховій роботі; визнавати фахові й особистісні обмеження.

2. Норми соціальної роботи стосовно клієнтів, відповідно до яких соціальний працівник повинен брати на себе відповідальність за клієнтів. Ця відповідальність стосується пошуку оптимальних шляхів розв'язання проблем клієнтів, відповідальності за наслідки прийнятих рішень.

55. Визначити роль філософії допомоги як концептуальної ідеї в становленні вітчизняних теорій соціальної роботи.

Філософія є формою суспільної свідомості, спрямова­ною на формування світогляду, системи ідей, поглядів на світ і місце людини в ньому. Загальнотеоретичні по­ложення філософії відіграють роль методологічної осно­ви при вирішенні окремих питань соціальної роботи на науковому рівні. Предметом вивчення при цьому є соці­альні відносини, що функціонують у соціальній сфері суспільства і розглядаються у контексті всієї сукупнос­ті суспільних відносин, у тому числі економічних, полі­тичних, морально-духовних. Бо марно братися за розв'язання соціальних проблем без їх логічного осмис­лення, всебічної соціальної діагностики, що можливо лише на основі синтезу, аналізу та інших загальнонаукових методів, які пропонує філософія.
Соціальна робота послуговується такими універ­сальними філософськими категоріями, як людина, со­ціум, свобода, гуманізм, конфлікт, соціальний час і простір, суспільна діяльність та ін. Вона також пов'язана з постійним аналізом, систематизацією емпі­ричних фактів, для узагальнення яких спирається на філософські ідеї щодо різних аспектів людського буття (сенс, спосіб життя, умови і механізми розвитку осо­бистості, права людини, правова свідомість тощо), піз­нання навколишньої дійсності, діалектичного взає­мозв'язку різноманітних процесів і явищ. У своїй діяльності соціальні працівники спираються на філо­софське розуміння людини як унікальної, відкритої, інтенціональної (цілеспрямовано залученої до певної діяльності, до довкілля), амбівалентної (яка може од­ночасно мати сильні протилежні почуття), здатної до самопізнання та саморозвитку. Рушієм соціального розвитку людини є протиріччя між зростаючими по­требами та реальними можливостями їх задоволення.

56. Охарактеризувати гуманістичну та екзистенціальну теорії соціальної роботи.

Одним з основних принципів гуманістичної теорії соціальної роботи є прагнення соціальних працівників допомогти клієнтам на основі самопізнання і розуміння значимості своєї особистості зрозуміти самих себе і характер впливу на них навколишнього світу. У рамках цієї моделі практики соціальний працівник, насамперед, намагається переконати клієнта у своїй щирій зацікавленості в його проблемах, позитивне ставлення до нього, прагне співпереживати його емоційному відношенню до виниклої ситуації або до світу в цілому.
Це - один з дієвих моделей, які сприяють підвищенню ефективності взаємовідносин соціального працівника з клієнтом. Тут слід використовувати технологію «активного слухання», основними компонентами якої є емпатія, спрямована на клієнта, і партнерський стиль відносин.
Істотна риса цієї моделі соціальної роботи - недирективна підхід до вирішення проблем клієнта. Соціальний працівник через спілкування з ним, по-перше, повинен донести до нього, що зрозуміти себе, а отже, і свої проблеми можна тільки через розуміння ставлення до інших; що людина повинна діяти у відповідності зі своїм рішенням, по-друге, переконати клієнта в тому, що він прагне допомогти йому у виборі стратегії дій, наголошуючи на важливості того, щоб кожна людина знайшла саме своє призначення в житті.

Екзистенціональна теорія ґрунтується на тому, що у процесі ана­лізу поведінки клієнта необхідно зважати на те, як він сприймає та інтерпретує свої уявлення про навколишній світ, як оцінює власний соціальний статус. Потреба в допомозі виникає тоді, коли уявлення клієнта про зовнішній світ неадекватні реаліям унаслідок того, що неадекватним є уявлення клієнта про власний соціальний статус. Найчастіше проблеми у клієнта детермінуються попереднім, мину­лим соціальним досвідом, під впливом якого формувалось уявлення клієнта про власний соціальний статус.

57. Виокремити найвидатнішу постать, що здійснила вагомий вклад в теорію соціальної роботи.

Однією з перших книг М. Річмонд в галузі теорії соціальної роботи стала фундаментальна праця “Дружній візит до бідняків: посібник для працюючих в благодійницьких організаціях” (1899). Допомога і підтримка нужденних осмислюються нею як дружня акція одного суб’єкта по відношенню до другого. При цьому вплив спрямований не тільки на того, що потребує, але і на зміну ставлення з боку соціального оточення, як правило, негативного до людей, що терплять скруту. Засновниця будинку Халл Хаус.

 

58. Охарактеризувати організаційно-правову структура соціальної роботи.

Якщо розглядати соціальний захист з позицій системного підходу як головний системоутворюючий фактор, можна визначити законодавчо-нормативну базу. На підставі законів та інших нормативних актів формуються державні органи управління соціаль­ним захистом, регламентуються їх взаємовідносини з недержавними організаціями та населенням. У законодавчих та інших нор­мативних актах обумовлюються формування фондів, які акумулюють кошти, призначені на соціальний захист, та порядок їх використання, а також підготовки кадрів соціальних працівників (як державних, так і недержавних установ).

 

59. Визначити пріоритетні напрямки державної соціальної політики на сучасному етапі.

До основних напрямків і пріоритетів соціальної політики на сучасному етапі розвитку українського суспільства належать соціальна політика, що спрямована на створення умов для реалізації соціального потенціалу людини; соціальна політика як чинник розвитку суспільних, соціальних відносин. До цього блоку входять такі напрямки соціальної політики:

розширення, поглиблення суспільного поля для реалізації творчого соціального потенціалу людини, свободи вибору нею способів і форм самореалізації у сфері соціального буття,

досягнення в суспільстві соціальної злагоди у процесі суспільного розвитку на основі сталих процесів соціальної структурованості, соціального миру та співробітництва, соціального партнерства як різних класів, соціальних груп, прошарків суспільства, так і суб'єктів соціального регулювання, ринкового господарства;

 

60. Навести приклади групових форм надання допомоги.

По суті, групова соціальна робота — це форма або метод роботи, який використовують із метою надання клієнту допомоги через передавання групового досвіду для розвитку його фізичного і духовного потенціалу, формування соціальної поведінки. Невелика група осіб із близькими інтересами та загальними проблемами регулярно збирається і включається в діяльність для досягнення загальних цілей, якими можуть бути обмін інформацією, розвиток практичних або соціальних умінь, зміна ціннісних орієнтацій, перебудова соціальної поведінки в позитивному напрямі. Отже, соціальна групова робота, як і соціальна індивідуальна допомога, орієнтована на індивіда і його зміни. Ці два методи відрізняються лише способом впливу: за допомогою групи або індивіда.

61. Розкрити нормативно-правову базу соціальної роботи в Україні.

Законодавчу, нормативно-правову основу соціальної роботи в Україні, як і в інших країнах світу, визначають правові документи, які умовно згруповані у п'ять груп відповідно до суб'єктів їх видання:

1) регламентуючі, дорадчі документи світового співтовариства (акти, декларації, пакти, конвенції, рекомендації, резолюції ООН, ВООЗ, МОП, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ та ін);

2) внутрішньодержавні юридичні акти (Конституція, закони, укази, розпорядження Президента України, постанови уряду України, накази, рішення колегій та інструкції Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров'я, Державного комітету у справах сім'ї та молоді та ін.);

3) документи суб'єктів України, які забезпечують реалізацію законів на своїй території, виконання регіональних законоположень, виконання республіканських (Автономна Республіка Крим) нормативних законоположень з правом законодавчої ініціативи;

4) документи муніципальних утворень (міські і сільські райони, мікрорайони (трудові колективи);

5) рішення, накази, розпорядження безпосередньо закладів та організацій.

62. Охарактеризувати функції соціального працівника.

Функція соціального працівника полягає у вивченні особливостей сім'ї, групи людей, ступеню й спрямованості впливу на них мікросередовища і постановці відповідного "соціального діагнозу". З його врахуванням прогнозується розвиток подій, процесів, моделі соціальної поведінки. В разі потреби використовуються закони і правові акти з метою надання допомоги і підтримки людей, їхнього захисту. Соціальний працівник сприяє організації соціальних служб на підприємствах і за місцем проживання, залучає до їх роботи громадськість, спрямовує їхню діяльність до надання різних видів допомоги і соціальних послуг населенню. Велику увагу він приділяє попередженню і профілактиці негативних явищ, приводячи в дію різні механізми (юридичні, психологічні, медичні, педагогічні та ін.), організуючи відповідну допомогу особам, що її вкрай потребують.

 

63. Розкрити сутність соціально-економічних методів соціальної роботи.

За допомогою соціально-економічних методів спеціалісти вплива­ють на матеріальні, національні, сімейні та інші інтереси й потреби клієнтів. Провідну роль при цьому відіграють матеріальне мотиву­вання і підтримка життєдіяльності окремих людей і соціальних груп, які відчувають у ній потребу. Ці методи застосовуються через надан­ня натуральної і фінансової допомоги, встановлення пільг, однора­зових субсидій і компенсацій, патронаж, побутове обслуговування, моральне заохочення, санкції тощо.

 

65. Окреслити діяльність соціального працівника як суб’єкта соціальної роботи.

Основним суб'єктом соціальної роботи, центральною дійовою особою будь-якої системи соціальної роботи є соціальний праців­ник. Саме він, безпосередньо контактуючи і взаємодіючи з клієн­тами, надає їм допомогу, підтримує їхні зусилля щодо виходу із скрутної життєвої ситуації (її поліпшення). Зрозуміло, що роль со­ціального працівника як суб'єкта соціальної роботи важко пере­оцінити. Водночас для зміни ситуації на краще часто недостатньо зусиль лише окремих осіб, а інколи й груп. Найчастіше для цього потрібні зусилля організацій і навіть соціальних інституцій різно­го рівня. Керівну й координуючу роль при цьому відіграє держа­ва, створюючи систему державних установ, організацій та інсти­туцій соціальної роботи. У своєрідну підсистему соціальної робо­ти об'єднуються недержавні організації і групи соціальної підтримки та допомоги.

 

66. Обгрунтувати методи збору інформації про клієнта: аналіз документів, спостереження, опитування, експеримент.

Збір соціологічної інформації — важливий та трудомісткий процес в соціологічному дослідженні. У своїй практиці соціологи використовують різноманітні методи — від найпоширенішого анкетування до складнішого експерименту.
. Спостереження як метод збирання соціологічної інформації не можна віднести до специфічних методів соціології. Можна також виділити спостереження: нестандартизоване, у якого немає чіткого плану дій, приписуваних ззовні; стандартизоване, у якого є чітко фіксовані приписи відносно предмета і процедури спостереження. Кожний вид (тип) спостереження має свої позитивні і негативні сторони. Експеримент — це загальнонауковий метод одержання в контролюючих і управляючих умовах нового знання. В соціологію він прийшов із галузі наук про природу. Точиться низка дискусій про можливості проведення соціологічних експериментів, їх- етичність. Саме через ці причини проведення експерименту поставлене в жорсткі рамки.
Серед розповсюджених методів опитування респондентів важливе місце займає метод анкетного опитування. Надзвичайна популярність цього методу пояснюється різноманітністю і якістю соціологічної інформації, яку можна одержати за його допомогою. Цей метод засновується на висловлюваннях окремих осіб і проводиться з метою виявлення найтонших нюансів в думках респондентів.

68. Окреслити соціальні послуги: основні форми та види.

Cоціальні послуги - комплекс заходів з надання допомоги
особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних
життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою
розв'язання їхніх життєвих проблем;

Cоціально-побутові послуги - забезпечення продуктами
харчування, м'яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням,
транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення
соціально-побутового патронажу, соціально-побутової адаптації,
виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів тощо;

психологічні послуги - надання консультацій з питань
психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним
середовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на
вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з
метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації,
надання методичних порад;

соціально-педагогічні послуги - виявлення та сприяння
розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у
складних життєвих обставинах, організація індивідуального
навчального, виховного та корекційного процесів, дозвілля,
спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо,
а також залучення до роботи різноманітних закладів, громадських
організацій, заінтересованих осіб;

соціально-медичні послуги - консультації щодо запобігання
виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи,
збереження, підтримка та охорона її здоров'я, здійснення
профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія;

соціально-економічні послуги - задоволення матеріальних
інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих
обставинах, що реалізуються у формі надання натуральної чи
грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових
компенсацій;

юридичні послуги - надання консультацій з питань чинного
законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які
перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню
державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб,
що вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (оформлення
правових документів, захист прав та інтересів особи, інша правова
допомога тощо);

послуги з працевлаштування - пошук підходящої роботи,
сприяння у працевлаштуванні та соціальне супроводження
працевлаштованої особи;

69. Визначити діяльність служб зайнятості в Україні.

Державна служба зайнятості має свої сфери впливу, повноваження і компетенцію в реалізації різних напрямів соціального захисту. Наприклад, одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, статистичні дані про наявність вакантних робочих місць, характер і умови праці на них, про всіх, кого звільняють, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до звільнення працівників; розробляти і вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад пропозиції про встановлення для підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, квоти прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, та направляти таких громадян для їх працевлаштування;

 

70. Пояснити, як ви розумієте ідентифікацію особистості соціального працівника з професією.

Ідентифікація соціального працівника, це перш за все процес і результат ототожнення себе з іншою людиною,

Намагання уподібнитися до неї, з метою зрозуміти, якби вона вчинила в подібній ситуації.

 

71. Обгрунтувати управлінські методи в соціальній роботі.

Головна особливість соціального управління полягає в тому, що суб'єктом і об'єктом в нім є людина. У свою чергу, воно ділиться на підвиди — державне, військове, економічне, виробниче і суспільне
Суб'єкт управління – це той, хто управляє. Об'єкт управління – це той, ким управляють. Методи і механізми управління. Метод управління — це набір способів, прийомів, засобів дії на керований об'єкт. За змістом дії на об'єкт управління методи зазвичай діляться на: організаційно-адміністративні, економічні, соціально-психологічні і ін. Соціально-психологічні методи управління спираються на переконання, моральне стимулювання, свідомість, тримаються на звичаях і традиційних цінностях суспільства.