ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Еволюція класичної політекономії в І



Пол. ХІХ ст. Завершення класичної традиції

Універсальність та космополітичність вчення Сміта забезпечувало можливість використання його в будь-якій країні, а особливості економічного розвитку кожної з них сприяло тому, що класичні ідеї адаптувалися різними авторами для вирішення теоретичних і практичних проблем власних країн.

Найбільш інтенсивне теоретичне і практичне застосування знайшли смітівські теорії в Англії і Франції – країнах, де з кінця 18 і до середини 19 ст. завершився промисловий переворот і відбувся перехід до індустріального виробництва. Точніше – в названих країнах формується ринкова система, інфраструктура ринкового суспільства. Таким чином, якісні зміни в економіці, що зумовили небувало високі темпи економічного розвитку, які мали основою лібералізацію економіки, були свого роду підтвердженням ідей А.Сміта.

Т. Мальтус – видатний представник англійської класичної школи, відомий насамперед завдяки своїй праці “Дослід про закон народонаселення”, в якій аналізує закономірності і взаємозалежності економічного і демографічного процесів.

У своєму вченні Мальтус виходить з таких основних положень:

1) суспільство перебуває у стані рівноваги, коли кількість споживчих благ відповідає кількості населення;

2) при порушенні цієї рівноваги в суспільстві починають діяти сили, які повертають його до рівноважного стану;

3) існує закон народонаселення, згідно якого і населення, і предмети споживання та продовольство за відсутності перешкод зростають безмежно. Але швидкість зростання населення вища, ніж швидкість збільшення кількості продуктів харчування.

Погоджуючись із Смітом і Рікардо в тому, що людські ресурси є одним із найважливіших факторів економічного розвитку, Т. Мальтус вказує на необхідність їх якісного відтворення. У зв’язку з цим він різко засуджує державні програми підтримки бідноти. Важливо, що вчений передбачає, що у перспективі може виникнути проблема реалізації, оскільки споживання робітників та капіталістів виявиться недостатнім, щоб поглинути всю вироблену продукцію. Мальтус вказує на необхідність зміцнення у суспільстві класу “невиробничих споживачів”, до яких відноситься земельна аристократія, військові, чиновники, судді, священники, лікарі, вчителі. Саме завдяки цьому “невиробничому” класу кризи перевиробництва, які виникають через “недоспоживання”, носять тимчасовий, короткотерміновий характер.

У створенні багатства нації Ж-Б. Сей вирішального значення надавав промисловості, машинному виробництву, технічному прогресові. Головною діючою особою економічного розвитку, тобто рушійною силою в суспільстві він проголосив підприємця - активну, цілеспрямовану і освічену людину, прогре- сивного промисловця, землероба чи ділову особу, яка комбінує фактори виробництва з метою створення продукту для задоволення потреб споживачів. Сей є автором трьохфакторної теорії вартості. Відомо, що в суспільному виробництві взаємодіють три головних фактори – земля, праця, капітал. Кожен з цих факторів виробництва породжує відповідний дохід: землевласник отримує земельну ренту, найманий працівник – заробітну плату, прибуток отримує капіталіст. На думку Сея, вартість товару не є результат затраченої праці, а є похідною від кожного з факторів. Кожен з них має властивість створювати вартість: земля є матеріальною основою створюваного продукту, вона є першоосновою вартості; праця перетворює, переробляє природну форму матеріалу; капітал примножує виробничу силу землі і праці Інакше кажучи, джерелом вартості є не один фактор – праця, а сукупність трьох факторів. Що ж до ролі кожного з факторів у створенні вартості, то вона визначається попитом і пропозицією на ринку. Француз є автором т. зв. “закону Сея”, суть якого полягає в тому, що при дотриманні суспільством всіх принципів економічного лібералізму виробництво (пропозиція) буде породжувати адекватне споживання (попит). Тобто, виробництво товарів і послуг в умовах смітівського “природ- ного порядку” обов’язково породить доходи,” на які ці товари і послуги вільно реалізуються. Таким чином, Сей вперше вводить в рамки економічного дослідження проблематику рівноваги між попитом і пропозицією. Закономірно, із закону Сея випливає висновок: в системі вільної конкуренції неможлива криза перевиробництва. Перевиробництво може бути тільки щодо окремих товарів внаслідок диспропорцій у розвитку різних галузей. Простіше: якщо хтось виробив забагато, значить в іншому місці виробили недостатньо, щоб відбувся пропорційний обмін.

Д. Мілля називають одним із завершувачів класичної традиції в політекономії. Мілль виступає з позицій соціального реформізму - нового напряму в політекономії, згідно положень якого капіталізм здатний до змін, вдосконалення, реформ. На відміну від своїх “старших товаришів” – класиків, Мілль відводив державі суттєву роль в соціально-економічному розвитку, розуміючи, що система вільної конкуренції вже не може забезпечити вирішення багатьох економічних проблем. Тому держава, на думку вченого, повинна взяти на себе витрати по створенню інфрастрктури, розвитку науки, системи соціального забезпечення і розумного оподаткування. При цьому Мілль осуджував протекціонізм і закони, які забороняли діяльність профспілок, категорично висловлювався проти втручання держави у сферу виробництва. Важливу роль відводив Мілль технічному прогресу, підвищенню освітнього і морального рівня трудящих, свідомому обмеженню народжуваності, розвитку кооперативного руху. Мілль закликав до соціального партнерства у капіталістичному суспільстві. На відміну від своїх попередників-класиків вчений не вважав капіталізм ідеальним ладом і запропонував свою програму соціальних реформ, в основі яких лежали наступні ідеї: по-перше, ліквідація системи найманої праці через створення кооперативних виробничих асоціацій; по-друге – соціалізація земельної ренти за допомогою земельного податку; по-третє, обмеження соціальної нерівності через відміну права спадщини.

Оцінюючи оригінальні ідеї Мілля, не помилимося, якщо скажемо, що цей вчений завершив класичну традицію в політекономії.

План семінарського заняття

1. Господарство країн Західної Європи.

2. Становлення господарства США.

3. Промисловий переворот в країнах Європи.

4. Класична політична економія.

5. Еволюція класичної політичної економії.

 

Теми рефератів, доповідей і контрольних робіт

1. Наслідки Англійської буржуазної революції.

2. Причини війни за незалежність американських колоній.

3. Суть теорії недоспоживання С. Сісмонді.

4. Промисловий переворот в Англії.

5. Теорія народонаселення Т. Мальтуса.

6. А. Сміт – теоретик лібералізму.

7. Виникнення та розвиток марксизму.

 

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. В чому полягає суть промислового перевороту? Які його наслідки? Які особливості промислового перевороту у Великобританії, Німеччині, Австрії та США?

2. Розкрийте основний зміст процесу індустріалізації. Покажіть динаміку та особливості індустріального розвитку США, Німеччини, Великобританії.

3. Які об'єктивні процеси економічного життя спричинили виникнення класичної школи?

4. Кому класична школа завдячує своєю назвою?

5. Поясніть значення основних теоретичних положень класичної школи.

6. Порівняйте економічні погляди В. Петті та П. Буагільбера.

7. Охарактеризуйте основні положення фізіократичної школи.

8. У чому полягає значення "Економічної таблиці" Ф. Кене?

9. Поясніть вислови "економічна людина", "невидима рука".

10. Визначте основні складові економічного вчення А. Сміта.

11. Поясніть теорії вартості та доходів А. Сміта.

12. Чи можна вважати універсальним закон народонаселення Т. Мальтуса?

13. Кому належить теорія трьох факторів виробництва? У чому вона полягає?

14. Охарактеризуйте трудову теорію Д. Рікардо.

15. Дайте визначення "порівняльних переваг".

16. Чому економічну теорію Дж. С. Мілля вважають еклектичною?

Тестові завдання

1. Промисловий переворот в Англії почався

а) в останній третині XVIII cт.,

б) на початку ХІХ ст.;

в) в середині ХІХ ст.

2. Громадянська війна в США тривала:

а) 1861 – 1865 рр., в) 1827 – 1830 рр.

б) 1862 – 1866 рр.; г) 1855 – 1865 рр.

3. Виберіть правильну відповідь:

а) економічно найрозвинутішою країною в ХІХ ст. була Англія,

б) економічно найрозвинутішою країною в ХІХ ст. була Франція;

в) економічно найрозвинутішою країною в ХІХ ст. була Німеччина.

4. Назвіть прихильників теорії фізіократизму:

а) Ф. Кене; б) А. Сміт; в) Ж. Тюрго; г) Дж. М. Кейнс

5. Визначити відповідність:

1. А. Сміт; 2. Д. Рікардо;   3. Дж. М. Кейнс;   4. Ф. Кене; 5. М. Туган-Барановський;   а) схильність до споживання; б)теорія абсолютних переваг у міжнародній торгівлі; в) теорія відносних переваг у міжнародній торгівлі; г) «Економічна таблиця»; д) теорія кооперації  

6. Праця «Економічна таблиця» належить:

а) Тюрго б) Мальтусу

в) Кене г) Рікардо.

7. Визначіть представників школи фізіократів:

а) Сміт, Рікардо в) Мальтус, Сеніор,

б) Кене, Тюрго, г) Петті, Баугільбер.

8. Вкажіть, кому із нижченазваних мислителів належить афоризм "Праця - батько і активний принцип багатства, земля - його мати":

а) Т. Веблен; б) Дж. М. Кейнс; в) К .Маркс;   г) А. Маршалл; д) У. Петті; е) М. Фрідмен  

9. Хто з зазначених економістів відстоював інтереси землевласників:

а) Мальтус; б) Мілль; в) Рікардо

10. Хто започаткував тезу про обмежену родючість ґрунту:

а) Мальтус; б) Менгер; в) Маршалл; г) Рікардо

11. Які з зазначених економістів виправдовували отримання прибутку капіталістом:

а) Сей; б) Маркс; в) Кері; г) Бастіа; д) Сісмонді

12. Марксизм виник в

а) 50-х рр. ХІХ ст. б) 40-х рр. ХІХ ст.

в) 70-х рр. ХІХ ст. г) 30-х рр. ХІХ ст.

 

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.232.96.22 (0.008 с.)