Вихід учасника з товариства шляхом відступлення ним своєї частки

Вихід учасника з ТОВ (ТДВ) шляхом відступлення всієї належної йому частки своїм дзеркальним доповненням передбачає придбання частки, що відступається, іншою особою чи особами (учасниками товариства чи третіми особами), або ж самим ТОВ (ТДВ). В останньому випадку, тобто у разі придбання частки (її частини) учасника самим ТОВ (ТДВ) воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до ст. 52 Закону України «Про господарські товариства». Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Алгоритм дій, необхідних для легітимного відступлення частки учасника ТОВ (ТДВ) іншому учаснику (декільком учасникам) або третім особам, описаний у попередньому пункті цього параграфу. Зараз ми звернемося до аналізу умов та правил власне виходу учасника з ТОВ (ТДВ), що відбувається через повну передачу частки іншому учаснику (третій особі).

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють порядок виходу з товариства через відступлення корпоративних прав (частки) учасника ТОВ (ТДВ), є ЦК України та Закон України «Про господарські товариства». У ст. 147 ЦК України, так само як і в ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», містяться умови, дотримання яких необхідне для виходу з ТОВ (ТДВ) через відступлення частки, зокрема:

1) статут ТОВ не повинен містити обмежень стосовно відступлення частки третім особам (зазначена умова не застосовується при відступленні частки на користь іншого учасника ТОВ). Тому учаснику ТОВ (ТДВ), який бажає вийти з товариства шляхом відступлення всієї належної йому частки третій особі, спочатку слід звернути увагу на статут товариства – чи немає в установчому документів товариства з цього приводу обмежень або заборон. Якщо ж частка відступається іншому учаснику (учасникам) товариства, то жодних обмежень не виникає;

2) учасники ТОВ не скористалися своїм переважним правом придбання частки (її частини).

3) у випадку якщо на момент відступлення частка учасника ТОВ не повністю ним сплачена, відступлення можливе лише в тій частині, в якій її уже сплачено.

Окремо слід зупинитися на реалізації права учасників ТОВ (ТДВ) стосовно придбання частки, що відступається у процесі виходу із товариства. Учаснику, який виходить, необхідно надати іншим учасникам ТОВ (ТДВ) можливість скористатися їх переважним правом придбання частки (її частини). Для цього учасник ТОВ (чи ТДВ) зобов’язаний повідомити інших учасників про свій намір відступлення власної частки. Інші учасники ТОВ (ТДВ) можуть здійснити своє переважне право на придбання частки, що продається, шляхом укладення з продавцем договору купівлі-продажу. При цьому, як видно із ст. 147 ЦК України, купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам.

Про намір продати частку майбутній продавець повинен повідомити кожного із учасників ТОВ у порядку, який визначається статутом товариства (оскільки на законодавчому рівні такий порядок не встановлено). Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Відчуження частки на користь учасника, який реалізує своє переважне право, крім укладання договору, потребує проведення засідання вищого органу ТОВ (ТДВ), прийняття загальними зборами учасників рішення про відповідні зміни у складі учасників та перерозподіл часток у статутному капіталі ТОВ (ТДВ), внесення відповідних змін до статуту товариства. У наступному відбувається процедура оформлення протоколу зборів учасників та підписання нової редакції статуту (чи додатку до чинного статуту). Завершується придбання частки у порядку реалізації переважного права реєстрацією змін в статуті ТОВ (ТДВ) за правилами, що передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

У випадку, якщо мають місце законодавчі прогалини, слід керуватися положеннями статуту ТОВ (ТДВ), а за відсутності в ньому відповідної регламентації – положеннями ст. 362 ЦК України (у ній йдеться про порядок переважної купівлі частки у праві спільної часткової власності), діючи за аналогією закону.

Варто також зазначити, що у випадку здійснення відступлення учасником ТОВ (ТДВ) належної йому частки з порушенням права переважної купівлі, будь-який із учасників товариства може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав і обов'язків покупця частки.

Вихід учасника з ТОВ (ТДВ) шляхом ліквідації його частки та зменшення розміру статутного капіталу

У чинному законодавстві регулюються два правових сценарії виходу учасника з ТОВ (відповідно, і ТДВ), зокрема, це:

1) відступлення корпоративних прав (частки) шляхом її продажу (міни, дарування тощо) іншому учаснику (або іншим учасникам), третій особі або самому ТОВ (ТДВ). При відступленні частки розмір статутного капіталу товариства не змінюється. Тобто для ТОВ (ТДВ) операція з відступлення частки учасника відбувається практично без наслідків, в даному випадку змінюється лише ім'я, по-батькові, прізвище фізичної особи (найменування юридичної особи) учасника. Цей сценарій виходу описаний вище, у п. 3.3 цього параграфу;

2) вихід з ТОВ шляхом ліквідації частки та, як наслідок, зменшення статутного (складеного) капіталу товариства пропорційно частці учасника, який вийшов. У цьому випадку колишньому учаснику виплачуються у грошовому (чи майновому - на вимогу учасника та за згодою ТОВ) виразі еквівалент вартості частини майна ТОВ, пропорційної його частці у статутному капіталі, а також частина прибутку, отриманого ТОВ у цьому році до моменту виходу учасника, що припадає на його частку.

Для учасника відступлення своєї частки призводить до такого ж результату, що і при його виході з товариства шляхом ліквідації частки, в обох випадках учасник втрачає корпоративні права. Однак правовий механізм в указаних варіантах є абсолютно різним. Так, відповідно до п. 3.5 Рекомендацій президії ВГС України від 28 грудня 2007 р. № 04-5/14 учасники ТОВ та ТДВ повинні повідомити товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці або у інший передбачений статутом строк. Як вказує президія ВГС України подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Враховуючи викладене, учасник вважається таким, що вийшов з ТОВ або ТДВ з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

При цьому заява про вихід учасника з товариства є формою реалізації передбаченого законом права учасника на припинення корпоративних відносин шляхом виходу з товариства, а не правочином. Враховуючи це, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання заяви про вихід з товариства недійсною, оскільки законом не передбачено застосування такого способу захисту права.

З точки зору ВСУ, що закріплена у п. 28 постанови Пленуму від 24 жовтня 2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі ст. 7 Закону України «Про господарські товариства».

Виключення учасника з ТОВ (ТДВ) шляхом ліквідації належної учаснику частки в статутному капіталі

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» учасника ТОВ, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Виключення, таким чином, є примусовим позбавленням особи участі у товаристві з підстав та у порядку, зафіксованих у законодавстві, в той час як вихід відбувається на основі його добровільного волевиявлення безвідносно до того, з яких підстав учасник прийняв відповідне рішення. Слід вказати, що правова можливість виключення учасника із ТОВ розповсюджується також і на ТДВ та є однією із найрадикальніших відмінностей у статусі цих видів товариств та АТ (членство в АТ підтверджується акціями, що належать акціонеру на праві власності; зрозуміло, що АТ не має можливості з підстав пасивної поведінки чи вчинення корпоративного правопорушення вилучити акції із власності акціонера і, таким чином, виключити акціонера із товариства).

Виключення учасника з ТОВ (ТДВ) можливе лише за умови дотримання всіх вимог законодавства стосовно скликання та проведення засідання вищого органу відповідного товариства, включаючи кворум зборів у більш як 50 % голосів. Крім цього, підстави виключення повинні мати своє документальне підтвердження.

Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених ст. 54 і ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» (тобто розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню, частка виключеного учасника ліквідується, внаслідок чого йому здійснюються відповідні виплати).

Прийняття рішення про виключення учасника з ТОВ (ТДВ) є виключною компетенцією вищого органу – зборів учасників. Однак таке рішення може прийняти і господарський суд[5].

 

Органи управління ТОВ (ТДВ): особливості системи, компетенції та діяльності