Шляхи зміни складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю (товариства з додатковою відповідальністю)

Зміна складу учасників ТОВ (ТДВ) може відбуватися такими основними шляхами:

а) вступ до товариства нового учасника шляхом набуття ним частки;

б) вихід з товариства учасника шляхом відступлення ним частки;

в) вихід учасника з ТОВ (ТДВ) шляхом ліквідації його частки та зменшення розміру статутного капіталу

г) виключення учасника з товариства шляхом ліквідації його частки.

Розглянемо кожен із перелічених вище варіантів.

Процедура вступу до ТОВ (ТДВ) шляхом набуття частки

Набуття особою частки та, відповідно, вступ її до складу учасників ТОВ (ТДВ) може відбуватися згідно з договором про відступлення частки, за рішенням суду та з інших підстав, перелічених у п. 2.3 параграфу 2 цієї теми. Розглянемо в якості основного варіанту вступу до ТОВ (ТДВ) придбання частки згідно з договором купівлі-продажу (що, до речі, найбільш часто і відбувається на практиці). Правила, що регулюють таку процедуру, містяться у ст. 147 ЦК України та у ст. 53 Закону України «Про господарські товариства».

Вступ до ТОВ (ТДВ) шляхом придбання частки відбувається за таким алгоритмом:

1) учасник товариства оформлює та подає голові товариства заяву про намір відступити частку або її частину (нотаріальне засвідчення такої заяви законодавством не вимагається, однак на практиці дуже часто застосовується);

2) відбувається забезпечення реалізації переважного права учасників на придбання частки, яка відступається, шляхом отримання від них продавцем частки відповідних письмових заяв з цього приводу (підписи на заявах фізичних осіб доцільно засвідчити нотаріально, хоча прямо таке засвідчення законодавством не вимагається);

3) за ініціативою голови ТОВ (ТДВ) скликається засідання вищого органу (зборів учасників) господарського товариства, на яких позитивно вирішуються питання про відступлення частки учасником іншій особі, про прийняття до товариства набувача частки, про внесення відповідних змін до статуту товариства, про надання виконавчому органу повноважень на забезпечення державної реєстрації змін, внесених до статуту;

4) укладається та виконується договір про відступлення корпоративних прав (частки);

5) оформлюються зміни до статуту, пов’язані із відступленням корпоративних прав (частки);

6) здійснюється державна реєстрація змін до статуту ТОВ (ТДВ), пов’язаних із відступленням корпоративних прав (частки). З моменту її здійснення операцію з придбання частки можна вважати успішно завершеною.

Слід враховувати, що в корпоративних правовідносинах воля та інтереси господарського товариства як корпорації домінують над кожною окремою волею та інтересом її учасника, оскільки господарське товариство як юридична особа своєю вольовою поведінкою покликане досягнути мети, визначеної засновниками при його створенні в якості суб’єкта права. Теорія корпорації як вольової організації була розвинута у німецькому цивільному праві ще у XIX столітті[3]. З цієї причини індивідуальні акти волевиявлення учасників господарського товариства стосовно реалізації їх інтересів, що мають корпоративний зміст, перед втіленням необхідно узгоджувати з основним корпоративним інтересом на стабільність, економічний розвиток та прибутковість корпорації, із сформованою колективним чином волею господарського товариства як юридичної особи. У ТОВ та ТДВ, як і в будь-якому іншому товаристві, джерелом корпоративного волеутворення зі статусом вищого органу управління є загальні збори учасників (ч. 2 ст. 97 ЦК України). Достатньо рідкісні винятки із цього правила передбачаються законом лише для особливих правових ситуацій (наприклад, у товариствах, заснованих однією особою, або ж якщо одна особа придбала всі частки господарського товариства, а також у державних АТ, чи у АТ, що знаходяться у процесі корпоратизації). Як уявляється, проведення засідання вищого органу господарського товариства повинне бути відправною точкою та опорою для наступної процедури відступлення та відповідного набуття корпоративних прав (частки). Саме вищий орган господарського товариства приймає рішення про зміну складу учасників господарського товариства. У цьому правовому акті, по-перше, формується та втілюється воля товариства як юридичної особи на зміни у складі учасників. По-друге, участь у засіданні вищого органу приймають діючі учасники товариства, що дозволяє реалізувати їх суб’єктивне корпоративне право на участь в управлінні та врахувати можливі інтереси. По-третє, участь у засіданні вищого органу доцільно прийняти і особі, яка вступає у товариство, що попереджає можливі правові конфлікти стосовно того, хто належить до легітимного складу учасників (у ситуації, якщо договір відступлення частки було укладено до дати проведення засідання загальних зборів учасників).

Слід вказати на тривале неоднозначне регулювання питання про форму договору відступлення корпоративних прав. Згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для державної реєстрації змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, державному реєстратору у складі відповідного пакету довгий час вимагалося подавати або копію рішення про вихід юридичної особи зі складу засновників (учасників), завірену в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копію заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчену копію документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи. Положення про нотаріальне посвідчення договору, за яким передається частка, було внесене до тексту ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 25 грудня 2008 р.[4] Внаслідок такого доповнення виникла певна суперечність, оскільки корпоративне законодавство було змінене законом адміністративно-правового змісту. Ця суперечність була усунута, і зараз у ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вимога про нотаріальне посвідчення договору відступлення частки відсутня. Зокрема, у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР;

2) установчий документ юридичної особи в новій редакції;

3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою;

4) документ про сплату адміністративного збору (розмір адміністративного збору за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, крім внесення змін до інформації про здійснення зв'язку з юридичною особою, становить 0,3 мінімальної заробітної плати).

Зміни до установчих документів юридичної особи, як вбачається із змісту п. 11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» оформляються виключно шляхом викладення установчого документа в новій редакції.

Однак постають питання про склад учасників, які підпишуть установчий документ, зокрема, по-перше, чи всі учасники (їх представники) повинні скріпити установчий документ своїми підписами, і по-друге, яким повинен бути цей склад, тобто установчий документ підписують учасники у складі, який закріплений у чинному установчому документі господарського товариства, чи учасники у новому складі, закріпленому у зміненому установчому документів, включаючи особу, що набула продані корпоративні права (частку)?

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» установчий документ юридичної особи викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками) або уповноваженими ними особами. Іншого порядку для підписання змін до установчих документів законом не встановлено. Більше того, у ч. 4 ст. 83 ГК України законодавець додатково вказав, що зміни, які сталися в установчих документах господарського товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Практика державної реєстрації змін до установчих документів господарських товариств, виходячи із процитованих вище фрагментів законодавства, сформована достатньо однозначно: зміни до статутів ТОВ та ТДВ повинні бути підписані всіма їх учасниками (представниками учасників).

Стосовно ж персоналізації підписантів, то на практиці закріпився підхід про те, що підписувати зміни до установчого документу повинен новий склад учасників, діючи на підставі відповідного рішення вищого органу господарського товариства та договорів про відступлення корпоративних прав (частки).

Завершальним етапом набуття корпоративних прав (частки) є державна реєстрація змін в статуті ТОВ (ТДВ), пов’язаних із передачею частки та зміною складу учасників. Обійти публічну процедуру державної реєстрації змін в установчому документі, пов’язаних з відступленням частки, неможливо, оскільки згідно з положеннями чинного законодавства склад учасників господарського товариства фіксується в його установчому документі.

Комплекс дій, необхідних для реалізації рішення вищого органу товариства про зміну установчого документу, провадиться виконавчим органом ТОВ (ТДВ). Слід підкреслити, що сторонами правовідносин, які виникають з приводу державної реєстрації змін установчого документу, є господарське товариство як юридична особа (а не його учасники чи керівник), та суб’єкт державної реєстрації як суб’єкт владних повноважень, який діє від імені держави. Така правова конструкція захищає товариство як цілісну, не фрагментовану на окремі елементи юридичну особу та дозволяє реалізувати його волю як правоздатного суб’єкта на зміну та фіксацію складу його учасників – носіїв корпоративних прав.