ТОП 10:

Тема 9. Особливості правового становища товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю



Тема 9. Особливості правового становища товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю

 

§9.1. Особливості регулювання процедури створення та ліквідації ТОВ (ТДВ)

§9.2. Поняття частки у статутному капіталі ТОВ (ТДВ) та її правовий режим

§9.3. Правове регулювання зміни складу учасників ТОВ (ТДВ)

§9.4. Органи управління ТОВ (ТДВ): особливості системи, компетенції та діяльності

§9.5. Специфіка майнових відносин ТОВ (ТДВ) та його учасників

 

Особливості регулювання процедури створення та ліквідації ТОВ (ТДВ)

Специфіка правового регулювання створення ТОВ (ТДВ)

В цілому процедура створення ТОВ (ТДВ) відбувається за правилами, що встановлені для створення всіх інших суб’єктів господарювання – корпоративних організацій, однак існують і певні особливості. Послідовність відповідних етапів, з деталізацією питання стосовно руху та оформлення відповідних документів, вказана у таблиці, що міститься нижче:

 

Етап Законодавче регулювання
Прийняття рішення про заснування ТОВ (ТДВ) та його оформлення у вигляді протоколу зборів засновників Згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» засновниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Рішення про заснування оформлюється протоколом зборів засновників. Крім цього, відповідно до ст. 142 ЦК України якщо ТОВ засновується кількома особами, то вони можуть визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства у договорі про заснування товариства, який укладається у письмовій формі. Цей договір не є установчим документом товариства.
Оформлення статуту ТОВ (ТДВ), а також довіреностей від засновників особам, які будуть здійснювати їх представництво у процесі державної реєстрації та легітимації ТОВ (ТДВ) Установчим документом ТОВ (ТДВ) є статут. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» установчий документ юридичної особи повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству. Особливі вимоги до змісту установчих документів ТОВ викладені у ст. 51 Закону України «Про господарські товариства».
Державна реєстрація ТОВ (ТДВ) Для державної реєстрації суб’єкта господарювання подаються документи, перелік міститься у ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Зокрема, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію створення юридичної особи; 2) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, - за бажанням заявника; 3) установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа; 4) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа.
Реєстрація в органах статистики Підставою для взяття юридичної особи на облік в органах статистики є надходження до цих органів відомостей з заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи.
Виготовлення печатки і штампів (за бажанням) Отримання дозволу на виготовлення печаток та штампів регламентувала «Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів», що була затверджена наказом МВС України від 11 січня 1999 р. № 17. Проте відповідно до наказу МВС України № 5 від 11 січня 2011 р. «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу МВС від 11.01.99 № 17» дана Інструкція втратила чинність. Таким чином, на сьогоднішній день для виготовлення печаток та штампів для підприємства необхідно просто звернутись до підприємства-виготовлювача з необхідним пакетом документів (якщо підприємство бажає використовувати у своїй підприємницькій діяльності печатки та штампи).
Постановка ТОВ (ТДВ) на облік в органах ДФС України та в Пенсійному фонді України, отримання відповідних довідок Підставою для взяття юридичної особи на облік в органах ДФС України та Пенсійного фонду України є надходження до цих органів від суб'єкта державної реєстрації відомостей з заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи. Постановка ТОВ (ТДВ) на облік в органах ДФС України відбувається відповідно до «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 9 грудня 2011 р. № 1588. Постановка ТОВ (ТДВ) на облік в органах Пенсійного фонду України відбувається на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Взяття на облік платників єдиного внеску здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або відповідної заяви від платника єдиного внеску.
Оформлення карток із зразками підписів та відбитку печатки (у випадку використання) у нотаріуса, відкриття поточного рахунку в установі банку Оформлення картки із зразками підписів та відбитку печатки здійснюється відповідно до «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженим наказом Мінюсту України від 22 лютого 2012 р. № 296/5. Відкриття поточного рахунку у банку відбувається згідно з «Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затверджена постановою правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492.

 

Стосовно найбільш істотних особливостей створення ТОВ (ТДВ) шляхом заснування належить вказати таке:

- рішення про заснування ТОВ (ТДВ) приймається зборами засновників цих господарських товариств, на яких одночасно затверджується статут та обираються відповідні органи управління. Тобто, на відміну від АТ (де перші збори засновників приймають рішення про намір заснування АТ та рішення про випуск акцій, а потім відбуваються установчі збори) при заснуванні ТОВ чи ТДВ мають місце тільки одні збори засновників, на яких вирішуються всі питання стосовно заснування майбутнього товариства;

- установчий документ (статут) ТОВ і ТДВ підписується всіма засновниками (їх представниками). Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» документи, що подаються для державної реєстрації, мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію); установчий документ юридичної особи повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками) або уповноваженими ними особами.

Підписи фізичних осіб на статуті ТОВ (ТДВ) на практиці нотаріально засвідчуються, хоча Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» це не вимагається. Правила вчинення відповідних нотаріальних дій достатньо чітко сформульовані у спеціальних нормативно правових актах, основними з яких є Закон України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р.[1], «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджений наказом Мінюсту України від 22 лютого 2012 р. № 296/5, «Правила ведення нотаріального діловодства», затверджені наказом Мінюсту України від 22 грудня 2010 р. № 3253/5;

- від імені засновників комплекс дій, необхідних для державної реєстрації ТОВ (ТДВ) провадиться особами, уповноваженими на це довіреностями, що видаються кожним із засновників. Протокольно зафіксоване представництво при заснуванні ТОВ чи ТДВ не застосовується;

- не вимагається повна чи часткова сплата статутного капіталу ТОВ (ТДВ) до моменту державної реєстрації товариства і, більше того, скасовано вимогу про його мінімальний розмір[2];

- також варто звернути увагу на запровадження корпоративним законодавством України так званого модельного статуту, що може застосовуватися для ТОВ та ТДВ (ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», ст. 82 ГК України, ст.ст. 81,87 ЦК України). Постановою КМ України від 16 листопада 2011 р. № 1182 затверджено модельний статут ТОВ. Проте практика використання модельного статуту в даний час у значному обсязі ще не розвинулася;

- відповідно до положень ст. 143 ЦК України статут ТОВ зберігається в органі, що здійснив реєстрацію, і є відкритим для ознайомлення.

Особливості правового регулювання ліквідації ТОВ (ТДВ)

Ліквідація ТОВ (ТДВ), як і інших суб’єктів господарювання із статусом юридичної особи, може відбуватися добровільно (тобто за рішенням вищого органу товариства), або примусово, тобто за рішенням суду.

Слід вказати, що у законодавстві України кількість учасників ТОВ обмежується і не може перевищувати 100 осіб. Відповідно до ст. 141 ЦК України при перевищенні цієї кількості ТОВ підлягає перетворенню на АТ протягом одного року, а зі спливом цього строку - ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі. Крім цього, в якості особливих підстав для ліквідації ТОВ та ТДВ слід вказати випадки, передбачені:

1) у ч. 3 ст. 144 ЦК України, де зазначено, що якщо учасники ТОВ до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

- про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

- про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

- про ліквідацію товариства;

2) у ч. 4 ст. 144 ЦК України, в якій вказується, що якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів ТОВ виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.

 

 

Загальна послідовність дій із добровільної ліквідації ТОВ (ТДВ) має наступний вигляд:

 

Етап Законодавче регулювання
Прийняття учасниками рішення про припинення ТОВ (ТДВ) шляхом його ліквідації, призначення ліквідаційної комісії Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про господарські товариства» припинення товариства здійснюється в порядку, встановленому законом. Як зазначено у ч. 1 ст. 150 ЦК України ТОВ може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду - у випадках, встановлених законом.
Внесення запису до ЄДР про прийняття учасниками рішення про припинення ТОВ (ТДВ) шляхом його ліквідації Відповідно до ч. 9 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи: 1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи.
Оприлюднення результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації (державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи) Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» результати надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, у тому числі виписки (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних), підлягають обов'язковому безоплатному оприлюдненню на порталі електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в «Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру».
Складання проміжного ліквідаційного балансу та його затвердження У ст. 111 ЦК України виділяються два види балансу, що складаються ліквідаційною комісією, – проміжний ліквідаційний баланс та ліквідаційний баланс. Проміжний ліквідаційний баланс містить інформацію про склад майна суб’єкта господарювання, перелік пред’явлених вимог кредиторів, порядок їх розгляду. Він складається після спливу строку пред’явлення кредиторами вимог, і перелік цих вимог разом з результатами їх розгляду додається до проміжного ліквідаційного балансу. На підставі цього балансу здійснюються розрахунки з кредиторами згідно з черговістю, встановленою законодавством (у ст. 112 ЦК України чи спеціальним законом). Проміжний ліквідаційний баланс затверджується зборами учасників ТОВ, яке ліквідується.
Проведення позапланової перевірки в податкових органах, отримання довідки 22-ОПП про відсутність податкової заборгованості Відповідно до Розділу ХІ «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 р. № 1588, у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків в організаційній формі ТОВ та ТДВ контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): - відомостей державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; - відомостей з ЄДР чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу; - судових рішень або відомостей з ЄДР, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків. При проведенні заходів, пов'язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог. Призначається та розпочинається перевірка у такі строки: - не пізніше десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; - протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках. У разі прийняття рішення про припинення юридичної особи призначається та одночасно проводиться документальна позапланова перевірка юридичної особи та її не знятих з обліку відокремлених підрозділів. У разі прийняття рішення про закриття відокремленого підрозділу призначається і проводиться документальна позапланова перевірка відокремленого підрозділу, який закривається, та може бути призначена документальна позапланова перевірка юридичної особи в установленому законом порядку. Якщо у таких випадках юридична особа та її відокремлений підрозділ (відокремлені підрозділи) перебувають на обліку в різних контролюючих органах, організацію взаємодії відповідних органів щодо проведення перевірки здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку юридичної особи. Після проведеної документальної позапланової перевірки платника податків та його відокремлених підрозділів та спливу законодавчо встановлених строків сплати узгоджених грошових зобов'язань такого платника податків та його відокремлених підрозділів, у разі відсутності заперечень контролюючого органу щодо здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи, контролюючий орган складає довідку про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за формою № 22-ОПП.
Проведення позапланової перевірки в органах Пенсійного фонду, отримання довідки про відсутність заборгованості та зняття платника єдиного внеску з обліку в органах Пенсійного фонду України Зняття ТОВ (ТДВ) з обліку платників єдиного внеску здійснюється Пенсійним фондом на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку. Оскільки з 1 січня 2011 р. скасовано обов’язкову реєстрацію ТОВ (ТДВ) в фондах соціального страхування (відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та внесенням відповідних змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»), то проходження відповідних перевірок та отримання довідок про відсутність заборгованості перед фондами соціального страхування не передбачається.
Складання ліквідаційного балансу та акту ліквідаційної комісії Згідно з ч. 11 ст. 111 ЦК України після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.
Передання документів в архівну установу для довгострокового зберігання, отримання відповідної довідки Відбувається в два етапи: перший - погодження документів в міському архіві; другий – передання документів в районний архів на довгострокове зберігання. Строки зберігання визначаються у «Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», що затверджений наказом Мінюсту України від 12 квітня 2012 р. № 578/5.
Внесення запису про припинення ТОВ (ТДВ) шляхом його ліквідації в ЄДР Відбувається після завершення всіх ліквідаційних процедур та за умови подання суб’єкту державної реєстрації пакету документів, перерахованих у ч. 12 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Поняття частки у статутному капіталі ТОВ (ТДВ) та її правовий режим

Право учасника ТОВ (ТДВ) розпорядитися своєю часткою суміщається із переважними правами інших учасників на її придбання

Відповідно до положень ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», ст. 147 ЦК України учасник ТОВ має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Однак відчуження учасником ТОВ своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства, тобто у статуті ТОВ може існувати заборона на відступлення частки особам, які не є учасниками товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.

Частка учасника ТОВ може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.

У разі придбання частки (її частини) учасника самим ТОВ воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку та в порядку, встановлених статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал відповідно до ст. 144 ЦК України.

Питання про момент переходу частки до її набувача

Частка у статутному капіталі ТОВ (ТДВ) новому набувачеві може бути передана:

- на виконання договору (купівлі-продажу, міни, дарування, застави тощо);

- у порядку спадкоємництва (правонаступництва). Відповідно до ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» частка у статутному капіталі ТОВ переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень ст. 148 ЦК України;

- за рішенням суду;

- шляхом внесення до статутного капіталу іншого господарського товариства.

Проблемним питання у всіх вищевказаних процедурах, на яке немає однозначної відповіді ні в законодавстві, ні в роз’ясненнях вищих судових органів, ні в юридичній літературі, є питання про те, з якого моменту частка вважається переданою її набувачу. Необхідність визначити цей момент пояснюється тим, що перехід частки співпадає із набуттям можливості реалізувати корпоративні права, пов’язані із часткою. Крім цього, якщо частка передається на підставі договору, саме з цього моменту обов’язки продавця чи іншої особи, що відчужує частку, перед її набувачем можна вважати виконаними.

Оскільки у корпоративній практиці частка у статутному капіталі ТОВ (ТДВ) найчастіше передається (відступається) на підставі договору, проаналізуємо питання переходу права на частку у ситуації її повного оплатного відступлення відповідно до договору купівлі-продажу. Зрозуміло, що у випадку позадоговірного придбання частки питання про момент її переходу до набувача повинне вирішуватися по аналогії.

Існують щонайменше три варіанти відповіді на питання про те, з якого моменту корпоративні права (частка) господарського товариства вважаються такими, що передані набувачу за договором:

- з моменту передачі-прийняття корпоративних прав (частки) згідно з укладеним договором про відступлення корпоративних прав (частки) безвідносно до того, чи було прийняте рішення вищим органом товариства (зборами учасників) про вихід учасника, який корпоративні права (частку) відступив, та про прийняття до складу учасників товариства особи, яка набула корпоративні права (частку), а також безвідносно до того, чи внесені та зареєстровані відповідні зміни до статуту товариства ;

- з моменту проведення зборів учасників господарського товариства, на яких приймається рішення про вихід з товариства учасника, який відступає корпоративне право, прийняття до товариства особи, на користь якої відступається корпоративне право (частка), а також про внесення відповідних змін до установчого документу товариства;

- з моменту державної реєстрації нової редакції статуту господарського товариства, в якому фіксується змінений склад його учасників. Як уявляється, останній підхід є найбільш обґрунтованим - виходячи із правової природи корпоративних прав, необхідності забезпечення управлінських та інших інтересів учасників господарського товариства, а також інтересу товариства як юридичної особи на легітимність складу учасників у процесі обігу корпоративних прав та зважаючи на юридичне значення державної реєстрації змін до установчого документу товариства і статусу інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі.

Вищевказаний підхід, однак, не в повній мірі підтримується вищими судовими інстанціями – ВС України та ВГС України, які в своїх рекомендаційних документах спираються на положення цивільного законодавства (зокрема, ЦК України), для змісту якого є характерним домінування приватно - правових засад, зокрема:

- у регулюванні договірних відносин цілком очевидною є тенденція максимально реалізувати засадничий для цивільного права принцип свободи договору. Такий же підхід застосовується і до договорів відступлення корпоративних прав;

- в ігноруванні або ухиленні від визнання значення публічних процедур та публічних елементів у статусі юридичних осіб приватного права, якими в ЦК України саме і визнаються господарські товариства як вид підприємницьких товариств (ст.ст. 81,87 ЦК України).

Крім цього, у ЦК України вирізняється чітка тенденція до впровадження договірних конструкцій, за якими передається право власності на речі, у сферу тих договірних відносин, що виникають стосовно інших об’єктів. Прикладом саме і слугує заміна інституту договору відступлення майнових прав інститутом договору їх купівлі-продажу (ч. 2 ст. 656 ЦК України), або ж інституту договору відступлення корпоративних прав інститутом договору купівлі-продажу частки (ст. 147 ЦК України). Для договорів, що опосередковують оборот речей (договір купівлі-продажу та інші) завжди є, були та будуть характерними посилені механізми охорони прав їх сторін, зокрема, в частині точної ідентифікації моменту переходу права власності на відчужену річ відповідно до умов договору чи приписів закону.

Вищевикладене підтверджується судовою практикою вирішення конфліктних ситуацій, що виникають у зв’язку із передачею частки у ТОВ (ТДВ). В разі, якщо після придбання особою частки (корпоративних прав ТОВ або ТДВ) загальні збори учасників тривалий час не скликаються для прийняття рішення про внесення змін до статуту товариства у зв’язку зі зміною складу учасників, новий учасник ТОВ може пред’явити в суд позов до товариства (відповідач у справі), у якому просити суд зобов’язати товариство в особі його виконавчого органу скликати загальні збори учасників товариства, на яких розглянути питання про внесення змін до статуту товариства у зв’язку зі зміною складу учасників такого товариства. Такий спір є корпоративним, а отже буде розглядатися відповідно до ГПК України господарським судом за місцезнаходженням товариства.

Слід мати на увазі, що в разі, якщо вище зазначений позов пред’явить учасник, який володіє більше як 20% голосів, господарський суд може відмовити в задоволені такого позову, мотивуючи це тим, що стаття 61 Закону України «Про господарські товариства» надає учасникам, які володіють більш як 20% голосів, право самостійно скликати позачергові загальні збори учасників у разі, якщо голова товариства не виконує їх вимоги (такий підхід ґрунтується на аналогії з п.23 Постанови Пленуму ВС України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24 жовтня 2008 року №13).

Просити суд зобов’язати державного реєстратора зареєструвати зміни до статуту товариства, пов’язані зі зміною складу учасників товариства, учасник такого товариства може лише після того, як державний реєстратор неправомірно відмовить товариству у реєстрації змін до статуту товариства пов’язаних зі зміною складу учасників товариства, затверджених рішенням загальних зборів учасників товариства. Вказаний спір є адміністративним, а тому повинен розглядатися за правилами КАС України.

 

Правове регулювання зміни складу учасників ТОВ (ТДВ)

 

Процедура вступу до ТОВ (ТДВ) шляхом набуття частки

Набуття особою частки та, відповідно, вступ її до складу учасників ТОВ (ТДВ) може відбуватися згідно з договором про відступлення частки, за рішенням суду та з інших підстав, перелічених у п. 2.3 параграфу 2 цієї теми. Розглянемо в якості основного варіанту вступу до ТОВ (ТДВ) придбання частки згідно з договором купівлі-продажу (що, до речі, найбільш часто і відбувається на практиці). Правила, що регулюють таку процедуру, містяться у ст. 147 ЦК України та у ст. 53 Закону України «Про господарські товариства».

Вступ до ТОВ (ТДВ) шляхом придбання частки відбувається за таким алгоритмом:

1) учасник товариства оформлює та подає голові товариства заяву про намір відступити частку або її частину (нотаріальне засвідчення такої заяви законодавством не вимагається, однак на практиці дуже часто застосовується);

2) відбувається забезпечення реалізації переважного права учасників на придбання частки, яка відступається, шляхом отримання від них продавцем частки відповідних письмових заяв з цього приводу (підписи на заявах фізичних осіб доцільно засвідчити нотаріально, хоча прямо таке засвідчення законодавством не вимагається);

3) за ініціативою голови ТОВ (ТДВ) скликається засідання вищого органу (зборів учасників) господарського товариства, на яких позитивно вирішуються питання про відступлення частки учасником іншій особі, про прийняття до товариства набувача частки, про внесення відповідних змін до статуту товариства, про надання виконавчому органу повноважень на забезпечення державної реєстрації змін, внесених до статуту;

4) укладається та виконується договір про відступлення корпоративних прав (частки);

5) оформлюються зміни до статуту, пов’язані із відступленням корпоративних прав (частки);

6) здійснюється державна реєстрація змін до статуту ТОВ (ТДВ), пов’язаних із відступленням корпоративних прав (частки). З моменту її здійснення операцію з придбання частки можна вважати успішно завершеною.

Слід враховувати, що в корпоративних правовідносинах воля та інтереси господарського товариства як корпорації домінують над кожною окремою волею та інтересом її учасника, оскільки господарське товариство як юридична особа своєю вольовою поведінкою покликане досягнути мети, визначеної засновниками при його створенні в якості суб’єкта права. Теорія корпорації як вольової організації була розвинута у німецькому цивільному праві ще у XIX столітті[3]. З цієї причини індивідуальні акти волевиявлення учасників господарського товариства стосовно реалізації їх інтересів, що мають корпоративний зміст, перед втіленням необхідно узгоджувати з основним корпоративним інтересом на стабільність, економічний розвиток та прибутковість корпорації, із сформованою колективним чином волею господарського товариства як юридичної особи. У ТОВ та ТДВ, як і в будь-якому іншому товаристві, джерелом корпоративного волеутворення зі статусом вищого органу управління є загальні збори учасників (ч. 2 ст. 97 ЦК України). Достатньо рідкісні винятки із цього правила передбачаються законом лише для особливих правових ситуацій (наприклад, у товариствах, заснованих однією особою, або ж якщо одна особа придбала всі частки господарського товариства, а також у державних АТ, чи у АТ, що знаходяться у процесі корпоратизації). Як уявляється, проведення засідання вищого органу господарського товариства повинне бути відправною точкою та опорою для наступної процедури відступлення та відповідного набуття корпоративних прав (частки). Саме вищий орган господарського товариства приймає рішення про зміну складу учасників господарського товариства. У цьому правовому акті, по-перше, формується та втілюється воля товариства як юридичної особи на зміни у складі учасників. По-друге, участь у засіданні вищого органу приймають діючі учасники товариства, що дозволяє реалізувати їх суб’єктивне корпоративне право на участь в управлінні та врахувати можливі інтереси. По-третє, участь у засіданні вищого органу доцільно прийняти і особі, яка вступає у товариство, що попереджає можливі правові конфлікти стосовно того, хто належить до легітимного складу учасників (у ситуації, якщо договір відступлення частки було укладено до дати проведення засідання загальних зборів учасників).

Слід вказати на тривале неоднозначне регулювання питання про форму договору відступлення корпоративних прав. Згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для державної реєстрації змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, державному реєстратору у складі відповідного пакету довгий час вимагалося подавати або копію рішення про вихід юридичної особи зі складу засновників (учасників), завірену в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копію заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчену копію документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи. Положення про нотаріальне посвідчення договору, за яким передається частка, було внесене до тексту ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 25 грудня 2008 р.[4] Внаслідок такого доповнення виникла певна суперечність, оскільки корпоративне законодавство було змінене законом адміністративно-правового змісту. Ця суперечність була усунута, і зараз у ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вимога про нотаріальне посвідчення договору відступлення частки відсутня. Зокрема, у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР;

2) установчий документ юридичної особи в новій редакції;







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.254.88 (0.026 с.)