Мінімальна кількість учасників ТОВ?

Ні, не правомірна. ЦК встановлює, що ТОВ може бути створена навіть однією особою.

Підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є:

· невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам Закону;

· порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:

· наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

· невідповідаість відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону(проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення щодо припинення);

· наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

· використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких

3.Чи є підстави для розгляду спору в суді?

Є.Рішення держ. адміністрації може бути оскаржене в суді, на підставі порушення норм матеріального права.

5. Один із учасників ТОВ виїхав за кордон на постійне місце проживання.
Решта учасників вирішила виключити його зі складу ТОВ та ввести іншу
особу. Прийнявши відповідне рішення і склавши протокол, вони звернулися
до держадміністрації з проханням зареєструвати зміни до установчих
документів, але їм було відмовлено з посиланням на те, що вивести
учасника можна лише за його згодою.

Питання

1 Чи правомірна відмова держадміністрації?

Ні. Відповідно до ст. 64 ЗУ «Про господарські товариства» учасники мають право виключати учасника зі складу товариства без його присутності, якщо учасник систематично невиконує обовязки покладені на нього товариством.

2.Яким чином можна довести, що учасник систематично не виконує обов'язків,

покладених на нього Статутом?

Шляхом складення протоколу, учасниками ТОВ, в якому буде зазначено, що учасник систематично не виконує обовязки, покладені на нього товариством.

3. Що робити з часткою в статутному фонд учасника, який виїхав за кордон?

Частка майна учасника, який виїхав за кордон, виділяється в частині пропорційній до його частки у статутному фонді і повертається його у грошовій чи натуральній формі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виводу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

6. Громадянин Петров вирішив створити приватне підприємство.
Держадміністрація, до якої звернувся Петров з необхідними документами,
відмовила в реєстрації підприємства, посилаючись на недостатність розміру
статутного фонду, передбаченого установчими документами підприємства.
Петров не погодився і звернувся до суду з заявою про спонукання
держадміністрації здійснити реєстрацію приватного підприємства.

Питання

1. Які обов'язкові реквізити статуту ПП?

Відповідно до п. 4 ст. 57 Господарського кодексу України Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Але в нашому випадку, суб'єктом господарювання є не юридична, а фізична особа - тому ніяких установчих документів немає. Для державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем подає такі документи: заповнену реєстраційну картку, копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєртрації фізичної особи - підприємця.

В даному випадку статут не потрібен.

2. Яким законодавчим актом визначений мінімальний розмір статутного фонду ПП?

Ніяким. ПП не потрібний статут та статутний фонд.

3. До якого суду звернувся Петров? Чи виграє він справу?

До звичайного суду. Якщо б він був вже зареєстрований як підприємець - тоді б до господарського. Виграв би справу.

10. Підприємство, що займалось виробництвом предметів з кольорового скла,
напередодні Нового року вирішило орендувати в центральній частині міста
кіоск та протягом 1-2 днів здійснювати продаж ялинкових прикрас власного
виробництва. Оскільки продавати прикраси передбачалося населенню за
готівкові кошти, підприємство звернулось до місцевої ДПІ з заявою про
видачу короткотермінового торгового патенту. Але працівник податкової
служби відмовив підприємству у видачі патенту, посилаючись на те, що
короткотерміновий патент видається лише для проведення ярмарків та
виставок-продажів. Підприємство звернулось до господарського суду.

Питання

1. Який порядок придбання і видачі короткотермінового патенту?

Підставою для придбання торгового патенту є заявка суб'єкта підприємницької діяльності, складена за формою згідно з додатком.

Відомості, наведені в поданій суб'єктом підприємницької діяльності заявці, посадова особа органу державної податкової служби звіряє з оригіналами первинних документів, на підставі яких заповнюється ця заявка, реєструє її в журналі обліку заявок і заповнює бланк торгового патенту. Термін дії короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить від 1 до 15 днів. Вартість короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за один день встановлюється у фіксованому розмірі 10 гривень.

Порядок придбання короткотермінового патенту встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.98 р.№ 1077 " Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів". Відповідно до п.16 цього Положення суб'єкт підприємницької діяльності в разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткотермінових заходів, пов'язаних із демонстрацією і продажем товарів, придбаває короткотерміновий торговий патент за місцем такої діяльності.

Отже, короткотерміновий торговий патент видається суб'єкту підприємницької діяльності на право займатися торговельною діяльністю, коли така діяльність не є характерною для суб'єкта і не носить постійного характеру. Патент видається суб'єкту підприємницької діяльності під розписку у триденний термін з дня подачі заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата.

2.Де міститься застереження про те, що короткотерміновий патент видається лише для проведення ярмарків та виставок-продажів?

Порядок придбання короткотермінового патенту встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.98 р.№ 1077 " Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів". Відповідно до п.16 цього Положення суб'єкт підприємницької діяльності в разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткотермінових заходів, пов'язаних із демонстрацією і продажем товарів, придбаває короткотерміновий торговий патент за місцем такої діяльності.

3.Яке рішення має прийняти суд?

Задовольнити позовні вимоги. Так, як окрім ярмарків та виставок-продажів, законом передбачені і інші короткотермінові заходи, пов'язані із демонстрацією і продажем товарів.

 

 

11. Українсько-бельгійське підприємство «Аґрус», зареєстроване в 2005 році,
протягом року не подавало до органів державної податкової служби
податкових декларацій та інших доку4ментів бухгалтерської звітності згідно чинного законодавства. Районна ДПІ подала позов до суду про скасування державної реєстрації підприємства.

 

Питання

1.3а яких підстав, передбачених законодавством, може здійснюватись скасування

державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності?

Визначено два види підстав скасування державної реєстрації: а ) за заявою власника (власників), якщо йдеться про юридичну особу, і за заявою підприємця-громадянина: б) на підставі рішення суду. > *

Рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності суд може прийняти у разі:

· визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;

· провадження діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству;

· несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження;

· визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством);

· неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Процедура скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи включає проведення ліквідаційною комісією заходів щодо ліквідації суб'єкта і подання до органу державної реєстрації таких документів:

• заяви (рішення) власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи рішення арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством;
• акта ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, затвердженого органом, що призначив ліквідаційну комісію;
• довідки аудитора, якщо це необхідно відповідно до вимог законодавства для перевірки достовірності ліквідаційного балансу;
• довідку установ банків про закриття рахунків;
• довідкй органу державної податкової служби про зняття з обліку;
• підтвердження про опублікування у друкованих засобах масової інформації оголошення про ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності;
• довідки архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню;
• довідка органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів;
• оригіналів установчих документів (статут, установчий договір);
• свідоцтва про державну реєстрацію.

 

2.Чи має право податкова інспекція подавати позови про скасування державної

реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

П. 17 ст. 11 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні" надає право звертатися у передбачених законом випадках до судових Органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це прайо надане головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам.

 

3.Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задовольнити позовні вимоги

12. ТОВ протягом року торгувало медикаментами, не придбавши при цьому

ліцензії на здійснення цього виду діяльності. Податкова інспекція подала позов про ліквідацію товариства. Товариство заперечувало проти позову, посилаючись на те, що торгівля без ліцензії не може бути підставою для ліквідації товариства.

Питання

1.Які підстави передбачено законодавством для ліквідації господарського товариства? Чи може бути торгівля без ліцензії підставою для ліквідації товариства?

Товариство ліквідується:

a) після закінчення строку, на який воно створювалося, або після досягнення мети поставленої при його створені;

b) за рішенням вищого органу товариства;

c) на підстві рішення суду за поданням органів що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства; на підстві рішення господарського суду в порядку встановленому ЗУ «Про відновлення боржника або визнання його банкрутом»;

d) з інщих підстав передбачених установчими документами.

Торгівля без ліцензії тягне за собою накладення штрафу і не є підставою для ліквідації (ЗУ «Про ліцензування»)

2.Чи мав право податковий орган подавати подібний позов?

Ні. Податковийй орган мав повідомити орган який уповноважений видавати ліценцію. Райдержадміністрація, орган виконавчої влади.

3.Яке рішення має прийняти суд?

Відмовити в позові, оскільки, вимоги податкового органу є не обгрунтованими.

13. ТОВ «Час» уклало з приватним підприємцем договір комісії. За цим
договором ТОВ передавало ПП шкіряні куртки на реалізацію, а
підприємець мав сплатити ТОВ обумовлену суму коштів, отриманих від
реалізації. ПП реалізував товар, але гроші на рахунок ТОВ не перерахував.
ТОВ «Час» звернулось до господарського суду з позовом про примусове
стягнення суми від продажу курток. Підприємець, в свою чергу, подав
зустрічний позов до ТОВ про визнання договору комісії недійсним,
мотивуючи це тим, що договір не було завізовано головним бухгалтером.

Питання

1.В яких судових органах вирішуються спори між юридичними особами та

суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи?

В господарському суді.

2.Яким нормативним актом обумовлено необхідність візування господарських

договорів головними бухгалтерами?Яка відповідальність настає за недотримання

такого порядку?

зу «Про банки і банківську діяльність». '.Щц

Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 250, встановлено, що головний бухгалтер разом з керівником підписує документи, що є підставою для одержання і видачі товаро-матеріальних цінностей та грошових коштів, а також розрахункові, кредитні і фінансові зобов'язання, візує договори. Перелічені документи без підпису головного бухгалтера недійсні і до виконання не приймаються. На запитання щодо чинності договору, який не був завізований головним бухгалтером, Вищий арбітражний суд України відповів, що встановлена названим вище Положенням обов'язковість візування господарських договорів є формою внутрішнього (всередині підприємства, установи чи організації) погодження проекту договору в порядку підготовки його до підписання. Тому за відсутності візи головного бухгалтера, як і інших посадових осіб, господарський договір, укладений підприємством, установою чи організацією через свої органи, які діяли в межах прав, наданих їм законом або статутом, не може бути визнаний недійсним. (Про деякі питання застосування чинного законодавства при вирішенні спорів (Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від від 06.07.2000)

Чи зобов'язаний головний бухгалтер (бухгалтер) візувати документи, що передаються на підпис керівництву? Законодавство такого обов'язку не передбачає, але якщо його передбачити у посадовій інструкції або іншому локальному акті підприємства, від головного бухгалтера (бухгалтера) можна вимагати завізувати документ. Відповідальності не має

3.Чий позов задовольнить господарський суд?

Позов ТОВ «Час» про примусове стягнення суми від продажу курток.

14. Між двома АТ було укладено договір перевезення. Від імені замовника
договір було підписано генеральним директором, а від імені перевізника -
заступником директора, оскільки останній перебував у відпустці. Оскільки
перевізник своїх зобов'язань за договором не виконав, замовник звернувся
до суду з позовом про відшкодування збитків Але перевізник, в особі
директора, який повернувся з відпустки, подав зустрічний позов провизнання договору недійсним, як такого що суперечить вимогам закону, оскільки заступник директора не мав повноважень на підписання договору.

Питання

1.Хто має право від імені юридичної особи підписувати договори? Де повинні міститися такі відомості?

Договір, який укладає юридична особа, підписується особами, вповноваженими на це її установчими документами, дорученням, законом або іншими актами цивільного законодавства, і скріплюється печаткою. Тобто підписувати договори має право тільки генеральний директор. Такі відомості містяться в статуті, засновницькому договорі.

2.Чи створює цивільно-правові наслідки угода, що підписана представником сторони, яки 1 не мав належним чином оформлених повноважень на її підписання?

Там зазначено, що угода, укладена представником юридичної особи без належних повноважень на її укладання або з перевищенням цих повноважень, має бути визнана недійсною, тобто не відповідною вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то ї засновані на цій угоді вимоги до іншої сторони (від імені якої укладена угода) задоволенню не підлягають. Не створює.

15. Райспоживспілка звернулась до суду з позовом про стягнення з районної
ДПІ 20тис. грн.. збитків у вигляду упущеної вигоди. У судовому засіданні
було встановлено, що через неправомірні дії співробітника ДПІ району
позивачу було спричинено збитки, Але добровільно відшкодувати ці збитки
ДПІ відмовилась, посилаючись на неможливість їх відшкодування за
рахунок бюджетної організації, якою є ДПІ.

Питання

1. Чи підлягають відшкодуванню збитки у вигляді упущеної вигоди?

Так, підлягають. Упущена вигода - всі доходи, які б одержала потерпіла сторона, якби зобов'язання було виконано належним чином.

2. Чи передбачена законодавством можливість відшкодування збитків податковим органом за незаконні дії його працівників? Чи несуть якусь відповідальність працівники податного органу?

Стаття 13 ЗУ „Про державну податкову службу"

Обов'язки і відповідальність посадових осіб органів державної податкової служби Посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Збиті завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету - 118 грн.

 

3. Чи підлягає позов задоволенню?

Так, підлягає.

 

16. Легковий автомобіль, що належав МП «Мрія» зіткнувся з вантажним
автомобілем, що належав ТОВ «Шарм». Експертизою було встановлено, що
ДТП трапилося з вини водія вантажівки. МП «Мрія» звернулось до ТОВ
«Шарм» з претензією про відшкодування завданих йому внаслідок ДТП
збитків. ТОВ «Шарм» відмовилось задовольнити претензійні вимоги,
посилаючись на те, що аварія трапилася з вини водія, отже, до нього і слід
висувати усі вимоги з цього приводу. МП «Мрія» звернулось з позовом до
господарського суду.

Питання

1.Якими нормами законодавства регулюється цивільна відповідальність у випадку

ДТП?

Нормами Цивільного кодексу - Гл.82 ЦК - відшкодування шкоди (ст. 1187 ЦК - відшкодування шкоди джерелом підвищеної небезпеки, тобто транспортним засобом).