Стаття 272. Договір контрактації сільськогосподарської продукції



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стаття 272. Договір контрактації сільськогосподарської продукції



1.Державна закупка сільськогосподарської продукції здійснюється за договорамиконтрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції.

2. За договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (долі— виробник) зобов'язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі — контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов'язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її.

3. У договорах контрактації повинні передбачатися: види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин; кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника; ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції; обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства; взаємна майнова відповідальність сторін у разі невико­нання ними умов договору; інші умови, передбачені Типовим договором контрактації сільськогосподарської продукції, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (істотні умови)

Норми ЦК можуть тлумачитися ширше, ніж норми ГК. Згідно із ст.713 ЦК контрактантами сільськогосподарської продукції можуть бути не лише державні організації, а й юридичні особи права приватної власності.

 

4. Господарські об'єднання, поняття, види, правовий статус.

Господарське об'єднання (ГО) — це організаційно оформлена група підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки різних форм власності, яка створюється з метою координації діяльності своїх учасників, об'єднання їхніх зусиль для вирішення соціальних та економічних завдань.

Види ГО:

1) за ознакою засад створення - добровільні і державні;

2) за ознакою ступеня централізації управлінських повноважень - асоціації, корпорації, концерни;

3) за ознакою обов'язкового установчого документа - договірні (асоціації, корпорації, промислово-фінансові групи) та статутні (концерни та консорціуми);

4) за галузевою ознакою - галузеві, тобто господарські об'єднання підприємств певної галузі (транспорту, зв'язку, вугільної промисловості тощо), міжгалузеві (до складу яких входять господарські організації різних галузей економіки);

5) за територіальною ознакою - республіканські, обласні, міські тощо;

6) за ознакою терміну діяльності - створені на визначений термін та без визначення строку діяльності (асоціації, корпорації, концерни);

7) за ознакою наявності чи відсутності у об'єднання статусу юридичної особи - господарські об'єднання, які мають статус юридичної особи асоціації, корпорації, концерни, консорціуми і господарські об'єднання, які не мають такого статусу (до них належать промислово-фінансові групи як особливий вид господарського об'єднання).

Правове становище ГО визначається ГК України (статті 118-124), законами «Про банки та банківську діяльність» (ст. 26), «Про кооперацію» (статті 30-33), «Про сільськогосподарську кооперацію» (ст. 26) та ін.

 

5. Санація у справах про банкрутство, досудова, судова.

Санація є системою заходів, що здійснюються під час провадження по справі про банкрутство з метою попередження визнання боржника банкрутом та його ліквідації, яка спрямована на оздоровлення фінансово-господарського положення боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів та капіталу і (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Тривалість процедури санації складає дванадцять місяців і може бути подовжена не більш ніж на шість місяців. В процедурі санації важливо вирішити три задачі. По-перше, необхідно обрати засоби відновлення платоспроможності боржника. По-друге - підготувати умови для реалізації таких засобів. І по-третє - виконати всі поставлені задачі і сплатити (погасити) заборгованість перед кредиторами.

Досудова санація – це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство. Досудова санація державних підприємств провадиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування. Що стосується санації боржника, то вона може застосовуватися не тільки як досудова, а й як судова процедура (у разі порушення провадження у справі про банкрутство).

 

6. Поняття, предмет і методи підприємницького права.

Підприємницьке право як галузь права - це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини між субєктами підприємницької діяльності, між ними та іншими учасниками, які мають певні повноваження на регулювання підприємницької діяльності.

Предмет –це правовідносини щодо організації та здійснення підприємницької діяльності.

Методи ПП –сукупність прийомів та способів впливу на підприємницькі правовідносини:

1.Метод владних приписів.(субєкти підприємництва зобовязані підпорядковувати свою діяльність моделям правовідносин, визначеним законодавством – ліцензування, патентування та ін.)

2.Дозвільний метод (дозволено все, що не заборонено законом)

3.Метод заборони під загрозою покарання.Особливості кваліфікації ККУ у сфері господарювання.

4.Договірний метод

5.Метод рівності (паритету)

6.Метод автономних і локальних приписів.

7.Метод рекомендацій (держава в особі уповноважених органів виконавчої влади регулює діяльність субєктів підприємництва, пропонуючи зразкові форми договорів (договір оренди майна), статутних документів (типовий статут акціонерного товариства)).

7. Правовий статус виробничого кооперативу.

Виробничим кооперативом визнають добровільне обєднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або інщої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та обєднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємництвом та розподілі доходу між ними. Виробничий кооператив є юридичною особою і діє на основі статуту. Чисельність членів ВК не може бути меншою, ніж 3 особи. Членами цього кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 16 річного віку, визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, беруть майнову та трудову участь у діяльності кооперативу.

 

8. Право державної власності на засоби виробництва та форми його реалізації.

 

Право державної власності на засоби виробництва в суб’єктивному розумінні – це юридично визначена і забезпечена можливість суб’єкта цього права використовувати належні йому засоби виробництва своєю владою в інтересах народу України.

Правові форми реалізації права державної власності – це врегульовані правом, різні за призначенням та способами здійснення види діяльності державних органів і державних господарських організацій, пов’язані з використанням державного майна. Можна виділити кілька таких форм:

1. Господарське управління окремими частинами фонду стосовно засобів виробництва державної власності здійснюється головним чином господарськими міністерствами та відомствами, Фондом державного майна України, державними господарськими об’єднаннями – в частині делегованих їм функцій відповідними господарськими міністерствами через такі повноваження: створення, реорганізація та ліквідація державних підприємств та організацій, визначення мети та предмету їх діяльності (затвердження статутів та положень), здійснення контролю за ефективністю використання ними державного майна, встановлення підвідомчим підприємствам економічних лімітів та нормативів, розміщення державних замовлень тощо;

2. Повне господарське відання державними засобами виробництва здійснюється державними підприємствами – суб’єктами цього права. Зміст права повного господарського відання державного підприємства складають повноваження щодо володіння, користування та розпорядження закріпленим за підприємством майном з дотриманням вимог закону і статуту підприємства.

 

9. Підприємства комунальної власності, їх види.


10.Правове регулювання монополізму на ринку.

Монопольним (домінуючим) становищем можна визнати таке становище суб’єкта господарювання, що дозволяє йому самостійно або разом з іншими суб’єктами господарювання визначати умови обороту товарів на ринку.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 98; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.205.167.104 (0.008 с.)