Стаття 29. Зловживання монопольним становищем на ринку

1. Зловживанням монопольним становищем вважаються:

• нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту;
• обмеження або припинення.виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку «їй встановлення монопольних цін;
• інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання; встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів;
• встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.

2.Якими можуть бути дії АКУ у випадку звернення до нього однієї з вищезазначених 100 компаній.

Щодо такого порушення АКУ може вчинити такі дії: накласти штраф; адміністративна відповідальність (штраф у судовому порядку).

28. Водопостачальна організація м. Чернівці зважаючи на існуючий дефіцит

питної води, здійснювала поставку води за графіком. Згідно із визначеними Чернівецькою облрадою нормами відпуску води, розрахунок за надані послуги мав проводитися згідно із скоригованими тарифами, що їх було затверджено облдержадміністрацією. В супереч цьому деяким особам і організаціям вода відпускалася постійно, а плата за воду стягувалася зі всіх споживачів однакова - за цілодобове споживання.

Питання

1. Порушення яких норм законодавства допустила водопостачальна організація?

ЗУ «Про захист прав споживачів»

Стаття89 ГК. Захист прав споживачів

1. Споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) з метою задоволення своїх потреб мають право на:

· державний захист своїх прав;

· гарантований рівень споживання;

· належну якість товарів (робіт, послуг);

· безпеку товарів (робіт, послуг);

· необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент товарів (робіт, послуг); відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами), у випадках, передбачених законом; звернення до суду та інших уповноважених органів влади за захистом порушених прав або законних інтересів. З метою захисту своїх прав та законних інтересів громадяни можуть об'єднуватися на добровільній основі у громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

1. Держава забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів, надає можливість вільного вибору товарів (робіт і послуг) набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робії, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

2. Права споживачів, механізм реалізації захисту цих прав та відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками (виконавцями, продавцями) регулюються законом про захист прав споживачів та іншими законодавчими актами.

3. Якщо чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановленої інші правила, ніж ті, що е в законодавстві України про захист прав споживачів, то застосовуються правила міжнародного! договору.

2. Яку відповідальність передбачено за такі порушення?

Відшкодування збитків

3. До якого органу слід звертатися з метою їх припинення?

До комісії при виконкомах з захисту прав споживачів.

 

29. За договором украденим між українським та російським контрагентами,

останній протягом певного терміну зобов'язувався поставити хімікати. Зобов'язання вчасно виконано не було, і українська сторона звернулась до суду з вимогами про стягнення передбаченої договором неустойки і відшкодування збитків, які виникли в наслідок зупинки виробництва. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач надав докази, що у зазначеним період він не одноразово намагався відправити товар контрагенту, але рішенням уряду РФ було введено тимчасову заборону на експорт цього виду продукції. Також він підкреслив, що продукція у визначеній договорі кількості перебуває на складі виробника і буде поставлена одразу після зняття заборони на експорт.

 

Питання

1. Дайте загальну характеристику зовнішньоекономічного договору та його істотних умов.

Зовнішньоекономічний договір (контракт)— матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їя взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представникої^ у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутню документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкте зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

До істотних умов зовнішньоекономічного договору належать: назва, номер, місце і час укладання; преамбула (найменування сторін); предмет договору; кількість і якість товару; базисні умови поставки товару, ціна і загальна вартість договору; умови платежів, умови здачи товару; упаковка і маркування; форс-мажорні обставини; санкції; арбітраж; юридичні адреси і реквізити сторін.

2.Чи можна притягти до відповідальності російського контрагента, який не виконав договірного зобов'язання?

Ні не можна. Згідно ЗУ «Про ЗЕД» та «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі ЗЕД» у випадку зміни законодавства 1 з країн - 2 може не виконувати умови договору.

3.Вирішіть ситуацію.

Ситуацію віришує Міжнародний комерційний суд при торгових палатах.

 

30. ТОВ«Логос» (Україна) та компанія «Чинчинаті Корп» (США) здійснювали взаємні торговельні операції. 22 травня 1998 року між ними було укладено договір, за яким українська сторона поставила до США 100 тис. тонн олії соняшникової на умовах відстрочки платежу. Зважаючи на скрутне фінансове становище американського партнера, я кий не міг впродовж 90 днів розрахуватись за поставлений товар, сторонами було вирішено при розрахунку суми контракту на поставку в Україну автомобілів, врахувати заборгованість за контрактом на поставку олії, тим самим проводячи залік взаємної заборгованості.

Питання

1.Який порядок проведення заліку взаємних вимог? Чи допускається взаємозалік у

зовнішньоекономічній діяльності?

Взаємозалік не допускається. Допускається взаєморахунок при бартерних операціях.

2.Яка природа взаємовідносин, що склалися між сторонами у ситуації, котра

розглядається?

3.Чи є взаємозалік заборгованості підставою для не нарахування санкцій за прострочку

90 - денного терміну, що встановлений ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в

іноземній валюті»?

Боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інщий розмір % не встановлений догором чи законом. Щоб зупинити нарахування пені, потрібно подати до суду.