Т е м а 1. Предмет і метод політології

Т е м а 1. Предмет і метод політології

1. Визначення політології, походження терміну, етапи становлення політології як науки та навчальної дисципліни. Зростання ролі і значення політології у сьогоденні.

2. Предмет політології (універсалістськи-сумативний, аналітико-концептуальний, структурно-функціональний підходи.).

3. Методи політології (емпіричні: спостереження, експеримент; теоретичні: загальнонаукові, єдності історичного та логічного, системний, структурно-функціональний, синергетичний, соціологічний, нормативно-ціннісний, психологічний, антропологічний, біхевіоризм, «теорія обміну».

4. Поняття й категорії й закономірності політології, їх класифікація.

5. Структура та функції політології.

Рекомендована література

 

Бойко-Бойчук Л. Метод матриць: особливості застосування у політичних дослідженнях // Політичний менеджмент. – 2008. – №1. – С. 165-176.

Бойко-Бойчук Л. Методика синергетичного аналізу соціально-політичних

систем (Теоретичний аспект) // Людина і політика. – 2004. – №4 – С. 92- 105.

Лівунова О. До проблеми розуміння предмета політичної теорії // «Києво-Могилянська Академія»: Наукові записки. – К., 1999. – Т.12. – С. 3-9.

Матвійчик Т. Соціальні реалії в політичній тематиці // Політичний менеджмент. – 2007. – №5. – С. 92-98.

Новакова О. Методологічні аспекти дослідження сучасного суспільно-політичного розвитку // Людина і політика. – 2003. – №2. – С. 78-88.

Попик Я. Чим є і чим не є політична теорія? // Нова політика. – 1997. – №4. – С. 48-50.

Рудич Ф. Наука про політику: сучасний стан і тенденції розвитку // Віче. – 2002. – №5. – С. 47-54.

Ткачук В. Моделювання в системі методів аналізу політичних процесів // Людина і політика. – 2004. – №2. – С.58-61.

Тягло. О. Українська наука про політику. Спроба оцінки потенціалу // Політичний менеджмент. – 2004. – №1(4) – С. 3-18.

Шпорлюк Р. Україна: від імператорської окраїни до незалежної держави // Мандрівець. – 2004. – №4. – С. 3-21.

 

 

Т е м а 2. Політика як суспільне явище

1. Складові політики як суспільного явища.

2. Підходи до розуміння політики (конфронтаційний, сконцентрований на владі, консенсусний).

3. Структура політики.

4. Типи і види політики.

5. Функції політики.

 

Рекомендована література

 

Бар`яхтар В. Т. Підготовка наукової еліти – пріоритет державної освітньої політики // Педагогіка і психологія. – 2006. – №3. – С. 49-54.

Бевз Т. Політика як наука в рецепті Олександра Строніна // Політичний менеджмент. – 2007. – №5. – С. 170-180.

Висоцький О. Сутність легітимації політики \\ Політичний менеджмент. – 2004. – №4. – С. 24-34.

Кравченко И.И. Политика и сознание // Вопроси философии. – 2006. – №11. – С. 14-26.

Красняков Є. Освітня політика як інструмент впливу держави на систему освіти // Шлях освіти. – 2006. – №4. – С. 11-13.

Мудрак Р. Державна регуляторна політика як складова економічного розвитку // Економіка України. – 2006. – №7. – С. 34-40.

Пащенко В. Громадянська освіта і визначення поняття «політика» // Політичний менеджмент. – 2004. – №5. – С. 164-165.

Радченко Л. Політичні інтереси як основа політичної діяльності // Політичний менеджмент. – 2008. – №1. – С. 87-94.

Рибачук М., Фещенко П. Полюсні стани політичної позиції (активність і пасивність) // Нова політика. – 1997. –№5. – С. 24-29.

Телешун С. Шлюб з розрахунком: український бізнес і політика // Політичний менеджмент. – 2008. – №2. – С. 15-19.

Ященко Є. Якою має бути державна політика центральної влади, щоб наші громадяни на місцях не почувались людьми нижчого ґатунку // Київ. – 2005. – №6. –С. 2-8.

Т е м а 3. Соціально-класова структура суспільства. Теорія стратифікації

1. Теоретичні підходи до політичної суб’єктності(активістський, генеральний, функціональний).

2. Типи політичної суб’єктності (типологія Г. Алмонд, типологія вітчизняних політологів).

3. Соціальні суб’єкти політики, їх класифікація.

4. Стратифікаційний підхід до політичної суб’єктності.

 

Рекомендована література

 

Аренд Ханна. Становище людини. – Л., 1999.

Бочковський О. Суспільна структура нації // Вступ до націології. – К.,

1998.

Буркарт Г. Група. Особа // Пер. з нім. - Берлін, 1993.

Вебер М. Основные понятия стратификации // Человек и общество. Хрестоматія. – К., 1999.

Вебер М. Основные понятия стратификации // Человек и общество. Хрестоматия. – К., 1999.

Волович В., Макеев С. Соціальна стратифікація і політика // Політ. Думка. – 1993. – №1.

Дэвис К. Функионалистское обоснование стрвтификации // Человек и общество. Хрестоматия. – К., 1999.

Кирилюк Ф. – Політологія. Навчально – методичний комплекс. – К., 2002.

Линтон Т. Статус роль // Человек и общество. Хрестоматия. – К., 1999.

Ліанова Є. Соціальна стратифікація українського суспільства і передумови становлення середнього класу // Нова політика. – 2002. – №1.

Міщенко М.А. Соціальна напруженість у суспільстві: національні
інтереси України – К., 1995.

Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри. Енциклопедія. – К., 1998.

Нойман М. Класи: поява, трансформація, зникнення / Перекл. з нім. – Берлін, 1992.

Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994.

Розанваллон П. Новый социальный вопрос. Переосмысливая государство всеобщего благосостояния. – М., 1997.

Сорокин П.В. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

Т е м а 4. Політична влада

1. Поняття й структура влади.

2. Типи легітимності влади.

3. Ознаки політичної влади.

4. Засоби, ресурси й форми здійснення влади.

5. Типи, види, функцій влади.

Рекомендована література

 

Бергер П., Бергер Б. Влада // Ї (незалежний культурологічний часопис). – 2005. – №37. – С. 55-59.

Василенко О. Ю. Історико-філософський аспект сенсу влади // Мультиверсум: Філософський альманах: Збірник наукових праць. – К., 1999. – Випуск 8. – С. 73-85.

Грищенко Н. Транспарентність влади: нема патриції – нема васалів // Віче.– 2008. – №11. – С. 40-41.

Заплотна Ю. Розподіл в демократичному суспільстві: Три чи п’ять гілок влади? // Мультиверсум: Філософський альманах: Збірник наукових праць. – К., 2000. – Випуск №11. – С. 115-122.

Калініченко М. Владні відносини: Від стародавніх часів до епохи Відродження // Пам'ять століть. – 2006. – №6. – 60-67.

Кіндратець О. Форми та умови неконфліктної взаємодії влади і опозиції // Політичний менеджмент. – 2007. – №6. – С. 47-57.

Макуха С.І. Архетипи влади в контексті українського менталітету // Мультиверсум: Філософський альманах: Збірник наукових праць. – К., 2000. –Випуск 12. –. 68-79.

Павлишенко М. Про відокремлення влади від бізнесу // Економіка України. – 2007. – №2. – С. 53-61.

Рябов С. Легітимація влади: до формування програми соціально-філософського дослідження // Києво-Могилянська Академія: Наукові записки. – К.,1999. –№12 – С. 25-33.

Селиванов В. Державна влада як елемент державного упорядженого суспільства в Україні // Право України. – 2006. – №9. – С. 10-16.

Токовенко В. Метрологічні проблеми визначення поняття «політичне керівництво» // Вісник національної академії державного управління при Президентові України. – 2004. – №4. – С. 372-378.

Яковенко Ю. Владні та опозиційні структури: спільне і відмінне, або опозиція як культурна інсценізація // Психологія і суспільство. – 2006. – №2. – С. 111-114.

Т е м а 5. Основні етапи становлення світової політичної думки

 

1. Політичні вчення Стародавнього Сходу (Конфуцій, легісти).

2. Погляди мислителів античного періоду (Платон, Аристотель, Полібій, Ціцерон).

3. Політична думка нового часу (Н. Макіавеллі, Жан Боден, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, У. Кант, Г. Гегель).

4. Політична наука ХІХ-початкуХХст.:

а) погляди позитивістів (О. Конт, Г. Спенсер, Е. Дюркгейм, М. Вебер).

б) погляди представників елітарних концепцій (В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельс).

5. Політична думка другої половини ХХ– початку ХХІ ст.. (Г. Ласуел, Р. Дал, біхевіоризм, Д.Істон, Г. Алмонд, С. Верба, Р. Арон, Х. Аренд, З. Бжезінський).

 

Рекомендована література

 

Арендт Х. Традиции и современность: К истории политических идей // Государство и право. – 1991. – № 3.

Аристотель. Политика // Соч. В 4 т. – М., 1990. – Т. 4.

Арон Р. Этапы развития социологической мысли. – М., 1992.

Бжезинський З. Політично успішна Україна рухається до Європи, перекреслюючи імперські перспективи Росії // Сучасність. – 2007. – №9. –С. 64-68.

Бжезинський З. Перехід України до державно - національної самосвідомості буде не простим // Урок української. – 2005. – №11. – 12. – С. 58-59.

Гегель Г. Политические произвидения. –М., 1978.

Гоббс Т. Левиафан или материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Сочинения. – Т. 2. – М., 1991.

Грищенко Т.З. Бжезинський і зміни у зовнішньополітичних настановах адміністрації Дж. Картера в 1978 р. // Історичний журнал. – 2005. – С. 25-36.

Кампанелла Т. Город Солнца. – М., 1954.

Кант И.К. вечному миру: Идея всеобщей истории во всемирно гражданском плане // Сочинения. – Т. 6. – М., 1966.

Локк Дж. Два трактата о правлении // Сочинения. – Т. 3. – М., 1987.

Макиавелли Н. Государь. – К., 1990.

 

Рекомендована література

 

Будівничий української державності: Хрестоматія політичних статей Івана Франка. – К., 2006. – 640 с.

Гелів С. Консервативна течія в суспільно-політичній думці України ХІХ ст. – Львів, 1996. – С 122.

Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навчальний посібник. – К., 1994. – С. 63-93.

Куташев І. Політичні ідеї періоду становлення Козацької держави // Політичний менеджмент. – 2007. – С. 176-186.

Кухта Б. Л. З історії української політичної думки (з ІХ до першої половини ХХ ст.) Конспект лекцій. – К., 1994. – 368 с.

Напрями української політичної думки: (Новітня доба – ХІХ і ХХ ст.) // Лисяк-Рудницький І. Історичні аспекти. – В 2 т.: Том 2. – К., 1994. – С. 63-93.

Націоналізм: Антологія. – К., 2000. – 868 с.

Потульницький В. Історія української політології: (Концепції державності в українській зарубіжній історико-політичній науці). – К., 1922. – 230 с.

Приходько С. Проблема політичної влади в українській суспільно-політичній думці на початку ХХ ст. //Історія України. – 1999. – грудень (№47). – С. 6-8.

Тисяча років української суспільно-політичної думки: У дев’яти томах. – К., 2001.

 

Рекомендована література

 

Акімов Д. До питання технологізації політичної діяльності в сучасній Україні//Політичний менеджмент.-2007.-№6.—С.37-46.

бабієва А. Політичне насилля: теоретичний аспект//Політичний менеджмент.-2005.-№5.-С. 161-168.

Головатий М. Мистецтво здобувати владу // Політичний менеджмент. – 2003. –№1. – С. 49-58.

Кіндратець О. Модернізація в Україні та її вплив на стабільність суспільства // Людина і політика. – 2004. – №3. – С. 14-20.

Кіндратець О. Форми та умови неконфліктної взаємодії влади і позиції // Політичний менеджмент. – 2007. – №6. – С. 47-57.

 

Рябіка В. Проблеми політичної дії: До теорії питання//Трибуна.-2003.-№1-2.-С. 26-27.

Побокін М. Маніпуляційні впливи в системі політичних технологій//Людина і політика.-2004.-№3.- С. 63-73.

Татенко В. Відношення політики і моралі як предмет наукового інтересу та актуальна проблема суспільного життя//соціальна психологія.-2007.-Спеціальний випуск.-С. 5-13.

Токовенко В. Відношення політики і моралі як предмет наукового інтересу та актуальна проблема суспільного життя//Вісник України Державне управління при Президентові України.-2002.-№1.-С. 223-230.

Швець н. Відмінності страйків від інших акцій протесту//Право України.-2007.-№8.- С. 57-60.

 

Рекомендована література

 

Борковський О. Людина і нація. – Вступ до політології. – К., 1988. – С. 101-106.

Дмитренко С. Народ-етнос: сутність та термінологічні особливості етнополітичного визначення поняття // Людина і політика. – 2004. – №4 –С. 28-33.

Гон М. Етнополітична політика в умовах перехідного суспільства // Людина і політика. – 2004. – №4. – С. 20-27.

Євнух В. Концептуальні засади вирішення етнонаціональних проблем // Політичний менеджмент. – 2007. – №4. – С. 14-30.

Єрмаков П. Можливі чинники дестабілізації етполітичної сфери //Політичний менеджмент. – 2007. - №6. – С. 89-95.

Івась О. М. Методологічні проблеми етнонаціональної ідентифікації //Віче. – 2007. - №14. – С. 22-23.

Кресін О. Національна держава та право в умовах глобалізації // Право України. – 2007. - №6. – С. 146-149.

Немчинов І. Нариси української національної самоіндефікації. Нарис перший. Витоки. //Людина і політика. – 2002. - №3. – С. 53-60; №4. – С. 71-79.

Пазенюк В. Національна гідність як цінність культури //Віче. – 2002. - №8. – С. 69-71.

Палій Г. Формування української політичної нації //Політичний менеджмент. – 2003. - №1. – С. 93-101.

Римаренко Ю. І. Національний розвій України. – К., 1995.

Ткаченко В. Україна: проблема національної ідентичності //Політичний менеджмент. – 2007. - №3. – С. 19-37.

Що таке «національне питання» //Все для вчителя – 2004. – серпень (№22-23). – С. 13-14.

Рекомендована література

 

Андресюк Б. 17 днів, які потрясли світ // Голос України. – 205. – 22 січня (№12). – С. 4.

Аннан, Кофі. Демократія – це спокій життя //Пам'ять століть. – 2005. - №5. – С. 134-138.

Бабкіна О. Демократичні детермінанти трансформації: українського суспільства // Віче. – 2007. – №13. –С. 25-29.

Бульбонюк С. Проблеми демократизації України: теоретичні і практичні аспекти // Політичний менеджмент. – 2008. – №3. – С. 62-70.

Єремеєв О. Проблема співвідношення влади і свободи українського суспільства: «Помаранчева революція» – до і після // Києво-Могилянська академія: Наукові записки. Т. 57. Політичні науки. – К., 2006. – С. 43-47.

Латигіна Н.А. Суперечності та парадокси-виклики демократії // Києво-Могилянська академія: Наукові записки. Т. 57. Політичні науки. – К., 2006. – С. 48-52.

Левіна Ю. Соціальна цінність демократії //Вісник академії правових наук України. – 2007. - №2. – С. 250-254.

Романюк О. Посткомуністичні Революції // Політичний менеджмент. – 2005. - №4. – С. 16-28.

Сіленко А. Труднощі та суперечності становлення демократичної політичної системи України / Віче. – 2007. - №16. –С. 27-30.

Швайка М. Гетьманат як можлива ефективна форма українського демократичного управління //Сучасність. – 2006. - №9. – С. 105-110.

Рекомендована література

 

Деркач А. Суспільство як фундамент державності // Економіка України. – 2000. – № 3.

Журавський В. Політична система України: особливості, фактори, чинники права // Віче. – 2000. – № 2.

Комаров Ю. Деякі аспекти аналізу структурної самоорганізації політичної системи // Політичний менеджмент.– 2005. – №1. – С. 97-112.

Фісун О. Типологія політичних систем: основні підходи // Політичний менеджмент.– 2005. – №5. – С. 39-50.

Рекомендована література

 

Агаєв М. Б. Президентськая власть в системе государственной власти. – М., 1994.

Гомеров И. Н. Государство и государственная власть: Предпосылки, особенности, структура.- М., 2002.

Герасіна Л.М. Інституційна природа державної влади та система її політико-правових інститутів // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Збірник наукових праць – Вип. 5. – Харків, 2003. Держава як основний інститут політичної системи (влади) // Людина і світ. – К., 1999. – С. 370-378.

До питання про основні завдання держави (загальнотеоретичний аспект) // Вісник Академії правових наук України. – 200. – №2 (21) – С. 183-191.

Євтушенко Н.В. Журжава-головний політичний інститут системи управління: Навчально-методичний посібник. – Вінниця, 2008.

Жаке Ж. П. Конституционное право и политические институты // Пер. сфр. – М., 2002.

Мельник А. Ф., Оболенський О. Ю., Расіна А. Ю., Гордієнко Л. Ю. Державне управління: Навчальний посібник.- 2-ге вид. випр. і доп.- К.: Знання, 2004.

Ортега-и Гас сет Х. Востание масс //Избранные труды-М.,1997.

Павлов М. І., Герасіна М. М. Правова політика як універсальний феномен соціального буття// Право України.-2001.-№8.

державної влади в аспекті конфліктології// Право України.- 1997.-№3.

Чиркин В. Е. Государственное управление.- М.: Международные отношения, 2001.

Чиркин В. Е. Современное государство.- М.: Юристъ,2002.

Шаповал В. Державний лад країн світу: Довідник.-К.: Український Центр Правничих Студій, 1999.

Рекомендована література

Бебик В. Глобальне громадянське суспільство: теорія, методологія, менеджмент // Політичний менеджмент.- 2006.- №2.- С. 140-147.

Громадянське суспільство та народовладдя в сучасній Україні // Політичний менеджмент.– 2004. – №3. – С. 176-183.

Кисельов С.О., Кундеревич О.В. Традиційне та інноваційне в уявленнях про громадянське суспільство в Україні // Києво Могилянська Академія: Наукові записки. Т. 57. Політичні науки. – К., 2006. – С. 5-10.

Комісаров В. Громадянське суспільство: виднокола істини чи форма політичної маніпуляції // Психологія і суспільство. – 2007. – №1. – С.

81-85.

Кресіна І. До питання про визначення поняття «громадянське суспільство» і української революції 2004 року // Політичний менеджмент. – 2005. – №6. – С. 3-6.

Кресіна І., Полішкарова О. Громадянське суспільство: відокремимо зерно від полови // Віче. – 2002. – №4. – С. 23-27.

Хусмутдінова О. Процес формування громадянського суспільства в Україні як передумова становлення правової держави // Вісник Укр. Акад. Держ. Упр. При Президентові України. – 2001. – №2. – С. 233-241.

Цвих В. Групи інтересів, їх інститути та організації в громадянському суспільстві // Людина і політика. – 2002. – № 3. – С. 33-46.

Шумилов О. Громадянське суспільство в Україні: історія, сьогодення і перспективи // Сучасність. – 2000. – № 6. – С. 43-48.

 

Рекомендована література

 

Войтків В. Партійна система України: етапи становлення та їх Особливості // Політичний менеджмент. – 2007. – №2. – С. 114-122.

Сергєєв В. Стратегічне управління політичними партіями// Політичний менеджмент –2005.– №1.– С. 113-121.

Недюха М. Ідеологія як критерій класифікації політичних партій // Політичний менеджмент.– 2006. – №2.– С. 45-53.

Нигосян О. Тенденції розвитку політичних партій у посткомуністичних країнах // Віче. – 2008. – №2. – С. 8-9.

Максимець Б. Політичні партії і партійні системи в суспільно-політичному процесі // Вісник Національної академії державного Управління при Президентові України. – №4. – С. 378-384.

Меркотан К. Трансформація Європейських партійних систем: уроки для України // Політичний менеджмент. – 2007. – №3. – С. 147-159.

Михайлівська О.Специфіка формування політичних об єднань // Вісник Українська Академія історичних наук. – 2001. – №1. – С. 27-31.

Примуш М. Партійне будівництво. Міфологія і генезис // Віче. – 2005.

– №3. – С. 34-36.

Рекомендована література

Добіжа В. Співвідношення понять демократії і політична еліта //Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць. – Вінниця, 2005. – Випуск 3. – С. 84-86.

Грищенко О. … й на дзеркало не варто нарікати: Політична портретика та формування іміджу лідера в сучасній Україні //Віче. – 2003. - №6.

- С. 33-38.

Залізняк Л. Державна еліта України. Постколоніальний синдром // Визвольний шлях. – 2003. – №8. – С. 14-22.

Петров О. Що обумовлює низку довіри населення України до політичної еліти? // Соціальна психологія. – 2007. – №5.– С. 35-39.

Покликання і відповідальність політичної еліти та її лідерів: Круглий стіл в інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України // Політичний менеджмент. – 2007. – Спецвипуск.

Рудич Ф. Політичне лідерство в країнах СНД і Балтії: загальне, особливе // Політичний менеджмент. – 2006. - №2. – С. 3-18.

Рудич Ф. Правляча еліта: її місце і роль в утвердженні української держави // Політичний менеджмент. – 2008. - №2. – С. 3-14.

Симоненко О. Моделі політичного лідерства в Україні // Політичний менеджмент. – 2007. - №6. – С. 58-65.

Траверсе О. Політичне лідерство, національна еліта і практика модернізації суспільства // Політичний менеджмент. – 2006. - №1.

– С. 27-36.

Холод В. Пріоритетні Функції політичного лідера // Політичний менеджмент. – 2007. - №4. – С. 55-64.

Юрченко І Феномен політичного лідерства // Політичний менеджмент. – 2004. - №1. – С. 63-74.

 

Рекомендована література

Бекешкіна І. Е. Конфлікто-політологічний підхід до сучасної ситуації в Україні // К. – 1994.

Буртяк Г. Я. Юр’єв В. І. Соціально-політичні конфлікти і кризи, причини їх виникнення та шляхи розв’язання. Вінниця.

Дарендорф Р. Конфликты и классовая борьба // Социологические исследования. – 1995. – № 7-8.

Джини Грехем Скотт Конфликы: путь их преодоления. Киев.– 1991.

Дзвінчук Д. Конфлікти та способи їх подолання // Віче. – 1999. – №5. Духовна криза суспільства і шляхи їх подолання. Матеріали парламентських слухань. // Віче. – 2003. – №12.

Закони України. Про правовий режим надзвичайного стану – «Голос України». – 2000. – 25 квітня.

Литвин В. Сучасна Україна в дзеркалі суспільно-політичних конфліктів – «Урядовий кур’єр». – 2002. – 23 листопада.

Пазенок В. С. Соціальний конфлікт і соціальна злагода // Політика і час. – 1991, – №17-18.

Політологічний енциклопедичний словник: Навчальний посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К. – 1997.

Сперанський В.И. Основные виды конфликтов: проблемы классификации // Социально- полит. журн. – 1995. – №5.

Телешун С. Поверхи і підвалини конфліктів. // Віче. – 1996. – № 9.

 

Рекомендована література

 

Алмонд Г. Гражданская культура. Политические установки и демократии пяти наций // Мухтаев Р. Г. Политология. Хрестоматия. — М., 2000.

Бебик В. Ф., Головатий М. Ф., Ребкало В. А. Політична культура сучасної молоді. – К., – 1996.

Бебик В. Наша політична культура // Політологічні читання. – 1992. – №1. – С. 6-23.

Історія української культури: 35. матеріалів і документів // Упорядник Б.Білик та ін. – К., – 2000.

Культура. Ідеологія. Особистість: Методолого-освітоглядний аналіз // В.Андрущенко, Л.Губерський, М.Михальченко. – К., – 2002.

Нагорна Л.П. Політична культура українського народу: історична ретроспектива і сучасні реалії. – К., – 1998. – С. 278.

Націоналізм: Антологія // Упор. О.Проценко, В. Лісовий. – К., – 2000.

Основи політичної науки: Курс лекцій / За ред. Б. Кухти. Політична сві­домість і культура // Б. Кухта та ін. – Львів, 1998.

Побийголова Н. Політична освіта, як складова політичної соціалізації молоді // Політичний менеджмент. – 2008. – №1. – С. 128-137.

Руденко Ю. Політична свідомість: визначення та актуальність дослідження в контексті розвитку вітчизняної політичної науки // Людина і політика. – 2001. – №4. – С. 107-114.

Теми рефератів

1. Комуністична ідеологія: плюси і мінуси.

2. «Демократичний соціалізм» – головна ідейно-політична концепція соціал-демократичного руху.

3. Сучасний консерватизм і лібералізм: традиції та новації.

4. Оновлений неофашизм: його сутність, ймовірність поширення в сучасному світі.

5. Політичні партії України у дзеркалі існуючих ідеологій.

 

Рекомендована література

 

Білоус А. І. Якого кольору ідеологія. –Віче. – 1993. – №6.

Буртяк Г. Я. Політична ідеологія. – Вінниця, ВДПУ.– 2002.

Василик М. С., Вершинин М. С. и др. Политология: Словарь-справочник. – М..Гардарик, – 2001.

Вуте Г., Юнкер Х. Драма обновления – М. – 1990.

Гарбузов В. Н. Консерватизм: понятия и типология. (Историографический обзор), Политические исследования, – 1995, – №4.

Гавриленко І. Чи потрібна державі ідеологія // Віче, – 1996, – №4

Папа Іоанн Павло ІІ. У марксизмі є «зерно істини». Фрагмент інтерв’ю. Демократична Україна. – 1993. – 8 грудня.

Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. Редкол.: Рудич Ф. М. (голова) та ін, – 1998.

Про політичні партії в Україні. Закон України. // Голос України, 2001. – 12 травня.

Шемшученко Ю. С., Бабкін В. Д. Політологічний енциклопедичний словник: Навчальний посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.

– 1997.

Рекомендована література

Абизов В.Є., Кремень В.Г. Політичні рішення: механізм прийняття.

– К., – 1995.

Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К.,– 2000.

Бобик В.М. Політичний маркетинг і менеджмент: Монографія. – К., 1996.

Бобик В.М. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному олімпі. – К. – 1993.

Детина Т.В. Політична реклама. – 2000.

Почепцов Г.Г. Профессия: имиджмейкер. – К., 1999.

 

Світовий політичний процес

1. Сутність та основні аспекти міжнародної політики. Співвідношення понять «міжнародна політика» та «міжнародні відносини».

2. Міжнародні відносини їх суб’єкти (актори):

а) роль та ієрархія держав на міжнародній арені;

б) міжурядові міжнародні організації, як національний інститут, їх класифікація;

в) недержавні учасники міжнародних відносин.

3. Принципи міжнародної політики і сучасне політичне мислення.

4. Система міжнародної безпеки та міжнародне співтовариство.

Рекомендована література

 

Арон Р. Мир і війна між націями.-К. – 2000.

Бжезинський З. Великая шахматная доска. Господарство Америки и его геостретические императивы. – М. – 1999.

Буткевич В. Г., Мисик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право: основи теорії.- К. – 2002.

Гаджиев К.С. Введення в геополитику. Учебник для вузов.- М., – 2002.

Гайдуков Л.Ф., Кремень В.Г., Губернський Л.В., та ін. Міжнародні відносини і зовнішня політика. – К. – 2001.

Говард М. Війна в європейській історії. – К. – 2000.

Європейська інтеграція // Уклад.: М. Яхтенфукс, Б.Колір-Кох; Пер. з нім. М. Яковлєва. – К, – 2007.

Каменський А. Основи міжнародних відносин. – Львів. – 2001.

Згуровський М. Світові конфлікти – загроза глобальній безпеці сторіччя (На українській і англійській мовах) // Україна – НАТО. – 2007. – №3. – С. 30-44.

Клаузевиц К. О войне.: В 2-х томах. – М.; СПб, – 2002.

Копійка В. В,. Європейський Союз: Досвід розширення і Україна.– К.

–2005.

Кравчук М. Проблеми досліджень міжнародних відносин // Політичн ий менеджмент. – 2003.– №3. – С. 124-132.

Лукашевич В. М. Глобалістика: навчальний посібник. – Львів. – 2005.

Мережко О.О. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії і практики. – К., –2002.

Міжнародні організації: Навч. Посіб. // За ред.. О.С.Кучика. – К. – 2007.

Міжнародні організації: Навчальний посібник // за ред.. КозакаЮ.Г., Ковалевського В.В., Кутайні З. – К., Центр учбової літератури, – 2007.

Міжнародні відносини: історія, теорія, економіка. // За ред.

М.З.Мальського і Ю.М.Мороза. – Львів. – 2002.

Міжнародна політика: її сутність, цілі та функції // Мадісон В. В., Шахов В. А. Політологія міжнародних відносин. – К., – 1997, – С. 44-52.

Новіцький В Інтеграція як інструмент сучасного розвитку та геополітики // Політика і час.– 2003. – №11. – С. 58-67.

Політика європейської інтеграції: Навчальний посібник // Під ред.. д.ф.н., проф.. В.Г.Воронкової –К. – 2007.

Політологічний словник: Навч. Посібник для студентів вищих навчальних закладів // за ред.. М.Ф.Головатого та Антонюка К. – 2005.

Фесенко М. Інформаційно-технологічний чинник трансформації системних міжнародних відносин // Політика і час. – 2007. – №4. – С.

52-55.

Фесенко М. Міраж «золотого століття»: трансформація системи міжнародних відносин у формуванні нової конфігурації світу // Політика і час. – 2006. – №3. – С. 19-25.

Фесенко М. Цей багатополюсний світ. Формування сучасної системи міжнародних відносин // Політика і час. – 2005. – №12. – С. 26-36.

 

 

План семінарського заняття

1. Найважливіші етапи становлення та принципи формування зовнішньої політики України.

2. Основні напрямки зовнішньої політики України, шляхи їх реалізації.

Теми рефератів.

1. Україна в системі сучасних міжнародних відносин: досвід, проблеми, прогнози.

2. НАТО і Україна на сучасному етапі.

3. Європейський Союз і Україна: партнерство та співробітництво, шляхи розв’язання невирішених питань.

4. Українсько-російські відносини та політика Заходу.

Література

 

Буртяк Г.Я. Методичні рекомендації та матеріали до вивчення теми «Україна в системі сучасних міжнародних відносин» для студентів денної і заочної форм навчання. Вінниця. – 2001.

Декларація про державний суверенітет України. – К.: 1990.

Звернення Верховної Ради України до парламентарів і народів світу 5 грудня 1991р.

Основні напрямки зовнішньої політики України, схвалені Верховною Радою України 2 липня 1993 р. // Політика і час-1993.-№ 9.

Организация Объединенных Наций // Основные факты, - Москва, - 2000.

Політологічний енциклопедичний словник: / За редакцією Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна. – К: Ґенеза, 1997.

Конституція України (Київ – Велес-2007)

Кравчук Л. М. Виступ голови Верховної Ради України на 46-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 1 жовтня 1991 р. / Політика і час, - 1991, № 15.

Толстов С. Україна і Росія: новий ракурс // Зовнішні справи, – 2008, – № 3. С. – 23-27.

Медвідь Ф. Політико – правові засади концепції національних інтересів України // Політичний менеджмент, – 2007, № 6, – С. 66-73.

Мельник Н. Проблема нейтралітету в зовнішній політиці України // Політика і час, – 2007, № 4, – С. 44-48.

Подобінська Т. Україна та США: основні віхи співробітництва // Віче, – 2007. № 5-6, – С. 69-71.

Рекомендована література

 

Альтернативные пути к цивилизации / Под ред. Кразина Н.Н.. – М.: Логос, 2000.

Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования.: Пер. с англ. – М. 1999.

Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире. – СПб. – 2001.

Владимиров А. О войнах третьего тысячелетия (цивилизационный аспект). // Власть – 2001. – №2.

Горський В.С. Україна на порозі планетарної цивілізації // Практична філософія. – 2001. – №2.

Мартин Г.П., Шуман Х. Западная глобализация: атака на процветание и демократию. – М. – 2001.

Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства. – К. 2000.

Пахонов Ю.Н. Крымский С.Б. Павленко Ю.В. Пути и перепутия современной цивилизации. – 1998.

Семеникова Л.И. Цивилизации в истории человечества. М., 1998.

Тойнби А. Дж. Постижение истории. – М. – 1998.

Тойнби А. Дж. Цивилизация перед судом истории. – М. – 1996.

Фукуяма Ф. Доверие. Социальные добродетели и созидание благосостояния. Новая постиндустриальная волна на Западе. – М. 1999.

– С.123-163.

Хантингтон С.П. «Захід: унікальність versus універсалізм» // Філософська думка.– 1999. – №1-2. – С.82-100.

Хантингтон С.П. Столкновение цивилизаций. – М. – 2003. – С.102-112.

Яковец Ю. Глобализация и взаимодействие цивилизаций. – М. – 2001.

Яковец Ю. У истоков новых цивилизаций. М. – 1999.

Політична модернізація

1. Суспільний прогрес та трансформаційні процеси.

2. Теорія модернізації суспільства.

3. Особливості трансформації українського суспільства.

Рекомендована література

Бабкіна О. Демократичні детермінанти трансформації українського суспільства. // Віче. – 2007. – №13.

Белорус О. Г., Лук’яненко Д. Г. и др. Глобальные трансформации и стратегия розвития. – К., 2000.

Гиденс Э. Последствия модернити // Новая государственная волна на Западе. Антологыя. – М.: Akadevia, 1999. – С. 110.

Головаха Е. Трансформирующиеся общества. – К.: Институт социологии НАН Украины, 1996.

Горбатенко В. П. Модернізація українського суспільства у контексті сучасних цивілізаційних процесів. Автореферат дис. док. пол. наук: 23. 00. 02. /НАНУ інститут держави і права ім.. Корецького. – К., 1999.

Горбатенко В. П. Парадигма модернізації //Нова політика. – 1998. - №4. – С. 41-51.

Горбатенко В. П. Стратегія модернізації суспільства: Україна та світ на зламі тисячоліть. Монографія. – К.: Видавничий центр. «Академія», 1999.

Євтушенко Н. В. Трансформаційні процеси в світі та Україні: Навчально-методичний посібник. – Вінниця, 2007.

Катаев С. Трансформація сучасного українського суспільства: постмодерністський контекст // Людина і політика, №3, 1999.

Колодюк А. Проблематика переходу до інформаційного суспільства //Політичний менеджмент. – 2004.- №6(9). – С. 129-137.

Кремень т. в. Історія створення, цілі та завдання Римського клубу //Практична філософія. – 2001. - №3.

Павленко Ю.І. Трансформація суспільства та проблеми соціальної політики. – К.: НІСД, 1997.

Попова И.М., Курявський М.Б. Соціальна цена «запаздывающей» модернизации // Социологический журнал. – 1997. – №3.

Римашевская Н. М. Социальные последствия экономических транРучка А. Особенности системной трансформации современного украинского общества // Современное общество. – 1994. - №4.

Цвєтков В. В., Горбатенко В. П. Демократія – Управління – Бюрократія: В контексті модернізації українського суспільства. – К., 2001.

 

Проблем сучасності

1. Глобалізація як один із провідних процесів світового розвитку.

2. Сучасні тенденції світового розвитку у контексті глобалізації.

3. Поняття глобальної політики. Глобальні проблеми людства та їх класифікація.

4. Соціально-політичні перспективи розвитку людства. Футурологічні концепції сучасності.

Рекомендована література

Буданов В. Г. Трансдисциплинорное образование, технологии и принципы синергетики //Синергетическая нарадигма. М.: Прогресс- Традиция, 2000.

Впереди ХХІ век: Перспективы, прогнозы, футорология. Антопология современной классической (1952-1999) //Ред-сост. И. В. Бестужев-Лада. – М., 2000.

Горбатенко В. Поетапний цикл здійснення прогнозів // Політичний менеджмент. – 2006. – №2. – С. 37-44.

Егорова А.И., Савруков Н.Т., Егорова Е.А. Глобальные проблемы в мировой экономике: (Экономический кризис, продовольственная проблема) // Мировая экономика: Конспект лекций. – СПб.: Политехника, 2000.

Евстегнеев В. Финансовая глобализация – явление и методологический инструмент //Мировая экономика и методологический инструмент. – 2001. - №3.

Євтушенко Н. В. Глобалізацій ні процеси в світі. Політичні аспекти глобальних проблем людства //навчально-методичний посібник. – Вінниця – 2008.

Коваленко А.О. Полытичний аналыз, прогнозування. – К.: Науковий свыт, 2002.

Ковалев Е Глобальная продовольственная проблема // Мировая экономика и международные отношения. 2004, – №10. – С. 26-34.

Кремень Т. В. Історія створення, цілі та завдання Римського клубу // Практична філософія. – 2001. – №3.

Крисаченко В.С., Хильки М.І., екологія. Культура. Політика.: Концептуальні засади сучасного розвитку. – К.: Знання, 2001.

Кузьменко В. Л., Романчик О. К. На порозі Над цивілізації: системний аналіз актуальних проблем сучасності, соціальне прогнозування та футурологія. – Львів: Універсам, 2001.

Мартинов А.Ю. Футурологічні сценарії глобальної перспективи // Нова парадигма: Альманах наукових праць. – Запоріжжя – 2002. – Вип.. 28.

Почепцов Г.Г. Информационные войны. М.: Рефл-бук, К.: Воклер, 2001.

Практика глобализации: игры и правила новой эпохи. // под ред. Делягина М.Г. М.: ИНФРА – М, 2000.

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок гу хаоса. Новый диалог человека с природой. – М.: Эдиторнал УРСС, 2000.

Смолянюк В. Нове століття – нові війни?: (Спроба футурологічного конструювання ймовірних відносин зіткнень Хвіст.) // Віче. – 2000. – №1. – С. 120-131.

Хорунженко О. Missiin impossible, або загроза глобального тероризму // Визвольний шлях. – 2005. – №11. – С. 20-31.

Шейко В. Глобальні проблеми людської цивілізації: минуле та сьогодення //Вісник Книжкової палати. – 2000. - №10. – С. 26-32.

 

 

Т е м а 1. Предмет і метод політології

1. Визначення політології, походження терміну, етапи становлення політології як науки та навчальної дисципліни. Зростання ролі і значення політології у сьогоденні.

2. Предмет політології (універсалістськи-сумативний, аналітико-концептуальний, стру