Особливості вживання артиклів

а) імена людей

Прізвища та імена людей, а також прізвиська тварин вживаються без артикля: George Michael, Tom Brown. Означений артикль вживається, коли прізвище стоїть у множині і позначає сім’ю в цілому: the Browns, the Belovs.

Іменники на позначення військових рангів, посад чи титулів, таких як академік, професор, доктор, лорд, граф, президент, королева, король і т.д., вживаються без артикля: Colonel Brown, Doctor Strong. Якщо назва посади є підметом чи додатком, то вона вживається з означеним чи неозначеним артиклем: The President spoke for an hour.

Іменники, що виражають взаємини у сім’ї, вживані з власними іменами, вживаються без артикля: Aunt Polly, Uncle Tom.

б) географічні назви

Назви континентів, країн, міст і сіл вживаються без артикля. Як виняток, назви деяких країн і місцевостей, вживаються з означеним артиклем: the Netherlands, the Philippines, the Caucasus, the Crimea, the Hague.

Назви країн, що складаються із загального іменника з одним або кількома означеннями, вживаються з означеним артиклем: the United States of America, the United Kingdom, the United Arab Emirates.

в) назви мов

Назви мов завжди вживаються без артикля: to speak English, French. Якщо назва мови вживана з іменником ‘ мова’, перед нею вживається означений артикль: the English language.

г) університети

Назви університетів, коледжів, перше слово яких – ім’я людини або назва місця, вживаються без артикля: Cambridge University, Oxford University. Але означений артикль може вживатися з учбовими закладами, в назвах яких на першому місці стоїть не власне ім’я: the National Law Academy of Ukraine.

ґ) політичні партії та організації

Назви організацій та політичних партій вживаються з означеним артиклем:

the Labour Party, the Supreme Court, the Verkhovna Rada, the House of Lords, the United Nations, the Anglican Church. Якщо йдеться про конкретну країну, та її політичний устрій, то назви організацій можуть вживатися без артикля: Sovereignty of Parliament forms the second pillar of the British Constitution.

д) документи

Назви історичних, юридичних, політичних документів вживаються з означеним артиклем: the British Constitution, the Bill of Right, the Programme of the “Nasha Ukraina” party.

The Adjective

 

Прикметник – частина мови, що виражає ознаку предмету і відповідає на питання який? what (kind of)?

a new law

Ступені порівняння прикметників. Прикметники в англійській мові мають три ступені порівняння. Якісні прикметники мають позитивний (the Absolute Degree), вищий (the Comparative Degree) і найвищий ступінь (the Superlative Degree).

Порівняльний та найвищий ступені можуть утворюватись одним з двох способів: 1) cинтетичний спосіб полягає у тому, що до основної форми прикметника додається закінчення - er у вищому і - est у найвищому ступені: cold – cold er – thecold est; 2) аналітичний спосіб полягає у тому, що до основної форми прикметника додаються слова more у вищому ступені і the most – у найвищому: dangerous – more dangerous – the most dangerous.

Синтетичним способом утворюються ступені порівняння:

а) усіх односкладових прикметників: short – shorter – the shortest;

б) двоскладових прикметників, що закінчуються на –y, -er, -le, -ow:

heavy – heavier – the heaviest

clever – cleverer – the cleverest

simple – simpler – the simplest

narrow – narrower – the narrowest);

в) двоскладових прикметників з наголосом на другому складі:

polite – politer – the politest

severe – severer – the severest.

Усі інші прикметники утворюють ступені порівняння аналітичним способом.

Винятки: good better the best

bad worse the worst

little less the least

far farther/further the farthest/furthest

Іменник, що має означення, виражене прикметником у найвищому ступені, вживається з означеним артиклем: the most interesting case – найцікавіша справа.

Означений артикль вживається перед найвищим ступенем порівняння прикметника і тоді, коли іменник не згадується:

There are 20 lawyers in the company. He is the most qualified. – У компанії 20 юристів. Він найбільш кваліфікований.

Для посилення вищого ступеня вживаються слова much, far — набагато, значно; still — ще:

This result is much better. – Цей результат значно кращий.

It is still colder today. – Сьогодні ще холодніше.

При порівнянні в реченні звичайно вживається сполучник than:

She is younger than Helen. – Вона молодша за Олену.

При порівнянні предметів з однаковою мірою якості вживається прикметник в основній формі та сполучник as…as:

He is as dangerous as she is. – Він такий же небезпечний, як і вона.

Для вираження меншої міри якості прикметник в основній формі вживається зі сполучником so … as:

They are not so smart as she is. – Вони не такі розумні, як вона.

За допомогою сполучника as можна також порівняти нерівні якості та кількість, які відрізняються один від іншого у кілька разів:

I have twice as much evidence as you do. – У мене вдвічі більше доказів, ніж у тебе.

My office is twice as large as yours. – Мій офіс вдвічі більший, ніж ваш.

 

THE ADVERB

Прислівник – це частина мови, що вказує на ознаку дії чи якості та відповідає на питання як? how?

За формою прислівники діляться на таки розряди:

1) прості (Simple) – here, there, now, then, soon, fast, still, very, hard, too, how, little, much.

2) похідні (Derived) – ті, що утворюються від прикметників та деяких іменників за допомогою суфікса –ly: active – actively, usual – usually, part – partly.

Якщо прикметник, від якого утворюється прислівник, закінчується на - y, то y змінюється на - i:

easy – easily

Якщо прикметник закінчується на – e, то кінцева – e при утворенні прислівника пропускається:

simple - simply

3) складні (Compound) – ті, що утворюються шляхом словосполучення: sometimes, inside.

4) складені (Phrase Adverbs) – at last, in vain.

Ступені порівняння прислівників утворюються у той самий спосіб, що і ступені порівняння прикметників:

– синтетичним способом (до основної форми прислівника додається закінчення - er у вищому і - est у найвищому ступені: fast –fast er – thefast est;);

– аналітичним способом (до основної форми прислівника додаються слова more у вищому ступені і the most – у найвищому: openly – more openly – the most openly.

Ступені порівняння прислівника early утворюються лише за допомогою суфіксів:

early – earli er – earli est

Винятки:

well – better – best

badly – worse – worst

much– more – most

little – less – least

far – farther/further – farthest/furthest

 

 

The Pronoun

Особові займенники мають два відмінки: називний (the Nominative Case) і об’єктний (the Objective Case).

 

Число	Називний відмінок (the Nominative Case)	Об’єктний відмінок (the Objective Case)
Однина	I – я you – ти he – він she – вона it – воно (він, вона)	me – мене, мені you – тебе, тобі him – його, йому her – її, їй it – його, йому,її, їй
Множина	we – ми you – ви they – вони	us – нас, нам you – вас, вам them – їх, їм

 

Особові займенники 3-ї особи відрізняються за родами: he (чоловічий рід) вживається для позначення істот чоловічої статі, she (жіночий рід) – для позначення істот жіночої статі, it (середній рід) – для позначення неістот, тварин і рослин. У множині є тількі один займенник 3-ї особи – they. Особові займенники в називному відмінку виконують функцію підмета; особові займенники в об’єктному відмінку виконують функцію додатка.

Присвійні займенники позначають належність і відповідають на питання whose? – чий? чия? чиє? чиї? Присвійні займенники змінюються за особами.

 

Число	Особові займенники	Присвійні займенники
Однина	I – я you – ти he – він she – вона it – воно (він, вона)	my – мій, моя, моє, мої your – твій, твоя, твоє, твої his – його her – її its – його (її)
Множина	we – ми you – ви they – вони	our – наш, наша, наше, наші your – ваш, ваша, ваше, ваші their – їхній, їхня, їхнє, їхні

 

Присвійні займенники вживаються у функції означення перед іменниками. Артикль при цьому не ставиться:

This is my room.

These are theirs notebooks.

Вказівні займенники this (цей, ця) і that (той, та) мають форму множини: these (ці) і those (ті). Вказівний займенник this (these) вживається стосовно предметів, що знаходяться близько від того, хто говорить. Вказівний займенник that (those) вживається стосовно предметів, більш віддалених від того, хто говорить. Вказівні займенники виконують функції:

а) підмета: This is a report.

б) означення (перед іменником): This report is good.

Зворотні займенники утворюються додаванням закінчення - self (в однині) і - selves (у множині) до присвійних займенників my, your, our, особових займенників у об’єктному відмінку him, her, it, them та неозначеного займенника one:

 

Число	Особові займенники	Зворотні займенники
Однина	I you he she it	myself yourself himself herself itself
Множина	we you they	ourselves yourselves themselves
	one	oneself

 

Зворотні займенники вживаються в функції додатка і перекладаються українським зворотним займенником себе в різних відмінках:

He thinks too much of himself. – Він думає дуже багато про себе.

До неозначених займенників належать some, any, а також складні займенники somebody, someone, something, anybody, anyone, anything.

Займенник some, вжитий перед обчислюваним іменником у множині або замість нього, означає кілька, деякі, дехто:

There are some papers on the table. – На столі кілька паперів.

Перед обчислюваними іменниками в однині some означає який-небудь, якийсь:

I read it in some magazine. –Я читав це в якомусь журналі.

З необчислюваними іменниками some означає деяка кількість і Українською мовою не перекладається:

Don’t forget to buy some butter. – Не забудь купити масла.

Займенник any означає який-небудь, які-небудь, скільки-небудь. Українською мовою він здебільшого не перекладається:

Are there any people there? – Там є люди?

Займенники some, somebody, someone, something вживаються:

а) у розповідних реченнях:

I’ve brought you something. – Я вам щось приніс.

б) у запитаннях, що починаються питальними словами, а також у питальних реченнях, що виражають пропозицію або прохання:

Why have some lawyers left the court-room? – Чому деякі юристи пішли з залу суду?

Займенники any, anybody, anyone, anything вживаються:

а) у запитаннях без питального слова і в заперечних реченнях:

I don’t see anything. –Я не бачу нічого.

Was anybody here just now? – Чи був тут щойно хто-небудь?

б) у розповідних реченнях, де any має значення будь-який; anybody, anyone – будь-хто; anything – будь-що:

I’ll do anything in the world to help you. – Я все на світі зроблю, щоб допомогти тобі.

До кількісних займенників належать: many, much — багато; few, little — мало; a few, a little — кілька, трохи. Вони мають ступені порівняння:

many more most

much more most

few fewer fewest

little less least

Many, few вживаються перед обчислюваними іменниками в множині, а також замінюють їх. При цьому many означає багато, few – мало:

Many judges are ex-barristers. – Багато суддів це колишні барістери.

She has few note-books. – У неї мало зошитів.

Займенники much, little вживаються перед необчислюваними іменниками, а також замінюють їх.

There is much work to do. – Є багато роботи.

Крім того, much, little вживаються після дієслів як прислівники:

He works very little. – Він працює дуже мало.

Наявність неозначеного артикля перед few, little змінює їх значення. Few, little, вжиті без артикля, означають мала, недостатня кількість. Вживання перед цими словами неозначеного артикля підкреслює наявність певної, хоча і невеликої, кількості:

We have little evidence. – У нас мало доказів.

We have a little evidence. – У нас є трохи доказів.

We have few friends here. – Тут у нас мало друзів.

There were a few visitors, men and women. – Відвідувачів було кілька, чоловіки та жінки.

 

The Numeral

 

Кількісні числівники (Cardinal Numerals):

 

0 nought (zero, oh)	6 six	12 twelve
1 one	7 seven	13 thirteen
2 two	8 eight	14-19…teen
3 three	9 nine	20-90…ty
4 four	10 ten	100 a (one) hundred
5 five	11 eleven	101 a hundred and one

 

200 two hundred

1,000 a (one) thousand

1,100 a thousand and one hundred (eleven hundred)

100,000 a hundred thousand

1,000,000 a (one) million

 

 

Порядкові числівники (Ordinal Numerals):

 

1^st first	8^th eighth	20^th twentieth
2^nd second	9^th ninth	21^st twenty-first
3^rd third	10^thtenth	100^th one (a) hundredth
4^th fourth	11^th eleventh	101^st one (a) hundred and first
5^th fifth	12^th twelfth	1,000^th one (a) thousandth
6^th sixth	13^th thirteenth	100,000^th one (a) hundred thousandth
7^th seventh	14^th fourteenth	1,000,000^th one (a) millionth

Дати

1900 nineteen hundred

1901 nineteen one

1905 nineteen five

1920 nineteen twenty

1921 nineteen twenty-one

2000 two thousand

2008 two thousand eight

 

Арифметичні дії

2 + 5 = 7 two plus (and) five is (makes) seven

7 - 3 = 4 three from seven is (makes) four

3 x 2 = 6 three multiplied by two is (makes) six

9 / 3 = 3 nine divided by three is (makes) three

 

Дробові числівники

½ one second ¼ a quarter

¹/₃ a (one) third ¾ three third 0.75 (nought) point seven five

 

 

The Verb

 

Дієслово – частина мови, яка означає дію або стан.

Початковою (невизначеною) формою дієслова в англійській мові, як і в українській, є інфінітів (The Infinitive). Ця форма лише називає дію, не вказуючи на особу та число. Інфінітів відповідає на питання: що робити? що зробити?: to read – читати, прочитати; to write – писати, написати. Його формальною ознакою є частка to, що ставиться перед дієсловом (однак, в деяких випадках частка to перед інфінітівом опускається, наприклад, коли інфінітів використовується після певних модальних дієслів).

Дієслова в англійській мові можуть бути:

а) смисловими – які мають самостійне значення і можуть виконувати в реченні функцію простого присудка: She lives in the USA;

б) допоміжними – які не мають самостійного значення і вживаються для утворення складних форм дієслова (to be, to have, to do, shall, should, will, would): Do you know this man?;

в) модальними – які вживаються з інфінітивом смислового дієслова, утворюючи складний модальний присудок (can, must, may, need, should, ought, а також to be та to have в значенні забов ' язання): I can help you.

Дієслова мають особові та неособові форми.

Особові – це ті форми, які виражають особу, число, час, стан, спосіб і виступають в реченні лише в функції присудка: His father works at the Prosecutor’s Office.

Неособові – це ті форми, які не мають звичайних форм особи, числа, способу і не бувають у реченні присудком, хоч і можуть входити до його складу. Сюди належать інфінітів (the Infinitive), герундій (the Gerund) і дієприкметник (the Participle):

To read this article is necessary (інфінітів).

Reading new books is useful (герундій).

The students are reading some new material now (дієприкметник).

За способом утворення минулого простого часу (Past Simple Tense) і дієприкметника минулого часу (The Past Participle), всі дієслова поділяються на правильні (Regular Verbs) та неправильні (Irregular Verbs). Правильні дієслова утворюють ці форми за допомогою суфікса - ed, який додається до основи дієслова: to look – looked; а неправильні дієслова утворюють ці форми різними способами. Всі форми неправильних дієслів треба запам’ятовувати (таблиця неправильних дієслів): to do – did – done.

Видо-часові форми дієслова

 

Tenses	Forms
Simple	Continuous	Perfect	Perfect Continuous
Present Past Future	Present Simple     Past Simple   Future Simple	Present Continuous   Past Continuous   Future Continuous	Present Perfect     Past Perfect   Future Perfect	Present Perfect Continuous   Past Perfect Continuous   Future Perfect Continuous