Природно-ресурсний потенціал України.

До природних ресурсів України зараховуються земельні, кліматичні, рекреаційні ресурси, рослинний та тваринний світ, ресурси Чорного та Азовського морів, корисні копалини, внутрішні води тощо.
Площа лісів становить 8,6 млн га: за їхній рахунок Україна задовольняє 25% своїх потреб у деревині. Площа сільськогосподарських угідь налічує 41,8 млн га (з них— 33,2 млн га ріллі). Основні типи ґрунтів: сірі, лісові, чорноземні, дерново-підзолисті, бурі лісові.

В Україні є багато різноманітних мінеральних ресурсів.
Паливні ресурси. Кам'яне вугілля видобувається у Донбасі та Львівсько-волинському басейні. В Донбасі зосереджено 98% кам'яного вугілля України: 25% коксується, 30% — антрацити, 30% — довгополу меневе. Глибина залягання — 500—750 м (максимальна — 1200 м), товщина шарів — 0,5—2,0 м.

У районі Лисичанська залягає довгополуменеве вугілля, біля Червоноармійська — газове, біля Донецька, Макіївки та Кадіївки — коксівне. Львівсько-волинський басейн зосередив 2% вугілля (30% — коксівне): глибина залягання—300—700 м, товщина шарів—0,5—1,0 м.
Буре вугілля буває бурого, жовто-бурого або чорно-бурого кольору. При згорянні 1 кг бурого вугілля виділяється 6500—7400 ккал тепла. Використовується як добриво для одержання рідкого палива, побутового газу, гірського воску. Найбільші поклади: Дніпровський басейн (2,4 млрд т, глибина залягання — 5—140 м, відкритий видобуток), Дні-провсько-Донецька вугленосна провінція (0,9 млрд т), Донецький басейн (0,3 млрд т). Буре вугілля є також у Закарпатті й на Поділлі.
Нафта й природний газ. Найбільші запаси нафти й природного газу зосереджені на Прикарпатті, у Дніпров-сько-Донецькому районі та Причорномор'ї. Дніпровсько-донецький район включає Прилуцьке й Леляківське родовища нафти у Чернігівській області. Рибальське й Качанівське — у Сумській області, Радченківські — у Полтавській області. Родовища газу є біля Юльєвки, Шебелинки й Ки-гичівки у Харківській області, а також у Дніпропетровській, Полтавській та Сумській областях. Родовища нафти на Передкарпатті: Долина й Борислав. Родовища газу: Да-шава й Калуш.

У Причорномор'ї та Приазов'ї родовища нафти та природного газу відкриті й експлуатуються на шельфі Чорного моря: Голіцинське, Шмідта, Штормове, Тарханкутське, Дельфін. Родовища природного газу є на шельфі Азовського моря: Керченське, Казантипське, Стрілкове.

Сучасні потреби України у нафті становлять приблизно 40—50 млн т, а власні родовища дають до 4 млн т на рік. Шляхи виходу з кризи: зменшити споживання енергоносіїв, збільшити вихід світлих компонентів при нафтопереробці, а також добувати нафтопродукти з вугілля. Необхідну технологію розробив Донецький інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії. Бензин можна одержувати з "солоного" вугілля Західного Донбасу. Його поклади чималі, але через низьку якість сировини у традиційному варіанті (як паливо) воно нерентабельне. "Рідке вугілля" протягом кількох десятиріч використовує ПАР, пропонуючи нам свої технології та інвестиції.

Торф — сировина для паливної та хімічної промисловості. З нього одержують рідке паливо, феноли, віск, аміак, спирт тощо. З нього також роблять ізоляційні плити й добриво для ланів.
В Україні відомо понад 2500 родовищ торфу, що зосереджені переважно у Поліссі: у Волинській, Рівненській, Житомирській областях. Невеликі родовища є у Київській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій та Сумській областях. Товщина шарів — 10—12 м. Найбільші родовища: Ірдинське у Черкаській області, Замглай — у Чернігівській, Брюховецьке — у Львівській.

Поклади горючих сланців оцінюються на 3,7 млрд т;
найбільше родовище — Бовтиське у Карпатах. За якістю вони не поступаються естонським, товщина шарів — 1—6 м. Родовище горючих сланців відкрите також поблизу Олександрії (Кіровоградська область); запаси — на рівні З млрд т.

Озокерит, або гірський віск, до складу якого входять тверді вуглеводні парафінового ряду, використовується в електроніці як ізолятор, у текстильній промисловості — для глянсування тканин, у шкіряній промисловості — для обробки шкір. З озокериту виготовляють ваксу для взуття, парафін, лаки. Найбільше його родовище розташоване на передгір'ї Карпат (Долина, Трускавець, Борислав); видобуток провадиться лише на Бориславському родовищі шахтним способом.

Металеві корисні копалини

Залізна руда. В Україні відомо чимало родовищ залізних руд і залізистих кварцитів, що найбільші з них — поклади залізних руд.
Криворізький басейн налічує понад 60 родовищ з загальними запасами 18,7 млрд т. Руди частково виходять на поверхню, а також залягають до глибини 2500 м; вміст заліза у верхніх шарах — ЗО—40%, у глибинних — 50— 60. Тут видобувається 90% руди.

Кременчуцький басейн магнетитових кварцитів включає три родовища: Горішньоплавнинське у Полтавській області, Лавринівське та Еристівське. Вміст заліза — 36%, запаси — 4,5 млрд т. Білозерський залізорудний район. Вміст заліза — 58—60%, запаси — 2,5 млрд т. Керченський залізорудний район має бурі залізняки з вмістом ванадію та марганцю; запаси — 1,8 млрд т. Видобуток провадиться відкритим способом, вміст заліза — 40—45%. Приазовське родовище залізних руд розробляється відкритим способом, вміст заліза — ЗО—33%.

Залізисті кварцити поширені скрізь. Найбільші запаси кварцитів — у Дніпропетровській (20 млрд т), Полтавській (3,6 млрд т). Одеській, Запорізькій, Кіровоградській та Вінницькій областях.
Хромові руди відкриті у Побужжі Кіровоградської області; глибина залягання — 60—160 м. Вони використовуються для виробництва нержавіючої сталі.

Марганцеві руди. Нікопольське та Інгулецьке родовища у Запорізькій, Хощеватське — у Кіровоградській, Бур-штинське — в Івано-Франківській областях, Чивчинське — у Карпатах тощо. Нікопольське, Велике Токмацьке, Ор-джонікідзевське та Інгулецьке родовища входять до складу Придніпровського марганцевого басейну, їхня площа — понад 1000 KB.KM, глибина залягання — 15—120 м, товщина шарів — від 10 см до 6 м.
Титан входить до складу майже 70 різних мінералів (ільменіт, рутил, титаномагнетит тощо). Це легкий метал, що використовується у літако- й ракетобудуванні. Основні поклади титану — в Житомирській, Київській та Черкаській областях. Відомі також Іршанське ільменітове й Самотканське титано-цирконієве родовища.

Алюмінієві руди — алуніти, нефеліни й боксити. Боксити є у Смолянському (Черкаська область) та Високо-пільському (Дніпропетровська область) родовищах, алуніти — на Закарпатті, нефеліни — у Приазов'ї.

Нікель використовується для виробництва бронзи, латуні, особливих сортів сталі, чавуну й для покриття металевих поверхонь. Промисловими вважаються запаси з вмістом металу понад 1%. В Україні відомо 10 невеликих нікелево-кобальтових родовищ. Розробка покладів здійснюється на Побузькому родовищі в Кіровоградській області й Придніпровському в Дніпропетровській; глибина залягання — 70—80 м.

Барит є різновидом поліметалевих руд; його поклади знайдені на Закарпатті.

Ртуть видобувають на Донеччині (Микитівка) та Закарпатті.

В Україні виявлено 10 покладів, а також понад 300 рудовиявлень золота, 7 з яких вважаються придатними для освоєння. Розташовані вони здебільшого в Закарпатській, Кіровоградській, Донецькій, Дніпропетровській та Криворізькій областях. Це Сергіївка, Широка Балка, Балка Золота, Майське, Самотканне та ін. Мужиївський поклад в Закарпатті першим в Україні почав давати сировину: спочатку 400—500 кг на рік, а потім — до 900 кг золота. З нього може бути добуто 70 тис. т цинку та 300 тис. т свинцю.
Золото є супутнім компонентом у Криворізькій залізній руді. Нині у хвостосховищах гірничозбагачувальних комбінатів накопичено не менше 250 т золота. Існує технологія його видобутку, але потрібні чималі інвестиції.
Серед неметалевої сировини є велика група корисних копалин, що використовуються у хімічній промисловості. Україна багата на калійну й кухонну сіль, фосфорити, саморідну сірку тощо.

Калійні солі видобуваються у Львівській (Стебник, Борислав) та Івано-Франківській областях (Калуш, Тростя-нець).

Кухонна сіль зосереджена у Донбасі. Запаси — 9 млрд т, товщина шарів — 40 м (Слов'янськ, Артемівськ). Зустрічаються також поклади у Передкарпатті й Закарпатті. У Криму, Причорномор'ї та Приазов'ї є озера й лимани з самосадною кухонною сіллю.

Фосфорити є у Придністров'ї (Тернопільська, Хмельницька та Вінницька області), у Сумській (Кролевецьке родовище) та Харківській (Ізюмське родовище) областях.

Саморідна сірка видобувається з Яворівського та Роздольського родовищ на Прикарпатті.

Вогнетривкі глини використовуються як сировина для виготовлення цегли для доменних печей. Їхні поклади є у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській, Житомирській та Сумській областях.
Графіт видобувається у Заваллі Кіровоградської області, а також у Запорізькій, Дніпропетровській та Донецькій областях.
Українські каолінові глини, що використовуються для виробництва порцеляни, фаянсу, гуми й паперу, — одні з найкращих у світі. Вони розташовані у межах Українського кристалічного щита: Житомирська, Хмельницька, Дніпропетровська, Запорізька й Вінницька області.
Мармур видобувається у Донбасі, Криму й Карпатах, у Київській та Житомирській областях.

Вапняк є у районі Українського кристалічного щита і в Криму. Він використовується як будівельний матеріал та при виробництві цукру.
Бурштин зустрічається поблизу селища Клесів Рівненської області.
Самоцвіти. На Житомирщині є родовища топазів, тигрового ока, аквамарину, яшми, опалу. Володарсько-волинська рудня видобуває "винні" топази, димчастий кварц різних відтінків- Подибуються кристали топазів вагою до 80 кг. Це унікальне родовище. На південному березі Криму, в районі згаслого вулкану Карадаг є розсипи агату, яшми, гірського кришталю, аметисту, цитрину, сердоліку. З 1978 p. Карадаг оголошено заповідником.
За кольором і якістю українські граніти вважаються одними з найкрасивіших у світі. Їх видобувають у Карпатах, на Українському кристалічному масиві, особливо в Житомирській області.

До природних ресурсів відносяться також термальні води як джерело теплової енергії. Їхні виходи найзручніше використовувати у Криму, в Карпатах та на Закарпатті. Такі води розташовуються на глибині від 450 (t = 40 С) до 1000—2000 м {t = 70—100 С).

Рекреаційні ресурси різноманітні: це мінеральні води, лікувальні грязі, ропа лиманів, кліматологічні ресурси лісів і морів тощо.
В Україні відомо понад 100 джерел мінеральних вод:
"Нафтуся" — у Львівській, "Куяльник" — в Одеській, "Миргородська" — у Полтавській, зразка "Боржомі" — в Рахівському районі Ужгородської, "Великодолинський нарзан" — в Одеській областях тощо.
Кліматологічні ресурси: у Карпатах (гірське повітря, хвойні ліси, мінеральні джерела), на південному березі Криму (сполучення гірського повітря зі степовим, морська вода, геліолікування, грязелікування, мінеральні джерела, ропа лиманів), у Причорномор'ї та Приазов'ї (поєднання степового й морського повітря з геліо- та грязелікуванням, морськими купелями).