Залежність порушень опорно-рухового апарату від гостроти зору

Вади	Сколіоз	Порушення постави	Деформація грудної клітки	Плоскостопість
Абсолютна сліпота
Світловідчуття
0,01-0,04
0,05-0,08
0,09 і вище
Разом

Ніж глибші порушення зору, тим більш значні відхилення в фізичному розвитку.

 

Таблиця 10.2

Порівняльні дані про порушення опорно-рухового апарату в сліпих учнів Горківської школи-інтернату і зрячих учнів ЗОШ №53 %

Вік, років	Викривлення хребта	Деформація грудної клітки	Сутулість
	Сліпі	Зрячі	Сліпі	Зрячі	Сліпі	Зрячі
	8,3	2,6	2,7	0,4	2,6	1,3
	8,1	2,5	3,1	0,4	2,7	1,4
	7,5	3,0	2,8	0,1	2,9	1,4
	7,6	3,5	2,8	0,3	2,6	1,3
	7,1	3,1	3,0	0,3	0,4	1,4

 

И.В. Сухиненко (1980) установила, що дівчата 15- 17 років, що страждають короткозорістю середнього ступеня, значно відстають за рівнем фізичної підготовленості від ровесниць з розмірною рефракцією. У них відзначається істотне зниження кровотоку в судинах ока й ослаблення акомодаційної здатності. Систематичне застосування циклічних фізичних вправ (біг, плавання, ходьба на лижах) помірної інтенсивності в комплексі зі спеціальним тренуванням акомодації сприяли значному підвищенню рівня витривалості і впливали на всі показники акомодаційної здатності очей. Разом з тим, після циклічних вправ значної інтенсивності, а також вправ на гімнастичних снарядах, стрибків зі скакалкою, акробатичних вправ в осіб з міопією середнього ступеня відзначалася виражена ішемія очей, що зберігалася протягом тривалого часу.

Короткозорість частіше розвивається в шкільному віці, у роки навчання, і пов'язана головним чином із тривалою зоровою роботою на близькій відстані (читання, писання, креслення), особливо при недостатнім чи неправильному освітленні й у недостатніх гігієнічних умовах. Постійне напруження зору, неправильна поза і постава за письмом, читанням, призводить до втоми зору та позначається на функціональному стані всієї ЦНС. Дослідження показали, що зниження працездатності слабозорих дітей зумовлене підвищеною втомою очей, яка щодня збільшується. Це відповідає даним А.Н.Гнєушина, який стверджує, що втома зору зростає протягом навчального дня. У деяких слабозорих дітей відзначається зниження гостроти зору, зміна лабільності, електричної чутливості, бачення очей після 3-го уроку. На 4 уроці спостерігається значне зниження зорових функцій. На 5-му уроці зір погіршується настільки, що учні відмовляються сприймати навчальний матеріал.

Встановлено, що однією з причин короткозорості є послаблення ціліарних м’язів ока. Цей недолік можна виправити з допомогою спеціально розроблених комплексів фізичних вправ для зміцнення м’язів ока. В результаті прогресування короткозорості часто зупиняється або сповільнюється. Однак надмірне навантаження може і негативно вплинути на здоров’я. Тому необхідно з особливою увагою організовувати заняття з фізичного виховання.

Розрізняють 3 ступені короткозорості: слабка – до 3.0 діоптрій; середня – 3.5 – 6.0 діоптрій і сильна – 6.0 і більше дпт.

Дітей з порушенням зору доцільно розподіляти з урахуванням характеру захворювання очей, загального стану здоров'я і ортопедичних дефектів. Розподіл здійснюється за такими групами: основна, підготовча, СМГ№1, СМГ№2, група ЛФК. В основній медичній групі займаються учні з слабкою ступінню короткозорості. Учні зі слабкою ступінню короткозорості (до 3 дпт) входять в основну медичну групу і можуть займатися на уроках фізичною культурою і в спортивних секціях. Тому усі засоби, які передбачені програмою можуть використовуватися учнями з порушенням зору. Програмні вимоги виконуються учнями зі слабкою ступінню короткозорості без обмежень.

Діти з середньою ступінню - належать до підготовчої медичної групи. Учні з короткозорістю середнього ступеня (3,5-6 дпт) входять в підготовчу медичну групу і під часу уроків фізичної культури займаються разом з практично здоровими дітьми. Перед ними стоять ті ж задачі, що і перед здоровими дітьми. Проте практичні заняття з фізичної культури з такими учнями фахівці радять проводитися окремо від учнів основної медичної групи. В програму для учнів з середньою ступінню короткозорості варто внести обмеження. Так, при виборі засобів фізичного виховання потрібно виключити стрибки з висоти більше 1,5 м, вправи з великим і тривалим фізичним напруженням. Ступінь нервово-м’язового напруження і загальне навантаження при заняттях фізичного виховання повинні бути дещо меншими, ніж в однолітків основної медичної групи. Якщо немає можливості виділити учнів з короткозорістю в самостійну групу, їх доцільно розділити на 2 підгрупи: учнів з короткозорістю 3,5 – 4,5 дпт включити в підготовчу групу, а учнів 5-5,5 дпт – в спеціальну.

До спеціальної медичної групи спрямовуються діти з відхиленнями більше 6-ти дпт. Поряд з іншими задачами важливими є профілактика прогресування короткозорості, профілактика і корекція змін постави. При цьому до СМГ№1 виділяють дітей з певними захворюваннями: підвивих кришталика, глаукома, висока міопія, ускладнена гіперметропія. За загально клінічними характеристиками ці діти – здорові і могли б займатися в підготовчій медичній групі, проте їм протипоказані вправи пов’язані з підніманням вантажів, поштовхами, різкими нахилами голови тощо. В СМГ№2 займаються діти, що страждають важкими загально клінічними захворюваннями (серцево-судинні і дихальні, органічними порушеннями ЦНС тощо).

Окрім ступеня порушень має значення наявність (чи відсутність) інших змін органу зору. Учні з хронічними запальними і дегенеративними захворюваннями очей незалежно від гостроти зору зараховуються до СМГ. У відповідності до інструкції 15 листопада 1974 року відбір школярів в кожну з медичних груп за станом органа зору здійснюється таким чином:

група ЛФК учні з високим ступенем короткозорості (8 діоптрій), але без патологічних змін очного дна при гарній фізичній підготовленості можуть виконувати майже всі вправи з навчальної програми. Небажані лише вправи на високій і середній колоді, стрибки і зіскоки, опорні стрибки, перекиди і стійки на голові, вправи на гімнастичний стінці вище 4 – ї поперечини, стрибки з підкидного містка, стрибки у воду вниз головою, тривалі стрибки через скакалку, а також інші вправи, при виконанні яких можливі падіння і різкі струси тіла. У цій групі варто більш широко використовувати дихальні і коригувальні вправи, а також спеціальні вправи для зовнішніх і внутрішніх м'язів очей.

Умовно виділяють 2 групи осіб з порушеннями зору. До 1 групи належать особи, які мають короткозорість із зміною очного дна, підвивих кришталика, косоокість, 2-ї – особи з атрофією зорового нерва, далекозорістю (гіперметропією) і альбінізмом.

Учням 1 групи протипоказані: вправи зі статичним напруженням, значними обтяженнями, прискореннями, стійки на голові, руках, стрибки в воду, нахили вперед з положення стоячи, далекі і високі стрибки, волейбол, футбол, де можливі зіткнення, бадмінтон, штовхання кулі, метання гранати.

Дозволені: загальнорозвивальні вправи, ходьба і повільний біг, вправи на швидкість реакції і частоту рухів, на гнучкість і рівновагу, на розслаблення м’язів, диференціацію простору, часу і ступеня м’язових зусиль, лижні прогулянки, плавання, метання м’ячів, настільний теніс

Дані отримані в результаті проведеного експерименту показують, що реакція на фізичне навантаження будь-якого характеру у короткозорих відрізняється від показників нормальнозорих школярів. Якщо в останніх погіршення зорових функцій складають 20-25%, то у короткозорих – 25-62,5%. З цього можна зробити висновок, що силові вправи та статичні навантаження не дають бажаних результатів. Для короткозорих більше підходять навантаження на витривалість та швидкість. Але потрібні більш глибокі дослідження.

Методика проведення занять в підгрупі “В” дещо відрізняється від інших груп. У занятті зі школярами 20 хв відводиться на підготовчу частину, яка ділиться на два проміжки по 10 хвилин. У першій половині учні виконують вправи гігієнічного характеру з впливом на всі м’язові групи, у другій - учні самостійно виконують спеціальні вправи.

Для виконання індивідуальних вправ в умовах залу учні розбиваються на мікрогрупи по 3-4 особи (за характером захворювання), їм пропонуються комплекси з описами і фотоілюстраціями. Викладач заздалегідь складає комплекси фізичних вправ, з урахуванням специфіки захворювання для кожного що займається. Викладач допомагає правильно вивчити вправу. Спочатку вправи виконуються тільки під спостереженням викладача, за тим їх можна і потрібно виконувати самостійно в домашніх умовах.

На всіх заняттях у підготовчій і вступній частинах обов'язково повинні виконуватися коригувальні вправи. Необхідно звертати увагу учнів на правильне виконання навіть самих звичайних і простих вправ, вчасно виправляти неточності. Складні вправи розучуються тільки після міцного засвоєння простих вправ, при цьому необхідно домагатися красоти у виконанні.

В основній частині викладач допомагає правильно вивчити вправу, на яку відводиться 15-20 хвилин. Для в групи “В” не виключаються із занять і елементи легкої атлетики (біг, стрибки, метання, штовхання ядра). У заняттях передбачаються також вправи на розвиток сили, спритності, швидкості і витривалості. Для занять використовуються всі засоби фізичної культури, передбачені програмою з фізичного виховання. В основній частині також проводиться гра або ж вправи ігрового характеру під рахунок або музику, за планом для груп “А” і “Б”.

У заключній частині заняття проводяться ходьба, вправи на увагу, спокійні ігри.