ТОП 10:

Зразки завдань зі збірки матеріалів



Актуальність досвіду

Сучасний стан міжнародних зв'язків України, вихід її у європейський та світовий простори, нові політичні, соціально-економічні та культурні реалії вимагають радикальних змін у галузі навчання іноземних мов, статус яких у нашій країні постійно зростає.

Мовленнєва компетенція є надзвичайно важливою у розвитку суспільства, яке ставить нові вимоги щодо розширення співробітництва з іноземними партнерами, а також надає можливості нашим випускникам здобувати освіту за кордоном. Сучасний студент повинен бути готовим до активної участі в усіх сферах суспільного життя, що не можливо без знання писемної комунікації іноземною мовою. З появою комп’ютера, телефаксу та електронної пошти писемне мовлення стає одним з найактуальніших засобів спілкування людства і набуває великого значення.

Тому серед екзаменаційних завдань значне місце посідає перевірка уміння учнями здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених комунікативних завдань.

Методикою навчання іншомовного письма займалося багато науковців як вітчизняних так і зарубіжних: Т.В. Глазунова, Ю.І. Гринда, Л.В. Калініна, С.В. Литвин, С.Ю. Ніколаєва, Н.К. Скляренко, О.Б. Тарнопольський, V. Evans, T. Hedge, та багато інших. Однак, проблема формування писемної компетенції (ПК) у процесі вивчення іноземної мови не може вважатися остаточно вирішеною, оскільки сучасний стан і умови розвитку шкільної іншомовної освіти в Україні вимагають конкретизації та оновлення змісту і цілей формування ПК, встановлення факторів впливу на її формування, розробки адекватної системи вправ для навчання іншомовного письма, вибору ефективних засобів навчання письма, оптимізації контролю формування ПК.

Радянські лінгвісти К.В. Гаращук та Л.А. Гаращук вказують на недостатню кількість вправ для кожного з етапів навчання писемного мовлення у підручниках, навчальних посібниках, які використовуються в школах згідно з Держстандартом [3]. Тому вчителям слід залучати додатковий матеріал та вправи, цікавитись сучасними надбаннями у цій сфері, тобто робити все, щоб у ходінавчанні підлітків писемного мовлення ці недоліки були б усунуті [1].

Окрім того, згідно з офіційним звітом Українського центру оцінювання якості освіти, результати ЗНО 2015 року з англійської мови, особливо у частині «письмо», є дуже сумними: кожен 5-й учень залишив бланк відповідей Б порожнім, що складає 21% загальної кількості абітурієнтів; 27% учнів не впоралися із завданням і отримали 0 балів за написання письмового повідомлення [6].

Таким чином, життя ставить перед учителем нові вимоги, завдання, проблеми. Зокрема — проблема якості підготовки учнів старших класів до успішного проходження ЗНО та ДПА з англійської мови, значну частину яких складає визначення рівня сформованості в учнів навичок та вмінь, необхідних для вирішення комунікативних завдань на письмі. Ця підготовка не може бути якісною без знання особливостей та складових іншомовної компетенції на письмі, аналізу труднощів, що виникають у учнів при виконанні певних письмових завдань, володіння стратегіями підготовки до виконання письмових завдань, виконання системи вправ для формування у учнів компетенції у письмі.

 

 

Теоретичне обґрунтування

Термін "письмо" вживається в методичній літературі в різних значеннях. У вузькому значенні під письмом розуміють техніку використання графічної та орфографічної систем мови як знакових систем фіксації мовлення, що дозволяють передавати інформацію на відстані і закріпити її в часі.

Письмо в широкому розумінні терміна означає писемне мовлення як специфічний, активний, продуктивний вид мовленнєвої діяльності, який передбачає вміння кодування інформації з урахуванням графічного каналу зв’язку. Це – спосіб формування і формулювання думки в письмових мовних знаках [17, с. 185].

Писемна компетенція (ПК) визначається як здатність реалізувати комунікацію у письмовій формі в життєво важливих для певного віку сферах і ситуаціях спілкування відповідно до комунікативного завдання. ПК передбачає, що мовець уміє планувати, здійснювати і коригувати власну комунікативну поведінку під час породження та варіювання іншомовного мовлення у різних типах писемних висловлювань відповідно до конкретної ситуації спілкування (контексту), мовленнєвого завдання і комунікативного наміру та згідно правил спілкування у цільовій національно-культурній спільноті [13, с. 3].

ПК базується наскладній взаємодії відповідних умінь, навичок, знань і комунікативних здібностей. Таким чином, успішність формування ПК залежить від рівня розвитку вмінь у письмі, сформованості мовленнєвих навичок, обсягу набутих і засвоєних знань про цей вид спілкування та динамічної взаємодії зазначених складників на основі загальних комунікативних здібностей [13, с. 4].

Серед компонентів ПК слід виокремити: уміння письма; інтелектуальні, навчальні, організаційні, компенсаторні уміння; мовленнєві навички письма; декларативні та процедурні знання. Наприклад:

- уміння будувати речення і тексти з урахуванням цілісності, зв’язності висловлювання, відповідності певному жанру та стилю;

- уміння планування, логічної побудови висловлювання, аргументування;

- знання правил орфографії, лексичних одиниць, граматичних структур, синтаксису;

- уміння перефразовувати висловлювання; вживати засоби міжфразового зв’язку;

- країнознавчі та лінгвокраїнознавчі знання;

- знання структури, позамовних, мовних і мовленнєвих стандартів написання різних текстів;

- самостійність у навчанні тощо.

Розглядаючи особливості письма, слід визначити, що письмо має мотив (для чого щось писати), предмет (висловлення власних думок або передача думок інших людей), продукт (письмовий текст), результат (зміна поведінки того, кому пишуть).

Специфікою комунікативного акту за допомогою письма є відсутність безпосереднього контакту з партнером по спілкуванню. Його автор може лише прогнозувати реакцію партнера. Це зумовлює необхідність детального відновлення ситуації, в якій здійснюється спілкування, що вимагає більшої розгорнутості змісту і чіткості мовного оформлення писемного висловлювання. У процесі говоріння повага мовця повністю спрямована на зміст висловлювання, а увага того, хто пише, розподіляється між змістом і формою, у нього є час для ретельного опрацювання змісту, логічної структури та мовної форми тексту [13, с. 5].

Дослідники вказують на те, що письмове оформлення думок має значні навчальні переваги. Це процес уповільнений порівняно з усним мовленням, що дає можливість зосередити більше уваги на окремих етапах його здійснення, а це, у свою чергу, створює умови для вживання таких мовних форм, які ще недостатньо автоматизовані і тому в усній комунікації ще не можуть вживатися. Вживання цих форм у писемному мовленні гарантує вільніше оперування ними в усному мовленні [2].

Письму належить значна учбова функція, що зумовлює підтримку процесу аудіювання, говоріння та читання, дає можливість одночасно здійснювати індивідуальну продуктивну мовленнєву діяльність всіх учнів, є раціональним засобом контролю знань учнів, вчить самоконтролю і самоперевірці. Письмо служить не лише цілям засвоєння мовного матеріалу, а допомагає вдосконалювати вміння читання та усного мовлення.

Таким чином, письмо тісно пов’язано з іншими видами мовленнєвої діяльності. Це – «загальний закріплювач» або «письмове підкріплення» для навчання інших видів діяльності, зокрема говоріння [14, с. 227]. З усним мовленням письмо пов’язано генетично через внутрішнє мовлення. При правильній організації виконання вправ з письма учні набувають і навичок, потрібних для усної комунікації. Письмо також має тісний зв'язок з читанням, оскільки обидва види мовленнєвої діяльності належать до писемного мовлення, а базовими процесами текстової діяльності є розуміння і породження текстів. Тобто у навчальній діяльності читання і письмо мають взаємодіяти і засвоюватися як комплементарні види мовленнєвої діяльності, що доповнюють один одного. Крім того, той, хто пише завжди перечитує написане з метою його вдосконалення, а в процесі формування ПК учень має прочитати й осмислити зразок того типу тексту, який він вчиться писати. Отже, усне обговорення та робота з текстовими матеріалами допомагають формувати в учнів навичок писемного мовлення.

Згідно методики викладання іноземних мов, у навчанні письма виділяються три етапи:

1. Оволодіння графікою/орфографією із залученням матеріалу, опрацьованого усно;

2. Засвоєння структурних моделей речень, властивих усній та письмовій формам спілкування, комбінування їх у мовленні;

3. Оволодіння писемним мовленням як засобом спілкування [2].

Перші два етапи учні проходять в молодшій та середній школі. Розвиток навичок письмового мовлення, а саме формування дій, які забезпечують виклад матеріалу в письмовій формі, відбувається на старшому етапі.

У старшій школі згідно з вимогами програми учні мають досягти рівня В1 (рівень стандарту й академічний рівень) та В2 (рівень філологічної профільної підготовки). Рівень розвитку ПК, зазначений на кінець основної школи, у старшій школі одержує подальший розвиток. Так, передбачається, що учні старшої школи для рівня стандарту повинні вміти письмово передавати інформацію/зміст почутого, прочитаного, побаченого; заповнювати анкети тощо; писати поздоровлення, запрошення, оголошення; записки-повідомлення, листи-повідомлення у формі розповіді/опису, висловлюючи свої враження, думки про особу, події, явища, факти. Для академічного рівня учні повинні вміти письмово обґрунтувати або спростовувати певну думку; висловлювати особисте ставлення до подій, людей, речей, місць; правильно оформляти письмове повідомлення залежно від його композиційно-жанрової форми; писати короткий твір, есе, доповіді, особисті та офіційні листи; укладати план, нотатки; заповнювати формуляри. У старшій профільній школі учні, крім усього вище зазначеного, повинні вміти написати коротке тематичне повідомлення, маршрут слідування до певного місця призначення, висновок дослідженого матеріалу, версію інтерв’ю в письмовій формі, лист/статтю до газети. Обсяг письмового продукту учнів має складати не менше 20 речень (11 клас для всіх рівнів старшої школи) [7; 8; 9].

При проходженні ДПА з англійської мови в 11 класі визначається рівень сформованості в учнів навичок, необхідних для вирішення комунікативних завдань. Учень (учениця) повинен (повинна) вміти: передати привітання та використовувати звороти ввічливості, володіючи мінімумом лінгвістичної інформації; використовувати увесь спектр форм ввічливості (подяка, вибачення, поздоровлення із успіхами, побажання здоров’я, прощання, побажання видужання); заповнювати прості формуляри; описати свою особисту ситуацію або стан справ у сім’ї в короткому тексті з опорою на прості питання; передати особисте повідомлення у вигляді записки довільної форми; передати особисту інформацію в короткому листі відповідного зразка або в довільній формі, в електронному листі з тим, щоб подякувати, висловити жаль з якогось приводу, відмовитися від замовлення, вибачитися; переписати інформацію із телефонної книги, розкладу руху, із оголошення; передати прості ділові повідомлення (зустріч із точним визначенням часу та місця... ); написати короткий текст про свій стан справ та ситуацію в сім’ї, подію, особистий план на майбутнє [4].

При проходженні зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов перевіряється уміння абітурієнтів здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених комунікативних завдань. Від випускників вимагається написати іноземною мовою особистого листа, повідомлення, статті, висловлюючи власні думки. Від випускників очікується адекватне використання лексики та граматики відповідно до заданої комунікативної ситуації та з використання відповідного стилю. Їм також потрібно вміти передавати власну точку зору, ставлення, особисті відчуття та робити висновки. Обсяг письмового висловлювання складає не менш ніж 100 слів [12].

Отже, наприкінці 11 класу в учнів повинні бути сформовані навички написання текстів різних жанрів.

Виділяють два головні види письма – практичне та академічне (навчальне). Практичне письмо об’єднує такі жанрові типи текстів: ділові та приватні листи, різні види документів (заява, оголошення, аплікаційна форма, автобіографія, резюме, інструкція тощо), анотація, реферат, стаття, звіт та ін. Воно може постійно використовуватись в практичній діяльності випускника. Продукти академічного письма – це різні твори (есе), виклади-перекази прочитаного або прослуханого, тобто усі види письмових робіт учнів, за допомогою яких вони навчаються письма як виду творчої продуктивної мовленнєвої діяльності, але які не мають скільки-небудь серйозного практичного значення з точки зору професії або життя майбутнього випускника. З академічним письмом пов’язане так зване творче, або креативне, письмо, завданням якого є написання мовою, що вивчається, невеличких творів (розповідь, нарис, оповідання, вірш тощо), із опорою виключно на власну фантазію, уяву, досвід [15].

Роблячи висновки, слід зазначити, що письмо є окремим видом мовленнєвої діяльності, завдяки якому реалізується писемне спілкування людей, проте воно тісно пов’язано з іншими видами мовленнєвої діяльності, у першу чергу, з говорінням і читанням. Писемна компетенція має формуватися у тісному зв’язку з компетентністю учнів в читанні та говорінні. Розвиток навичок письмового мовлення, а саме формування дій, які забезпечують виклад матеріалу в письмовій формі, відбувається на старшому етапі навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. Наприкінці 11 класу в учнів повинні бути сформовані навички написання текстів різних жанрів, притаманних як до практичного, так і академічного та креативного видів письма. Кожен з цих жанрових типів текстів має свої особливості написання (певну структуру, стиль, використання лексичного та граматичного матеріалу, певних кліше, пунктуації тощо), якими треба оволодіти старшокласникам для успішного проходження випускних та вступних іспитів з іноземної мови.

 

Розкриття досвіду

Наш досвід присвячений розробці методики формування писемної компетенції. Вищезгадані компоненти змісту навчання писемного мовлення (ПМ) стали основою для створення відповідної системи вправ. «При розробці цієї системи ми брали до уваги три головних підходи, які існують у сучасній методиці щодо навчання іншомовного ПМ: “текстовий”, “процесуальний” та “жанровий”» [11].

Нами акцентується увага на “жанровий” підхід, оскільки головною метою навчання ПМ є створення учнем тексту у відповідному жанрі та його розуміння в тій мовній спільноті, куди він надсилається.

Запропонована система вправ будується з урахуванням стадіальності (послідовності) формування мовленнєвих навичок та розвитку мовленнєвих умінь.

Цей процес проходить три етапи:

1) рецептивний – етап розвитку вмінь читання та формування навичок використання позамовних стандартів написання текстів;

2) рецептивно-репродуктивний – етап формування та вдосконалення навичок використання позамовних, мовних і мовленнєвих стандартів написання тексту, а також формування вмінь написання тексту;

3) продуктивний – етап розвитку вмінь написання тексту [11].

 

Для кожного з цих етапів нами було виокремлено та систематизовано характерні типи вправ та різновиди завдань.

Базою для вибірки завдань слугували НМК британських видавництв Express Publishing, Oxford, Cambridge, Longman, Macmillan [18; 19; 20; 21; 22; 23; 24; 25; 26; 27].

 

Зміст етапів навчання ПМ

Етап навчання ПМ Типи вправ Приклади завдань
  Рецептив­ний рецептивні; некомунікативні для письма; комунікативні для читання; аналітичні (для тренування на навчальних текстах); повністю керова­ні; без ігрового компо­нента та з рольовим ігровим ком­понентом; індиві­дуальні, парні, групові; питально-відповідальні; з усним випередженням; із застосуванням технічних засобів навчання (ТЗН); із спеціально створеними опорами   · Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання; · Прочитайте рубрику і підкресліть ключові слова; · Прочитайте текст і підкресліть тематичні речення (topic sentences); · Прочитайте лист і підкресліть правильні слова-зв’язки; · Прочитайте лист і підкресліть вирази, які застосовані в невірному стилі; · Прочитайте текст, пронумеруйте абзаци у правильному порядку; · Знайдіть формальні вирази в тексті, які співвідносяться з неформальними виразами в таблиці; · Вивчите таблицю та визначте, які точки зору виступають за, а які проти електронного навчання; · З’єднайте надані поради з їх результатами; · З’єднайте початок і кінець історій; · Прочитайте статтю та оберіть заголовки для кожного абзацу; · Роздивіться малюнки та дайте відповіді на запитання; · Прочитайте статтю та з’єднайте абзаци із заголовками; · Перегляньте мапу, малюнки і нотатки та дайте відповіді на запитання; · Прочитайте уривки й визначте, який найкраще підійде до заключної частини статті; · Прочитайте рекомендації і визначте їх як позитивні та негативні; · З’єднайте речення з підзаголовками; · Запропонуйте заголовок до тексту; · Прочитайте речення та визначте, які ми використовуємо на початку письма, а які наприкінці; · Прочитайте речення і визначте, які з них можна застосувати для надання поради; · Прочитайте нотатки і визначте, які з них можна використати у вашому докладі; · Прочитайте речення і визначте, які не слід використовувати у листі; · Визначте, які з наведених підзаголовків ви би застосували для абзаців головної частини тексту; · Прочитайте лист і викресліть зайві фрази; · Прослухайте текст і дайте відповіді на запитання; · Передайте своїми словами, що сталося з персонажем історії; · Прочитайте лист та ідентифікуйте слова і фрази з неформальним значенням; · Знайдіть у письмі приклади цікавих лексичних одиниць (прикметники, прислівники, сталі вирази, ідіоми, фразові дієслова) та підкресліть їх; · Дайте відповіді на запитання з теми, спираючись на свій досвід; · Прочитайте об’яву та дайте відповіді на запитання, надаючи персональну інформацію; · З’єднайте кожну частину листа з її призначенням; · Визначте тематику кожного абзацу; · З’єднайте слова з їх дефініціями; · З’єднайте групи слів з їхнім призначенням; · Позначте тематику, на яку автор повинен був скласти текст; · Прочитайте текст і позначте вірні та невірні ствердження; · З’єднайте різні типи письма з людьми, яким вони призначені; · Оберіть читача для кожного з уривків; · З’єднайте частини речень, щоб отримати поради; · Роздивиться різні типи письма та позначте мету написання кожного з них; · Прочитайте уривки та з’єднайте їх з відповідним типом тексту; · Оберіть вірну відповідь на запитання; · Прочитайте текст та підкресліть всі питання, на які вам треба дати відповіді; · Визначте, про що з наведеного ви сподіваєтесь прочитати у тексті; · Прослухайте діалог і позначте секції, які були згадані тощо.
Рецептив­но-репро-дуктив­ний (містить найбіль-шу кількість завдань) рецептивно-репродук­тивні; некомунікативні та умов­но-комунікативні; частко­во керовані; без ігро­вого ком­понента та з рольовим ігровим компо­нентом; індиві­дуальні, парні, групові; аналітичні; супровідні (додаткові), стилістичні; підстановчі; трансформаційні (вправи на лексичну, граматичну, смислову компресію тексту); конструктивні (на нормативне вживання в мовленні граматичних форм вивчених частин мови); корекційні (спрямовані на створення тих видів писемної комунікації, що апелюють до адресата); із застосуванням (ТЗН); із зорови­ми формальними та змістовими опорами · Прочитайте текст і вставте пропущенні речення; · Прочитайте текст і вставте пропущенні слова (прислівники, прикметники, прийменники тощо); · Замініть виділені слова в тексті відповідними словами, що наведені нижче; · Прочитайте текст та замініть виділені фрази тими, що наведені у списку; · Підкресліть тематичні речення та замініть їх відповідними реченнями; · Напишіть початок/кінцівку до наданих ситуацій; · Використовуючи надані фрази складіть речення для опису малюнків; · Розташуйте речення у відповідному порядку та перекажіть історію; · Прочитайте есе і заповніть таблицю інформацією з тексту, складіть розповідь за темою; · Прочитайте тематичні речення, розширте нотатки у повні речення та доберіть вірні тематичні речення; · Використовуючи надані фрази надай пораду за наданими ситуаціями; · Напишіть відповідні супровідні речення (supporting sentences) для наданих тем; · З’єднайте поради з результатами та складіть речення, використовуючи слова-зв’язки; · Прочитайте текст, розкрийте дужки та поставте дієслово у правильну форму; · Перепишіть останній абзац доповіді, використовуючи вищенаведені фрази; · Перепишіть речення, з’єднуючи їх за допомогою слів-зв’язок; · Прочитайте текст та виправте помилки (у правописі, граматиці, пунктуації та порядку слів); · Оберіть відомий фестиваль у вашій країні та зробіть нотатки під наведеними заголовками; · Перепишіть речення у відповідному стилі; · Замініть нотатки реченнями у формальному стилі; · Пригадайте найвидатніший курорт в країні, заповніть спайдеграму інформацією про нього та розкажіть про це місце; · Оберіть фрази зі списку й відрекомендуйте це місце; · Заповніть речення, використовуючи дієслова зі списку в минулому простому часі та з’єднайте їх з малюнками; · Використовуючи надані прикметники опишіть надані іменники; · В парах використайте надані нотатки для написання відповідного початку статті; · Використовуючи надані техніки перепишіть початок/кінець оповідання; · Підкресліть всі прикметники в оповіданні та замініть їх синонімами; · Доповніть/складіть план до тексту; · Напишіть слова/фрази зі списку під відповідними заголовками, додайте свої ідеї та складіть речення; · Заповніть таблицю, використовуючи нотатки; · Використовуючи підказки вирази своє ставлення до ситуації. · Доберіть до прикметників у списку антоніми з тексту; · Напишіть коротке речення, запросіть вашого партнера розширити його; · В парах, використовуючи шаблон для написання письма-запиту про роботу заповніть пропуски необхідною інформацією; · Помістіть надані слова до відповідної секції в таблиці; · Впишіть описові прикметники в пропуски, щоб зробити оповідання більш цікавим; · Знайдіть у тексті фрази та речення, які співвідносяться з даними нотатками і випишіть їх; · Перепишіть лист, використовуючи формальні слова та фрази; · Напишіть заголовки над кожним з абзаців; · Доберіть синоніми до слів-зв’язок у тексті; · Перепишіть речення, починаючи з наданих слів, щоб надати поради; · Напишіть поради до наданих ситуацій; · Прочитайте оповідання і напишіть одним реченням, що трапилось; · Зробіть нотатки, що відбувається в кожній частині (початок, середина, кінцівка); · Прочитайте початок і кінцівку оповідання, зробіть нотатки, що трапилося у середині; · Напишіть третій абзац есе, використовуючи надані нотатки та слова; · Перепишіть прямі питання в непрямі, (використовуючи відповідний початок); · Перефразуйте речення, щоб вони підходили до листа-запиту про роботу; · Перепишіть лист-запит про роботу, розташовуючи речення у відповідному порядку; · Напишіть 6 речень-порад за темою; · Знайдіть пунктуаційні помилки та перепишіть речення в правильному вигляді; · Перепишіть уривки, використовуючи велику літеру та відповідні пунктуаційні знаки за потребою; · Перепишіть звіт, використовуючи відповідну структуру та пунктуацію; · Розташуйте перетасовані слова у реченні/речення у вірному порядку; · Прослухайте розмову з агентом з нерухомості та заповніть пропуски в таблиці; · З’єднайте фрази з малюнками та складіть з ними речення тощо.
Продук­тивний рецептивно-продуктив­ні та продуктивні; комунікативні; з міні­мальним керу­ванням; без ігро­вого компонента або з рольовим ігро­вим компо­нентом; індиві­дуальні; без опор · Напишіть лист-запрошення другові на день народження (120-150 слів); · Напишіть статтю про своє рідне місто; · Напишіть оповідання «Найкращий день в моєму житті» (120-180 слів); · Напишіть лист-скаргу до туристичного агентства у зв’язку із зіпсованим відпочинком; · Напишіть статтю до газети/журналу на тему «Як зробити ваше місто кращим місцем для життя»; · Напишіть письмо-запит з метою влаштування на роботу (120-150 слів); · Напишіть статтю до газети/журналу з виразом свого ставлення на тему «Питання уроків фізичного виховання у школі»; · Напишіть есе про переваги та недоліки роботи вчителя (120-180 слів) тощо.

 

Слід зазначити, що різні жанри писемного мовлення мають свою специфіку, тому потребують різні системи вправ для формування і розвитку вмінь їх написання.

Проаналізувавши матеріали НМК британських авторів, нами було виокремлено особливості груп вправ для розвитку вмінь написання текстів певних жанрів.

 

Для навчання написання особистого листа характерні завдання на:

· Розуміння структури листа (paragraphing);

· Особливості вживання неформального стилю при листуванні;

· Коректне вживання привітальних та прощавальних виразів, а також написання звертання та підпису листа другові;

· Вживання розмовних кліше;

· Формування та вживання порад з поясненням можливого результату (для листа-надання поради) тощо.

 

При написанні офіційного листа акцент робиться на:

· Використовуванні сталих виразів (set phrases), притаманних певному різновиду офіційного листа (letter of complaint, letter of application etc.);

· Тренуванні вживання формального стилю написання листа та тону, в якому написаний лист (mild, strong);

· Вживанні коректного звертання та заключної частини офіційного листа з підписом автора;

· Розумінні структури листа та наявності в ньому всіх пунктів, зазначених у рубриці/письмовому завданні;

· Знанні особливостей написання офіційного листа;

· Використанні засобів міжфразового зв’язку (ЗМЗ) і т.д.

 

При навчанні написання есе застосовуються вправи на:

· Вживання ЗМЗ (useful words and phrases) для наведення прикладів, виразу точки зору, введення та додавання доводів, їх контрасту, підведення підсумків тощо;

· Розуміння структури та жанрово-композиційних особливостей есе;

· Використовування тематичних і супровідних речень у головній частині тексту та ін.

 

При написанні статті увага учнів акцентується на:

· Вживанні відповідного стилю написання залежно від читача (awareness of target reader);

· Навчанні написання лаконічного і привабливого заголовка статті;

· Розумінні структури тексту статті;

· Вживанні тематичних і супровідних речень;

· Вживанні ЗМЗ тощо.

 

Для навчання написання оповідання характерні вправи на:

· Вживання описової лексики (descriptive language): прикметників, прислівників, дієслів, дієприкметників теперішнього та минулого часу;

· Вживання дієслів у минулому часі;

· Застосування різноманітних технік (writing techniques), щоб зробити оповідання більш цікавим для читача;

· Розуміння структури і змісту оповідання.

При навчанні учнів написання відгука(Review) увага учнів звертається на:

· Розуміння структури повідомлення;

· Змістовне наповнення;

· Формулювання та вживання фраз – надання рекомендацій;

· Вживання описової лексики та ін.

Аналіз британських НМК і системи вправ по формуванню писемної компетенції в учнів старшої школи дозволив нам розробити алгоритм роботи при навчанні писемного мовлення учнів.

 

Підготовка
Створення висловлювання  
· Колективне обговорення ідей, які учні мають включити до своїх писемних повідомлень (Brainstorming for ideas) / створення асоціативної карти; · Детальне планування повідомлення учнями від першого до останнього рядка (компонування плану, продумування логічної побудови, відбір остаточного матеріалу і т.п.); · Надання планування вчителю на перевірку перед виконанням завдання.    
Фаза 1
Фаза 3  
Фаза 2  
· Перечитування учнем свого висловлювання, перевірка чи все він зробив правильно при виконанні завдання (використовуючи все те, що він зробив на перших двох фазах); · Написання учнем чистового варіанту на перевірку вчителю; · Написання учнем фінальної версії роботи (із врахуванням зауважень та вказівок вчителя).
· Надання учням моделі певного писемного висловлювання; · Виконання низки тренувальних вправ, метою яких є зосередження уваги учнів на структурі тексту (розбивці на абзаци), на стилі, на певних мовних кліше та стійких виразах, особливостях застосування лексичного та граматичного матеріалу, ЗМЗ тощо.  
Планування

 


Вивчення правил написання тексту певного жанру (Writing tip) може проводитись як на першій, так і на другій фазі роботи.

Великого значення набуває перевірка та оцінювання творчих робіт. Вчителю треба обов’язково довести до відома учнів обсяг праці, вимоги, шкалу оцінювання. «Перевіряючи письмову роботу учня треба пам’ятати, що ми навчаємо їх передусім письма, а не грамоті. Тому не варто звертати багато уваги на орфографічні помилки, які треба виправляти, але не дуже враховувати, оскільки вони не заважають розуміти написане» [14, с. 236]. В той же час потрібно виправляти граматичні помилки та невірний порядок слів у реченні, тому що саме це може завадити адекватному розумінню тексту.

Особливу увагу учнів треба звертати на зміст та структуру письмового повідомлення, тому що при написанні екзаменаційних робіт за них учень отримує найбільшу кількість балів, а за лексику та граматику – найменшу їх кількість.

В якості прикладу наведемо шкалу критеріїв оцінювання письмового висловлювання на ЗНО з англійської мови, яке оцінюється від 0 до 14 балів:

а. Змістовне наповнення (опрацювання трьох умов, зазначених у комунікативній ситуації) – 6 балів:

а1 – перша умова: 0, 1 або 2 бали;

а2 – друга умова: 0, 1 або 2 бали;

а3 – третя умова: 0, 1 або 2 бали;

b. Структура тексту та зв’язність – 4 бали:

b1 – логіка викладу та зв’язність тексту (наявність з’єднувальних елементів у тексті): 0, 1 або 2 бали;

b2– відповідність письмового висловлювання заданому формату (твір, лист (особистий, діловий), оголошення, записка тощо): 0, 1 або 2 бали;

с. Використання лексики (лексична наповнюваність, володіння лексичним матеріалом): 0, 1 або 2 бали;

d. Використання граматики (морфологія, синтаксис, орфографія): 0, 1 або 2 бали [16].

Отже, якщо робота буде зрозумілою, учень одержить принаймні по 1 балу за лексику та граматику, але якщо учень не впорається зі змістовним наповненням повідомлення, він одержить нуль балів за всю роботу.

Слід відзначити, що саме змістовне наповнення письмового повідомлення викликає найбільші труднощі серед старшокласників. Практика показує, що найзначнішою проблемою для випускників є:

Ø правильно зрозуміти завдання, щоб насамперед визначити тип письмового повідомлення, який вони мають створити, стиль та тон, якого вони повинні дотримуватись;

Ø розкрити всі три умови, що зазначені у комунікативній ситуації;

Ø застосовувати відповідні кліше та слова-звя'зки;

Ø надати необхідний обсяг повідомлення (не менш ніж 100 слів);

Ø розподілити час на виконання завдання.

Тобто, при підготовці учнів до ДПА та ЗНО з англійської мови важливо розвивати в учнів не тільки мовні навички, але й екзаменаційні навички (Exam Skills), серед яких:

· знання типу завдання (робота з ключовими словами та фразами з рубрики);

· знання правил виконання письмових завдань (планування, використання відповідного стилю, стійких виразів та ЗМЗ, застосування синонімів, перефразування, розбивка на абзаци);

· вміння самоперевірки (перевірити на наявність помилок, обсяг, повноту розкриття зазначених умов);

· вміння правильно розподілити час на виконання завдання;

· вміння правильно заповнити бланк відповідей Б (19 лінійок) тощо.

Стосовно виправлення письмового тексту, науковці пропонують «зазначати помилки різними кольорами, наприклад, орфографічні та пунктуаційні червоним, граматичні – чорним, стилістичні – зеленим» [14, с. 236].

На старшому етапі навчання (особливо для сильних учнів) ми намагаємось вказувати на помилки, а не виправляти їх, щоб заохочувати учнів обдумувати та самостійно виправляти свої помилки.

Щоб урізноманітнити спосіб перевірки, залучаємо до нього самого учня, інших учнів або усю групу. При цьому вчитель допомагає аналізувати роботу, коментуючи зауваження, а учень має можливість порівнювати свою роботу з іншими, бачити чужі помилки та уникати власних.

Щоб стимулювати учнів вчитель може прочитати кращий твір перед всіма учнями, опублікувати його у шкільній газеті тощо.

З урахуванням специфіки завдань до кожного з видів письма так саме як і етапів роботи з формування ПК в учнів старших класів нами було розроблено збірку матеріалів для застосування на уроках англійської мови у старшій школі з метою покращення навичок писемного мовлення учнів, яка містить:

· власні тексти-моделі за різними типами письма;

· розробку системи вправ для підготовки до виконання письмових завдань різних типів;

· шаблони для їх написання;

· стратегії виконання екзаменаційних завдань (Додаток А).

 

Результативність впровадження досвіду:

Завдяки застосуванню ефективних способів і прийомів навчання писемного мовлення, поетапному формуванню компетентності у письмі, володінню стратегіями виконання письмових завдань, виконанню системи тренувальних вправ рівень сформованості писемного мовленняв учнів старших класів має прогресуючий характер. Це підтверджують результати моніторингових досліджень рівня сформованості в учнів 10-11-х класів компетентності у письмі та результати ЗНО в частині «Писемне мовлення».

 

Література:

1. Гаращук К. В. Особливості навчання писемного мовлення учнів середнього ступеня загальноосвітньої школи / К. В. Гаращук, Л. А. Гаращук // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. - 2004. - Вип. 19. - С. 83-86.

2. Демьяненко М. Л. Основы общей методики обучения иностранным языкам / М. Л. Демьяненко, К. А. Лазаренко. – К.: Вища школа, 1976. – 280 с.

3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти [електронний ресурс] // Режим доступу: http://mon.gov.ua/content/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0/post-derzh-stan-(1).pdf

4. ДПА-2015 по иностранным языкам в старшей школе (11 класс) [електронний ресурс] // Режим доступу: http://ru.osvita.ua/school/certification/dpa-starshaya-shkola/46138/

5. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / наук. ред. укр. вид. С. Ю. Ніколаєва. К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

6. Звіт про проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, для осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України в 2015 році (Том 2) [електронний ресурс] // Режим доступу: http://testportal.gov.ua/reports

7. Іноземна мова. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Академічний рівень. – К., 2012 (сайт Міністерства освіти і науки України).

8. Іноземна мова. Програма для загальноосвітніх навчальн







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.214.224.224 (0.033 с.)