Світові структурні зрушення у сфері зайнятості

 

У другій половині XX ст. сталися серйозні структурні зрушення в економіці, спричинені науково-технічним прогресом, що знайшли вияв, зокрема, у впровадженні мікроелектроніки. Відбулися згор­тання і реструктуризація галузей обробної промисловості, швидко розширилася сфера послуг, виникло безліч дрібних і середніх під­приємств. Значного поширення вони набули у 90-ті роки у високотехнологічних секторах економіки.

Структурні зрушення в економіці привели до відповідних зру­шень у структурі зайнятості. Починаючи з 70-х років головною тенденцією трансформації зайнятості було переливання робочої сили з виробничих галузей у сферу послуг.

Розрізняють різні національні типи структури зайнятості. Зо­крема, виділяють інформаційну модель структури зайнятості, для якої характерним є розширення сфери послуг. Ця модель зайнято­сті властива англо-саксонським країнам. Так, у сфері послуг у Ве­ликій Британії 1996 р. було зайнято 70% робочої сили, у СІІІА й Канаді - 73%.

Іншамодель — інформаційно-індустріальна. Поширена в Японії й таких країнах, як ФРН, Франція. Ця модель характеризується ще досить високою питомою вагою зайнятих в обробній промисло­вості. В Японії в середині 90-х років у сфері послуг було зайнято 58,4%, у ФРН — 63, у Франції — 69, в Італії — 62%.

Слід зазначити, що найбільш поширеною у сфері послуг є га­лузь інформатики. У цій галузі спостерігаються найвищі темпи приросту зайнятості. У США, Канаді і Великій Британії в цій галу­зі було зосереджено відповідно 48,3, 45,7, 45,8% всіх зайнятих у сфері послуг. У Японії та ФРН показник значно нижчий (32,2 і 28,4%). Збільшення зайнятості в інформатиці пояснюється тим, що знання та інформація на сучасному етапі перетворюються на основне джерело підвищення продуктивності праці та економічно­го зростання. Ось чому сфера інформаційних послуг вважається найперспективнішою в новій економіці.

Бурхливий розвиток галузі інформаційних і комунікаційних технологій зумовив поширення таких нетрадиційних форм зайня­тості, як тимчасова, часткова, короткострокова, контрактна, на­домна. В економічно розвинутих країнах, за оцінкою ОЄСР, від 60 до 85% жінок, які працюють за гнучкою системою організації праці, обирають саме такі форми зайнятості.

Слід відзначити, що в подальшому тенденції переважної зайня­тості робочої сили у сфері ділових та інформаційних послуг на сучасному ринку праці зберігатимуться. Крім того, важливими змінами у сфері зайнятості будуть скорочення робочого часу і зро­стання дозвілля працівника, яке він використовуватиме для роз­витку особистості, особистісного зростання. Основою вказаних перетворень на ринку праці повинно бути зростання продуктивно­сті праці у суспільному виробництві за рахунок постійного розвит­ку науково-технічного прогресу.

 

Контрольні запитання

 

1. Що розуміють під зайнятістю як економічною категорією?

2. Які існують форми зайнятості?

3. В чому особливість гнучких форм зайнятості?

4. Як характеризується зайнятість у кількісному вимірі?

5. Викладіть суть державного регулювання зайнятості.

6. Сформулюйте основні положення Закону України „Про зайнятість населення”.

7. Назвіть основні завдання державної служби зайнятості.

8. Що таке безробіття і які його види?

9. Що розуміють під природним рівнем безробіття?

10. В чому полягає Закон Оукена?

11. Розкрийте зміст основних типів структури зайнятості в світі.

ТЕМА 7. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ

 

Поняття, принципи, задачі та основні напрями організації праці.

Основні елементи організації праці персоналу.

Форми розподілу й кооперації праці.

7.2.2. Класифікація робочих місць, їх організація, планування та обслуговування.

Раціоналізація трудового процесу, запровадження передових прийомів та методів праці.