Сутність, функції та принципи організації заробітної плати

Заробітна плата — одна з найважливіших і найскладніших еко­номічних категорій, оскільки вона є одночасно і основним джере­лом доходу найманих працівників, і суттєвою часткою витрат ви­робництва для роботодавців, і ефективним засобом мотивації пра­цівників.

Заробітна плата виступає найважливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах їхньої праці, її продуктив­ності, збільшення обсягів виробництва продукції, поліпшення її якості та асортименту.

В економічній теорії заробітна плата — ціна робочої сили, яка відповідає вартості предметів споживання і послуг, що забезпе­чують відтворення робочої сили, задовольняючи фізичні й духовні потреби працівника і членів його сім’ї.

Такий підхід до визначення категорії „заробітна плата” визна­чається вартістю відтворення робочої сили через відповідний рі­вень споживання товарів і послуг, характеризує ставлення суспіль­ства до обґрунтування розмірів заробітної плати. На рівні підпри­ємства ця величина коректується з урахуванням прибутковості підприємства, кількості та якості праці робітників. Фактичний роз­мір заробітної плати визначається кількістю коштів, що їх виділяє роботодавець із цією метою.

Отже, сутність поняття „заробітна плата” — складна й багатомірна, потребує її вивчення з різних позицій, зокрема:

1. Заробітна плата — це економічна категорія, яка відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості.

2. Заробітна плата — винагорода або заробіток, обчислений у грошовому виразі; за трудовим договором власник, або уповнова­жений ним орган виплачує її (його) працівникові за виконану робо­ту. Це загальновизнане визначення подано в Законі України „Про оплату праці”.

3. Заробітна плата — елемент ринку праці, що складається в ре­зультаті взаємодії попиту і пропозиції та виражає ціну викорис­тання робочої сили.

4. Для найманого працівника заробітна плата — основна частина його доходу, якого він отримує за реалізацію своєї здатності до праці.

5. Для роботодавця заробітна плата — елемент витрат виробни­цтва, що забезпечує матеріальну зацікавленість працівників у ви­сокопродуктивній праці.

Сутність заробітної плати виявляється також у функціях, які вона виконує у процесі суспільного відтворення. Найголовніші з них такі:

1. Відтворювальна функція. Полягає в забезпеченні працівників і членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для віднов­лення робочої сили, і відтворення поколінь.

2. Стимулююча функція. Полягає в установленні залежності її розміру від кількості та якості праці конкретного працівника.

3. Регулююча, або ресурсно-розміщувальна функція. Передбачає оптимізацію розміщення робочої сили за регіонами, галузями ви­робництва, підприємствами з урахуванням ринкової кон’юнктури.

4. Функція формування платоспроможного попиту населення. Покликана узгоджувати платоспроможний попит з одного боку, і виробництва споживчих товарів — з іншого.

 

Для забезпечення реалізації заробітною платою своїх функцій необхідним є дотримання таких принципів:

— підвищення реальної заробітної плати на основі зростання ефективності суспільного виробництва і праці;

— диференціація заробітної плати залежно від трудового внеску працівника в результати діяльності підприємства, від соціально-економічної значущості роботи, від місцеположення підприємства, його галузевої належності тощо;

— недопущення дискримінації в оплаті праці за статтю, віком, національністю;

— державне регулювання оплати праці на основі встановлення мінімальної заробітної плати, підтримання певного рівня життя населення;

— врахування впливу ринку праці на рівень оплати праці;

— простота і зрозумілість форм і систем оплати праці для пра­цівників підприємства. Останні повинні чітко розуміти, від чого саме залежить розмір їхньої заробітної плати.

Структура заробітної плати

 

Грошова винагорода, що виплачується працівникові за викона­ну ним роботу, не є однорідною за своєю природою і складається з декількох частин: основної заробітної плати, додаткової заробіт­ної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата —це винагорода за виконану працю відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Встановлюється вона у ви­гляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітни­ків і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата —винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи й винахідливість, за особливі умови праці. Містить доплати, надбавки, гарантійні та компен­саційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, по­в’язані з виконанням завдань і функцій. Виділяють такі види додаткової заробітної плати:

— за роботу в понаднормований час;

— за сумісництво професій;

— за роботу в нічний час тощо.

Крім того, до до­даткової заробітної плати відносять надбавки і доплати за тариф­ними ставками та окладами. Вони встановлюються кваліфікова­ним працівникам, зайнятим на особливо відповідальній роботі, за високу кваліфікаційну майстерність.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати —виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціаль­ними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, що не передбачені чинним законодав­ством або провадяться понад установлені чинним законодав­ством норми.

Структура заробітної плати —співвідношення окремих частин заробітної плати в загальному її обсязі.

На підставі названих принципів створюється організація заробіт­ної плати на підприємстві. Під організацією заробітної плати розу­міють її побудову, приведення її елементів в певну систему, що за­безпечує взаємозв’язок кількості та якості праці з розмірами заро­бітної плати.

Механізм організації праці складається з таких елементів:

а) ринкового регулювання;

б) державного регулювання;

в) колективно-договірного регулювання;

г) механізму визначення індивідуальної заробітної плати безпо­середньо на підприємстві з використанням таких елементів, як тарифна система чи безтарифна модель, нормування праці і т. ін.

Безпосередньо робота з організації заробітної плати на підпри­ємстві полягає у виборі моделі формування заробітної плати (та­рифної чи безтарифної), виборі форм і систем заробітної плати, розробці умов і правил преміювання.