Компоненти трудового потенціалу

Здоров’я

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ) визначає здоров’я як „стан повного фізичного і соціального благополуччя. Благополуччя — це динамічний стан розуму, що характеризується певною психічною гармонією між здібностями, потребами і очікуваннями працюючого і тих вимог і можливостей, що пред’являє і надає навколишнє середовище”.

У цьому визначенні акцент зроблений на суб'єктивне сприйняття здоров’я. Власне кажучи, мова йде про задоволення життям. Ряд психологів розглядають задоволеність життям як конструктивне визначення того, що люди розуміють під щастям.

Задоволеність життям, безсумнівно, є важливого характеристикою здоров’я. Однак для багатьох людей, особливо студентського віку, щастя — це щось більше, ніж задоволеність життям. Наприклад, щастям можна вважати відчуття того, що життя прекрасне.

Моральність

Важливість моральності населення для нормальної економічної діяльності неодноразово відзначалася класиками економічної науки.

Класики економічної науки прагнули установити, як добро і зло, властиві природі людини, впливають на економічну діяльність і суспільні відносини.

Моральність і багатство часто розглядаються як непоєднані поняття. Таке протиставлення має давню історію. Ще в Новому завіті сказано: „Не збирайте собі скарбів на землі (Матф. 6.19) зручніше верблюду пройти крізь вухо голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже”(Матф. 19,24).

Творчий потенціал

Наприкінці XX ст. творча діяльність стає найбільш значним фактором економічного розвитку. Це виявляється в різних формах. В усіх розвинених країнах істотно виросла частка осіб, зайнятих переважно розумовою працею. Збільшення обсягу продукції при зниженні витрат робочого часу й інтенсивності праці стає можливим унаслідок використання особливого виду природних ресурсів, творчих здібностей людини, що на відміну від інших ресурсів не можуть бути вичерпані. Найбільший успіх в економічному розвитку і підвищенні якості життя домагаються ті країни, де створені найкращі умови для реалізації творчих здібностей, особливо в сфері науки, винахідництва і раціоналізації.

Активність

Творчий потенціал людини визначає його здатність до генерації нових ідей і образів. Щоб реалізувати цей потенціал, тобто створити твори науки, мистецтва, знайти корисні копалини, організувати випуск нової продукції і т.д. необхідний визначений рівень активності. В економічній літературі вона звичайно трактується як заповзятливість, що багато авторів вважають особливим видом економічних ресурсів.

Організованість

Найважливішою характеристикою організованості є раціональне використання часу. Афоризм „час-гроші” сформулював Б. Франклін (1706— 1790).

Організованість людини характеризується також її акуратністю, дисциплінованістю, обов’язковістю, законослухняністю. Населення розвинених країн має ці якості в значно більшій мірі, ніж населення інших країн. Це обумовлено різними причинами, у тому числі традиціями і системою виховання.

Так. у Німеччині дітям з ясельного віку постійно вселяють правило: „Порядок — це половина життя”. Знаменитий „німецький порядок” виявляється як у побуті, так і у високій якості продукції, чіткості законів, дотриманні договорів, цивілізованому вирішенні соціальних протиріч.

Слово „порядність” походить від слова „порядок”. Тому порядність припускає насамперед високу організованість у всіх сферах діяльності людини, у тому числі й у дотриманні етичних норм.

Освіта

Л. Маршалл підкреслював, що витрати на освіту —це краще вкладення капіталу для родини і для суспільства. У різних країнах неодноразово публікувалися розрахунки, з яких випливає, що витрати на навчання окупаються швидше, ніж на устаткування.

Ефективність освіти в кінцевому рахунку визначається масштабами поширення знань і інших результатів творчої діяльності, зокрема, установлено, що ріст рівня освіти на один клас середньої школи забезпечує в середньому ріст числа наданих раціоналізаторських пропозицій на 6% і на 50% скорочує терміни освоєння робітниками нових операцій.

Професіоналізм

Рівень кваліфікації працівників відноситься до найважливіших компонентів трудового потенціалу. У всіх розвинених країнах істотно виросла питома вага кваліфікованих робітників і різко упала частка зайнятих ручною некваліфікованою працею. Ростуть витрати як держави, так і фірм на професійну підготовку кадрів.

Недостатній професіоналізм робітників, інженерів і керівників є не тільки очевидним гальмом технічного прогресу і росту ефективності.

Ресурси робочого часу

Ресурси робочого часу в загальному випадку визначаються двома факторами: чисельністю працівників і часом роботи.

Чисельність зайнятих на підприємстві визначається кількістю робочих місць, що, у свою чергу, залежить від обсягів випуску продукції, трудомісткості робіт, режиму змінності.

У масштабах країни чисельність зайнятих визначається чисельністю працездатного населення, потребою в різних видах праці, рівнем заробітної плати, системою пенсійного забезпечення і поруч інших факторів. Практично рівень зайнятості визначається співвідношенням попиту та пропозиції на ринках праці.