Діагностування екоаого-генетичного статусу ґрунту

При дослідженні ґрунтів на першому етапі визначення їх генетичної належності проводиться на підставі будови профілю. Він являє собою сукупність генетичних го­ризонтів неоднакових за складом, ознаками та властивостями як функції певного ґрунтоутворювального процесу у визначених екологічних умовах. Тому за його будови як системи генетичних горизонтів встановлюється природний статус ґрунтів у польових умовах. Різноманітність профілю ґрунту зумовлюється великою кількістю комбінування та ступенем про­яву основних ґрунтоутворювальних процесів, що знаходить відображення у морфологічних ознаках генетичних горизонтів, які є продуктом змін материнської породи під їх впливом і мають визначені функціональні властивості.

Морфологічні ознаки ґрунту — екологічно-функціональні зовнішні ознаки ґрунту, за допомогою яких здійснюється визначення на­лежності його до відповідного генетичного типу. Вони включають будову профілю за генетичними горизонтами та їх потужністю за такими ха­рактеристиками: колір, вологість, гранулометричний склад, структура, шпаруватість, складення (зв'язність, твердість, липкість, пластичність, тиксотропність, текучість), біологічні елементи (коріння живих і відмерлих рослин, тварин та їх залишки), а також морфологічні елементи, пов'язані з життєдіяльністю рослин і тварин (кореневі пори, екскременти: копроліти сучасні та реліктові, червороїни, кротовини та ін.), відокремлені (сегрего-вані) морфологічні елементи за формою, кольором, твердістю і кількістю (викристалізовані форми солей, карбонатів, гіпсу, залізисті, марганцеві, залізисто-марганцеві стяжіння, кремнеземна присипка, глиноземні плів­ки, кутани та ін.), уламки гірських порід (кількість, форма, розміри, ступінь обкочування та вивітрювання) і включення (тверді морфологічні елементи людськоїдіяльності: черепки, уламки скла, фаянсу, шматки цегли, вуглини та ін.), характер і форма переходу між генетичними горизонтами.

Кожний генетичний горизонт з часів B.B. Докучаєва прийнято по­значати відповідними символами. B Україні прийнята система символів O.H. Соколовського, дещо вдосконалена і доповнена, за якої кожний генетичний горизонт позначається початковою латинською літерою слова, що вказує на генетичну суть та особливості складу і стану гори­зонтів, пов'язаних з проявом основного ґрунтоутворювального процесу. Так, гумусово-акумулятивний горизонт позначається літерою H від слова Humus, елювіальний — E (eluo — вимиваю), ілювіальний — I (illuo — вми­ваю), торфовий — T, торфово-перегнійний — TH, торфово-мінераль­ний — TC, органо-акумулятивний — Ho, дернинний — Hd, псевдофіб-ровий — Pf, ортзандовий — R, ортштейновий — Rg, солонцевий — Sl, глейовий — Gl, ґрунтоутворювальна порода — P, підстилаюча порода — D. Ця система зручна ще й тим, що вона надає необмежені можливості для сполучення індексів відповідно до особливостей складу й властивостей горизонтів: HE — гумусово-елювіальний, HSl — гумусово-солонцевий, HGl — гумусово-глейовий та ін. Менша інтенсивність прояву ознак основних ґрунтоутворювальних процесів позначається тими самими сим­волами, але маленькими їхлітерами: добра гумусованість — H, мала — h, сильна елювіальність — E, мала — е, значна оглеєність материнської породи — PGl, мала — PgI та ін. Відокремлені морфологічні елементи ґрунту, уламки порід, включення, а також ознаки, пов'язані з діяльністю людини, індексуються теж малими літерами: наявність карбонатів — k, солей і гіпсу — s, залізо-марганцевих стяжінь та пунктацій — г, їх щільних конкрецій — n, карбонатних конкрецій — kn, уламків порід безкарбо-натних — q і карбонатних — qk, копролітів — z, орний горизонт — а, ре­культивований насипний горизонт — ag (від латинського agger — насип), плантажований горизонт — pl, ознаки, пов'язані зі зрошенням — mo та осушенням — m.

Індексація горизонтів похованих ґрунтів здійснюється такими самими символами, якіповерхневі, лише беруться у круглі дужки.

Горизонти, що утворюються внаслідокдіяльності людини, за своїми властивостями не відрізняються від природних, позначаються такими самими символами, як і природні, але перед ними ставиться ще символ ознак, пов'язаних із діяльністю людини. Наприклад, вторинно оглеєний за рахунок підняття ґрунтових вод при зрошенні — moHPgl, торфово-мінералізований, що утворився внаслідок переосушення торфовищ, — mTC тощо.