Форма 6-зем містить інформацію про наявність і розподіл земель за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності.

Форма 6_а-зем, 6_б-зем характерезують наявність відповідно зрошуваних і осушених земель та їх розподіл за власниками землі, землекористувачами та угіддями.

Форма 2-зем розрахована для інформації, згрупованої за ознаками земель, що перебувають у власності і користуванні.
Звіт складається інженерами-землевпорядниками сільських, селищних, рад, районних міських адміністрацій і подаються до районного та міського відділу земельних ресурсів. За цими даними складаються звітирайонних та міських відділів земельних ресурсів і подаються до обласного управління земельних ресурсів. Дані по областях подаються до Державного комітету по земельних ресурів де складається Національний звіт, який відображає стан використання земельних ресурсів країни і подається до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента та Державного Комітету статистики.

 

ДОКУМЕНТАЦІЯ ІЗ ЗЕМЛЕУСТРОЮ

Землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Діяльність у сфері землеустрою - наукова, технічна, виробнича та управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, що здійснюється при землеустрої.

Землеустрій забезпечує:
а) реалізацію державної політики щодо використання та охорони земель, здійснення земельної реформи, вдосконалення земельних відносин, наукове обгрунтування розподілу земель за цільовим призначенням з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, формування раціональної системи землеволодіння і землекористування, створення екологічно сталих агроландшафтів тощо;
б) надання інформації для правового, економічного, екологічного і містобудівного механізмів регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях шляхом встановлення особливого режиму та умов використання й охорони земель;
в) встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;
г) прогнозування, планування і організацію раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;
ґ) організацію території сільськогосподарських підприємств, установ і організацій з метою створення просторових умов для еколого-економічної оптимізації використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення структури і розміщення земельних угідь, посівних площ, системи сівозміни, сінокосо- і пасовищезміни;
д) розробку і здійснення системи заходів із землеустрою для збереження природних ландшафтів, відновлення та підвищення родючості грунтів, рекультивації порушених земель і землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення, закислення, заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами та хімічними речовинами тощо, консервації деградованих і малопродуктивних земель, запобігання іншим негативним явищам;
е) організацію території підприємств, установ і організацій з метою створення умов сталого землекористування та встановлення обмежень і обтяжень (земельних сервітутів) у використанні та охороні земель несільськогосподарського призначення;
є) отримання інформації щодо кількості та якості земель, їхнього стану та інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Система землеустрою включає здійснення землеустрою на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях (далі - загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях).
Суб'єкти землеустрою: органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій; землевласники та землекористувачі.
Об'єктами землеустрою є: територія України; території адміністративно-територіальних утворень або їх частин; території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки.
Землеустрій базується на таких принципах:
а)дотримання законності;
б) забезпечення науково обгрунтованого розподілу земельних ресурсів між галузями економіки з метою раціонального розміщення продуктивних сил, комплексного економічного і соціального розвитку регіонів, формування сприятливого навколишнього природного середовища;
в) організації використання та охорони земель із врахуванням конкретних зональних умов, узгодженості екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства, які забезпечують високу економічну і соціальну ефективність виробництва, екологічну збалансованість і стабільність довкілля та агроландшафтів;
г) створення умов для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю;
ґ) забезпечення пріоритету сільськогосподарського землеволодіння і землекористування;
д) забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки, охорони земельних ресурсів і відтворення родючості грунтів, продуктивності земель сільськогосподарського призначення, встановлення режиму природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Правову основу землеустрою становлять Конституція України, Земельний кодекс України), Закони України „Про землеустрій”, „Про охорону земель”, „Про оцінку земель”, "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" "Про планування і забудову територій", інші закони України та нормативно-правові акти.

Нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами землеустрою. Державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою встановлюють комплекс якісних та кількісних показників, параметрів, що регламентують розробку і реалізацію документації із землеустрою з урахуванням екологічних, економічних, соціальних, природно-кліматичних та інших умов. Державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою розробляються і затверджуються в установленому законом порядку.
Землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі:
а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;
б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;
в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;
г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);
ґ) організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою;
д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель.
Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Заходи із землеустрою - передбачені документацією із землеустрою роботи щодо раціонального використання та охорони земель, формування та організації території об'єкта землеустрою з урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та обмежень (обтяжень) правами інших осіб (земельних сервітутів), збереження і підвищення родючості грунтів.
Власники землі, землекористувачі, у тому числі орендарі, при здійсненні землеустрою зобов'язані забезпечити доступ розробникам документації із землеустрою до своїх земельних ділянок, що підлягають землеустрою.

Організацію і планування землеустрою на загальнодержавному,регіональному і місцевому рівнях здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України „Про землеустрій” та іншими законами України.

Підстави проведення землеустрою:
а) рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою;
б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою;
в) судові рішення.

Види робіт із землеустрою - обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою.
Документація із землеустрою -затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

Проект землеустрою - сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обгрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5-10 і більше років.
Робочий проект землеустрою - сукупність нормативно-правових, економічних і технічних документів з використання та охорони земель, які вміщують розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізацію яких передбачається здійснити протягом 2-3 років.
Види документації із землеустрою:

1) на загальнодержавному та регіональному рівні:

а) технічна документація із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;
б) загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель;
в) схеми землеустрою і техніко-економічні обгрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень;
г) проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень;
д) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

2) на місцевому рівні
а) проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів;
б) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
в) проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань;
г) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
д) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
е) робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості грунтів (далі - робочі проекти землеустрою);
ж) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
з) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;
і) спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання.
Законами України та іншими нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види документації із землеустрою. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою. Документація із землеустрою формується і зберігається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Замовники документації із землеустрою мають право:
а) доручати розробникам виконання робіт із землеустрою;
б) встановлювати наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою;
в) визначати строк виконання робіт і порядок розгляду документації із землеустрою;
г) визначати за погодженням із розробником документації із землеустрою вартість робіт із землеустрою і порядок їх оплати;
ґ) виступати власником документації із землеустрою;
д) проводити індексацію вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом;
е) здійснювати контроль за виконанням робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом.
Замовники документації із землеустрою за рахунок власних коштів мають право на вибір розробника та укладення з ним договору, якщо інше не передбачено законодавством України.

Замовники документації із землеустрою зобов'язані:
а) виконувати всі умови договору, а в разі невиконання або неналежного виконання нести відповідальність, передбачену договором і законом;
б) надавати вихідну документацію, необхідну для виконання робіт із землеустрою;
в) проводити відповідно до закону на конкурсній основі відбір розробників документації із землеустрою, що розробляється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
г) прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором. Розробники документації із землеустрою мають право:
а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою;
б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати;
в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом;
г) авторства на створену ними документацію із землеустрою;
ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою;
д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування;
е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.
Розробники документації із землеустрою зобов'язані:
а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою;
б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою;
в) виконувати всі умови договору.
Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

 

. Перелік нормативно-правових актів та посібників:

1.Конституція України

2. Земельний кодекс України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року

3. Закон України „Про землеустрій” № 858-IV від 22 травня 2003 року

4. Закон України „Про генеральну схему планування території України”

№ 3059-III від 7 лютого 2002 року

5.Закон України „Про охорону земель”№ 962-IV від 19 червня 2003 року

6.Закон України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”№ 963-IV від 19 червня 2003 року

7. Закон України „Про особисте селянське господарство” №742 від 15.05.2003р.

7. Закон України „Про планування і забудову територій”№1699-II від 20 квітня 2000 року

8.Закон України „Про розмежування земель державної і комунальної власності”
№ 1457-IV від 5 лютого 2004 року

9.Закон України „Про фермерське господарство”№ 973-IV від 19 червня 2003 р.

10.Закон України «Про природно-заповідний фонд України» Вводиться в дію Постановою ВР N 2457-XII від 16.06.92р.(із змінами, внесеними ВВР, 2004, N 15)

12.Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них№ 486 від 8 травня 1996 року

13.Постанова Кабінету Міністрів України Про порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків№ 87 від 31 січня 2001 року

(із змінами від 21.06.2004)
14.Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Державної науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 роки № 37 від 16 січня 2003 року

15.Постанова Кабінету Міністрів України Про Комплексну програму розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь у роках 2001-2005 та прогноз до року 2010 № 1704 від 16 листопада 2000 року

18.Наказ Державний комітет України по земельних ресорах, Державний комітет України у справах містобудування і архітектури, Державний комітет України по житлово-комунальному господарству, ФОНД державного майна Про затвердження Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання їх у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків N 31/30/53/396 від 05.04.96р.

19.Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів № 245 від 6 жовтня 2003 року

20. “Оцінка земель”навчальний посібник Львів “Новий Світ-2000” 2005р.

21. “Теоретичні основи державного земельного кадастру” навчальний посібник Львів “Новий Світ-2000” 2003р.

22. “Містобудівний кадастр” Львів 2003р.

23. „Справочник по землеустройству” Киев „Урожай” 1983г.