Міжнародно-правовий захист жертв війни і культурних цінностей

До жертв війни міжнародне гуманітарне право відносить: 1) поранених; 2) хворих; 3) які зазнали корабельної аварії із складу збройних сил на морі; 4) військовополонених; 5) цивільне населення.Правовий статус поранених і хворих визначений відповідними конвенціями 1949 Поняття «поранені» і «хворі» поширюється як на комбатантів, так і на некомбатантів. Відносно вказаних осіб не можна:1) зазіхати на життя і фізичну недоторканність;2) брати в заручники;3) зазіхати на людську гідність;4) без судового рішення засуджувати і застосовувати покарання. Медичні установи і медичний персонал користуються повагою і захистом, на них не можна здійснювати напад.Поранені і хворі воюючої армії, які потрапили у владу ворога армії вважаються військовополоненими, і до них повинен застосовуватися режим військового полону.До військовополоненим не можна застосовувати акти насильства, залякування та образи. Необхідно поважати їх особистість і честь. Не можнавчиняти дії, які можуть призвести до смерті військовополоненого або загрожувати його здоров'ю. Заборона дискримінації військовополоненого внаслідок його раси, національності, віросповідання, політичних переконань. Ці вимоги відносяться і до учасників збройного конфлікту неміжнародного характеру.Після взяття в полон військовополонені повинні бути відправлені в табори, очолювані офіцером зі складу регулярних збройних сил воюючої держави, розташовані далеко від зони військових дій. Військовополонені мають право носити відзнаки та державної приналежності. Їм дозволяється вести листування, отримувати посилки з продуктами харчування та медикаментами.Військовополонених офіцерів не можна залучати до робіт, а решту можна залучати, але до таких робіт, які не носять військового характеру. Як тільки припиняються військові дії, військовополонені повинні бути звільнені, якщо вони не залучаються до кримінальної відповідальності за військові злочини.Правовий статус цивільного населення, тобтоосіб, які не належать до комбатантам і не беруть участі у воєнних діях Цивільному населенню необхідно надати права і свободи без дискримінації за ознаками раси, національності, релігії та політичних переконань. Норми гуманітарного права спрямовані на пом'якшення страждань цивільного населення, викликаних війною. Не можна застосовувати до цивільного населення будь-які заходи фізичного або морального впливу з метою отримання від них будь-яких відомостей. В ході збройного конфлікту забороняється заподіювати фізичні страждання цивільному населенню. На зайнятій території окупаційні власті повинні налагодити громадський порядок та суспільне життя, поважати закони, сімейні права та релігійні переконання, існуючі в країні. Окупуюча держава забезпечує постачання населення продовольством і медикаментами.Цивільне населення можна залучати до трудової діяльності, крім виконання робіт, які змушують його брати участь у військових діях. Трудова діяльність повинна здійснюватися на території окупованого держави і справедливо оплачуватися. Захист культурних цінностей. Між ніс гуманітарне право спрямоване на захист культурних цінностей. 14 травня 1954 прийнята Конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту, Протокол до цієї Конвенції, а 26 березня 1999 р. - Другий протокол до неї. З метою захисту культурних цінностей воюючі повинні:1) забороняти використовувати культурні цінності, споруди для їх захисту, а також безпосередньо прилеглі до них ділянки таким чином, щоб це могло призвести до руйнування або пошкодження культурних цінностей;2) забороняти, попереджати і припиняти будь-які акти крадіжки, грабежу або незаконного присвоєння культурних цінностей, а також будь-які акти вандалізму щодо цих цінностей;3) забороняється реквізиція і прийняття будь-яких репресивних заходів, спрямованих проти культурних цінностейЗгідно Додаткового протоколу 1 1977 р. заборонено будь-які ворожі дії, спрямовані проти тих історичних пам'яток, творів мистецтваабо місць відправлення культів, які становлять культурну або духовну спадщину народів.