Поняття, юридична природа і значення правонаступництва.

Під правонаступництвом в міжнародному праві прийнято розуміти перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта міжнародного права до іншого внаслідок виникнення чи припинення існування першого або зміни суверенітету над територією. Найчастіше правонаступництво виникає у випадку припинення держав, тому ми зосередимо свою увагу саме на правонаступництві держав. Хоча в історії відомі випадки правонаступництва міжнародних організацій та інших суб'єктів міжнародного права.Найбільш

поширеними підставами виникненняправонаступництва є: 1) об'єднання держав; 2) поділ держави; 3) відділення від держави частини території; 4) передача частини території однієї держави іншому.

 

81.Об`єкти правонаступництва.

Правонаступництво щодо міжнародних договорів.Як зазначено вище, основним документом, що регулює це питання, є Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. Відповідно до цієї конвенції, договір означає міжнародну угоду, укладену між державами в письмовій формі і яка регулюється міжнародним правом незалежно від того, чи така угода міститься в одному документі, у двох або декількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретного найменування. Отже, названа конвенція поширюється на всі договори, що укладаються державами між собою, як і договори держав з іншими суб'єктами міжнародного права. При цьому такі договори мають бути укладені виключно в письмовій формі.Є особливості правонаступництва щодо договорів залежно від того, багатостороннім чи двостороннім він є. Щодо багатосторонніх, то тут можливі такі випадки:1. Новостворена незалежна держава не зобов'язана зберігати в силі який-небудь договір або ставати його учасницею через виключно той факт, що в момент правонаступництва держав цей договір діяв щодо території, що є об'єктом правонаступництва держав. Тут можливі два випадки. Якщо держава була утворена шляхом від'єднання колонії від метрополії, то, як правило, в таких випадках застосовують принцип "tabula rasa". Таким шляхом пішли прибалтійські держави при виході з СРСР, оскільки, на їхню думку, вони були незаконно анексовані Радянським Союзом, а отже, фактично колоніями. Зовсім по-іншому вчинила Україна, котра заявила, що вважає себе правонаступницею УРСР, а, відповідно, всі договори, які діяли на території цієї республіки, продовжують діяти й надалі.2. У випадку об'єднання двох держав усі договори, які діяли на території кожної з держав, продовжують діяти, якщо тільки це не суперечить предмету та цілям договору або сторони не домовилися про інше.3. У випадку переходу частини території однієї держави під суверенітет іншої - для цієї території договори держави-попередниці перестають діяти і починають діяти договори держави-правонаступниці.Правонаступництво щодо державної власності, державних боргів та державних архівів.Це питання регулюється Віденською конвенцією про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів 1983 р. Вона дає визначення державної власності, державних боргів та державних архівів.Державна власність держави-попередниці означає майно, права та інтереси, які на момент правонаступництва держав, відповідно до внутрішнього права держави-попередниці, належали цій державі.Державні архіви держави-попередниці означають сукупність документів будь-якої давності та роду, вироблених або набутих державою-попередницею у ході її діяльності, які на момент правонаступництва держав належали державі-попередниці згідно з її внутрішнім законодавством і зберігалися нею безпосередньо або під її контролем як архіви для різних цілей.Державний борг означає будь-яке фінансове зобов'язання держави-попередниці відносно іншої держави, міжнародної організації або будь-якого іншого суб'єкта міжнародного права, що виникло відповідно до міжнародного права.За загальним правилом, правонаступництво держав, державної власності, державних архівів і державних боргів відбувається на підставі угоди між державою-попередницею і державою-правонаступницею, а коли перша припинила існування - між державами-правонаступницями. Якщо ж такої угоди не було укладено, то застосовують такі правила:1. При створенні нової держави все рухоме і нерухоме державне майно, що знаходиться на території держави-правонаступниці, переходить у її власність. Що ж до архівів, то всі вони необхідні для нормального функціонування певної держави, а також ті, що стосуються її території, переходять до держави-правонаступниці. При цьому зазвичай передбачається вільний доступ до архівів усіх заінтересованих держав. Борги держави-попередниці, як правило, не переходять до держави-правонаступниці, крім випадків, коли вони є боргами місцевих адміністрацій чи виникли внаслідок діяльності конкретної території. Як приклад можна вважати ситуацію із розподілом боргів після виходу Ірландії з Об'єднаного королівства.2. У випадку об'єднання двох держав уся державна власність, державні архіви і державні борги кожної із держав-попередниць переходять до держави-правонаступниці.3. У випадку переходу частини території однієї держави під суверенітет іншої усе нерухоме майно, яке знаходиться на цій території, а також пов'язане з нею рухоме майно переходить до держави-правонаступниці. Всі архіви, необхідні для нормального функціонування конкретної території, а також ті, що стосуються цієї території, переходять до держави-правонаступниці. Борги держави-попередниці розподіляються в справедливих частинах між державою-попередницею і державою-правонаступницею.Крім правонаступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів, можливим е правонаступництво стосовно інших об'єктів - насамперед кордонів і громадянства. У міжнародному праві утвердився принцип, згідно з яким при правонаступництві продовжують діяти договори, пов'язані із правами на територію, тобто зміна суверенітету над певною територією не викликає розірвання договорів щодо оренди території чи визначення лінії державних кодонів. Стосовно правонаступництва щодо громадянства, то ці питання розкриті у розділі 8 "Населення і міжнародне право".

 

Види правонаступництва.

Протягом існування цього інституту міжнародного права вчені виробили декілька концепцій правонаступництва, зокрема:1. Універсального овногоправонаступництва - згідно з якою державу ототожнюють з юридичною особою, яка складається з єдності трьох елементів: території, населення і публічної влади. Відповідно, у випадку правонаступництва до нової держави переходять усі права та обов'язки, які пов'язані з ними елементами.2. Часткового правонаступництва - згідно з якою держава-попередниця зберігає всі права й обов'язки, які не пов'язані з суверенітетом над певною територією, усі решта зобов'язання переходять до держави-правонаступниці.3. "Tabula rasa" ("чистої дошки" або "чистого листа") - згідно з якою новоутворена держава не відповідає за зобов'язання держави-попередниці, оскільки перехід прав і обов'язків не відбувався.

 

Система договорів СОТ.

Найважливіші проблеми багатостороннього регулювання міжна-родної торгівлі, шляхи її лібералізації вирішуються на переговорах,юридичною основою яких були положення ГАТТ 1947 р. Багато-сторонні переговори проходять у формі раундів (періодичних сесій)протягом декількох років (іноді 7 років). Усього відбулося 9 раундівбагатосторонніх торговельних переговорів.Отже, Світова організація торгівлі — це, з одного боку, органі-зація, а з другого — сукупність міжнародних правових документів,багатосторонніх торговельних договорів, що визначають права таобов'язки країн — членів у сфері міжнародної торгівлі та формуваннянаціональних торгових політик.Система СОТ складається з таких багатосторонніх угод:1) торгівля товарами:а) Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1994 р.) та пов'язаніз нею угоди:Угода про застосування Статті УІІ ГАТТ 1994 (митна оцінка);Угода про перевідвантажувальну інспекцію;Угода про технічні бар'єри в торгівлі;Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів;Угода про процедури ліцензування імпорту;Угода про захисні заходи;Угода про субсидії та компенсаційні заходи;Угода про застосування Статті УІ ГАТТ 1994 (антидемпінг)Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи;Угода про текстиль та одяг;Угода про сільське господарство;Угода про правила визначення походженняб) домовленості та рішення:домовленість про положення ГАТТ 1994 р. щодо платіжногобалансу;рішення щодо випадків, якщо митні адміністрації мають під-стави для сумнівів щодо правдивості або точності задекларо-ваної вартості;домовленість про тлумачення Статті ХУІІ ГАТТ 1994 р. (дер-жавні торговельні підприємства);домовленість про правила і процедури врегулювання супере-чок;домовленість про тлумачення Статті ІІ: 1 (б) ГАТТ 1994 р.(зв'язування тарифних поступок);рішення про торгівлю та охорону навколишнього природногосередовища;механізм огляду торговельної політики.торгівля послугами: Генеральна угода про торгівлю послугами(ГАТС);права інтелектуальної власності: Угода про торговельні аспек-ти прав інтелектуальної власності (ТРІПС).До основних правових документів належать також багатосторон-ні торговельні угоди з обмеженою кількістю учасників:Угода про торгівлю цивільною авіатехнікою;Угода про державні закупівлі.Регулювання міжнародної торгівлі товарами (ГАТТ 1994).Головні правила торгівлі товарами сформульовані в Генеральнійугоді з тарифів і торгівлі 1994 р., яка складається з чотирьох частин:«Загальні положення», «Правила торговельної політики», «Проце-дурні питання», «Торгівля та розвиток».У практиці регулювання міжнародної торгівлі існують чотириправила, установлені Генеральною угодою з тарифів та торгівлі.Перше правило: захист національної промисловості здійснюєть-ся тільки за допомогою тарифів.Друге правило: тарифні ставки повинні бути зниженні та пов'я-зані, щоб уникнути подальшого підвищення.Третє правило: торгівля на підставі положень режиму найбіль-шого сприяння (РНС).Четверте правило: торгівля на основі положень національного режиму.